Слов’янська ідея в публічному просторі Центральної та Східної Європи
Тип: На вибір ВУЗу
Кафедра: історії центральної та східної європи
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 1 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 1 | 32 | доцент Полещук Т. С. |
Опис курсу
Анотація навчальної дисципліни:
Курс присвячено передумовам, змісту та еволюції слов’янської ідеї з моменту її виникнення і до Першої світової війни. Однією з важливих методологічних підстав, які визначають зміст курсу, є уявлення про те, слов’янська ідея була чільним компонентом національних рухів слов’янських народів у ХІХ – на початку ХХ ст., вагомою складовою їх національної свідомості. Розкривається зміст різних концепцій, які будувалися з урахуванням слов’янської ідеї, – літературний (культурний) панславізм, австрославізм, югославізм, російський імперський панславізм, неославізм тощо, їхня еволюція та місце в контексті національних рухів різних народів.
Результати навчання:
- знати: значення основних термінів: слов’янська ідея, панславізм, ідея слов’янської єдності, австрославізм, ілліризм, югославізм, слов’янофільство, імперський (російський) панславізм, неославізм; основні факти й події з історії розвитку слов’янської ідеї, засновників різних інтерпретацій слов’янського єднання, зміст їхніх поглядів.
- вміти: аналізувати передумови виникнення, зміст, етапи розвитку слов’янської ідеї; характеризувати різні форми вияву слов’янської ідеї, її представників; виявляти вплив конкретно-історичних умов на інтерпретацію слов’янської ідеї громадсько-політичними й культурними діячами різних країн.
Рекомендована література
Базова
Григорьева А. А. Панславизм: идеология и политика: 40-е годы Х1Х – начало ХХ века. – Иркутск: Аспринт, 2013.
Грушевський М. Українство і всеслов’янство // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1908. – Кн. VІ.
Грушевський М. В слов’янських обіймах // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1911. – Кн. ХІІ.
Дьяков В.А. Славянский вопрос в дореволюционной России. – М.: ИС РАН, 1993.
Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999.
Колейка Й. Славянские программы и идея славянской солидарности в Х1Х и ХХ веках. – Прага, 1964.
Национальные движениия в Центральной Европе: сотрудничество и контакты (30 – 70-е годы Х1Х века). – М.: наука, 1991.
Никитин С.А. Славянские комитеты в России в 1858‒1876 гг. – М.: Наука, 1960.
Павленко О.В. Панславизм // Славяноведение. – 1998. – № 6.
Пыпин А.Н. Панславизм в прошлом и настоящем. – СПб., 1913.
Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. – М.: Наука, 1979.
Славянская идея: История и современность / Сборник статей. – М.: ИС РАН, 1998.
Славянский вопрос: Вехи истории / Сборник статей. – М.: ИС РАН, 1997.
Славянские съезды ХІХ–ХХ веков / Сборник статей. – М.: ИС РАН, 1994.
Допоміжна
Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.: Дух і Літера, 2000.
Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад. – Львів: Вид-во УКУ, 2005.
Мацевко І. Неославізм у суспільно-політичному житті Галичини: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Львів, 2001.
Миллер А. Империя Романових и национализм. –М.: НЛО, 2006.
Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження. – К.: Критика, 2009.
Плохій С. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій. – К.: Laurus, 2013.
Томпсон Е. М. Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм. – К.: Основи, 2006.
Хоскинг Дж. Россия: народ и империя. – Смоленск: Русич, 2000.
Шпорлюк Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. – К.: Дух і Літера, 2013.