Доцент Роман Сирота взяв участь у відзначенні 205-ої річниці від початку Грецької національно-визвольної революції 1821 року
В День незалежності Греції 25 березня в приміщенні Львівської обласної універсальної бібліотеки відбувся просвітній історико-культурний захід «Свобода як цінність Еллінізму. Історичні паралелі», присвячений 205-ій річниці від початку Грецької національної революції 1821 р. за визволення від 400-річного турецького поневолення. Ініціатором заходу стало товариство греків Приазов’я «ЕНОЗІС», партнерами заходу виступили Центр грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського факультету іноземних мов та кафедра історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, консультативну допомогу при підготовці заходу надавав доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Савенко.
Захід почався хвилиною мовчання на честь загиблих героїв Грецької революції та російсько-української війни. Голова грецького товариства Михайло Богдан привітав присутніх зі святом та надав слово почесним гостям заходу, серед яких голова Федерації грецьких товариств України Степан Григорович Махсма, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний, Регіональний координатор з питань національних меншин АКНМ ОБСЕ Олег Савенко, голова спілки жінок Львівщини Дана Мехедова, викладачка грецької мови у грецькому товаристві Роксана Сементух та відомий у Львові грецький ресторатор Ставрос Кур’єріс.
Історико-культурний блок заходу відкрився доповіддю «Найдовша в світі ода свободі» доцента кафедри класичної філології, директорки Центру грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського Ліни Глущенко. Присутні почули про історію створення національного гімну Греції (грецькою мовою його прочитала студентка ІУ курсу відділу класичної філології Христина Драбич), її автора – видатного грецького поета Діонісіоса Соломоса, автора музики до гімну Ніколаоса Мандзароса, символіку та глибинний смисл тексту, в центрі якого привітання персоніфікованої Свободи; віра в її швидкий прихід завдяки грекам, які пожертвували собою заради своєї батьківщини, а також завдяки предкам греків, які завжди вважали свободу незаперечною передумовою свого існування; радість та піднесення греків при думці, що незабаром вони знову будуть вільними. Доповідачка згадала і про понад 80 перекладів гімну іноземними мовами, деякі з яких зачитали студенти відділу класичної філології: італійською мовою – студентка І курсу Анна Терещенко, англійською – студентка ІІ курсу Діана-Катерина Горін, французькою – студентка ІУ курсу Марта Стецько-Тарнавська, німецькою – учень 10 класу фізико-математичного ліцею при ЛНУ імені Івана Франка Олександр Куйбіда, українською мовою – студентка І курсу Вікторія Чемерис.
Доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка Роман Сирота виступив із рефератом “Полум’я свободи: Грецька війна за незалежність (1821–1830)”, який супроводжувався демонстрацією фільму про передумови, перебіг і значення боротьби греків проти османського панування у ширшому європейському контексті. Особливу увагу приділено ролі ключових, проте маловідомих українській громадськості постатей – Рігаса Фереоса, Ласкаріни Бубуліни, Манто Маврогенус, та героїчним подіям, таким як “танець Залонго”, що стали символами національного спротиву, мужності та самопожертви греків. Доповідач зупинився як на успіхах повстанців, так і внутрішніх конфліктах, а також підкреслив вирішальне значення підтримки європейських держав для здобуття Грецією довгоочікуваної незалежності.
Провідна бібліотекарка обласної бібліотеки Тетяна Грудень, велика шанувальниця Греції, присвятила своє повідомлення облозі м. Месолонгі у Західній Греції (1825–1826) – однієї з ключових героїчних та трагічних подій Грецької революції, де грецькі повстанці майже рік тримали оборону проти переважаючих османсько-єгипетських військ. Після голоду та невдалої спроби прориву 10 квітня 1826 року захисники підірвали себе разом із містом, що викликало хвилю філеллінізму в Європі та наблизило незалежність Греції. В приміщенні читального залу бібліотеки була влаштована виставка книг, присвячених Греції.
Членкиня товариства греків «ЕНОЗІС» Уляна Карцелюба навела історичні паралелі між облогою Месолонгі у 1826 році та облогою Маріуполя у 2022 р., супроводжуючи розповідь світлинами подій у Маріуполі та спогадами очевидців.
Також у заході взяли участь викладачі кафедри класичної філології доц. Христина Куйбіда, Святослав Зубченко, асистенти Мар’яна Мокрівська, Ірина Романюк, студенти І–4 курсів бакалаврату та І курсу магістратури відділу класичної філології, окремі студенти відділу іспанської філології та кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура.
