Бандрівський Микола Стефанович

Посада: професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

Науковий ступінь: доктор історичних наук

Наукові інтереси

Археологія епохи бронзи – доби раннього заліза та ранні форми релігії.

Курси

Публікації

Бандрівський М.С_повна бібліографія праць

Основні наукові праці:

Монографії, автореферати

Сварожі лики (археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України). Львів, 1992. 102с.

Бандрівський М. Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи / Микола Бандрівський. – Львів, 1994. – 163 с.

Бандрівський М. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури / Микола Бандрівський. – Львів, 2002. – 282 с.

Бандрівський М. Золоті Михалківські скарби та їх доля / Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька. – Львів, 2012. – 239 с.

Бандрівський М. Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза / Микола Бандрівський. – Львів : Простір-М, 2014. – 573 с.

Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного руху в Галичині (кінець ХІХ-ХХ ст.). Автореферат дис….канд. іст. наук. Львів. 2001. 20 с

Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза. Автореферат дис….д.і.н. Львів, 2015. 36с.

Статті останніх років:

  • Ранньосередньовічний Львів і астрологічні традиції Візантійського імператорського двору (до проблеми поширення чужорідних культових практик при дворі галицьких давньоруських владик) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник за 2015 рік. Кн.І. – С.20-24.
  • З проблематики «до-Левового» періоду в історії Львова (релігієзнавчий екскурс) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник за 2015 рік. Кн.І. – С.12-18.
  • Митрополит Андрей Шептицький – меценат західноукраїнської археології (за матеріалами співпраці з директором музею НТШ Ярославом Пастернаком)// МДАПВ.-Львів, 2015. – Вип.19. – с.93-99;
  • Пам’ятки Верхнього Придністров’я у постголіградський час: Михалківська група (періоди НаВ3-НаС1, 950/920 – 730/720 рр. до нар.Хр.) / Микола Бандрівський // Археологічні студії. – Київ-Чернівці, 2014. – С.104 – 121.
  • Поселенські структури Голіградської культури і основні критерії їхнього виділення в контексті проблеми протоурбанізаційних процесів у Верхньому Придністер’ї та Північно-Східних Карпатах в останній чверті ІІ тис. до нар. Хр. / Микола Бандрівський // МДАПВ. – Львів, 2013. – Вип.17. – С.73 – 110.
  • Рецензія: Отрощенко В.В. Бандрівський М. Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза». – Львів: Простір-М, 2014.- 573 с. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2014. – Вип. 18. – С.417 – 418.

Біографія

Бандрівський Микола Стефанович (нар. 17 грудня 1964 р.) – археолог, доктор історичних наук, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного Університету ім. Івана Франка, в.о. завідуючого відділом  археології Інституту українознавства ім.Івана Крип’якевича НАН України в якому працює з 1993 р. Учень професора Лариси Крушельницької. Фахівець у галузі археології епохи бронзи – доби раннього заліза та ранніх форм релігії. Член спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України, член редакційної ради наукового збірника ІУ НАНУ “Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині”

У 1991 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. З 1989 р. обраний секретарем Археологічної комісії НТШ (Голова АК НТШ Лариса Крушельницька). У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам’яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ-ХХ ст.)» (наук. керівник акад.Ярослав Ісаєвич). У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза» (за спеціальністю «археологія»).

До основних результатів досліджень М.С.Бандрівського належать:

1-відкриття в Українських Карпатах у 1980-90 рр. наскельних рисунків – петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);

2-виділення і детальна класифікація основних ознак поховань Висоцької культури;

3-розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам’яток Центральної і Західної Європи;

4-виділення пам’яток Михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам’ятками Голіградської культури і найранішими пам’ятками Західноподільської групи;

5-широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової – початку ранньозалізної доби в с.Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання Висоцької культури, в т. ч. парні (чоловік і жінка в обіймах), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;

6-співставив відомі на сьогодні археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;

7-монографічне опрацювання золотих Михалківських скарбів – однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ-першої половини VІІІ ст. до нар. Хр. вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л.І.Крушельницькою);

8-впродовж останіх двох десятиліть проводить розкопки ранньоскіфських курганів на Західному Поділлі (Тернопільське плато). До найцікавіших вікрить належать розкопки камерних гробниць у Швайківцях і Коцюбинчиках Чортківського району Тернопільщини, в яких виявлені залишки мурованих конструкцій (в т.ч. купольного типу) та багатий речовий інвентар, який включає металеві посудини (скіфський казан, етруське ситечко для відціджування вина тощо), предмети озброєння і захисного обладунку (залізні панцирі лускатого типу асирійського зразка, вироби з золота і срібла в т.ч. у звіриному стилі та імпортовані з Месопотамії разки намиста з різнокольорового скла.

9-відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об’єктів ХІ-перша пол.ХІІІ ст., чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 р.);

10-співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок в усипальній крипті собору св. Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).

Сьогодні М.С.Бандрівський є один з редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам’яткоохоронної громадської організації «Товариство Шанувальників Львова». У 1998-2002 рр. був обраний депутатом Львівської міської Ради (третього демократичного скликання), нині, окрім наукових досліджень, – активно співпрацює із ЗМІ та з виконавчими і законодавчими органами влади в царині збереження і використання пам’яток історії та культури.

Ел. адреса: bandrm@ukr.net

Розклад

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!