Відбулося засідання міждисциплінарного наукового семінару MODUS LEGENDI, який присвячений 175-річчю громадського діяча Володимира Барвінського

Мар’ян Мудрий, канд. іст. наук та доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, у своїй доповіді «Інтеліґенція єсть свічник, що повинен присьвічувати поступови народа, а не коптіти темною темрявою»: концепція «органічної праці» Володимира Барвінського», розповів про те, як формувалися основні елементи концепції «органічної праці» В. Барвінського та передумови її виникнення. Зокрема, йшлося про його діяльність у товаристві «Просвіта», літературно-художню творчість і літературну критику, редакторську працю і публіцистичну діяльність, відносини з українськими діячами Наддніпрянщини (П. Кулішем, М. Драгомановим, М. Костомаровим). Також В. Барвінський пробував досягти порозуміння між українськими політичними силами. У 1882 він ініціював переговори між народовцями і москвофілами, що закінчилися укладанням угоди, згідно з якою ці політичні партії зберігали ідеологічну самостійність, але повинні були об’єднувати свої сили для проведення загальнонаціональних акцій на виборах до Галицького сейму й австрійського парламенту. У цьому ж контексті він виступав за налагодження рівноправних українсько-польських взаємин.

Володимир Барвінський вважав, що майбутнє українства залежить від тривалої наполегливої та сумлінної праці кожного на своєму місці, від послідовного введення у життя принципу особистої й національної гідности. Він підкреслював відповідальність інтеліґенції перед суспільством. Він усвідомлював потребу піднесення освітнього рівня народу, активно сприяв формуванню в Галичині Шевченкового культу та під впливом його творчості сформулював і виклав концепцію історичного розвитку Руси-України.

««Органічна праця» – це про відновлення суспільства у всіх сферах діяльності, кропітка щоденна праця з підвищення політичного і культурно-освітнього рівня суспільства та використання легальних можливостей для зміцнення матеріальних та інтелектуальних сил народу, введення його в контекст європейських політичних цінностей» – наголосив М. Мудрий.

Володимир Барвінський народився 25 лютого 1850 р. у с. Шляхтинці, тепер – Збаразького району Тернопільської області. У родині священника був наймолодшим з восьми дітей. Навчався у Тернопільській гімназії та Академічній гімназії у Львові. Потім студіював право у Львівському університеті (1868-1872). Водночас відігравав помітну роль серед «ранніх» народовців. Згодом працював за фахом в адвокатських канцеляріях Львова.

Він став одним із співзасновників товариств «Просвіта» (1868) і «Руського Товариства Педагогічного» (1881). У 1876-1880 рр. був редактором журналу «Правда». З 1880-1883 – засновник і перший редактор газети «Діло». Саме Володимир Барвінський взяв на себе нелегку місію заснування у Львові цього щоденника українською мовою, який конкурував з виданням москвофільської партії. Видав у Львові «Бібліотеку найзнаменитіших повістей», в якій вийшли перші переклади українською мовою Ч. Діккенса, Е. Золя, В. Скотта, Г. Флобера, М. Гоголя.