Історія Росії в ХІХ – на початку ХХІ ст.: влада і суспільство
Тип: На вибір студента
Кафедра: історії центральної та східної європи
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 5 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 5 | 32 | доцент Полещук Т. С. |
Опис курсу
Курс “Історія Росії в ХІХ – на початку ХХІ ст.: влада і суспільство” передбачає ознайомлення студентів з основними подіями та тенденціями російської історії упродовж її трьох етапів: імперського, радянського та пострадянського. Головні теми курсу – відносини між владою та освіченим суспільством, російська інтелігенція та народ, імперія та нації, імперська культура.
Програма і навчально-методичні матеріали курсу забезпечують можливість засвоєння студентами знань з історії регіону, глибше розуміння історії Росії, російсько-українських відносин упродовж останніх століть.
Мета курсу – вивчити основні події, напрями і зміст історичного розвитку Росії у ХІХ – на початку ХХІ ст., акцентуючи на внутрішній політиці влади, громадській думці, суспільно-політичних течіях та рухах, революційних зламах, проблемах формування нової російської державності.
Цілі курсу
– охарактеризувати державну політику російської влади у ХІХ – на початку ХХ ст., її вплив на різні суспільно-політичні течії та рухи, соціальні верстви й прошарки;
− проаналізувати основні етапи історії радянської Росії, взаємини у трикутнику “держава – суспільство – народ”;
− вивчити зміст і наслідки державної політики в 1990-х – 2000-х роках, простежити еволюцію російської політичної системи, формування нової російської ідентичності;
− розкрити феномен так званої великої російської культури.
У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними, методичними і практичними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна; загальні; фахові) й досягаються такі програмні результати навчання:
ЗК 3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.
ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 6. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 7. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
СК 1. Усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами в минулому та сучасності.
СК 2. Усвідомлення відмінностей в історіографічних поглядах різних періодів та в різних контекстах.
СК 3.Усвідомлення соціальних функцій історика, розуміння можливості використання історії для досягнення політичних цілей, в тому числі наслідків зловживання історією.
СК 8. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання гуманітарних та соціальних наук, вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні й соціальні події та явища.
СК 9. Здатність працювати з історичними текстами і документами, коментувати, анотувати їх відповідно до певних критеріїв; презентувати і обговорювати результати наукових досліджень.
СК 10. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією.
СК 13. Діяти згідно з принципами академічної доброчесності та професійної етики історика.
ПРН 1. Знати найважливіші факти історичного минулого українського народу і історії людства загалом, а також мати більш глибокі знання про певний історичний період або проблему.
ПРН 2. Розуміти контекст і причини відповідних історичних подій та використовувати ці знання у професійній діяльності.
ПРН 6. Виявляти взаємозв’язки між процесами у минулому та на сучасному етапі, аналізувати суспільні процеси в історії України у контексті європейської та світової історії.
ПРН 11. Здійснювати аналіз ситуацій з урахуванням історичного контексту та/або історичних передумов.
ПРН 13. Розуміти загальні та специфічні риси історичного розвитку різних регіонів України, Європи та світу, фактори, що зумовлюють різноманіття культур та національних спільнот, ефективно співпрацювати з носіями різних історичних та культурних цінностей.
Знання та розуміння:
- основних фактів і подій з історії Росії ХІХ – початку ХХІ ст.;
- загальних тенденцій розвитку Росії;
- особливостей організації та функціонування центральної влади, суспільно-політичного, соціально-економічного, духовного, культурного розвитку на різних етапах історії;
- Росії як євразійської поліетнічної держави, що знаходиться на перехресті цивілізаційних упливів між Заходом і Сходом.
Уміння:
- аналізувати етапи російської державності;
- характеризувати роль самодержавної влади як одного з визначальних чинників російської історії;
- показати вплив багатоетнічного й багатоконфесійного характеру держави на її розвиток;
- виявляти вплив зовнішніх факторів, особливо Заходу, на розвиток Росії;
- критично оцінювати значення як окремих історичних особистостей, так і соціальних груп у подіях, явищах і процесах суспільного життя.
Комунікація:
- діяти та взаємодіяти в інформаційному просторі як активний учасник інтелектуального середовища, збирати, інтерпретувати та застосовувати дані у сфері історії та археології;
- застосовувати інформаційно-комунікаційні технології на різних етапах наукових досліджень;
- конструктивно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, з носіями знань, розвивати досвід наукової комунікації в усній і письмовій формі;
- розвивати досвід публічних презентацій проєктів, цілей та результатів наукових пошуків і популяризації знань.
Автономія та відповідальність:
- виявляти, ставити та вирішувати проблеми, ранжувати цінності, цілі і завдання наукової діяльності на основі етичних стандартів професії та законодавства України про освіту;
- аналізувати й оцінювати нові знання, ідеї та цілі соціально відповідально і свідомо на основі принципів людиноцентризму та прав людини;
- нести особисту відповідальність за організацію та проведення наукового дослідження, достовірність, надійність і об’єктивність отриманих результатів.
Рекомендована література
Базова
1. Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад / пер. з нім. – Львів: Вид-во Українського католицького ун-ту, 2005.
2. Маля М. Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії. 1917–1991 / Пер. з англ. – К.: Мегатайп, 2000.
3. Плохій С. Загублене царство. Історія «Русского мира» з 1470 року до сьогодні /пер. з англ. – Харків: Фоліо, 2019.
4. Плохій С. Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу / пер. з англ. – Харків: Книжковий “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2019.
5. Полещук Т. Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.: Навч. посіб. – Львів: ПАІС, 2008.
6. Райтшустер Б. Путінократія. Людина влади та її система / пер. з нім. – Харків: Віват, 2015.
7. Саттер Д. Менше знаєш, краще спиш. Шлях Росії до терору та диктатури за Єльцина і Путіна. – Київ: Дух і Літера, 2016.
8. Снайдер Т. Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка / пер. з англ. – Київ: Човен, 2020.
9. Томпсон Е. Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм. – Київ: Основи, 2006.
10. Шліхта Н. Історія радянського суспільства: Курс лекцій. 2-ге вид., переробл. і доп. – Харків: Акта, 2015.
11. Якубова Л. “Русский мир” в Україні: на краю прірви. – Київ: Кліо, 2018.
Допоміжна
1. Блан Е. Родом із КГБ.Система Путіна /пер. з франц. – Київ: Темпора, 2009.
2. Лукас Е. Нова холодна війна. Як Кремль загрожує і Росії, і Заходу /пер. з англ. – Київ: Темпора, 2009.
3. Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження /пер. з англ.– Київ: Критика, 2009.
4. Ріс Л. Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна. – Київ: Лабораторія, 2021.
5. Російський імперіалізм /пер. з англ. – Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2010.
6. Снайдер Т. Про тиранію: Двадцять уроків двадцятого століття / пер. з англ. – Київ: Видавництво, 2022.
7. Снайдер Т. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999 /пер. з англ. – Київ: Дух і літера, 2014.
8. Шльоґель К. Археологія комунізму, або Росія у ХХ столітті. Реконструкція картини/пер. з нім. – Київ: Дух і Літера, 2018.
Матеріали
Інформаційні ресурси