Чергове засідання Археологічної комісії НТШ

У четвер, 20 березня 2025 року у Музеї історії Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання Археологічної комісії НТШ. Зустріч проведено у рамках XXXVI Наукової сесії Товариства. Вже більше трьох десятиліть – від моменту відновлення НТШ у 1989 році – члени Археологічної комісії щороку у березні проводять свої засідання. Цьогоріч це були Дев’ятнадцяті Пастернаківські читання під доволі актуальною, як на нинішній день, назвою: «Мілітарна культура України (археологічний аспект)”. У проведеному засідання взяли участь науковці з Києва, Львова, Харкова, Вінниці і Чернівців. Виступили і викладачі історичного факультету нашого Університету. Наприклад, Ярослав Онищук зробив доповідь про прецікавий – і ще малодосліджений – звичай псування зброї у поховальній обрядовості у германців, які просунулися на терени сьогоднішньої Західної України у 2-4 століттях і залишили тут свої грунтові і курганні могильники. Натомість Наталія Стеблій оповіла про бойове спорядження власника лицарської садиби із Малого городища у Буську. Роман Литвиненко представив у своїй доповіді власне бачення озброєння населення культур півдня і сходу нашої держави на межі епох середньої і пізньої бронзи. У цікаву дискусію перетворилося обговорення доповіді Романа Миськи про – чи не найболючіше (до недавнього часу) у давньоруській археології Українських Карпат питання: про час спорудження наскельної фортеці Тустань біля Урича. Бо існуюче донедавна її датування: ІХ-ХІІІ століття йшло врозріз із писемними даними. На сьогоднішній день – як засвідчив Роман Миська, є всі підстави вважати що наскельна забудова Тустані існувала і в ХV і в XVI століттях, а саму появу перших давньоруських укріплень на Урицькому Камені слід датувати не раніше другої половини ХІІІ століття. Жваве обговорення викликала також доповідь Юрія Гудими про випадки принагідного виявлення предметів озброєння з княжої доби на теперішніх околицях Олеська. Присутнім було продемонстровано залізні бойові сокири того часу, ножі, амулети, вістря стріл і списа. В унісон з тематикою попередніх доповідачів була й доповідь Миколи Бандрівського, який розповів про дослідження ним оборонних споруд Стрийського замку XIV-XVII століть. Цікавість до його доповіді була підсилена демонстрацією світлин з рештками розкопаних оборонних споруд та знахідками, які у них були відкопані.

В цілому, проведені сьогодні Дев’ятнадцяті Пастернаківські читання дали змогу колегам обмінятися враженнями від заслуханих доповідей і випрацювати план подальшої роботи Археологічної комісії НТШ на найближчу перспективу.

Текст Миколи Бандрівського

Світлини Юрія Гудими