Опис курсу

Анотація навчальної дисципліни

          Курс уводить студентів в проблематику дослідження питань українсько-польських відносин у ХХ столітті, які характеризувались чередуванням політичних конфліктів і співробітництва на тлі формування модерних держав українців і поляків в умовах краху імперських утворень та долання постколоніальної спадщини. Студенти знайомляться і вивчають наукові джерела та літературу з історії українсько-польських відносин від початку ХХ ст. і до сучасності, відображення цих стосунків в історіографії та суспільній свідомості обох народів.

Метою навчальної дисципліни є сформувати у студентів-істориків системні наукові знання про суспільно-політичні та культурні чинники, які спричиняли напруження і призводили до конфліктів між двома сусідніми народами в епоху національно-визвольних змагань і становлення незалежної державності, експансії та краху тоталітарних режимів, двох світових війн і міжнародної ситуації початку ХХІ століття.

Основними цілями вивчення дисципліни є засвоєння студентами опорної інформації з історії українсько-польських відносин у ХХ ст., історіографічних здобутків наукового вивчення проблематики, міцнити навики студентів працювати з історичними джерелами і науковою історичною літературою, конструювати науково-історичні тексти, формулювати виважені історичні оцінки минулих подій.

У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними, методичними і практичними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна, загальні, спеціальні) й досягаються такі програмні результати навчання:

ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 6. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 7. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 8. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

ЗК 9. Здатність бути критичним і самокритичним.

СК 1. Усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами в минулому та сучасності.

СК 2. Усвідомлення відмінностей в історіографічних поглядах різних періодів та в різних контекстах.

СК 3.Усвідомлення соціальних функцій історика, розуміння можливості використання історії для досягнення політичних цілей, в тому числі наслідків зловживання історією.

СК 4. Здатність використовувати у професійній діяльності наукові праці та інформаційно-довідкові видання (бібліографічні довідники, путівники до архівних фондів, архівні описи тощо), сучасні інформаційно-пошукові системи.

СК 5. Здатність відшуковувати необхідні для освітньої та наукової діяльності історичні джерела (архівні та опубліковані документи, етнографічні, картографічні матеріали, музейні експонати, археологічні артефакти і т. п.).

СК 6. Здатність використовувати релевантні методи опрацювання історичних та археологічних джерел, зокрема інструментарій спеціальних історичних дисциплін, а також сучасні інформаційні технології для обробки історичних даних.

СК 8. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання гуманітарних та соціальних наук, вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні й соціальні події та явища.

СК 9. Здатність працювати з історичними текстами і документами, коментувати, анотувати їх відповідно до певних критеріїв; презентувати і обговорювати результати наукових досліджень.

СК 10. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією.

СК 13. Діяти згідно з принципами академічної доброчесності та професійної етики історика.

ПРН 1. Знати найважливіші факти історичного минулого українського народу і історії людства загалом, а також мати більш глибокі знання про певний історичний період або проблему.

ПРН 2. Розуміти контекст і причини відповідних історичних подій та використовувати ці знання у професійній діяльності.

ПРН 3. Знати основні підходи до вивчення вітчизняної та світової історії, принципи і методи історичного пізнання.

ПРН 4. Володіти понятійно-категоріальним апаратом історичної науки, професійно оперувати науковими термінами, прийнятими у фаховому середовищі.

ПРН 5. Вміти працювати з письмовими, речовими, етнографічними, усними, архівними та іншими історичними джерелами.

ПРН 6. Виявляти взаємозв’язки між процесами у минулому та на сучасному етапі, аналізувати суспільні процеси в історії України у контексті європейської та світової історії.

ПРН 7. Розуміти і виявляти відмінності в історіописанні, поглядах на минуле представників різних епох та у різних контекстах.

ПРН 8. Брати участь у плануванні та виконанні наукових досліджень у сфері історії, презентувати результати досліджень, аргументувати висновки.

ПРН 11. Здійснювати аналіз ситуацій з урахуванням історичного контексту та/або історичних передумов.

ПРН 13. Розуміти загальні та специфічні риси історичного розвитку різних регіонів України, Європи та світу, фактори, що зумовлюють різноманіття культур та національних спільнот, ефективно співпрацювати з носіями різних історичних та культурних цінностей.

Після завершення цього курсу студент буде:

Знати та розуміти:

-спеціальну термінологією та методи науково-історичного дослідження та пізнання;

-відповідний теоретичний і фактографічний матеріал, відвідуючи лекції та самостійно опрацьовуючи рекомендовані джерела та  літературу;

-сутність суспільно-політичних відносин в модерних суспільствах;

-націотворчі і міжнаціональні стосунки в модерних суспільствах;

-виникнення і розв’язання соціальних і міжнаціональних конфліктів;

-основні тенденції суспільного розвитку і змін міжнародної ситуації в світі та Європі у модерний час;

-характер і зміст міжнаціональних взаємин між українцями і поляками в ХХ і на початку ХХІ століть;

-провідні історіографічні конструкції щодо українсько-польських відносин в модерний час і в сучасних умовах;

-роль суспільної свідомості в справі добросусідських відносин між українцями і поляками

Уміти:

-застосувати набуті історичні та історіографічні знання в професійній діяльності, суспільному житті та громадсько-освітній діяльності;

-працювати з джерелами і науковою літературою модерної доби;

-критично аналізувати науково-історичну літературу на предмет її фаховості і аргументованості;

-відрізняти науково-історичну літературу від політичної і публіцистичної;

-використовувати історичні знання при написанні курсових, випускних, дипломних, магістерських робіт та наукових текстів;

-пов’язувати історичні погляди з реаліями суспільного життя в конкретній історичній епосі;

-презентувати науково-історичні знання в освітній, громадській і політичній сфері.

Комунікувати:
-діяти й взаємодіяти в інформаційному просторі як активний учасник освітнього середовища, збирати, інтерпретувати та застосовувати дані у сфері історії та археології;

-застосовувати інформаційно-комунікаційні технології на різних етапах наукових досліджень і освітньої роботи;

-конструктивно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, з носіями знань, розвивати досвід наукової комунікації в усній і письмовій формі;

-розвивати досвід публічних презентацій проєктів, цілей та результатів наукових пошуків і популяризації історичних знань;

Автономія та відповідальність:

-виявляти, ставити та вирішувати проблеми, ранжувати цінності, цілі і завдання наукової та освітньої діяльності на основі етичних стандартів професії та законодавства України про науку й освіту;

-аналізувати й оцінювати знання, нові ідеї і цілі, соціально відповідально і свідомо на основі принципів людиноцентризму та прав людини;

-нести особисту відповідальність за організацію та проведення наукового дослідження, достовірність, надійність і об’єктивність отриманих результатів.