Культурно-інтелектуальна історія Європи

Тип: На вибір студента

Кафедра: історії центральної та східної європи

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
83Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
852доцент Шпик І. Є.Ісо-41с, Ісо-42с

Опис курсу

Мета курсу: висвітлити ідейні основи культурно-цивілізаційного поступу Європи від античності й до теперішнього часу. Сформувати у студентів цілісне уявлення про механізми розвитку фундаментальних принципів, понять, категорій, методів та форм пізнання і мислення, а також формування та зміни світоглядних уявлень у рамках європейської цивилізації.

Завдання курсу полягають у послідовному вивченні інтелектуальної діяльності європейців, визначенні ролі ідей в історичних подіях та явищах, висвітленні процесів формування та зміни світоглядних уявлень.

 

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати основні напрями і форми інтелектуальної діяльності, творчу спадщину видатних європейських інтелектуалів, найголовніші ідеї й ідеологічні течії та їх зв’язок з різними сферами суспільного життя, особливості світоглядних уявлень в Європі від найдавніших часів до сьогодення. Зміст понять: Інтелектуальна історія, історія ідей, платонізм, арістотелізм, томізм, схоластика, ренесанс, гуманізм, наукова революція, просвітництво, романтизм, позитивізм, марксизм, неокантіанство, неопозитивізм, психоаналіз, екзистенціалізм, модернізм, постмодернізм, пост-постмодернізм, інформаційна цивілізація, масова культура.

вміти аналізувати ідейну спадщину та творчість видатних інтелектуалів різних періодів та епох історії Європи, пояснити звʼязок та взаємодію ідей з політичним, релігійни, культурним та економічним життям європейських суспільств, орієнтуватися у формах, засобах та інститутах інтелектуального спілкування.

Рекомендована література

  1. Адамчевский Я. Николай Коперник и его эпоха. Варшава: Изд-во Интерпресс, 1972. 160 с.
  2. Азархин В., Горський В. Научная истина и судьба ученого: Коперник, Бруно, Галилей. Киев: Наукова думка, 1984. 176 с.
  3. Азархін В., Горський В. Копернік, Бруно, Галілей (творці геліоцентричної системи Всесвіту). Київ: Наукова думка, 1974. 198 с.
  4. Александрова О. Філософія середніх віків та доби Відродження. Київ: Вид-во ПАРАПАН, 2002. 172 с.
  5. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Київ: Видавництво “Генеза”, 1996. 368 с.
  6. Бернал Дж. Наука в историии общества. Москва: Изд-во иностр. лит-ры., 1956. 735 с.
  7. Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 2: От Антигоны до Сократа. Москва: “Искусство”, 1992. 334 с.
  8. Баев К. Создание новой астрономии. Коперник, Бруно, Кеплер, Галилей. Москва: Учпедгиз, б.г. 125 с.
  9. Вавилов С. Исаак Ньютон, 1643–1727. Москва: Наука, 1989. 271 с.
  10. Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії. Київ: Видавничий дім “Всесвіт”, 1999. 509 с.
  11. Васильева Т. Афинская школа философии. Философский язык Платона и Аристотеля. Москва: Наука, 1988. 180 с.
  12. Введение в культурологию. Курс лекций / Под ред. Ю. Н. Солонина, Е. Г. Соколова.  СПб.:СПбГУ, 2003.
  13. Гаврюшенко О., Шейко В., Тишевська Л. Історія культури : Навчальний посібник; наук. ред. Василь Шейко. Київ: Кондор, 2004.
  14. Гайденко П. История греческой философии в ее связи с наукой. Москва: Per Se; Университетская книга. 2000. 320 с.
  15. Гайденко В., Смирнов Г. Западноевропейская наука в средние века: общие принципы и учение о движении. Москва: Наука, 1989. 351 с.
  16. Гайденко П. Эволюция понятия науки: Становление и развитие первых научных программ. Москва: Наука, 1980. 567 с.
  17. Глухов А. Из глубины веков. Очерки о древних библиотеках мира. Москва: Книга, 1971. 110 с.
  18. Голованов Я. Этюды об ученых. Москва: Молодая гвардия, 1983. 415 с.
  19. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів: Львівський ун-т, 1999. 227с.
  20. ЗахараІ. С. Лекції з історії філософії . Львів: Видавництво ЛБА, 1997 . 398 с.
  21. Зубов В. Аристотель. Москва: Изд-во АН СССР, 1963. 366 с.
  22. Зубов В. Леонардо да Винчи. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1962. 372 с.
  23. Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. М.: Интрада, 1998.250 с.
  24. Кириллин В. Страницы истории науки и техники. Москва: Наука, 1989. 493 с.
  25. Кирсанов В. Научная революция XVII века. Москва: Наука, 1987. 342 с.
  26. Кобзарев И. Ньютон и его время. Москва: Знание, 1978. 64 с.
  27. Койре А. Гипотеза и эксперимент у Ньютона. Ньютон и Декарт // Койре А. Очерки истории философской мысли. Москва, 1985. С. 175‒266.
  28. Косарева Л. Социокультурный генезис науки нового времени: философский аспект проблемы. Москва: Наука, 1989. 155 с.
  29. Косарева Л. Коперниковская революция: социокультурные истоки: Научно-аналитический обзор. Москва: Наука, 1991. 96 с.
  30. Кудрявцев О. Ренессансный гуманизм и “Утопия”. Москва: Наука, 1991. 287 с.
  31. Кузнецов Б. Идеи и образы Возрождения (наука XVI–XVII вв. в свете современной науки). Москва: Наука, 1979. 279 с.
  32. Кузнецов В.Н. Вольтер и философия французского Просвещения XVIII века. Москва: Изд-во Московского ун-та, 1965. 275 с.
  33. Кузнецов В. Дени Дидро. Москва: Изд-во “Знание”, 1963. 31 с.
  34. Лишевский В. Охотники за истиной. Рассказы о творцах науки. Москва: Наука, 1990. 288 с.
  35. Лурье С. Очерки по истории античной науки. Греция эпохи расцвета. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1947. 403 с.
  36. Надточаев А. Философия и наука в эпоху античности. Москва: Изд-во МГУ, 1990. 285с.
  37. Ойзерман Т. Марксизм и утопизм. Москва: Прогресс-Традиция, 2003. 563 с.
  38. Ойзерман Т. Марксистская концепция социализма и реальный социализм // Вопросы философии. 2002. № 2. С. 3‒13; № 3. С. 16‒
  39. Предмет і проблематика філософії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. А. Скринник, З. Е. Скринник, А. Карась, А. Пашук, О. Сичивця; Центр гуманіт. освіти НАН України. – Л. : Львів. банк. ін-т НБУ, 2001.
  40. Рожанский И. Античная наука. Москва: Наука, 1980. 199 с.
  41. Рассел Б. Історія західної філософії. Київ: Основи, 1995. 759 с.
  42. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.1‒ СПб.: ТК “Петролис”, 1994-1995.
  43. Репина Л. Второе рождение и новый образ интелектуальной истории // Историческая наука на рубеже веков. Москв: Наука, 2001. С. 175‒
  44. Репина Л. Интелектуальная история сегодня: проблемы и перспективы // Диалог со временем. Альманах интелектуальной истории. Москва, 2000. Вып. 2. С. 5‒
  45. Репина Л. Современная историческая культура и интелектуальная история // Диалог со временем. Альманах интелектуальной истории. Москва, 2001. Вып. 6. С. 5‒
  46. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки. Київ: Основи, 1998. 669 с.
  47. Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Київ: Основи, 1997. 838 с.
  48. Седов Л. Галлилей и основы механики. Москва: Наука, 1964. 40 с.
  49. Трошкина В. Социологическая концепция Огюста Конта. Москва: МГУ, 1984. 72 с.
  50. Фишер К. История новой философии. Декарт: Его жизнь, сочинения и учение. СПб.: Мифрил, 1994. 526 с.
  51. Черняк В. Три стадии творческой эволюции астрономии XVI–XVII вв.: от организмической к механической модели Вселенной // Вопросы философии. 2003. № 11. С. 69‒
  52. Штекли А. “Город солнца”: утопия и наука. Москва: Наука, 1978. 367 с.
  53. Эразм Роттердамский и его время. Сб. ст. / Отв. ред. Л.С. Чиколини. Москва: Наука, 1989. 277с.
  54. Чанышев А. Аристотель. Москва: Мысль, 1981. 200 с.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму