Запрошуємо на лекцію Артема Харченка, яка відбудеться в межах серії лекцій “І буде місто…”

Сиротинець був модерною практикою опіки над дитиною, ідеологію якої можна описати як “дисциплінарну владу”, за Мішелем Фуко. Виховання “зразкової дитини” через систему сиротинців, за участі підготовлених фахівців, стало поширеною практикою в країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період.

У радянській державі такі практики колективного виховання мали свої особливості та були зумовлені потужною ідеологічною індоктринацією всіх причетних до процесу.

Під час лекції Артем Харченко проаналізує колективні портрети дітей, які перебували в сиротинцях радянської України у 1920-1930-х роках, а також працівників та працівниць цих закладів. Дослідник розгляне, як виглядав міський простір Харкова, як столиці, а також Києва, Чернігова, Одеси та Херсону для дітей із сиротинців, та які елементи його наповнювали.

Значна кількість цих складових, як от залізничні вокзали, продуктові крамниці тощо, відтворює для нас модернізаційні зміни в українських містах, що тривали впродовж попередніх десятиліть.

Модеруватиме лекцію дослідниця Центру Ірина Склокіна.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Конференц-зал Центру міської історії
Детальніше про подію на нашому сайті: https://www.lvivcenter.org/discu…/children-of-the-streets/

***

Cерія лекцій “І буде місто” пропонує різні погляди та підходи до вивчення модерного міста. Серед наших питань: як мешканці та мешканки впливають на місто і творять його образ? Які спільноти формуються, змінюються, знищуються та перестають існувати у просторі міста? Як технології, тенденції та економічні імпульси змінюють міський простір, містян та їхнє повсякдення чи практики поведінки?