29 листопада 2024 р. відбувся науковий семінар кафедри історії Центральної та Східної Європи

29 листопада 2024 р. на історичному факультеті Франкового вишу відбувся науковий семінар кафедри історії Центральної та Східної Європи. Він був присвячений життю і творчості відомого українського історика, Заслуженого професора Львівського Університету, почесного доктора Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (Республіка Польща) Миколі Григоровичу Крикуну (1932 – 2023) , який відійшов у Вічність рівно рік тому. Крім працівників кафедри у семінарі взяли участь викладачі інших кафедр історичного факультету, а також професор Українського католицького університету у Львові Вадим Ададуров.

З доповіддю-презентацією виступив завідувач кафедри проф. Леонід Зашкільняк, який висвітлив основні віхи життя і наукові та педагогічні здобутки Миколи Григоровича за понад 50 років його плідної роботи у Львівському університеті. Життя не балувало майбутнього історика, який народився у рік Голодомору, пройшов важкі випробування зростання і виховання у сиротинцях Житомира та Стрия, будування свого самостійного життя в умовах радянського тоталітаризму і нарешті незалежної України. Свої життєві перипетії він згодом, як справжній історик «літописно» описав у спогадах, які не можуть залишити читача байдужим. Важке дитинство, численні випробування загартували характер юнака, який обрав шлях історика і проклав його через кафедру історії південних і західних слов’ян (нині – кафедра історії Центральної та Східної Європи) Львівського національного університету імені Івана Франка. Тут він пройшов усі щаблі наукового і педагогічного зростання – старшого лаборанта, асистента, доцента, професора, завідувача кафедри. Поза навчальним процесом Микола Григорович найбільше уваги присвятив документальному висвітленню історії українських земель у ХVI – XVIII століттях, зокрема їх соціального  і демографічного розвитку в контексті історії Центрально-Східної Європи. Його видатною заслугою в історіографії стали пошук, нагромадження і археографічне опрацювання незнаних історичних документів до історії регіону, які він розшукував і оприлюднював в численних документальних виданнях. Йому належать також фундаментальні праці з історичної географії, історичної демографії, козацької біографістики, історії Польщі, народів Центрально-Східної Європи. Микола Григорович усе життя був вірний одній з головних засад фаховості історика – ad fontеs. У дослідженнях і публікаціях йому був властива скрупульозна робота з історичними джерелами, прикладом чого може послужити опрацювання і перевидання ним знаної, але малодоступної магістерської дисертації Михайла Грушевського «Барське староство», де текст упорядника перевищує текст знаного історика. Дослідження Миколи Крикуна вирізняються високою точністю і достовірністю, чіткими і вивіреними поясненнями та оцінками, які засвідчують високий рівень фаховості дослідника. Нагромаджений ним документальний матеріал розкриває зовсім незнані або фальсифіковані попередніми дослідниками сторінки історії України в Центрально-Східній Європі. Декілька томів опублікованих ним документів не вичерпують зробленого, багато матеріалів залишились у «шухляді» і чекають нових дослідників. Свій архів М. Крикун заповів Львівському університету, і нині він вже там перебуває. Сучасним і майбутнім дослідникам минулого ще треба буде усвідомити вклад Миколи Крикуна в розвиток української та європейської історіографії в драматичних умовах змагань і становлення Української державності.

В обговоренні доповіді виступили учасники семінару, зокрема доц. Тамара Полещук поділилась спогадами про співпрацю з Миколою Григоровичем на кафедрі історії південних і західних слов’ян, проф. Андрій Заяць дав високу оцінку творчості історика та його ролі у вивченні ранньомодерної історії України. На вагомість новаторських здобутків проф. Миколи Крикуна в розвитку української історіографії професор Українського католицького університету Вадим Ададуров, який підкреслив, що фаховий доробок історика Крикуна недооцінений в сучасній історичній науці, але з часом ми будемо краще розуміти непересічність творчості  цього видатного вченого і дуже скромної людини.

Учасники семінару погодились з думкою, що життєвий і науковий доробок професора Миколи Крикуна вимагає більшої уваги сучасників і є добрим прикладом підготовки майбутніх істориків в Україні. Тому треба заохочувати молодь вивчати доробок Миколи Крикуна, а також користатися з історичних матеріалів, які він нагромадив упродовж тривалого життя і які мають піонерське значення для розуміння минулого України в її європейському контексті.