Україна і Польща в ХХ ст.: проблеми конфліктів і співробітництва
Тип: На вибір студента
Кафедра: історії центральної та східної європи
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 8 | 5 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 8 | 26 | професор Зашкільняк Л. О. |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 8 | 13 |
Опис курсу
Анотація навчальної дисципліни
Курс уводить студентів в проблематику дослідження питань українсько-польських відносин у ХХ столітті, які характеризувались чередуванням політичних конфліктів і співробітництва на тлі формування модерних держав українців і поляків в умовах краху імперських утворень та долання постколоніальної спадщини. Студенти знайомляться і вивчають наукові джерела та літературу з історії українсько-польських відносин від початку ХХ ст. і до сучасності, відображення цих стосунків в історіографії та суспільній свідомості обох народів.
Метою навчальної дисципліни є сформувати у студентів-істориків системні наукові знання про суспільно-політичні та культурні чинники, які спричиняли напруження і призводили до конфліктів між двома сусідніми народами в епоху національно-визвольних змагань і становлення незалежної державності, експансії та краху тоталітарних режимів, двох світових війн і міжнародної ситуації початку ХХІ століття.
Основними цілями вивчення дисципліни є засвоєння студентами опорної інформації з історії українсько-польських відносин у ХХ ст., історіографічних здобутків наукового вивчення проблематики, міцнити навики студентів працювати з історичними джерелами і науковою історичною літературою, конструювати науково-історичні тексти, формулювати виважені історичні оцінки минулих подій.
У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними, методичними і практичними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна, загальні, спеціальні) й досягаються такі програмні результати навчання:
ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 6. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 7. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 8. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
ЗК 9. Здатність бути критичним і самокритичним.
СК 1. Усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами в минулому та сучасності.
СК 2. Усвідомлення відмінностей в історіографічних поглядах різних періодів та в різних контекстах.
СК 3.Усвідомлення соціальних функцій історика, розуміння можливості використання історії для досягнення політичних цілей, в тому числі наслідків зловживання історією.
СК 4. Здатність використовувати у професійній діяльності наукові праці та інформаційно-довідкові видання (бібліографічні довідники, путівники до архівних фондів, архівні описи тощо), сучасні інформаційно-пошукові системи.
СК 5. Здатність відшуковувати необхідні для освітньої та наукової діяльності історичні джерела (архівні та опубліковані документи, етнографічні, картографічні матеріали, музейні експонати, археологічні артефакти і т. п.).
СК 6. Здатність використовувати релевантні методи опрацювання історичних та археологічних джерел, зокрема інструментарій спеціальних історичних дисциплін, а також сучасні інформаційні технології для обробки історичних даних.
СК 8. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання гуманітарних та соціальних наук, вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні й соціальні події та явища.
СК 9. Здатність працювати з історичними текстами і документами, коментувати, анотувати їх відповідно до певних критеріїв; презентувати і обговорювати результати наукових досліджень.
СК 10. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією.
СК 13. Діяти згідно з принципами академічної доброчесності та професійної етики історика.
ПРН 1. Знати найважливіші факти історичного минулого українського народу і історії людства загалом, а також мати більш глибокі знання про певний історичний період або проблему.
ПРН 2. Розуміти контекст і причини відповідних історичних подій та використовувати ці знання у професійній діяльності.
ПРН 3. Знати основні підходи до вивчення вітчизняної та світової історії, принципи і методи історичного пізнання.
ПРН 4. Володіти понятійно-категоріальним апаратом історичної науки, професійно оперувати науковими термінами, прийнятими у фаховому середовищі.
ПРН 5. Вміти працювати з письмовими, речовими, етнографічними, усними, архівними та іншими історичними джерелами.
ПРН 6. Виявляти взаємозв’язки між процесами у минулому та на сучасному етапі, аналізувати суспільні процеси в історії України у контексті європейської та світової історії.
ПРН 7. Розуміти і виявляти відмінності в історіописанні, поглядах на минуле представників різних епох та у різних контекстах.
ПРН 8. Брати участь у плануванні та виконанні наукових досліджень у сфері історії, презентувати результати досліджень, аргументувати висновки.
ПРН 11. Здійснювати аналіз ситуацій з урахуванням історичного контексту та/або історичних передумов.
ПРН 13. Розуміти загальні та специфічні риси історичного розвитку різних регіонів України, Європи та світу, фактори, що зумовлюють різноманіття культур та національних спільнот, ефективно співпрацювати з носіями різних історичних та культурних цінностей.
Після завершення цього курсу студент буде:
Знати та розуміти:
-спеціальну термінологією та методи науково-історичного дослідження та пізнання;
-відповідний теоретичний і фактографічний матеріал, відвідуючи лекції та самостійно опрацьовуючи рекомендовані джерела та літературу;
-сутність суспільно-політичних відносин в модерних суспільствах;
-націотворчі і міжнаціональні стосунки в модерних суспільствах;
-виникнення і розв’язання соціальних і міжнаціональних конфліктів;
-основні тенденції суспільного розвитку і змін міжнародної ситуації в світі та Європі у модерний час;
-характер і зміст міжнаціональних взаємин між українцями і поляками в ХХ і на початку ХХІ століть;
-провідні історіографічні конструкції щодо українсько-польських відносин в модерний час і в сучасних умовах;
-роль суспільної свідомості в справі добросусідських відносин між українцями і поляками
Уміти:
-застосувати набуті історичні та історіографічні знання в професійній діяльності, суспільному житті та громадсько-освітній діяльності;
-працювати з джерелами і науковою літературою модерної доби;
-критично аналізувати науково-історичну літературу на предмет її фаховості і аргументованості;
-відрізняти науково-історичну літературу від політичної і публіцистичної;
-використовувати історичні знання при написанні курсових, випускних, дипломних, магістерських робіт та наукових текстів;
-пов’язувати історичні погляди з реаліями суспільного життя в конкретній історичній епосі;
-презентувати науково-історичні знання в освітній, громадській і політичній сфері.
Комунікувати:
-діяти й взаємодіяти в інформаційному просторі як активний учасник освітнього середовища, збирати, інтерпретувати та застосовувати дані у сфері історії та археології;
-застосовувати інформаційно-комунікаційні технології на різних етапах наукових досліджень і освітньої роботи;
-конструктивно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, з носіями знань, розвивати досвід наукової комунікації в усній і письмовій формі;
-розвивати досвід публічних презентацій проєктів, цілей та результатів наукових пошуків і популяризації історичних знань;
Автономія та відповідальність:
-виявляти, ставити та вирішувати проблеми, ранжувати цінності, цілі і завдання наукової та освітньої діяльності на основі етичних стандартів професії та законодавства України про науку й освіту;
-аналізувати й оцінювати знання, нові ідеї і цілі, соціально відповідально і свідомо на основі принципів людиноцентризму та прав людини;
-нести особисту відповідальність за організацію та проведення наукового дослідження, достовірність, надійність і об’єктивність отриманих результатів.
Рекомендована література
Базова
- В’ятрович В. Друга польсько-українська війна 1942-1947. Видання друге, доповнене. Київ, 2013.
- Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби. Етносоціальний аспект. Харків, 2011.
- Ільюшин І. Волинська трагедія 1943-1944 рр. Київ, 2003.
- Ільюшин. І. Українська повстанська армія і Армія крайова. Протистояння в західній Україні (1939-1945 рр.). Київ, 2009.
- Зайцев О. Український інтеґральний націоналізм (1920 – 1930-ті роки). Нариси інтелектуальної історії. Київ, 2013.
- Зашкільняк Л. Волинь, Галичина: спори навколо українсько-польських відносин у роки Другої світової війни // Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2014. Вип. 7.
- Зашкільняк Л. Українсько-польські відносини в роки Другої світової війни: дослідження та інтерпретації // Historia est testis temporum. Księga Pamiątkowa z okazji Jubileuszu 90-lecia Profesorów Richarda Pipesa, Piotra Wandycza, Zbigniewa Wójcika / Biblioteka Europae Orientalis, studia 5. Warszawa, 2017.
- Зашкільняк Л. Українсько-польські відносини в роки Другої світової війни: проблеми інтерпретації // «Волинь-43»: міфи і реальність. Збірник наукових праць / Упорядники Кучерепа М.М., Шваб А.Г. Луцьк, 2019.
- Каліщук О. Українсько-польське протистояння на Волині та в Галичині у роки Другої світової війни: науковий та суспільний дискурси. Львів, 2013.
- Мотика Г. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр. Київ, 2013.
- Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА (у двох томах). Відповідальний редактор Володимир В’ятрович. Львів, 2011. Львів, 2011. Тт.1-2.
- Україна – Польща: важкі питання / Polska – Ukraina: trudne pytania. Матеріали міжнародних семінарів істориків. Варшава-Луцьк, 1998-2009. Тт. 1-11.
- Українські жертви Волині 1938-1944 рр. у картах і таблицях. Володимир-Волинський район. Польсько-українське протистояння. Львів, 2014.
- Хахула Л. «Різуни» чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну. Львів, 2016.
- Filar W. Wydarzenia wołyńskie 1939-1944. W poszukiwaniu odpowiedzi na trudne pytania. Toruń, 2008.
- Kultury historyczne Polski i Ukrainy. O źródłach nieporozumienia między sąsiadami / pod redakcją Tomasza Stryjka i Volodymyra Sklokina. Warszawa, 2021.
- Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. Działalność Organizacja Ukraińskich Nacjinalistów i Ukraińskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2003.
- Sowa A. Stosunki polsko-ukraińskie 1939+1947. Zarys problematyki. Kraków, 1998.
- Torzecki R. Polacy i Ukraińcy. Sprawa ukraińska w czasie II wojny światowej na terenie II Rzeczypospolitej. Warszawa, 1993.
- Zashkilnyak Leonid. Some theoretical issues on interpretation of Ukrainian-Polish relations in the years of the Second World War // Poland and Ukraine Poles and Ukrainians: Relations after 1990 / Edited by Volodymyr Horbatenko, Agnieszka Kastory. Krakow: Polish Academy of Arts and Sciences, 2021.