Відбулося засідання секції історичних досліджень у рамках Звітної наукової конференції викладачів та аспірантів Львівського університету

6 лютого 2023 р. відбулося засідання секції історичних досліджень у рамках Звітної наукової конференції викладачів та аспірантів Львівського університету. Пленарне засідання розпочав в.о. декана історичного факультету проф. Руслан Сіромський, який доповів про наукову роботу на факультеті у 2022 році. Наступні доповіді, виголошені на засіданні, стосувалися важливих питань історії України ХХ ст. та сьогодення. Так, у виступі доцента кафедри історичного краєзнавства Романа Генеги йшлося про львівську моду 40–50 рр. ХХ ст. Доповідач підкреслив, що прихід радянської влади призвів до змін не лише суспільно-політичного устрою, але й повсякденного побуту львів’ян, їхніх звичок та вбрання. Значний інтерес викликала доповідь професорки кафедри соціології Наталії Черниш, яка розповіла про зміни у суспільних настроях українців за останній рік. Російсько-українська війна не лише продемонструвала неефективність діяльності багатьох міжнародних інститутів, тенденцію до початку постглобалізації у світі, унаочнила правило «яке суспільство, така й війна», але і стала фактором, що пришвидшила процес формування української політичної нації. Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку професор Володимир Качмар у своєму виступі проаналізував діяльність Львівського університету після 24 лютого 2022 р. Доповідач наголосив на тих кроках, котрі було здійснено ректоратом по забезпеченню діяльності навчального закладу, організації його роботи в умовах війни, розгортання допомоги внутрішньо переміщеним особам, діяльності на міжнародній арені тощо. Проф. В. Качмар перерахував кроки, здійснені для забезпечення нормального функціонування університету, підкреслив активну участь працівників і студентів у волонтерській діяльності. Пам’ять про працівників і випускників університету, котрі загинули, захищаючи Україну, була пошанована учасниками засідання хвилиною мовчання.

Подальша робота конференції відбувалася у дев’яти підсекціях: археології та спеціальних галузей історичної науки (11 доповідачів), етнології (6), історичного краєзнавства (11), давньої історії України (7), нової та новітньої історії України (9), історії середніх віків та візантиністки (9), історії Центральної та Східної Європи (8), нової та новітньої історії країн Західної Європи та Америки (13), соціології (19). Отже, було заслухано 93 доповіді та повідомлення. Керівниками підсекцій відзначено високий рівень виголошених доповідей, активну участь співробітників факультету у їхньому обговорені та дискусії. Особлива увага була звернута на виступи докторантів та молодих вчених, котрі готують дисертаційні дослідження. Рекомендовано кращі доповіді та повідомлення опублікувати на сторінках університетських збірників, українських та зарубіжних журналів.