Полагоджуючи з недавнім минулим: національна пам’ять і посткомуністичний перехід у Центрально-Східній Європі
Тип: На вибір студента
Кафедра: історії центральної та східної європи
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
10 | 3 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
10 | 16 | доцент Полещук Т. С. | Істм-11c |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
10 | 16 | Істм-11c | доцент Полещук Т. С. |
Опис курсу
Анотація навчальної дисципліни:
Мета курсу: ознайомити студентів з досвідом політики пам’яті в країнах Центрально-Східної Європи, насамперед з її впливом на подолання спадщини комуністичного минулого в регіоні.
Цілі курсу:
- ознайомити студентів з виникненням та еволюцією memory studies;
- основними поняттями і термінами, пов’язаними з вивченням пам’яті;
- на прикладі окремих країн Західної Європи показати вплив історичної політики на формування європейської ідентичності;
- розкрити особливості посткомуністичної трансформації у країнах Центральної та Східної Європи;
- на прикладі різних країн регіону показати напрями і методи історичної політики, спрямовані на подолання спадщини і травм комуністичного минулого.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- передумови появи, етапів та особливостей розвитку меморіальних студій;
- основні концепції та підходи до політики пам’яті, які існують в сучасній історіографії;
- понятійно-категоріальнй апарат, засадм та методи/напрями меморіальних студій;
- основні форми і механізмм сучасної політики пам’яті в Західній Європі;
- особливості реалізації історичної політики в країнах Центральної та Східної Європи;
- вплив цифрових технологій на меморіальні студії;
- структуру, логіку та етапи проведення досліджень з меморіальних студій.
уміти:
- аналізувати та інтерпретувати наукову літературу з меморіальних студій;
- обговорювати функціонування історичного знання в сучасному публічному просторі;
- організовувати заходи щодо популяризації історичних знань з непрофесійною аудиторією;
- володіти цифровими методами репрезентації історичного знання в публічному просторі;
- систематизувати й упорядковувати отриману інформацію, диверсифікувати джерела, критично оцінювати достовірність та надійність інформаційних джерел;
- аналізувати теоретичні й емпіричні методи наукових досліджень і визначати їх доцільність у контексті мети і завдань наукового пошуку;
- орієнтуватися в інформаційному просторі, проєктувати та моделювати самостійне наукове дослідження.
Рекомендована література
Базова (основна)
Ассман А. Простори спогаду. Форми і трансформації культурної пам’яті; пер. з англ. К.: Ніка-Центр, 2012.
Винайдення традиції; за ред. Е. Гобсбаума і Т. Рейнджера; пер. з англ. К.: Ніка-Центр, 2005.
Коннертон П. Як суспільства пам’ятають; пер. з англ. К.: Ніка-Центр, 2013.
Ле Гофф Ж. История и память; пер. с франц. М.: РОССПЭН, 2013.
Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять; пер. з франц. К.: Кліо, 2014.
Хальбвакс М. Коллективная и историческая память. Неприкосновенный запас.2005. №2-3.
***
Європа та її болісні минувшини; пер. з франц. К.: Ніка-Центр, 2009.
Історія, пам’ять, політика: Зб. наук. ст. К.: Інститут історії НАН України, 2016.
Касьянов Г. Past continuous: історична політика 1980-х – 2000-х: Україна та сусіди. К.: Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018.
Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід; за заг. ред. Ю. Шаповала. К.: ІПІЕД, 2013.
Berger S., Conrad C. The Past as History. National Identity and Historical Consciousness in Modern Europe. Palgrave Macmillan, 2015.
Blacker U., Etking A., Fedor J. Memory and Theory in Eastern Europe. Palgrave Macmillan, 2013.
***
АРХЭ: Проблемы исторической памяти и исторической политики. 2013. №2.
Національна та історична пам’ять: Зб. Наукових праць. К., 2011–2013. Вип. 1–10.
Схід–Захід: Історична пам’ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи. Харків, 2009. Вип.13–14.
Україна модерна: Пам’ять як поле змагань. 2009. Вип. 4 (15).
Pro et Contra: Историческая политика. М., 2009. №3–4.
***
Маклюк О. М. Історична пам’ять та політика пам’яті в умовах трансформації Центрально-Східної Європи. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2011. Вип. ХХХ.
Образ Іншого в сусідніх історіях: міфи, стереотипи, наукові інтерпретації : матеріали міжнар. наук. конф., м. Київ, 15–16 грудня 2005 р. К.: Інститут історії НАН України, 2008.
Огієнко В. Європейські практики пам’яті і правові оцінки діяльності комуністичних режимів: Східна і Центральна Європа: www. historians.in.ua/index.php
Додаткова (допоміжна)
Гриценко О. Президенти і пам’ять. Політика пам’яті президентів України (1994–2014): підґрунтя, послання, реалізація, результати. К.: Вид-во “К.І.С.”, 2017.
Ластовский А. Специфика исторической памяти в Беларуси: между советским прошлым и национальной перспективой. Вестник общественного мнения. 2009. №4.
Померанцев П. Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності; пер. з англ. К.: Yakaboo Publ., 2020.
Портнов А. Історії для домашнього вжитку: Есеї про польсько-російсько-український трикутник пам’яті. К.: Критика, 2013.
Стриєк Т. Невловні категорії. Нариси про гуманітаристику, історію і політику в сучасних Україні, Польщі та Росії; пер. з польск. К. Ніка-Центр, 2015.
Матеріали
Інформаційні ресурси
Інститут національної пам’яті, Польща,
офіційний сайт: http://ipn.gov.pl
Інститут дослідження тоталітарних режимів, Чеська Республіка,
офіційний сайт: http://www.ustrcr.cz
Інститут національної пам’яті, Словацька Республіка,
офіційний сайт: http://upn.gov.sk
Комітет національної пам’яті, Угорщина,
офіційний сайт: https://www.neb.hu
Український Інститут національної пам’яті,
офіційний сайт: http://memory.gov.ua