Історія Львівського університету періоду між світовими війнами має чимало вимірів. По-перше, під поняттям “Львівський університет” тоді варто розуміти два навчальні заклади: “Університет Яна Казимира у Львові” та “Український університет у Львові”. По-друге, саме з 1920-х років невід’ємною частиною університетської традиції стала будівля колишнього Галицького крайового сейму зі своїм скульптурно-художнім оформленням. По-третє, вирувало студентське життя, й не лише у плані навчання: чимало студентів Львівського університету, наприклад Богдан-Ігор Антонич, Богдан Весоловський творили культурний простір міжвоєнного Львова. По-четверте, упродовж 1920–1930-х років у Львівському...

Щоденне життя міщан ранньомодерного Львова ще досі залишається «білою плямою» в історії міста. Якими були еталони жіночої краси в тогочасному місті? Які риси характеру дівчини цінувались? Що було визначальним при виборі пари? Зрештою, як відбувалося весілля? Дослідниця розповість про такі складові весільної обрядовості львівських міщан XVI — першої половини XVII століть, як зальоти (сватання), заручини, власне весілля та поправини. Окрема увага буде звернена на роль сім’ї у тогочасному міському суспільстві та на одну з найдавніших форм одруження — викрадення нареченої.
Лекторка:...

Професор кафедри етнології Львівського університету Михайло Степанович Глушко розповідає про організацію і проведення у 1994-1997 рр. етнографічних експедицій на територію Полісся, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС. Описано керівництво поїздками, умови, в яких львівські науковці збирали інформацію про матеріальну та духовну культуру жителів радіоактивно забруднених зон, а також результати, які дали експедиції для дослідження традиційної культури і розвитку етнології. Інтерв’ю записане 9 серпня 2017 року в Архіві Львівського університету.
Текст за посиланням
 

Нещодавно фонди бібліотеки кафедри етнології Львівського університету поповнились цінною колекцією видань Музею українсько-руської культури у м. Свиднику (Словаччина). Це досить хороша підбірка “Наукового збірника” цього музею та монографічні дослідження місцевих українських народознавців (насамперед Мирослава Сополиги). Висловлюємо подяку за цей подарунок нашим колегам-етнологам зі Свидника та найщиріші слова вдячності заступниці директора Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Лесі Гарасим, завдяки старанням якої ці книги подолали сотні кілометрів від Південної Лемківщини до Львова…

До уваги студентів 1-го курсу Львівського національного університету імені Івана Франка.
Якщо Ви ще не визначилися з тим, яку «дисципліну вільного вибору» хочете студіювати у наступному семестрі, запрошуємо обрати «Слов’янську міфологію» на історичному факультеті (лектор Володимир Галайчук). Ви ознайомитесь із пантеоном богів, яких шанували слов’яни, дізнаєтеся про широкий спектр демонологічних персонажів, уявлення про яких дійшли до сьогодення. У розповідях про чортів, упирів, відьом, русалок, мавок та домовиків з різних етнографічних районів України пізнаватимете сюжети, які, можливо, чули й у себе...