Представники Львівського університету взяли участь у міжнародній конференції «Війна в Україні та її суспільні, психологічні і політичні наслідки» у Польщі
В старовинному середньовічному замку в селищі Красічин біля Перемишля у Польщі з 8 по 10 травня цього року проходила міжнародна конференція «Війна в Україні та її суспільні, психологічні та політичні наслідки», в якій від нашого університети взяли участь професорка кафедри соціології історичного факультету доктор соціологічних наук Черниш Наталія Йосипівна та доцент кафедри європейських та регіональних студій факультету міжнародних відносин Зінько Ігор Зіновійович. Організатором конференції була Міждисциплінарна лабораторія дослідження війни в Україні Краківського педагогічного університету імені Комісії народної освіти.
Неможливо переоцінити допомогу дружньої нам Польщі у наданні всебічної підтримки українському народові у протидії віроломній агресії Росії, починаючи з 24 лютого минулого року. Особливо виразно ця допомога проявилася у наданні гуманітарної допомоги мільйонам біженців з різних регіонів України, які у великій кількості прибували спочатку у прикордонні міста і села, особливо у Перемишль, щоб згодом за посередництвом різних допомогових каналів і програм потрапити у райони тривалого проживання в глибині самої Польщі чи за кордоном. Якраз аналізові потоків цих біженців з різних соціальних і психологічних точок зору, їхнім потребам, страхам і переживанням, особливостям розміщення і надання різних видів допомоги, співжиття з родинами поляків, які надавали таку допомогу, можливостям працевлаштування і очікуванням повернення в Україну були присвячені більшість доповідей учасників конференції. У цьому контексті особливо запам’ятався виступ президента м. Перемишль про ці виклики і зусилля адміністрації міста в оперативній і успішній допомозі нашим біженцям. А ще для всіх учасників доволі вражаючою була доповідь професора Ужгородського університету соціолога Федора Шандора, який прибув на конференцію безпосередньо з лінії фронту і розказав про соціальну картину і психологічні настрої наших військових, а також про потреби реформ в українській освіті та науці.
Професорка Черниш Н.Й. у своїй доповіді «Формування нових суспільних порядків в умовах російсько-української війни» акцентувала увагу учасників конференції на потребі докорінного перегляду системи попередніх класичних уявлень про вертикальну побудову соціальних структур суспільства зверху донизу – від інститутів через організації до громад – в сучасних українських умовах. Саме завдяки небаченій раніше самоорганізації українських громад і активізації різних форм суспільної активності формується горизонтальна побудова соціальних структур за ініціативами знизу, коли органи влади та різні суспільні інститути вимушені перебудовуватися відповідно до запитів і потреб громадян та їхніх спільнот. Соціологи фіксують такі нові характеристики цього суспільства, як формування української політичної нації, де зникають регіональні відмінності; зміцнення активного громадянського суспільства, з якого виростають нові соціальні інститути на кшталт інституту волонтерства чи інституту місцевого самоврядування; посилення солідарності і згуртованості усього суспільства тощо.
Про нові соціальні реалії після нашої перемоги говорив доцент Зінько І.З у доповіді «Геополітичні умови і наслідки можливого розпаду Російської Федерації». Він звернув увагу на потребі ґрунтовного підходу щодо передбачення можливого розпаду Росії на декілька нових держав внаслідок її ймовірної поразки у війні з врахуванням етнічних, історичних та інших чинників. При цьому Росія буде змушена повернути незаконно захоплені у минулому частини держав-сусідів. Наприклад, до України мала би бути повернута північна частина Гетьманщини, Північна та Східна Слобожанщина, окремі райони Ростовської області (Таганріг та ін), а також Кубань. Було окреслено головні виклики та загрози такого розпаду для міжнародної безпеки, а також можливі кроки задля попередження такого впливу. Він аргументував необхідність активного включення держав Заходу, Китаю та Японії у процеси розпаду Росії задля недопущення хаосу і нових непередбачуваних загроз міжнародній спільноті.
