Багато хто вважає, що суть депресії полягає в тому, що пригнічений стан, хандра дають людині зрозуміти, що їй слід відпочити або хоча б почати жити не так активно. Депресія – це нібито знак, що людина повинна перейти в «режим гібернації».
Однак, за твердженнями фахівців, такий первинний симптом депресії як тривога, пов’язана з внутрішнім напруженням або страхом, – не що інше, як перший та найголовніший прояв інстинкту самозбереження. Однак жоден організм не може постійно перебувати в стані тривоги, тому якщо людина не може адекватно розпорядитися внутрішнім напруженням, що виникло, вирішити його в реальності або знайти якийсь інший вихід, то його психіка робить це на свій лад – «впадає» в депресію, тобто формує стан «обумовленої безпорадності». Завдяки цьому стану людина, яка не має можливості впливати на події, перестає чинити їм опір – це знижує інтенсивність внутрішнього напруження, а також робить людину стійкішою до інших стресових впливів. Власне, ще І. Павлов пояснював стан депресивного пацієнта динамікою й генералізацією захисно-охоронного гальмування. Так що, власне, суть депресії – це спотворені ігри інстинкту самозбереження в лабіринтах людської психіки. Важливо розуміти, що депресія не є первинним і самостійним феноменом: в її основі лежить інстинкт самозбереження.
