Опис курсу

Курс “Історія Росії в ХІХ – на початку ХХІ ст.: влада і суспільство” передбачає ознайомлення студентів з основними подіями та тенденціями російської історії упродовж її трьох етапів: імперського, радянського та пострадянського. Головні теми курсу – відносини між владою та освіченим суспільством, російська інтелігенція та народ, імперія та нації, імперська культура.

Програма і навчально-методичні матеріали курсу забезпечують можливість засвоєння студентами знань з історії регіону, глибше розуміння історії Росії, російсько-українських відносин упродовж останніх століть.

Мета курсу – вивчити основні події, напрями і зміст історичного розвитку Росії у ХІХ – на початку ХХІ ст., акцентуючи на внутрішній політиці влади, громадській думці, суспільно-політичних течіях та рухах, революційних зламах, проблемах формування нової російської державності.

Цілі курсу

– охарактеризувати державну політику російської влади у ХІХ – на початку ХХ ст., її вплив на різні суспільно-політичні течії та рухи, соціальні верстви й прошарки;

− проаналізувати основні етапи історії радянської Росії, взаємини у трикутнику “держава – суспільство – народ”;

− вивчити зміст і наслідки  державної політики в 1990-х – 2000-х роках, простежити еволюцію російської політичної системи, формування нової російської ідентичності;

− розкрити феномен так званої великої російської культури.

        У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними, методичними і практичними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна; загальні; фахові) й досягаються такі програмні результати навчання:

ЗК 3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 6. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 7. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

СК 1. Усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами в минулому та сучасності.

СК 2. Усвідомлення відмінностей в історіографічних поглядах різних періодів та в різних контекстах.

СК 3.Усвідомлення соціальних функцій історика, розуміння можливості використання історії для досягнення політичних цілей, в тому числі наслідків зловживання історією.

СК 8. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання гуманітарних та соціальних наук, вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні й соціальні події та явища.

СК 9. Здатність працювати з історичними текстами і документами, коментувати, анотувати їх відповідно до певних критеріїв; презентувати і обговорювати результати наукових досліджень.

СК 10. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією.

СК 13. Діяти згідно з принципами академічної доброчесності та професійної етики історика.

ПРН 1. Знати найважливіші факти історичного минулого українського народу і історії людства загалом, а також мати більш глибокі знання про певний історичний період або проблему.

ПРН 2. Розуміти контекст і причини відповідних історичних подій та використовувати ці знання у професійній діяльності.

ПРН 6. Виявляти взаємозв’язки між процесами у минулому та на сучасному етапі, аналізувати суспільні процеси в історії України у контексті європейської та світової історії.

ПРН 11. Здійснювати аналіз ситуацій з урахуванням історичного контексту та/або історичних передумов.

ПРН 13. Розуміти загальні та специфічні риси історичного розвитку різних регіонів України, Європи та світу, фактори, що зумовлюють різноманіття культур та національних спільнот, ефективно співпрацювати з носіями різних історичних та культурних цінностей.

Знання та розуміння:

• основних фактів і подій з історії Росії ХІХ – початку ХХІ ст.;
• загальних тенденцій розвитку Росії;
• особливостей організації та функціонування центральної влади, суспільно-політичного, соціально-економічного, духовного, культурного розвитку на різних етапах історії;
• Росії як євразійської поліетнічної держави, що знаходиться на перехресті цивілізаційних упливів між Заходом і Сходом.

Уміння:

• аналізувати етапи російської державності;
• характеризувати роль самодержавної влади як одного з визначальних чинників російської історії;
• показати вплив багатоетнічного й багатоконфесійного характеру держави на її розвиток;
• виявляти вплив зовнішніх факторів, особливо Заходу, на розвиток Росії;
• критично оцінювати значення як окремих історичних особистостей, так і соціальних груп у подіях, явищах і процесах суспільного життя.

Комунікація:

• діяти та взаємодіяти в інформаційному просторі як активний учасник інтелектуального середовища, збирати, інтерпретувати та застосовувати дані у сфері історії та археології;
• застосовувати інформаційно-комунікаційні технології на різних етапах наукових досліджень;
• конструктивно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, з носіями знань, розвивати досвід наукової комунікації в усній і письмовій формі;
• розвивати досвід публічних презентацій проєктів, цілей та результатів наукових пошуків і популяризації знань.

Автономія та відповідальність:

• виявляти, ставити та вирішувати проблеми, ранжувати  цінності, цілі і завдання наукової діяльності на основі етичних стандартів професії та законодавства України про освіту;
• аналізувати й оцінювати нові знання, ідеї та цілі соціально відповідально і свідомо на основі принципів людиноцентризму та прав людини;
• нести особисту відповідальність за організацію та проведення наукового дослідження, достовірність, надійність і об’єктивність отриманих результатів.