Опис курсу

Анотація навчальної дисципліни

    Курс розроблено таким чином, щоб познайомити студентів-істориків з передумовами і особливостями процесу утворення та розвитку держав Центральної та Східної Європи; формуванням їх політики, геополітичних інтересів, соціально-економічних моделей, ідеології, культури.

У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна; загальні; фахові) й досягаються такі програмні результати навчання:

ЗК 1. Знаходити, опрацьовувати, критично аналізувати, систематизувати та верифікувати інформацію з різних джерел.

ЗК 4. Виявляти здатність навчатися та самонавчатися, ефективно планувати роботу й відповідально ставитися до обов’язків, вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний рівень протягом усього життя.

ЗК 7. Виявляти і творчо підходити до вирішення проблем, ухвалювати обгрунтовані рішення, генерувати нові ідеї, виявляти ініціативу.

ФК 1. Знати предметну область майбутньої професії, вміти аналізувати історичні явища, встановлювати і розуміти причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і явищ, пояснювати політичні, соціокультурні, економічні процеси.

ФК 3. Демонструвати навички логічного, критичного і системного аналізу першоджерел, розуміння їх історичного характеру і значення.

ФК 6. Знати основні теорії та концепції сучасної історіографії, джерелознавства, здійснювати джерелознавчий аналіз зібраної інформації.

ПРН 1. Здатність володіти історичним матеріалом, понятійним апаратом, принципами й методиками організації навчального процесу в загальноосвітній школі та способами проектування навчальної діяльності.

ПРН 8. Здатність аналізувати інформацію, дотримуючись принципів наукової об’єктивності й неупередженості.

Після завершення цього курсу студент буде:

Знати:

• сучасну науково-теоретичну базу проблематики утворення та розвитку держав регіону;
• витоки, етапи, загальні тенденції та особливості процесу державотворення народів регіону;
• специфіку організації, модель та функціонування центральної влади в політичних системах регіону;
• особливості соціально-економічного розвитку, культурних процесів, формування ментальності народів регіону;
• роль як окремих особистостей, так і подій, явищ, процесів суспільного життя;
• найголовніші події в історії народів регіону зазначеного періоду.

Основні поняття: цивілізація, християнізація, династія, жупа, комітати, богомільство, гайдуцтво, станово-представницька монархія, унія, привілеї, сейм, Державні збори, екзекуційний рух, деспотовина, гусизм, чашники, таборити, національна монархія, протестантизм, міста-держави, Празька дефенестрація, повстання станів, Законник, Золота булла 1356р., шляхетська демократія, магнатська олігархія, Військовий Кордон, Відродження, Просвітництво, конфедерація, Конституція.

Вміти:

• поповнити свої знання найновішими історіографічними здобутками щодо вказаної проблеми;
• пояснювати специфіку та особливості державотворчих процесів в історії народів регіону;
• володіти основним фактологічним матеріалом з історії країн регіону;
• визначити цивілізаційні характеристики політичних, соціально-економічних, ідеологічних, культурних процесів в регіоні.

Комунікувати:

• діяти й взаємодіяти в інформаційному просторі як активний учасник освітнього середовища;
• застосовувати інформаційно-комунікаційні технології;
• конструктивно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, з носіями знань, розвивати досвід наукової комунікації в усній і письмовій формі;
• професійно вести дискусії на історичні й суміжні теми; співвідносити знання про минуле з сучасними тенденціями розвитку суспільства;
• розвивати досвід публічних презентацій проєктів, цілей та результатів наукових пошуків і популяризації педагогічних знань;
• спрямовувати пошукову й культурно-освітню роботу в русло актуальних суспільних викликів сучасності, враховувати змінність соціокультурного середовища.

Автономія та відповідальність:

– виявляти, ставити та вирішувати проблеми, ранжувати цінності, цілі і завдання педагогічної діяльності на основі етичних стандартів педагогічної професії та законодавства України про освіту;

– аналізувати й оцінювати педагогічні знання, нові ідеї і цілі соціально, відповідально і свідомо на основі принципів людиноцентризму та прав людини;

– продуктивно застосувати професійний і творчий потенціал як для самореалізації особистості, так і в інтересах суспільства; розуміти проблематику ролі й місця людини в історичному процесі, політичній та соціальній організації суспільства;

– нести особисту відповідальність за організацію та проведення педагогічного дослідження, достовірність, надійність і об’єктивність отриманих результатів;

– усвідомлювати відповідальність за результати професійної діяльності перед родиною, громадою, суспільством і державою;

• керуватися в повсякденному житті моральними й етичними нормами, з повагою і розумінням ставитися до інших світоглядних позицій.