Нова історія Центральної та Східної Європи

Тип: Нормативний

Кафедра: історії центральної та східної європи

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632доцент Сирота Р. Б.Іст-31с, Іст-32c, Іст-33c, Іст-44с

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632Іст-31сдоцент Сирота Р. Б.
Іст-32cдоцент Шпик І. Є.
Іст-33cдоцент Сирота Р. Б.
Іст-44сдоцент Шпик І. Є.

Опис курсу

                 Анотація  навчальної   дисципліни:

 В ході курсу передбачається розглянути соціально-економічні, політичні, культурні та інтелектуальні процеси в регіоні від Балтійського моря на півночі до Середземного моря на півдні, від Альп на заході до Уралу на сході. Дослідити основні етапи, труднощі та здобутки в модернізації Центральної та Східної Європи з кінця 18 ст. до початку 20 ст., виявити зовнішні впливи та зрозуміти специфіку історії регіону в контексті розвитку европейської цивілізації.

                Результати навчання:

         знати:

  • сучасну науково-теоретичну базу проблематики суспільної модернізації Центральної та Східної Європи;
  • загальні тенденції у розвитку Європи й особливості їхнього переломлення у національній та суспільній свідомості, а також у реальних умовах життя окремих народів регіону;
  • основні факти і дати з історії народів Центральної та Східної Європи з кінця 18 ст. до завершення Першої світової війни;
  • зміст понять: історичний регіон, Просвітництво, йосифінство, романтизм, національне „відродження”, „будителі”, месіанізм, конгрес, лібералізм, консерватизм, націоналізм, дуалізм, неоабсолютизм, конституціоналізм, австрославізм, ілліризм, реалізм, філеелінізм, фанаріоти, уставобранителі, „велика еміграція”, „Східна криза”, іредентизм, уніоністський рух, четництво, балканізація.

         розуміти:

  • Центральну та Східну Європу як цілісний історичний регіон, що знаходився на перехресті цивілізаційних впливів між Заходом і Сходом, формуючи впродовж нового періоду особливий набір суспільно-політичних, релігійно-етнічних, соціально-економічних та культурних взаємозв’язків.

          вміти:

  • аналізувати передумови і зміст національних рухів, формування модерних націй та ідеології націоналізму в регіоні як важливого чинника модернізації центрально-східноєвропейського суспільства в 19 ст. – на початку 20 ст.;
  • визначати спільне й відмінне в національних і соціальних рухах;
  • порівнювати політику нових національних держав і старих імперій, виявляти її прогресивні і регресивні сторони;
  • характеризувати роль внутрішнього і зовнішнього чинника в розвитку незалежних держав у Центральній та Східній Європі нового часу.
  • Опис Нова історія Центральної та Східної Європи 032

Рекомендована література

Література

Аврех А.Я. П.А.Столыпин и судьбы реформ в России. Москва, 1991.

Анкудинова А.М. Русская армия в войне с Османской империей в 1806–1812 гг. и национально- освободительное движение сербского народа // Из истории классовой борьбы и национально- освободительного движения. Ярославль, 1976.

Бахтурина  А.  Ю.  Окраины  Российской  империи:  государственное  управление  и  национальная политика в годы Первой мировой (1914 – 1917 гг.). Москва, 2004.

Войнович Д. История сербского народа. Одесса, 1903.

Ганелин Р.Ш. Российское самодержавие в 1905 г.: реформы и революция. СПб., 1991.

Горизонтов Л. Е. Парадоксы имперской политики. Поляки в России и русские в Польше (ХІХ  – начало ХХ в.). Москва, 1999.

Димитров С., Манчев К. История на балканските народи XV–XIX век. София, 1971.

Достян И.С. Борьба сербского народа против турецкого ига. XV – начало XIX в. Москва, 1958.

Достян  И.С.  Россия  и  балканский  вопрос.  Из  истории  русско-балканских  политических  связей первой трети XIX в. Москва, 1972.

Достян И.С. Основные етапы и особенности политики России на Балканах с последней трети XVIII в. до 1830 г. // Международные отношения на Балканах. Москва, 1974.

Достян  И.С.  Русская  общественная  мысль  и  балканские  народы:  От  Радищева  до  декабристов.

Москва, 1980.

Достян И. Социально-экономические отношения в сербской деревне накануне восстания 1804 года.

Автореферат дис. канд. ист. наук. Москва, 1950.

Миллер А.Ф. Мустафа паша Байрактар. Оттоманская монархия в начале 19-го в. Москва; Ленинград, 1947.

Нарочницкий  А.Л.  Россия,  Сербия  и  Чорногория  в  начале  XIX  в.  //  Новая  и  новейшая  история (Москва). 1980. № 3.

Попов Н. Россия и Сербия. Исторический очерк русского покровительства Сербии с 1806 по 1856 г.

Москва, 1869. Ч.1.

Грачев  В.П.  История  Первого  сербского  восстания  1804–1813  гг.  в  собрании  В.Богишича  // Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. Москва, 1974.

Арш Г.Л. Албания и Эпир в конце XVIII – начале XIX в. (Западнобалканские пашалыки Османской империи). Москва, 1963.

Арш Г.Л. И.Каподистрия и греческое национальное движение (1809–1822 гг.) // Центральная и Юго- Восточная Европа в новое время. Москва, 1974.

Арш  Г.Л.  Каподистрия  и  греческое национально-освободительное  движение.  1809–1822.  Москва, 1976.

Арш Г.Л. Тайное общество “Филики Этерия”. Из истории борьбы Греции за свержение османского ига. Москва, 1965.

Арш Г.Л. Этеристское движение в России. Освободительная борьба греческого народа в начале XIX в. и русско-греческие связи. Москва, 1970.

Белох Ю. История Греции. В 2-х т. Москва, 1905. Т.2.

Боджолян М.Т. Реформы 20–70-х гг. XIX в. в Османской империи. Ереван, 1984.

Виноградов В.Н. Великобритания и Балканы: от Венского конгресса до Крымской войны. Москва, 1985.

Грачев  В.П.  Балканские  владения  Османской  империи  на  рубеже  XVIII–XIX  вв.  (Внутреннее положение, предпосылки национально-освободительных движений). Москва, 1980.

Достян  И.С.  Русская  общественная  мысль  и  балканские  народы:  От  Радищева  до  декабристов.

Москва, 1980.

Освободительные движения народов Австрийской империи. Возникновение и развитие. Конец XVIII в. – 1849 г. Москва, 1980.

Пашаева   Н.М.   Проблемное   изучение   славянского   национального   возрождения. Книга   как исторический источник. Москва, 1989. Ч.2.

Плимак Е.Г. Драма российских реформ и революций. Москва, 2000.

Полещук Т. Історія Росії ХІХ – початку ХХ століття: навч. посібник. Львів, 2008.

Хоскинг Дж. Россия: народ и империя. Смоленск, 2000.

Шанин Т. Революция как момент истины. Россия в 1905-1907 гг. 1917-1922 гг. Пер. с англ. Москва, 1997.

Шацилло К.Ф. Первая революция в России 1905-1907. Москва, 1985.

Революции 1848–1849 гг. В 2-х т. / Под ред. Ф.В.Потемкина и А.И.Морока. Москва, 1952. Т.1.

Флакер А. Структура культуры хорватского национального возрождения // Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций. XVIII–XIX вв. Москва, 1978.

Щицеп М. Вклад литературы иллиризма в формирование хорватской нации // Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций. XVIII–XIX вв. Москва, 1976.

Клима А. 1848 год в Чехии. Начало чешского рабочего движения. Москва, 1951.

Кріль М.М. Питання національної самобутності Галичини на Слов’янському з’їзді 1848 р. у Празі // Славістичні студії. Т.1. Львів, 1997.

Нидерхаузер Э. Славянские народы Габсбургов в революции 1848 г. // Славяноведение (Москва).

  1. № 8.

Паскалева В. Революцията от 1848–1849 г. в Средна Европа: Спецкурс. Лекции. Велико-Търново, 1981.

Стеблій Ф.І. Революції 1848–1849 рр. у Європі і Україна. Київ, 1973.

Удальцов И.И. Из истории Пражского восстания // Вопросы истории (Москва). 1948. № 7.

Удальцов И.И. Очерки из истории национально-политической борьбы в Чехии в 1848 г. Москва, 1951.

Удальцов И.И. Историография революции 1848–1849 гг. в чешских землях. Москва, 1989.

Варта И.С. Позиция Франции по вопросу об объединении Дунайских княжеств на Парижской конференции 1858 г. // Проблемы внутри- и внешнеполитической истории Румынии нового и новейшего времени. Кишинев, 1988.

Виноградов В.Н. Россия и объединение Румынских княжеств. Москва, 1961

Виноградов В.Н. Узловые проблемы истории Румынии в середине XIX в. // Центральная и Юго- Восточная Европа в новое время. Москва, 1974.

Гросул В.Я. Революционная Россия и Балканы. 1874–1888. Москва, 1980.

Гросул В.Я. Реформы в Дунайских княжествах и Россия (20 – 30-е годы XIX в.). Москва, 1966.

Гросул В.Я. Российские революционеры в Юго-Восточной Европе (1859–1874). Кишинев, 1973.

Гросул В.Я. Изменение формы феодальных отношений в Молдавии и Валахии и ее особенности (первая треть ХІХ в.) // Юго-Восточная Европа в эпоху феодализма. Кишинев, 1973.

Гросул  В.Я.  Классы  и  сословия  Дунайских  княжеств  в  первой  половине  ХІХ  в.  //  Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 1982.

Гросул В.Я., Чертан Е.Е. Россия и формирование румынского независимого государства. Москва, 1969.

История Румынии. Москва, 1950.

История Румынии нового и новейшего времени. Москва, 1964.

История Румынии. 1848–1970. В 2-х т. / Отв. ред. В.Н.Виноградов. Москва, 1971. Т.1.

Константинеску И. Города и буржуазия Румынии в ХІХ в. // Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 1982.

Краткая история Румынии с древнейших времен до наших дней / Отв. ред. В.Н.Виноградов. Москва, 1987.

Международные отношения на Балканах. 1856–1878 гг. / Отв. ред. В.Н.Виноградов. Москва, 1986. Международные отношения на Балканах. 1830–1856. Москва, 1990.

Новая и новейшая история Румынии (Сб. статей). Москва, 1963.

Очерки политической истории Румынии (1859–1944) / Отв. ред. Н.И.Лебедев. Кишинев, 1985.

Пермский П.П. Румыния. Петроград [Б.г.и.].

Попеску-Доряну Н.И. Революция 1848 г. в Румынии и Николай Балческу. Москва, 1950.

Савин Т. Иностранный капитал в Румынии (с 1859 по 1945). Москва, 1950.

Чертан Е.В. Великие державы и формирование Румынского независимого государства. Кишинев, 1980.

Чертан Е.В. Русско-румынские отношения в 1859–1863 гг. Кишинев, 1968.

Ванечек В. История государства и права Чехословакии. Москва, 1981. История Венгрии. В 3-х т. / Отв. ред. Т.М.Исламов. Москва, 1972. Т.2.

История России ХІХ- начала ХХ в. / Под ред. Федорова В.А. Изд.2-е, испр., доп. Москва, 2006. Краткая история Венгрии / Отв. ред. Т.М.Исламов. Москва, 1991.*

Крестиħ В. Хрватско-угарска нагодба 1868 године. Београд, 1969.

Мандрик І.О. Проблеми відновлення державності Угорщини на першому етапі дуалізму (1867–1870 рр.). Ужгород, 1997.

Мандрик І.О. Угорсько-хорватська угода 1868 р. // Проблеми слов’янознавства (Львів). 1994. Вип. 46. Освободительные  движения  народов  Австрийской  империи.  Период  утверждения  капитализма.

Москва, 1981.

Очерки новой и новейшей истории Венгрии / Отв. ред. А.И.Пушкаш. Москва, 1963.* Фрейдзон В.И. Борьба хорватского народа за национальную свободу. Москва, 1970. Краткая история Болгарии / Отв. ред. Г.Г.Литаврин. Москва, 1987.

Митев Й. История на Априлското въстание 1876. В три тома. София, 1999. Т.3.*

Нарочницкая  Л.И.  Россия  и  национально-освободительное  движение  на  Балканах.  1875–1878.

Москва, 1979.

Россия и освобождение Болгарии. Москва, 1982.

Сидельников С.И. Болгарский революционный центральный комитет. 1869–1872. Харьков, 1970.

Улунян А.А. Болгарский народ и русско-турецкая война 1877–1878 гг. Москва, 1971.

Формирование национальных независимых государств на Балканах (конец XVIII – 70-е годы XIX в.).

Москва, 1986.

Чизмадиа А., Ковач К., Асталош Л. История венгерского государства и права. Москва, 1986.

Чорний В.П. Героическая эпопея болгарского народа (Апрельское восстание 1876 г.). Львов, 1976.

Чорній В.П. Болгарський національно-визвольний рух 60 – початку 70-х років XIX ст. // Проблеми слов’янознавства (Львів). 1985. Вип. 32.

Чорній В.П. Революційна криза середини 70-х років XIX ст. у Болгарії // Проблеми слов’янознавства (Львів). 1986. Вип. 34.

Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Москва, 1980. История Польши. В 3-х т. / Под ред. И.С.Миллера и И.А.Хренова. Москва, 1955. Т.2.

Козловский Ч. Очерки истории польского рабочего движения. Москва, 1980.

Общественное движение на польских землях: Основные идейные течения и политические партии в 1864–1914 гг. / Отв. ред. А.М.Орехов. Москва, 1988.

Орехов А.М. Становление польского социалистического движения (1874–1893). Москва, 1979.

Очерки  революционных  связей  народов  России  и  Польши.  1815–1917  /  Отв.  ред.  И.С.Миллер.

Москва, 1976.

Погодин А.Л.  Главные течения польской  политической  мысли  (1863–1907  гг.).  Санкт-Петербург, 1908.

Пухлов Н.Н. Из истории польской социал-демократической партии (1893–1904 гг.). Москва, 1968.

Пухлов Н.Н. Польское рабочее движение. 1890–1894 гг. Москва, 1977.

Тых Ф., Шумахер Х. Юлиан Мархлевский. Москва, 1959.

Фалькович С.М. Пролетариат России и Польши в совместной революционной борьбе (1907–1912).

Москва, 1975.

Яжборовская И.С. Идейное развитие польского революционного рабочего движения (конец XIX – первая четверть XX в.). Москва, 1973.

Яжборовская И.С., Бухарин Н.И. У истоков польского социалистического движения. Москва, 1976.

Абациев Г. Балканските воjни и Македониjа. Скопjе, 1958.

Бирман  М.А.  Дипломатия  Германии  и  Балканский  союз  в  1912  г.  //  Исследования  по  славяно- германским отношениям. Москва, 1971.

Галкин  И.С.  Дипломатия  европейских  держав  в  связи  с  освободительным  движением  народов Европейской Турции в 1905–1912 гг. Москва, 1960.

Донев J. Големите сили и Македониjа за време на првата балканска воjна. Скопjе, 1988.

Жебокрицкий В.А. Болгария во время Балканских войн 1912–1913. Киев, 1961.

Жебокрицкий В.А. Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. Киев, 1960.

Жогов  П.В.  Дипломатия  Германии  и  Австро-Венгрии  и  первая  балканская  война  1912–1913  гг.

Москва, 1969.

Кірсенко М.В. Участь Греції в першій Балканській війні 1912–1913 рр. // Питання нової та новітньої історії. Київ, 1971. Вип. 13.

Писарев Ю.А. Освободительное движение югославских народов Австро-Венгрии 1905–1914. Москва, 1962.

Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны. Москва, 1985.

Стоjанов П. Македониjа во времето на Балканските и Првата светска воjна (1912–1918). Скопjе, 1969.

Helmreich E.Ch. The Diplomacy of the Balkan Wars 1912–1913. Cambridge, London, 1938.

Kolejka J. Balkanska otázka. 1908–1914. Brno, 1979.

Macartney C.A. Hungary: A Short History. Chicago, 1962.

Marinescu B. Romanian-british political relations. 1848–1877. Bucarest, 1983.

Miller W. The Ottoman Empire. 1801–1913. Cambridge, 1913.

A Short History of Greece From Early Times to 1964. Cambridge, 1965. The History of the Romanian People / Ed. by A.Otetea. Bucаrest, 1970.

Pobóg-Malinowski W. Najnowsza Historia polityczna Polski. 1864–1914. Gdańsk, 1991.

Urban Z. Česka spolеčnost. 1848–1918. Praha, 1982.

Матеріали

Інформаційні ресурси

Исторические источники в Интернете // www.hist.msu.ru/ER/sources.htm

Исторические источники // http://www.hrono.ru

Інститут історії України НАН України // http://resource.history.org.uа

Институт славяноведения РАН // https://inslav.ru/resursy

JSTOR (a digital library of academic journals, books, and primary sources) // www.jstor.org

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму