Кафедра давньої історії України та архівознавства

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Новини

shapeimage_3 (1)

Новини кафедри

Працівники та аспіранти кафедри давньої історії України та архівознавства взяли участь у роботі міжнародної наукової конференції “РЕФОРМАЦІЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР” (3-4 жовтня 2017 р.). З доповідями, зокрема, виступили: Василь КМЕТЬ, доцент кафедри, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка „Екзегетика і толеранція: український досвід православно-протестантського діалогу XVI – середини XVII ст.”; Євген ГУЛЮК, аспірант кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка „Тропонімія опозиційної риторики єзуїтів у рецепції протестантських учень (на основі твору “Gradus ad Atheismum” Єжи Ґенґеля)”; Назарій ЛОШТИН, аспірант кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка „Чи всі “заборонені” книги справді заборонено? (на прикладі бібліотеки кармелітів у Львові XVIII ст.”

2 жовтня 2017 р. відбувся науковий семінар кафедри давньої історії України та архівознавства. Із доповіддю на тему „Превелебні панни. Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період” виступив доцент кафедри Олег Дух. У своєму виступі він найперше звернув увагу на правові аспекти, необхідні для функціонування обителей. Дослідник не оминув увагою й повсякденних монастирських практик. Він наголосив, що в житті спільнот щоденна молитва й праця взаємно себе доповнювали. На завершення було показано місце монастиря в локальному соціумі через призму взаємин „превелебних панн” із різними станами тогочасного соціуму.

У понеділок, 22 травня 2017 р. відбудеться науковий семінар кафедри давньої історії України та архівознавства. З доповіддю на тему “„Смерть риторики” і культурна пам’ять в ораторському мистецтві ранньомодерної доби” виступить доцент кафедри Кметь В.Ф. Засідання відбуватиметься у приміщенні Головного читального залу Наукової бібліотеки Університету (вул. М.Драгоманова, 5) і розпочнеться о 14.30.

ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ НА КАФЕДРІ ДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА АРХІВОЗНАВСТВА РОЗПОЧНЕТЬСЯ У ЧЕТВЕР, 4 ТРАВНЯ О 12.00

У рамках міжнародної співпраці між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Університетом Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Республіка Польща) з 23 по 29 квітня 2017 р. у Львові проходять стажування 7 студентів-архівістів з Польщі (керівник групи – проф. Януш Лосовський). У рамках програми вони відвідають Центральний державний історичний архів України (м.Львів), Державний архів Львівської області, Архів ЛНУ імені Івана Франка, Наукову Бібліотеку ЛНУ імені Івана Франка, Львівську Національну наукову бібліотеку імені В.Стефаника НАН України. Координаторами програми з боку Університету є доценти кафедри давньої історії України та архівознавства Кметь В.Ф. та Дух О.З.

Розлоге інтерв’ю директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, доцента кафедри давньої історії України та архівознавства Кметя В.Ф. «Бібліотека — це стратегічна зброя, яка нічим не гірша за військову»: https://theukrainians.org/vasyl-kmet/

Історія кафедри

        Кафедра давньої історії України та архівознавства є однією із двох університетських кафедр в Україні, котрі забезпечують читання загального курсу з історії України від стародавніх часів до кінця XVIII ст., а також нормативних курсів з історичної географії України, історії правової думки та християнського віровчення і церкви, історії міст і міського соціуму, джерелознавства, архівознавства, музеєзнавства та цілої низки допоміжних історичних дисциплін, зокрема нумізматики, хронології, геральдики, сфрагістики, дипломатики, генеалогії, латинської і кириличної палеографії. Якщо Вас цікавить минуле нашої країни та краю, зокрема стародавня, середньовічна та ранньомодерна історія України, Ви бажаєте стати фахівцем із музеєзнавства чи архівознавства, освоїти основи управління освітніми, музейними та архівними закладами, навчитися читати давні тексти та провадити генеалогічні пошуки, вивчати стародавні герби та монети, досліджувати історію монастирів і храмів, становлення засад українського парламентаризму та конституційного права – ласкаво запрошуємо до нас !

        Окрім обов’язкових нормативних курсів студентам пропонуються дисципліни вільного вибору: українська археографія, історія українських рукописних пам’яток, історія українського чернецтва, засади правової свідомості та морально-етичних норм людини українського середньовіччя, історія війн та військового мистецтва у стародавню та середньовічну добу історії України, сучасні інформаційні та управлінські технології в архівах та музеях.

        Спеціальні курси та дисципліни вільного вибору, які читаються працівниками нашої кафедри, допоможуть Вам поглибити фахову підготовку викладача історії, а також отримати професійні навики у галузях документознавства, менеджменту, управління персоналом архівних та музейних установ, вдосконалити практику соціальних комунікацій. Серед випускників кафедри – викладачі вузів і вчені академічних установ, керівники архівів та наукових бібліотек, працівники музеїв, а також державні службовці, бізнесмени, політики, громадські діячі. Спеціалізація на нашій кафедрі дає випускникам історичного факультету необхідну освітню базу для того щоб бути успішними людьми.

        У Львівському університеті наукові та навчальні традиції тісно переплітаються із сучасністю, відкриваючи нові горизонти для науки майбутнього. У нашому університеті вперше в Україні почалося викладання спеціальних і допоміжних історичних дисциплін. Саме тут, у 1784 р. було відкрито першу спеціальну кафедру, на якій професори Готфрід Уліх, Людвіг Ценмарк та Фома Вучіч читали лекції і опублікували перші підручники та навчальні посібники з геральдики, генеалогії, сфрагістики, палеографії, дипломатики, нумізматики. У 1894 р. до Львівського університету для читання лекцій з історії України був запрошений Михайло Грушевський. Для нього була створена друга кафедра загальної історії зі спеціальним оглядом Східної Європи, а фактично кафедра історії України. Львівський період наукової діяльності М. Грушевського був найбільш плідний: тут він написав і опублікував більшу частину своєї фундаментальної десятитомної „Історії України-Руси”, виховав цілу плеяду українських істориків, які принесли славу українській історичній науці. Одним із його учнів був академік Іван Крип’якевич, автор праць з історії Галицько-Волинської держави, козаччини, історії Львова, спеціальних історичних дисциплін. У 1939 р. він очолив кафедру історії України, на якій спеціалізувався його учень, відомий історик-медієвіст академік Ярослав Ісаєвич.

        Сучасний період у розвитку традиції дослідження давньої історії України у Львівському університеті розпочався у 1995 р., коли на історичному факультеті була створена кафедра „Давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін”, завідувачем якої став професор Роман Шуст. Упродовж 1990-х – початку 2000-х років на кафедрі викладали такі відомі історики як Орест Мацюк, Володимир Александрович, Ярослав Дашкевич, Мирон Капраль, Андрій Гречило, Леонтій Войтович, Віталій Гавриленко. У 2009 р. кафедра була перейменована у кафедру „Давньої історії України та архівознавства”. З січня 2015 р. кафедру очолює доцент Ольга Щодра.

         Кафедра співпрацює з кабінетом спеціальних історичних дисциплін. Його багаті нумізматичні та сфрагістичні фонди (більше 12 тисяч монет та медалей і близько 6 тисяч копій печаток) використовуються працівниками кафедри та студентами при підготовці наукових та навчальних робіт.

        У даний період викладання дисциплін кафедри забезпечують професори Р. Шуст, М. Капраль, доценти О. Щодра, А. Заяць, О. Вінниченко, О. Дудяк, О. Дух, В. Кметь, О. Целуйко, С. Білостоцький, М. Ільків-Свидницький, І. Підкова, старші викладачі Г. Громова, Н. Царьова, асистенти В. Костишин, В. Субботін, М. Шиманський, П. Юрейко, В. Гудима.

         Незмінною ознакою роботи кафедри є високий рівень наукових та науково-методичних праць. Викладачі кафедри опублікували навчальні посібники з давньої історії України (Ольга Щодра), з історії української правової думки (Степан Білостоцький), археографії (Андрій Заяць), історичної географії України (Ольга Щодра), генеалогії (Олександр Целуйко), нумізматики (Роман Шуст); брали участь у написанні 3-х томного та зведеного однотомного довідників з історії України, енциклопедичного словника світової історії ХХ ст. за редакцією Романа Шуста та Ігоря Підкови, енциклопедій Львова та Львівського університету. Роман Шуст і Олександр Целуйко є авторами статей до енциклопедичного видання „Гроші України”, Олександр Целуйко є також співавтором генеалогічного довідника „Правлячі династії Європи”. Ольга Щодра є співавтором навчально-мистецьких посібників „Русь-Україна” і „Від Русі до епохи Ренесансу” серії „Художня культура України”. Степан Білостоцький є співавтором науково-популярної праці „Кримінальний світ старого Львова”.

       Науковці кафедри проводять дослідження у таких галузях вітчизняної історії як: історія Київської Русі (Ольга Щодра), історія українського міста у ХVІІ–ХVІІІ століттях(Андрій Заяць, Мирон Капраль), історія української церкви і чернецтва (Василь Кметь, Олег Дух), історія українського парламентаризму (Олексій Вінниченко), історія правової думки (Степан Білостоцький), історія української історичної науки (Роман Шуст, Ольга Щодра, Василь Кметь, Олександр Целуйко), історіографія середньовічної та ранньомодерної історії України (Андрій Заяць, Роман Шуст, Ольга Щодра). За результатами наукових розвідок опубліковано сотні наукових статей, колективні і авторські монографії. Викладачі кафедри є співавторами монографічних праць з історії Львова серії „Львів: місто, суспільство, культура”, з історіографії Львова серії „Багатокультурне історичне середовище Львова у ХІХ–ХХ ст.”, з української історіографії. У 2003 р. Андрій Заяць опублікував монографію „Урбанізаційний процес на Волині в ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

       Активною науковою роботою займаються і колишні випускники кафедри, зокрема: Іван Альмес, який навчався на історичному факультеті у 2009–2014 рр., отримав диплом магістра з відзнакою. у 2014 р. – нагороду І ступеня в категорії магістерських робіт VIII Конкурсу ім. Єжи Ґєдройця Посольства Республіки Польща у Києві за роботу „Бібліотека Крехівського монастиря у XVII–XVIII ст.: історія, склад і зміст бібліотечного фонду (за матеріалами інвентарних описів)” (науковий керівник – доц. Олег Дух); у 2014–2015 рр. – науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; з 2014 р. – референт деканату Гуманітарного факультету УКУ; з 2015 р. – аспірант кафедри нової та новітньої історії України УКУ. Наталія Паславська (Гудз) – протягом 2005–2010 рр. навчалася на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка (диплом бакалавра та магістра з відзнаками). Впродовж 2009–2010 рр. працювала архіваріусом та діловодом в Архіві Львівського національного університету імені Івана Франка. З березня 2010 р. – провідний археограф у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (за сумісництвом), з 2011–2012 рр. – науковий співробітник (за сумісництвом). З вересня 2014 р. – бібліотекар у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (за сумісництвом); від грудня 2014 р. – науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Працює над дисертаційною роботою на тему: „Кравецький цех у Львові у XVI–XVIII ст.” Петришак Богдана – навчалась на історичному факультеті у 2000–2005 рр. У 2010 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: „Міські писарі Львова другої половини XIV–XVI ст.: просопографічне дослідження”. Із 2005 р. працює науковим співробітником Центрального державного історичного архіву України, м. Львів. Наукові зацікавлення: історія Львова, міська еліта влади, просопографія канцелярського середовища, археографія. Автор бл. 50 наукових публікацій, зокрема монографії „Лицар пера і каламаря” – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.)” (2011). Фелонюк Андрій – навчався на історичному факультеті у 2000–2005 рр. У 2009 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: „Передмістя Львова другої половини XVII–XVIII ст.: адміністративно-правовий статус та соціотопографія”. Старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. У 2010–2015 рр. – голова Історичної комісії Наукового товариства ім. Шевченка в Україні. Автор бл. 100 наукових публікацій та упорядник низки окремих видань, зокрема „Олена Степанів – Роман Дашкевич. Спогади і нариси” (упоряд., 2009), „Юзеф Дунін-Карвицький та маґдебурзьке право Мізоча на Волині” (2011), „Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича (1960–1986)” (упоряд., 2012), „Описи передмість Львова XVI–XVIII століть” (упоряд., 2014). Галайко Богдан – у 2001–2006 р. – навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім.І.Франка, який закінчив з відзнакою. У 2009 р. – достроково закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію на тему: „Вишкіл молоді в діяльності Української військової організації”. У 2006–2007 рр. – зберігач фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові; у 2010–2014 рр. – асистент етнокумунікацій Національного університету „Львівська політехніка”. З листопада 2014 р. – по цей час – директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. Автор 19 публікацій, в тому числі за кордоном. 2010–2015 рр. – депутат Львівської міської ради, фракція ВО «Свобода», секретар постійної депутатської комісії молодіжної політики, спорту та оздоровлення. Доліновський Володимир – у 2002–2007 рр. – навчався на історичному факультеті. З 2006 – працівник відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву України у Львові. Захистив кандидатську дисертацію на тему: „Організація та діяльність Земського архіву у Львові (1919-1933 рр.)”.

         Кафедра забезпечує підготовку магістрів на спеціальності „історія та археологія” по двох спеціалізаціях: „Україна у європейському та національному вимірах” і „Експертиза культурно-історичних пам’яток”, а також на спеціальності „освіта”. На освітній спеціальності викладачі кафедри читають курси з історії формування української державності, з історії створення програм та підручників вітчизняної історії; на спеціальності „Історія та археологія” – з історії ментальності та еліт, з історії українського парламентаризму, з історії середньовічного та ранньомодерного міста, з історії формування культурно-історичних ландшафтів України, а також курси, присвячені особливостям наукової експертизи писемних пам’яток, зброї, пам’яток нумізматики.

            Викладачі кафедри забезпечують читання магістерських курсів „Історія формування української ментальності та ідентичності”, „Релігійний туризм і паломництво”, „Джерела до середньовічної та ранньомодерної історії України: традиційні та нові методи аналізу й інтерпретації”.

      Кафедра підтримує наукові контакти з університетами України, а також з Міжнародною школою гуманітарних наук Східної і Центральної Європи (Варшава, Польща), Інститутом Центрально-Східної Європи (Люблін, Польща), Педагогічним університетом імені Комісії національної освіти (Краків, Польща), Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Центром досліджень античної традиції (Варшавський університет, Польща), Жешувським та Вроцлавським університетами (Польща).

виступ на засіданні Міждисциплінарного семінару “Modus Legendi” – “Каміль Стефко – професор права і ректор Львівського університету”, який відбувся 16.04.2015 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

Виступ на засіданні Міждисциплінарного семінару “Modus Legendi” – “Каміль Стефко – професор права і ректор Львівського університету”, який відбувся 16.04.2015 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

Виступ на міжнародній науковій конференції: „Kraje Latynoamerykańskie w ujęciu prawnym, społecznym i filozoficznym”, яка відбулася 20-22.04.2015 року у Вроцлавському університеті (Республіка Польща). Виступ на міжнародній науковій конференції: „Kraje Latynoamerykańskie w ujęciu prawnym, społecznym i filozoficznym”, яка відбулася 20-22.04.2015 року у Вроцлавському університеті (Республіка Польща).

Зліва направо: доц. С.М. Білостоцький, проф. К. Цомпляк в перерві на каву (20.04.2015) Зліва направо: доц. С.М. Білостоцький, проф. К. Цомпляк в перерві на каву (20.04.2015)

Студенти академічної групи іст-24 с. під час екскурсії у музеї Визвольної боротьби України. Керівник – доц. Підкова І.З.

 

Виступ доц. Щодрої О.М. на науковому семінарі кафедри теорії держави і права на тему: “Ранні державні утворення на території України. Початки формування української державності

Виступ на ХХV Міжнародномуe славістичному колоквіумі доц. Щодрої О.М. на тему: “Епоха вікінгів у Східній Європі: слов’янсько-скандинавські контакти у період формування ранніх слов’янських держав”.

 

22 травня 2017 р. у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання наукового семінару кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету. З доповіддю виступив доцент кафедри – директор Наукової бібліотеки, Василь Кметь.

У своєму виступі “Смерть риторики” і культурна пам’ять в ораторському мистецтві ранньомодерної доби” автор оприлюднив результати власних джерелознавчих та історіографічних досліджень давньої європейської та української риторичної культури. Аналізуючи дослідницьку методологію сучасного нідерландського вченого Ренса Бода, автора дослідження з історії світової гуманістики, В. Кметь відтворив головні етапи розвитку класичної риторики у ранньомодерний період, окресливши послідовний перехід від класичного красномовства до акцентування “inventio”, а отже політичної прагматизації наративу та виникнення нових форм публічного поширення думки. Есеїстика Монтеня, на думку доповідача, стає яскравим епізодом, що маркує орієнтовну хронологічну межу появи якісних змін в ораторському мистецтві. На прикладі риторичних трактатів єзуїтів Мацея Сарб’євського, Юзефа Гльовера, ігумена Йоаникія (Галятовського), митрополита Феофана (Прокоповича) та інших авторів ранньомодерної доби, а також на підставі аналізу програмних вимог освітнього статуту “Ratio Studiorum”, доповідач представив головні етапи актуалізації історичної пам’яті, зміни її функцій від накопичувальної до комунікативної та культурної, що й стало підставою національної самоідентифікації представників інтелектуальної еліти епохи.

Підсумовуючи виклад, В. Кметь зосередив також увагу на важливих аспектах вивчення історії риторики як інтелектуального підґрунтя освіти та науки у вихованні істориків ранньомодерного періоду на факультеті. В рамках обговорення, у якому взяли участь завідувач кафедри доц. О. М. Щодра, доц. О. П. Целуйко, доц. А. Є. Заяць, доц. І. З. Підкова, доц. М. М. Ільків-Свидницький, старший викладач Н. М. Царьова, асистент М. М. Шиманський, асистент В. В. Субботін, аспіранти Є. Гулюк та Н. Лоштин, були розглянуті рекомендації стосовно включення курсів з історії та практики ораторського мистецтва до навчальних програм, перспективи використання наукометричних баз у дослідженнях ранньомодерної історії.

Основні публікації працівників кафедри

 

Співробітники

в.о. завідувача кафедриЩОДРА Ольга Михайлівнав.о. завідувача кафедри
професорКАПРАЛЬ Мирон Миколайовичпрофесор
професор (сумісник)ШУСТ Роман Мар’яновичпрофесор (сумісник)
доцентБІЛОСТОЦЬКИЙ Степан Мироновичдоцент
доцентВІННИЧЕНКО Олексій Олександровичдоцент
доцентДУДЯК Олег Анатолійовичдоцент
доцентДУХ Олег Зіновійовичдоцент
доцентЗАЯЦЬ Андрій Євгеновичдоцент
доцентІЛЬКІВ-СВИДНИЦЬКИЙ Микола Мирославовичдоцент
доцентКМЕТЬ Василь Федоровичдоцент
доцентЦЕЛУЙКО Олександр Петровичдоцент
доцент (сумісник)ЮРЕЙКО Павло Степановичдоцент (сумісник)
старший викладачЦАРЬОВА Наталія Миколаївнастарший викладач
асистентГЕРУН Василь Богдановичасистент
асистентСУББОТІН Володимир Володимировичасистент
старший лаборант, асистент (сумісник)КОСТИШИН Володимир Ярославовичстарший лаборант, асистент (сумісник)

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Про порядок здачі та захисту магістерських робіт студентами історичного факультету денної форми навчання спеціальності 014-Середня освіта (Історія)

11.10.2017 | 11:26

Про порядок здачі та захисту магістерських робіт студентами історичного факультету денної форми навчання спеціальності 014-Середня освіта (Історія)
 

Читати »

Міжнародна історична конференція «Досліджуючи минуле: нова соціальна історія»

06.10.2017 | 19:50

Кафедра історії НаУКМА, Центр польських та європейських студій імені Єжи Ґедройця та студентське наукове товариство гуманітаріїв Potluck запрошують студентів, аспірантів та науковців до участі в міжнародній історичній конференції «Досліджуючи минуле: нова соціальна історія».
Умови: участь безкоштовна, організатори забезпечать учасників конференції місцем проживання
Коли, де: 22-23 березня, Київ
Дедлайн: 1 грудня
Детальніше
 

Читати »