Кафедра давньої історії України та спеціальних галузей історичної науки
- Про кафедру
- Історія кафедри
- Стратегія
- Співробітники
- Навчальні курси
- Викладацький розклад
- Методичні матеріали
- Новини
Про кафедру
Основні публікації працівників кафедри
Історія кафедри
Кафедра давньої історії України та спеціальних галузей історичної науки є однією із двох університетських кафедр в Україні, котрі забезпечують читання загального курсу з історії України від стародавніх часів до кінця XVIII ст., а також нормативних курсів з історичної географії України, історії правової думки та християнського віровчення і церкви, історії міст і міського соціуму, джерелознавства, архівознавства, музеєзнавства та цілої низки допоміжних історичних дисциплін, зокрема нумізматики, хронології, геральдики, сфрагістики, дипломатики, генеалогії, латинської і кириличної палеографії. Якщо Вас цікавить минуле нашої країни та краю, зокрема стародавня, середньовічна та ранньомодерна історія України, Ви бажаєте стати фахівцем із музеєзнавства чи архівознавства, освоїти основи управління освітніми, музейними та архівними закладами, навчитися читати давні тексти та провадити генеалогічні пошуки, вивчати стародавні герби та монети, досліджувати історію монастирів і храмів, становлення засад українського парламентаризму та конституційного права – ласкаво запрошуємо до нас !
Окрім обов’язкових нормативних курсів студентам пропонуються дисципліни вільного вибору: українська археографія, історія українських рукописних пам’яток, історія українського чернецтва, засади правової свідомості та морально-етичних норм людини українського середньовіччя, історія війн та військового мистецтва у стародавню та середньовічну добу історії України, сучасні інформаційні та управлінські технології в архівах та музеях.
Спеціальні курси та дисципліни вільного вибору, які читаються працівниками нашої кафедри, допоможуть Вам поглибити фахову підготовку викладача історії, а також отримати професійні навики у галузях документознавства, менеджменту, управління персоналом архівних та музейних установ, вдосконалити практику соціальних комунікацій. Серед випускників кафедри – викладачі вузів і вчені академічних установ, керівники архівів та наукових бібліотек, працівники музеїв, а також державні службовці, бізнесмени, політики, громадські діячі. Спеціалізація на нашій кафедрі дає випускникам історичного факультету необхідну освітню базу для того щоб бути успішними людьми.
У Львівському університеті наукові та навчальні традиції тісно переплітаються із сучасністю, відкриваючи нові горизонти для науки майбутнього. У нашому університеті вперше в Україні почалося викладання спеціальних і допоміжних історичних дисциплін. Саме тут, у 1784 р. було відкрито першу спеціальну кафедру, на якій професори Готфрід Уліх, Людвіг Ценмарк та Фома Вучіч читали лекції і опублікували перші підручники та навчальні посібники з геральдики, генеалогії, сфрагістики, палеографії, дипломатики, нумізматики. У 1894 р. до Львівського університету для читання лекцій з історії України був запрошений Михайло Грушевський. Для нього була створена друга кафедра загальної історії зі спеціальним оглядом Східної Європи, а фактично кафедра історії України. Львівський період наукової діяльності М. Грушевського був найбільш плідний: тут він написав і опублікував більшу частину своєї фундаментальної десятитомної „Історії України-Руси”, виховав цілу плеяду українських істориків, які принесли славу українській історичній науці. Одним із його учнів був академік Іван Крип’якевич, автор праць з історії Галицько-Волинської держави, козаччини, історії Львова, спеціальних історичних дисциплін. У 1939 р. він очолив кафедру історії України, на якій спеціалізувався його учень, відомий історик-медієвіст академік Ярослав Ісаєвич.
Сучасний період у розвитку традиції дослідження давньої історії України у Львівському університеті розпочався у 1995 р., коли на історичному факультеті була створена кафедра „Давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін”, завідувачем якої став професор Роман Шуст. Упродовж 1990-х – початку 2000-х років на кафедрі викладали такі відомі історики як Орест Мацюк, Володимир Александрович, Ярослав Дашкевич, Мирон Капраль, Андрій Гречило, Леонтій Войтович, Віталій Гавриленко. У 2009 р. кафедра була перейменована у кафедру „Давньої історії України та архівознавства”. З січня 2015 р. кафедру очолює доцент Ольга Щодра.
Кафедра співпрацює з кабінетом спеціальних історичних дисциплін. Його багаті нумізматичні та сфрагістичні фонди (більше 12 тисяч монет та медалей і близько 6 тисяч копій печаток) використовуються працівниками кафедри та студентами при підготовці наукових та навчальних робіт.
У даний період викладання дисциплін кафедри забезпечують професори Р. Шуст, М. Капраль, доценти О. Щодра, А. Заяць, О. Вінниченко, О. Дудяк, О. Дух, В. Кметь, О. Целуйко, С. Білостоцький, М. Ільків-Свидницький, І. Підкова, старші викладачі Г. Громова, Н. Царьова, асистенти В. Костишин, В. Субботін, М. Шиманський, П. Юрейко, В. Гудима.
Незмінною ознакою роботи кафедри є високий рівень наукових та науково-методичних праць. Викладачі кафедри опублікували навчальні посібники з давньої історії України (Ольга Щодра), з історії української правової думки (Степан Білостоцький), археографії (Андрій Заяць), історичної географії України (Ольга Щодра), генеалогії (Олександр Целуйко), нумізматики (Роман Шуст); брали участь у написанні 3-х томного та зведеного однотомного довідників з історії України, енциклопедичного словника світової історії ХХ ст. за редакцією Романа Шуста та Ігоря Підкови, енциклопедій Львова та Львівського університету. Роман Шуст і Олександр Целуйко є авторами статей до енциклопедичного видання „Гроші України”, Олександр Целуйко є також співавтором генеалогічного довідника „Правлячі династії Європи”. Ольга Щодра є співавтором навчально-мистецьких посібників „Русь-Україна” і „Від Русі до епохи Ренесансу” серії „Художня культура України”. Степан Білостоцький є співавтором науково-популярної праці „Кримінальний світ старого Львова”.
Науковці кафедри проводять дослідження у таких галузях вітчизняної історії як: історія Київської Русі (Ольга Щодра), історія українського міста у ХVІІ–ХVІІІ століттях(Андрій Заяць, Мирон Капраль), історія української церкви і чернецтва (Василь Кметь, Олег Дух), історія українського парламентаризму (Олексій Вінниченко), історія правової думки (Степан Білостоцький), історія української історичної науки (Роман Шуст, Ольга Щодра, Василь Кметь, Олександр Целуйко), історіографія середньовічної та ранньомодерної історії України (Андрій Заяць, Роман Шуст, Ольга Щодра). За результатами наукових розвідок опубліковано сотні наукових статей, колективні і авторські монографії. Викладачі кафедри є співавторами монографічних праць з історії Львова серії „Львів: місто, суспільство, культура”, з історіографії Львова серії „Багатокультурне історичне середовище Львова у ХІХ–ХХ ст.”, з української історіографії. У 2003 р. Андрій Заяць опублікував монографію „Урбанізаційний процес на Волині в ХVІ – першій половині ХVІІ століття.
Активною науковою роботою займаються і колишні випускники кафедри, зокрема: Іван Альмес, який навчався на історичному факультеті у 2009–2014 рр., отримав диплом магістра з відзнакою. у 2014 р. – нагороду І ступеня в категорії магістерських робіт VIII Конкурсу ім. Єжи Ґєдройця Посольства Республіки Польща у Києві за роботу „Бібліотека Крехівського монастиря у XVII–XVIII ст.: історія, склад і зміст бібліотечного фонду (за матеріалами інвентарних описів)” (науковий керівник – доц. Олег Дух); у 2014–2015 рр. – науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; з 2014 р. – референт деканату Гуманітарного факультету УКУ; з 2015 р. – аспірант кафедри нової та новітньої історії України УКУ. Наталія Паславська (Гудз) – протягом 2005–2010 рр. навчалася на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка (диплом бакалавра та магістра з відзнаками). Впродовж 2009–2010 рр. працювала архіваріусом та діловодом в Архіві Львівського національного університету імені Івана Франка. З березня 2010 р. – провідний археограф у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (за сумісництвом), з 2011–2012 рр. – науковий співробітник (за сумісництвом). З вересня 2014 р. – бібліотекар у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (за сумісництвом); від грудня 2014 р. – науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Працює над дисертаційною роботою на тему: „Кравецький цех у Львові у XVI–XVIII ст.” Петришак Богдана – навчалась на історичному факультеті у 2000–2005 рр. У 2010 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: „Міські писарі Львова другої половини XIV–XVI ст.: просопографічне дослідження”. Із 2005 р. працює науковим співробітником Центрального державного історичного архіву України, м. Львів. Наукові зацікавлення: історія Львова, міська еліта влади, просопографія канцелярського середовища, археографія. Автор бл. 50 наукових публікацій, зокрема монографії „Лицар пера і каламаря” – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.)” (2011). Фелонюк Андрій – навчався на історичному факультеті у 2000–2005 рр. У 2009 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: „Передмістя Львова другої половини XVII–XVIII ст.: адміністративно-правовий статус та соціотопографія”. Старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. У 2010–2015 рр. – голова Історичної комісії Наукового товариства ім. Шевченка в Україні. Автор бл. 100 наукових публікацій та упорядник низки окремих видань, зокрема „Олена Степанів – Роман Дашкевич. Спогади і нариси” (упоряд., 2009), „Юзеф Дунін-Карвицький та маґдебурзьке право Мізоча на Волині” (2011), „Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича (1960–1986)” (упоряд., 2012), „Описи передмість Львова XVI–XVIII століть” (упоряд., 2014). Галайко Богдан – у 2001–2006 р. – навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім.І.Франка, який закінчив з відзнакою. У 2009 р. – достроково закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію на тему: „Вишкіл молоді в діяльності Української військової організації”. У 2006–2007 рр. – зберігач фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові; у 2010–2014 рр. – асистент етнокумунікацій Національного університету „Львівська політехніка”. З листопада 2014 р. – по цей час – директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. Автор 19 публікацій, в тому числі за кордоном. 2010–2015 рр. – депутат Львівської міської ради, фракція ВО «Свобода», секретар постійної депутатської комісії молодіжної політики, спорту та оздоровлення. Доліновський Володимир – у 2002–2007 рр. – навчався на історичному факультеті. З 2006 – працівник відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву України у Львові. Захистив кандидатську дисертацію на тему: „Організація та діяльність Земського архіву у Львові (1919-1933 рр.)”.
Кафедра забезпечує підготовку магістрів на спеціальності „історія та археологія” по двох спеціалізаціях: „Україна у європейському та національному вимірах” і „Експертиза культурно-історичних пам’яток”, а також на спеціальності „освіта”. На освітній спеціальності викладачі кафедри читають курси з історії формування української державності, з історії створення програм та підручників вітчизняної історії; на спеціальності „Історія та археологія” – з історії ментальності та еліт, з історії українського парламентаризму, з історії середньовічного та ранньомодерного міста, з історії формування культурно-історичних ландшафтів України, а також курси, присвячені особливостям наукової експертизи писемних пам’яток, зброї, пам’яток нумізматики.
Викладачі кафедри забезпечують читання магістерських курсів „Історія формування української ментальності та ідентичності”, „Релігійний туризм і паломництво”, „Джерела до середньовічної та ранньомодерної історії України: традиційні та нові методи аналізу й інтерпретації”.
Кафедра підтримує наукові контакти з університетами України, а також з Міжнародною школою гуманітарних наук Східної і Центральної Європи (Варшава, Польща), Інститутом Центрально-Східної Європи (Люблін, Польща), Педагогічним університетом імені Комісії національної освіти (Краків, Польща), Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Центром досліджень античної традиції (Варшавський університет, Польща), Жешувським та Вроцлавським університетами (Польща).
Виступ на засіданні Міждисциплінарного семінару “Modus Legendi” – “Каміль Стефко – професор права і ректор Львівського університету”, який відбувся 16.04.2015 р. у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.
Виступ на міжнародній науковій конференції: „Kraje Latynoamerykańskie w ujęciu prawnym, społecznym i filozoficznym”, яка відбулася 20-22.04.2015 року у Вроцлавському університеті (Республіка Польща).
Зліва направо: доц. С.М. Білостоцький, проф. К. Цомпляк в перерві на каву (20.04.2015)
Студенти академічної групи іст-24 с. під час екскурсії у музеї Визвольної боротьби України. Керівник – доц. Підкова І.З.
Виступ доц. Щодрої О.М. на науковому семінарі кафедри теорії держави і права на тему: “Ранні державні утворення на території України. Початки формування української державності
Виступ на ХХV Міжнародномуe славістичному колоквіумі доц. Щодрої О.М. на тему: “Епоха вікінгів у Східній Європі: слов’янсько-скандинавські контакти у період формування ранніх слов’янських держав”.
22 травня 2017 р. у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання наукового семінару кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету. З доповіддю виступив доцент кафедри – директор Наукової бібліотеки, Василь Кметь.
У своєму виступі “Смерть риторики” і культурна пам’ять в ораторському мистецтві ранньомодерної доби” автор оприлюднив результати власних джерелознавчих та історіографічних досліджень давньої європейської та української риторичної культури. Аналізуючи дослідницьку методологію сучасного нідерландського вченого Ренса Бода, автора дослідження з історії світової гуманістики, В. Кметь відтворив головні етапи розвитку класичної риторики у ранньомодерний період, окресливши послідовний перехід від класичного красномовства до акцентування “inventio”, а отже політичної прагматизації наративу та виникнення нових форм публічного поширення думки. Есеїстика Монтеня, на думку доповідача, стає яскравим епізодом, що маркує орієнтовну хронологічну межу появи якісних змін в ораторському мистецтві. На прикладі риторичних трактатів єзуїтів Мацея Сарб’євського, Юзефа Гльовера, ігумена Йоаникія (Галятовського), митрополита Феофана (Прокоповича) та інших авторів ранньомодерної доби, а також на підставі аналізу програмних вимог освітнього статуту “Ratio Studiorum”, доповідач представив головні етапи актуалізації історичної пам’яті, зміни її функцій від накопичувальної до комунікативної та культурної, що й стало підставою національної самоідентифікації представників інтелектуальної еліти епохи.
Підсумовуючи виклад, В. Кметь зосередив також увагу на важливих аспектах вивчення історії риторики як інтелектуального підґрунтя освіти та науки у вихованні істориків ранньомодерного періоду на факультеті. В рамках обговорення, у якому взяли участь завідувач кафедри доц. О. М. Щодра, доц. О. П. Целуйко, доц. А. Є. Заяць, доц. І. З. Підкова, доц. М. М. Ільків-Свидницький, старший викладач Н. М. Царьова, асистент М. М. Шиманський, асистент В. В. Субботін, аспіранти Є. Гулюк та Н. Лоштин, були розглянуті рекомендації стосовно включення курсів з історії та практики ораторського мистецтва до навчальних програм, перспективи використання наукометричних баз у дослідженнях ранньомодерної історії.
30 листопада в дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Олег Дух презентував монографію «Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період».
В основі монографії лежить кандидатська дисертація, захищена у 2006 р. в Люблінському католицькому університеті імені Івана Павла ІІ під керівництвом проф. Генрика Ґапського. Якщо в цифрах, то йдеться про ґроссбух, який містить понад 750 сторінок, 85 карт-схем, 56 ілюстрацій та 31 таблиця. Книга складається зі вступу, 5 розділів у 18 підрозділах, 2 обширних додатків, списку використаних джерел і літератури та наукового апарату (географічний та іменний покажчики). Упродовж 15 років дослідник наполегливо готував своє фундаментальне дослідження. Авторові вдалося опрацювати джерела з 19 архівних зібрань України, Польші і Литви, але основу становлять архівні, бібліотечні та музейні збірки Львова. Метою дослідження, за словами автора, є «пізнання їхньої [жіночих монастирів] еклезіальної та культурно-релігійної традиції». На думку Олега Духа, особливістю києвохристиянської традиції жіночого монашества (на прикладі Львівської та Перемишльської єпархій) є основний акцент на молитовних практиках і праці, а освітня і харитативна діяльність залишались на маргінесі.
Близько половини книги складають лише два, проте більш ніж обширні додатки. Перший – це зведений каталог жіночих монастирів. Подані історичні довідки про 32 обителі з XVI – до початку ХІХ ст., а також окремо каталогізовано 11 обителей, про які вдалося виявити лише згадки в монастирських пом’яниках. Другий додаток – це перший в українській історіографії біографічний словник жіночого монашества східного обряду, в якому зафіксовано імена понад 300 черниць.
19 травня 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося традиційне засідання загальноуніверситетського семінару «Філософія науки», науковим керівником якого є Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Доповідачкою сьогоднішнього заходу стала завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету Ольга Щодра, яка поділилася своїм дослідженням на тему «Українська державна традиція: ґенеза і розвиток в Києво-Руській державі». У засіданні взяли участь науковці Університету та усі охочі, які мали змогу відвідати захід особисто або доєднатися за допомогою онлайн-зв’язку.
Надалі слово надали доповідачці семінару Ользі Щодрі, яка, насамперед, подякувала за можливість привернути увагу до надзвичайно актуальної теми – ґенези і розвитку української державної традиції в Києво-Руській державі. За словами дослідниці, історія української державності важлива не лише з погляду історії України. «Вона є чинником сучасного державотворчого процесу і вагомим засобом протидії України інформаційним атакам зі сторони Росії, що передували відкритій військовій агресії і супроводжують її донині. «Обґрунтовуючи» свої «історичні права» і війну проти України, ідеологи «руского міра» заперечують існування української державної традиції і українців, як самобутнього народу. Історія ґенези і розвитку української державності спростовує міфотворчість сучасних ідеологів російської імперської політики», – пояснила важливість свого дослідження Ольга Щодра.
Опираючись на низку історичних джерел, доповідачка наголосила, що витоки української державної традиції сягають рубежу античної і середньовічної епох (ІV-VІІ ст.). Саме тоді на території України утворилися ранні слов’янські держави, правителів яких візантійські середньовічні історики називали королями. «У пошуках відповіді на питання «звідки пішла руська земля і хто в Києві почав першим правити» автор «Повісті временних літ» особливу увагу приділив поляно-руському політичному утворенню і його правителю князю Кию. Літописець вважає його засновником міста Києва і правлячої поляно-руської династії. На основі повідомлення «Повісті временних літ» та археологічних джерел було зроблено висновок про заснування Києва в V ст. (482 р.) і у 1982 р. відзначено 1500-річний ювілей міста», – наголосила Ольга Щодра і додала, що ця дата, визнана ЮНЕСКО, лягла в основу Указу Президента про відзначення у 2022 році 1540-річчя української державності і встановлення державного свята – Дня державності.
Особливу увагу у своїй доповіді Ольга Щодра приділила окресленню потужного економічного розвитку Києво-Руської держави. Так, як пояснює доповідачка, новий визначальний етап в історії державної традиції був пов’язаний з Руссю і значною мірою зумовлений розвитком трансконтинентальної торгівлі між Європою і арабським Сходом. Вона суттєво прискорила процеси політичної консолідації і була основним чинником перетворення Києво-Руської держави в імперію.
«Титули правителів Русі, якими їх наділяли арабські і європейські хроністи, свідчать про те, що Русь була імперією вже на початку ІХ ст., не поступаючись у той час територією Візантії та Імперії франків, а згодом перевершила обидві держави і стала найбільшою середньовічною імперією континенту. Русь значною мірою визначала політичну історію середньовічної Європи. Вплив її духовної і політичної традиції на східноєвропейські народи відчувався сотні років після завершення історії Русі», – акцентувала Ольга Щодра.
Окремо історикиня пригадала функціонування монетного двору на Русі ще за 200 років до правління Володимира Великого, назвавши це особливою ознакою високого економічного прогресу. Проте, як наголосила Ольга Щодра, всі збережені цінності тієї епохи були відібрані в іноземні музеї та приватні колекції, зокрема, російські, що безумовно є невирішеною проблемою.
На завершення своєї доповіді дослідниця продемонструвала присутнім світлини найбільшої в Україні системи укріплень на правому березі Дніпра – Змієві вали, про фортифікаційне призначення яких розповідала у своїй доповіді. А також продемонструвала фото Софії Київської, зазначивши, що будівництво такої масштабної споруди не могла собі дозволити в ІХ столітті жодна держава, окрім Києво-Руської держави.
Стратегія
Співробітники
в.о. завідувача кафедриЦЕЛУЙКО Олександр Петрович | в.о. завідувача кафедри |
професорЗАЯЦЬ Андрій Євгенович | професор |
професорШУСТ Роман Мар’янович | професор |
доцентБІЛОСТОЦЬКИЙ Степан Миронович | доцент |
доцентВІННИЧЕНКО Олексій Олександрович | доцент |
доцент (сумісник)ГУДИМА Юрій Володимирович | доцент (сумісник) |
доцентДУДЯК Олег Анатолійович | доцент |
доцентДУХ Олег Зіновійович | доцент |
доцентЩОДРА Ольга Михайлівна | доцент |
лаборантСИДОРКО Надія Ярославівна | лаборант |
Навчальні курси
1 курс
2 курс
3 курс
4 курс
5 курс
6 курс
Викладацький розклад
Методичні матеріали
доц. Щодра О.М.
Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст., ІІ курс (Ч. 1)
Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст., ІІ курс (Ч. 2)
Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст., ІІ курс. Графік 1.05.2020-31.05.2020
Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст., ІІІ курс (Ч. 1)
Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст., ІІІ курс (Ч. 2)
Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст., ІІІ курс. Графік 1.05.2020-31.05.2020
проф. Шуст Р.М.
Історія України пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу
Історія України пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу_ІVсемінар
Історія України пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу_V семінар
Питання на іспит з курсу Історія України пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу
доц. Білостоцький С.М.
Людина українського середньовіччя: правова свідомість та морально-етичні норми
Матеріали до теми №4
Матеріали до теми №5
Матеріали до теми №6
Матеріали до теми №7
Матеріали до теми №8
Історія Львова
Історія Львова. Заняття 2
Історія Львова. Матеріали до теми №2
-
-
- «J.A. Baczewski» – світовий бренд родом зі Львова
- Zalewski_cukiernia
- Андрій Безсмертний. «Східні торги» у Польщі 1920-ті-1930-ті рр. XX ст.
- Андрій Кирчів. З життя львівських броварів
- Ігор Мельник. Дністер» – перше галицьке страхове товариство
- Мирон Капраль. Статути ремісничих цехів та купецьких корпорацій Львова XV–XVIII ст. Організаційно-правові питання
- Оксана Вінниченко. Тестамент львівського патриція Марціна Кампіана (1629 р.)
- Прокопів. З історії банків та банківських установ Львова
-
Історія Львова. Матеріали до теми №3
-
-
- І. Черчович. (НЕ)БАЖАНЕ МАТЕРИНСТВО ЖІНКИ У ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ ДІТЕЙ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (за матеріалами Крайового суду Львова)
- Ігор Бойко. Покарання на українських землях за кримінальним законодавством Австрії та Австро-Угорщини (1772–1918 рр.)
- Н. Мисак. Галицькі адвокати наприкінці ХІХ-на початку ХХ століття
- О. Липитчук. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТАТУСУ СУДДІВ У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ (1918−1939)
- Олексій Вінниченко. ЗҐВАЛТУВАННЯ, ВБИВСТВО І ПОГРАБУВАННЯ, А ТАКОЖ ПЕРЕЛЮБ. ІСТОРІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗЛОЧИНУ, ЗДІЙСНЕНОГО ПІД ЛЬВОВОМ У 1645 р.
- Степан Білостоцький. Підсудність кримінальних справ у Львові у XVI-XVIII ст.
-
Історія Львова. Матеріали до теми №4
Історія Львова. Матеріали до теми №5
-
-
- Легін. Найгарніший парк Європи, або 20 цікавих фактів про Стрийський парк
- Львівські кав’ярні за бабці Австрії де в місті з’явилася перша променада
- О. Вей. ЛЬВІВСЬКА ПОЛЬСЬКОМОВНА ПРЕСА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. СТАНОВЛЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ТЕМАТИКО-ТИПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
- О. Олексин. Зоря галицька – чинник українського національного відродження
- О. Хімяк. ГАЗЕТА “ДІЛО” ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ ГАЛИЧИНИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.)
-
Історія Львова. Матеріали до теми №6
-
-
- Х. Харчук. ПЕРШІ ЗАМІСЬКІ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК І ЗАНЕПАД (друга половина ХVІІ — початок ХХ ст.)
- Х. Харчук. ФОРМУВАННЯ СТРИЙСЬКОГО ЦВИНТАРЯ У ЛЬВОВІ (друга половина ХVII — кінець ХІХ ст.)
- Х. Харчук. ЦВИНТАР НА ПАПАРІВЦІ – ОДИН З ПЕРШИХ ЗАМІСЬКИХ ЦВИНТАРІВ ЛЬВОВА (ХVII – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)
-
Історія Львова. ІІІ курс заочна форма навчання, посилання на занаття.
доц. Вінниченко О.О.
Основи джерелознавства
Основи джерелознавства IV семінар
Публічно-політичні практики на українських землях в системі політичної культури Речі Посполитої XVI–XVIII ст.
доц. Заяць А.Є.
Програма архівно-бібліотечної практики студентів І курсу ОС “магістр” заочної форми навчання
доц. Целуйко О.П.
Вимоги науковоий семінар ІІ курс
Графік захисту курсових робіт студентами групи ІСО-22
доц. Дудяк О.А.
Програма музейно-архівної практики (заочна форма навчання)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Методичні матеріали:
Історична_географія_України_до_кінця_18_ст._Технічні
Історична_географія_України_до_кінця_18_ст.
Методика архівного пошуку_робоча програма навчальної дисципліни
Основи діловодства_робоча програма навчальної дисципліни
Новини
Відбулась навчальна екскурсія для студентів ІІ курсу історичного факультету, яка пов’язана із юдаїзмом у Львові.
Вчора, 6 листопада, доцент кафедри Олег Дух разом зі студентами 2 курсу історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, які слухають курс “Історія релігій”, провели навчальну мандрівку місцями, пов’язаними з юдаїзмом у Львові. Спершу вони оглянули простори, де до Другої світової війни існували синагоги “Осе Тов”, “Золота роза”, Велика міська і передміська синагоги, Темпль, Хасидим шуль. Наприкінці мандрівки відвідали синагогу “Якуб Глянцер Шуль”, де ознайомилися з історією цієї сакральної споруди, спустилися до недавно виявленої микви, відвідали бібліотеку з багатою юдаїстичною колекцією...
Читати »Студенти групи ІСТ-22с відвідали Центральний державний історичний архів України у м. Львові
З ініціативи аспіранта нашої кафедри і співробітника ЦДІАЛ Ярослава Баштевича в рамках курсу спеціальних історичних дисциплін студенти групи ІСТ-22 разом із доцентом кафедри Олегом Духом 31 жовтня 2024 р. відвідали Центральний державний історичний архів України, м. Львів, де керівник відділу давніх актів архіву Богдана Петришак провела екскурсію і ознайомила відвідувачів із найціннішими зі скарбів архівного закладу.
Студенти ознайомилися з берестяними грамотами зі Звенигорода, виявлені видатним археологом І. Свєшніковим, про які мова йшла на семінарах з палеографії. Також вони мли змогу побачити...
Читати »Відбулося засідання чергової Наукової геральдичної конференції
У п’ятницю, 11 жовтня 2024 р. у приміщенні Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського відбулося засідання чергової Наукової геральдичної конференції. Такі конференції регулярно проводяться у місті з 1991 р. і цьогорічна була вже XXXIV. Під час їхньої роботи заслуховуються та обговорюються доповіді та повідомлення із низки спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, насамперед – геральдики, генеалогії, нумізматики, сфрагістики, фалеристики. Участь у цьогорічній конференції взяли дослідники зі Львова, Києва, Рівного, Вінниці, Миколаєва.
Серед учасників конференції були в.о. завідувача кафедри...
Чергове засідання Наукової геральдичної конференції.
У п’ятницю, 11 жовтня 2024 р. у приміщенні Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського відбулося засідання чергової Наукової геральдичної конференції. Такі конференції регулярно проводяться у місті з 1991 р. і цьогорічна була вже XXXIV. Під час їхньої роботи заслуховуються та обговорюються доповіді та повідомлення із низки спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, насамперед – геральдики, генеалогії, нумізматики, сфрагістики, фалеристики. Участь у цьогорічній конференції взяли дослідники зі Львова, Києва, Рівного, Вінниці, Миколаєва.
Серед учасників конференції були доцент кафедри давньої історії України та спеціальних...