У четвер 11 жовтня в арт-центрі “Дзиґа” відбудеться презентація друкованого журналу “Локальна історія”, а також зустріч із засновниками та авторами видання.
Поговоримо про запуск, контент і перспективи друкованих історичних видань в Україні.
Вхід — вільний

Жюрі так визначило місця:
1. Dmytro Dymydyuk з статею “Любов, вбивство, бізнес та чума у XVI ст.: Історія простого львівського пекаря, який зміг!”
https://telegra.ph/Lyubov-vbivstvo-bіznes-ta-chuma-u-XVI-st-Іstorіya-prostogo-lvіvskogo-pekarya-yakij-zmіg-09-27
2. Святослав Синяк з статею “Церква, влада і 3 папи
або про велику схизму західного християнства”
https://telegra.ph/Cerkva-vlada-і-3-papi-09-19
3. Ірина Тесленко “Що нам дала декомунізація?”
https://telegra.ph/SHCHo-nam-dala-dekomunіzacіya-09-26
Ну, і хочеться виділити ще одну статтю. Стаття Алла Витенко “Охорона та збереження археологічної спадщини”(https://telegra.ph/Ohorona-ta-zberezhennya-arheologіchnoi-spadshchini-09-25) написана за всіма канонами наукової статті з посиланнями на конкретні праці та джерела (аж 11 позицій!). Та це...

Наша Мар’яна Ониськів цього тижня оприлюднила перед студентами третього курсу результати свого дослідження за минулий рік на тему: «Урок у традиційному та інноваційному підходах до навчання історії в школі». Розповіді про інновації та традиції у роботі вчителів історії актуалізували спогади про викладання історії в рідній школі не лише опонента Анастасії Черненко і рецензента Андрія Янчука, а й усіх присутніх. Заняття нам забракло усім висловитися. Працюємо.

Що можете бути цікавішим, за міркування дівчат про холодну зброю, якою користувалися козаки? Часом хлопці були шоковані… Але хто, як не молодий дослідник має долати стереотипи в науці? Про це й багато іншого дискутували на науковому семінарі зі студентами третього курсу.

Цього тижня на практичному занятті «Історія України кінця XVIII – початку ХХ ст.» розбирали форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів, аналізували особливості організації австрійської державної влади на території Галичини, Буковини і Закарпаття, розглянули результати реформ «освіченого абсолютизму» та ознайомились із національно-політичною орієнтацією «українське австрофільство».