Державотворчі процеси на Балканах у VII–XIV ст.

Тип: Нормативний

Кафедра: історії центральної та східної європи

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
43Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432доцент Шпик І. Є.Іст-21c, Іст-22c, Іст-23c

Опис курсу

Мета курсу: Сформувати у студентів цілісне, концептуальне бачення державотворчих процесів на Балканах у VII–XIV ст., показати їх основні закономірності та загальноцивілізаційну спрямованість.

Поглиблений аналіз досвіду середньовічного державотворення передбачає звернення до низки наукових проблем та питань, які недостатньо або контроверсійно висвітлені в історіографії і, відповідно, потребують дослідницького підходу до їх вивчення. Відтак, пропонований навчальний матеріал, на відміну від загальних нормативних курсів, покликаний не тільки збагатити знання істориків-початківців, розвинути набуті ними вміння і навики, а й стимулювати їх інтерес до наукової роботи, заохотити практичне застосування методів історичного дослідження та розвиток творчого мислення.

Завдання курсу полягають у ґрунтовному вивченні південнослов’янських державних утворень епохи Середньовіччя, зокрема обставин і визначальних чинників їх зародження, поступу, трансформацій та падіння у широкій порівняльній перспективі, націленій передовсім на виявлення спільностей і відмінностей, закономірностей тощо.

В результаті вивчення курсу студент повинен

знати: основні дати, факти і події з середньовічної історії балканських держав та їх взаємовідносин;

періодизацію державно-політичного розвитку південнослов’янських спільнот;

зміст базових термінів та понять;

історичну географію регіону;

основні джерела;

історіографічні інтерпретації найважливіших проблем;

 вміти: критично сприймати й аналізувати концептуальні підходи до означеної проблеми;

осмислювати фактичний матеріал і висловлювати власну думку;

виділяти головні тенденції й етапи розвитку державних утворень;

простежити причинно-наслідкові зв’язки між різними політичними подіями, що відбувалися як на Балканах, так і за їхніми межами;

порівнювати державотворчий досвід балкано-слов’янських спільнот та робити логічні висновки.

Рекомендована література

Рекомендована література (базова)

  • Акимова О. А. Развитие исторического самосознания хорватов в XII–XIVвв. // Развитие исторического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. Москва, 1989.
  • Акимова О. А. Формирование хорватской раннефеодальной государственности // Раннефеодальные государства на Балканах VI–XII вв. Москва, 1985.
  • Алексеев С. В. История Дуклянской державы: проблема достоверности источников // Знание. Понимание. Умение. 2014. № 2.
  • Алексеев С. В. Летопись попа Дуклянина: перевод и комментарий. Санкт-Петербург,
  • Ангелов Д. Образуване на българската народност. София, 1971.
  • Андрияшевич Ж. М., Растодер Ш. История Черногории с древнейших времен до 2006 года. Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2010.
  • Благојевић М. Државна управа у српским средњовековним земљама. Београд 2001.
  • Войтович Л. В., Домановський А. М., Козак Н. Б., Лильо І. М., Мельник М. М., Сорочан С. Б., Файда О. В. Історія Візантії. Вступ до візантиністики. Львів: Вид-во “Апріорі”, 2011.
  • Готье Ю. Образование сербского государства // Славянский сборник. Москва, 1947.
  • Грачев В.П. Сербская государственность в X–XIV вв. Критика теории “жупной организации”. Москва, 1972.
  • Дворнік Ф. Слов’яни в Європейській історії та цивілізації. Київ, 2000.
  • Дуйчев И. Българско средновековие. С., 1972
  • История Югославии: В 2 т. Москва, 1963. Т.1
  • История южных и западных славян: в 2 т. Учебник. Т.1.: Средние века и Новое время / под ред. Г.Ф.Матвеева и З.С.Ненашевой. Москва: Изд-во МГУ, 1998.
  • Історія Центрально-Східної Європи / За ред. Л. Зашкільняка. Львів, 2001.
  • Каждан А.П., Литаврин Г.Г. Очерки истории Византии и южных славян. 2-е изд., испр. СПб., 1998.
  • Краткая история Болгарии / Отв.ред. Г. Г. Литаврин. Москва, 1987.
  • Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в X–XI вв. Проблемы истории одного столетия: 976–1081 гг. Москва, 1977.
  • Литаврин Г. Г. Византия и славяне: Алетейя, 2001.
  • Матанов Хр. Средновековните Балкани. Исторически очерци. София, 2001.
  • Москаленко А. Возникновение и развитие феодальных отношений у южных славян. Хорваты и сербы. Москва, 1978.
  • Наумов Е.П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII–XV вв. Москва, 1974.
  • Наумов Е.П. К истории сербского феодального государства в конце ХІІ–начале ХІІІ века (центральная власть и удельные княжества) // Советское славяноведение. Москва, 1976. №1.
  • Оболенский Д. Византийское Содружество Наций; Шесть византийских портретов. М.: Янус-К, 1998.
  • Раннефеодальные государства на Балканах VI–XII вв. Москва, 1985.
  • Седов В.В. Славяне в раннем средневековье. Москва, 1995.
  • Сербия и Болгария в середине XIV в. // Социально-экономическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до середины ХІХ в.). Кишинев, 1980.
  • Фрейдзон В. И. История Хорватии. Санкт-Петербург, 2001.
  • Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х томах. Т. 1. / Отв. ред. М. М. Фрейденберг. Минск, 1987.
  • Чиркович С. М. История сербов. Москва, 2009.
  • Чиркович С. Сербия. Средние века. Москва: Искусство, 1996.
  • Чорній В.П. Історія Болгарії. Львів, 2007.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму