Представлення освітньої програми в публічному просторі
Презентація міні-проектів
(в межах навчальної дисципліни «Управління соціальними проектами»)
В п’ятницю, 03 листопада 2023 року студенти 3 курсу освітньо-професійної програми «Прикладна соціологія» в межах навчальної дисципліни «Управління соціальними проектами» презентували свої міні-проекти. Для підготовки та реалізації проектів було створено три команди, кожна з яких обрала ту сферу чи суспільний сегмент, до якого вважала за необхідне привернути увагу.
Перша команда «SocioFEST» долучилася до публічної критики неправових практик державних службовців, записавши і розмістивши у соціальних мережах актуальний на сьогодні трендовий відео-ролик. Пост отримав чимало реакцій та коментарів, що означає, що команда виконала поставлене перед собою завдання.
Друга команда «Соціологи з сюрпризом» провела актуальний для сьогодення тренінг, покликаний розтлумачити учасникам відмінності між тривожними та панічними атаками. Дуже цінним було те, що учасники тренінгу почули про різні можливості та механізми попередження і запобігання таким атакам, а також способи допомоги як собі, так іншим, якщо тривоги чи паніки таки не вдалося уникнути. Активність учасників тренінгу підкреслила, що ця тема є гостро актуальною в час війни.
Третя команда «Черепашки» дала можливість згладити складні соціальні роздуми, адже організувала для всіх учасників презентацій «День позитивних емоцій». Чимало дотепних жартів і приємних несподіванок стали гарним завершенням презентацій в межах навчальної дисципліни «Управління соціальними проектами».
«День позитивних емоцій» отримав продовження поза межами пари і додав дрібку гарного настрою нашим викладачам.
Непростий час потребує як складних розмов, так і позитивних емоцій.
ДЯКУЄМО всім студентам 3 курсу ОПП «Прикладна соціологія» за креатив, емпатію та соціальну відповідальність!
Далі буде …
______________________________________________________________________________________________________________________
Зустріч зі студентами 2 курсу:
обговорення ОПП «Прикладна соціологія»
У кінці навчального року (29.06.2023) відбулася онлайн-зустріч розробників Освітньо-професійної програми «Прикладна соціологія» зі студентами 2 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка спеціальності 054 «Соціологія», що навчаються за цією ОПП. Зустріч відбулася на етапі «екватору» 4-річної бакалаврської програми і, відповідно, дала підстави провести проміжне оцінювання цієї програми. Таке проміжне оцінювання має особливе значення для розуміння специфіки ОПП як з точки зору перспектив, так і в контексті реального часу. Відповідно, розмова велася у подвійному руслі – про перспективу для інших і про перспективу для себе.
Перспектива для інших. Запрошені студенти, що провчились 2 роки, оцінили своє навчання здебільшого високо, виокремлювали важливі для свого професійного становлення навчальні дисципліни та згадували креативні викладацькі експерименти. Студенти вказували також на певні недоліки навчального процесу, які стосувалися формату навчання (оптимальним було названо змішаний формат навчання) та організації окремих навчальних дисциплін (наприклад, таку навчальну дисципліну, як «теорія ймовірностей та математичні статистика» пропонували більше синхронізувати з кількісними методами соціологічного дослідження). Особливо важливим є те, що студенти запропонували важливі зміни для своїх наступників – наприклад, розширення викладання кількісних методів соціологічного дослідження.
Перспектива для себе. З іншого боку, ці самі студенти ще будуть навчатися на програмі впродовж 2 років, а тому розмова велася у контексті вдосконалення тих чи інших аспектів функціонування програми для них самих. Ця частина бесіди була особливо жвавою, студенти задавали чимало запитань з приводу навчального плану та організації навчального процесу, що свідчить про значний рівень їхнього зацікавлення у подібному обговоренні.
Здебільшого побажання студентів на наступні 2 роки бакалаврської програми зосереджувалися навколо таких позицій:
- більше можливостей для застосування отриманих знань і вмінь з кількісних та якісних методів;
- більше завдань аналітичного характеру;
- забезпечення можливостей зібрати докупи знання і вміння з різних вивчених галузей;
- залучення до реального дослідницького процесу;
- розвиток різноманітних софт скілів, зокрема, комунікаційних, командних, презентаційних тощо.
Всі зазначені побажання студентів передбачені програмою «Прикладна соціологія». Більшість навчальних компонентів, що заплановані на 3 і 4 курсах, пов’язані з різними галузевими соціологічними дисциплінами, майже кожна з яких має практичну складову. Власне, ці практичні складові мали б дати змогу студентам застосовувати отримані знання в цікавих кейсах. Практикум з прикладної соціології передбачає залучення студентів до досліджень. Окрім цього, важливим дослідницьким досвідом, що акумулює всі отримані знання і навики, буде авторське дослідження, виконане в рамках дипломної роботи. Наскільки заплановане програмою буде втілене у життя, ми побачимо через 2 роки, коли проведемо фінальні підсумки з майбутніми випускниками …
ДАЛІ БУДЕ!
_________________________________________________________________
Зустріч із стейкхолдерами: обговорення ОПП бакалаврського рівня «Бізнес-соціологія», «Прикладна соціологія», а також ОПП магістерського рівня «Соціологія»
13 березня 2023 року відбулася онлайн-зустріч викладачів кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка з потенційними стейкхолдерами. За організацію та модерування зустрічі відповідали гаранти освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: проф. Ю. Ф. Пачковський (ОПП «Бізнес-соціологія») та доц. О. Т. Калиняк (ОПП «Прикладна соціологія»), а також гарант освітньо-професійної програми (ОПП «Соціологія») другого (магістерського) рівня вищої освіти проф. Н. В. Коваліско.
До обговорення освітньо-професійних програм долучилися фахівці з різних сфер, в яких затребувані соціологи, зокрема, Ігор Корнієнко, завідувач кафедри практичної психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Дмитро Смирнов, директор департаменту управління персоналом ТОВ «АЛЬЯНС МАРКЕТ»; Богдан Іванусь, заступник начальника управління адміністрування громад, начальник відділу координації та контролю департаменту міської агломерації Львівської міської ради; Ольга Герус, менеджер ТОВ «ДК-КОНСАЛТИНГ»; Оксана Сенюра, викладач вищої категорії («Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка»); Оксана Химович, керівниця відділу якісних досліджень незалежного дослідницького центру «Соціоінформ; Христина Ілик, менеджер польових робіт Соціологічної агенції «ФАМА»; Вікторія Черепенчук, аналітикиня Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
Зустріч виявилася продуктивною, адже торкнулася проблематики професійного становлення соціолога впродовж навчання як на бакалавраті, так і в магістратурі. Широке представництво учасників дискусії, яке охопило викладачів, працівників ІТ-галузі, бізнесу, місцевого самоврядування, а також практиків соціологічного спрямування, дало підстави для цікавого та фахового обговорення компетентностей соціологів, котрі здобувають диплом бакалавра за спеціалізаціями «Бізнес-соціологія» та «Прикладна соціологія», а також продовжують навчання на магістерській програмі «Соціологія». Зі стейкхолдерами предметом обговорення було змістовне наповнення освітньо-професійних програм, а саме загальних та фахових компетентностей, програмних результатів навчання, а відтак доповнень у структуру нормативних та вибіркових дисциплін, наявних у чинних навчальних програмах. Кожен з учасників онлайн зустрічі акцентував увагу на позитивних аспектах усіх обговорюваних ОПП, проте були висловлені окремі коментарі та уваги.
І. Корнієнко, як викладач і практик із багаторічним досвідом, запропонував посилити блок практичного консультування для освітньо-професійних програм бакалаврського, а за можливості, магістерського рівня підготовки соціологів. Саме консалтинг, а особливо соціологічний консалтинг, є необхідною складовою професійного зростання фахівців та покликаний розвинути у студентів вміння спілкуватися, враховуючи типологічні (характерологічні) риси особистості, вербальну та невербальну складові комунікування. Це також підсилило б складову із подолання кризових ситуацій та станів (зокрема, стресів), які сьогодні часто виникають у виробничій діяльності, а тим паче, зважуючи на сьогоднішні події російсько-української війни. З іншого боку, звернув увагу, шо бажано в освітній програмі з «Бізнес-соціології» змінити назву курсу «Соціологія бізнесу і підприємництва» на «Соціологія та психологія бізнесу», що, на його думку, врівноважило б соціологічну та психологічну складові, адже бізнес без психології втрачає елемент індивідуалізації.
Б. Іванусь зауважив, що сьогодні затребуваними у всіх гілках влади є фахівці, які володіють комунікативними, діловими навичками, що вкрай необхідне у взаємодії з мікрогромадами та соціальним середовищем. Було запропоновано підсилити бакалаврські програми дисциплінами, котрі дають можливість студентам формувати та розвивати вказані навички. У контексті програми із «Прикладної соціології» необхідно охопити комунікаційні навички у різних сферах: місцевого самоврядування, державного управління, громадського сектору тощо. У програмі з «Бізнес-соціології», крім зазначених сфер, слід акцентувати увагу на вмінні комунікувати у сучасному бізнес-середовищі. Йшлося також про залучення в межах виробничих практик магістрів до оцінювання та супроводу соціальних проєктів та програм міської ради, вміння здійснювати моніторинг питань розвитку громад, аналізу поточної ситуації та рекомендацій щодо перспектив їх розвитку. У підсумку, варто збільшити акценти на практичній складовій у підготовці фахівців соціології як бакалаврського, так і магістерського рівнів.
На особливу увагу заслуговує позитивна оцінка ОПП як бакалаврату, так і магістратури Д. Смирновим, який представляє відому на українському ринку торгівельну компанію «АЛЬЯНС-МАРКЕТ». Серед вимог сучасних бізнес-структур від фахових соціологів є чимало практичних навичок, які пов’язані з комунікаціями, вмінням організувати опитування, здатністю сформувати маркетингову стратегію. Ним зазначено, що для сучасних соціологів важливо вміти працювати з людьми, розуміти специфіку командної роботи, сприймати значний спектр індивідуалістичних аспектів людської поведінки. У зв’язку з цим було запропоновано додати в межах «Прикладної соціології» дисципліну, пов’язану з HR-менеджментом, а в ОПП «Бізнес-соціологія» – таку ж дисципліну, але з акцентом на бізнес-середовищі.
О. Герус долучилася до дискусії та наголосила на важливості теоретичної складової освітніх програм, особливо, магістерського рівня. У контексті підготовки бакалаврів, незалежно від спеціалізації, необхідно забезпечити теоретичну базу для майбутніх фахівців-соціологів, опираючись на котру вони зможуть розвивати свої вміння у практичній площині. Нею запропоновано додати практичні дисципліни, в межах яких вивчати кількісний аналіз даних соціологічних даних (наприклад, Big Date), методи контент-аналізу, дискурс- аналізу аналітичних матеріалів, а також запровадження новітніх технологій онлайн опитувань.
В. Черепенчук зазначила, що важливим для сучасного випускника магістратури, який в подальшому займається науковою роботою, є вміння теоретизувати при написанні наукових публікацій, тез доповідей, адже це вимагає систематизації та узагальнення аналітичних матеріалів. Важливою в цьому контексті є попередня підготовка студентів магістратури на бакалавраті, коли варто навчити студентів основам проєктного менеджменту, а також соціального проєктування. Для зацікавлення влади, громадськості при вирішенні актуальних проблем суспільства слід розвивати навички презентації своєї думки та аргументації через вивчення інфографіки та різних способів візуалізації результатів соціологічних досліджень, особливо вже на бакалаврському рівні в межах «Прикладної соціології» та «Бізнес-соціології».
О. Сенюра зазначила, що треба розвивати нові напрями соціологічного теоретизування та думати над розробкою таких прикладних навчальних дисциплін, як «Соціологія кар’єри», «Соціологія стартапів», «Соціологія іміджу», «Соціологія кризових комунікацій». Констатувала у підсумку, що це вже на розсуд викладачів кафедри, які з дисциплін мають бути представлені в бакалаврських навчальних планах чи на магістерській програмі.
Практик Х. Ілик констатувала, що традиційні методи збору інформації відходять. Відтак, актуалізуються інструменти штучного інтелекту, чат боти, онлайн панелі, різні платформи для онлайн опитувань, що знижують суттєво вартість проведення соціологічних досліджень та зменшують низку ризиків у роботі з цільовими соціальними групами та цільовою аудиторією загалом. Зважаючи на це, вартувало б внести до навчального плану дисципліни, в межах котрих було б доцільно вивчити нові методи проведення соціологічного дослідження або внести зміни в робочі програми діючих дисциплін. Важливо наповнювати такими практичними дисциплінами як бакалаврські програми, так і магістерські програми, для того, щоб становлення соціолога як фахівця було максимально комплексним.
О. Химович внесла пропозицію урізноманітнити викладання методів соціологічного дослідження, зокрема, на бакалаврському рівні. Важливо розуміти особливості спрямування бакалаврських програм. У зв’язку з цим в межах «Бізнес-соціології» варто вивчати нові методи на базі кейсів, що безпосередньо стосуються сучасного бізнесу, формування бізнес-середовища, бізнес-аналітики чи просування бізнес-ідей. Для «Прикладної соціології» доцільно розширити цю базу й, окрім економічної сфери, охопити актуальні та цікаві кейси політичного, культурного, освітнього та інших спрямувань. Щодо підготовки магістрів, була висловлена думка, що у вибіркових курсах варто звернути увагу на аналітичні інструменти для якісного аналізу ринків, покращення якості надання послуг.
Обговорення складових ОПП бакалаврського («Бізнес-соціологія», «Прикладна соціологія») та магістерського рівнів («Соціологія») було наповнене важливими, актуальними та новими пропозиціями і рекомендаціями. Удосконалення навчальних планів відбуватиметься з врахуванням зазначених рекомендацій, адже зміни будуть внесені в освітньо-професійні програми, котрі будуть запропоновані вступникам вже у 2023/2024 навчальному році.
_______________________________________________________________________
Зустріч із випускниками кафедри соціології: обговорення
ОПП «Бізнес-соціологія» і «Прикладна соціологія»
10 березня 2023 року відбулася онлайн-зустріч викладачів кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка із випускниками-соціологами різних років. У зустрічі також взяли участь гаранти освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: проф. Ю Ф. Пачковський (ОПП «Бізнес-соціологія») та доц. О. Т. Калиняк (ОПП «Прикладна соціологія»). Це була добра нагода почути думки випускників як потенційних стейкхолдерів стосовно можливості вдосконалення та поліпшення наявних навчальних планів, зважуючи на їхній набутий професійний досвід як соціологів та враховуючи сучасні вимоги ринку праці.
Обговорення охопило різні напрямки для можливих реорганізацій завдяки тому, що випускники кафедри на сьогодні є реалізованими фахівцями у різних сферах, котрі тією чи іншою мірою пов’язані із соціологічними знаннями та компетенціями. Учасниками дискусії були Ірина Криницька, доцент кафедри педагогіки та соціальної роботи Українського Католицького Університету, Оксана Філюк, керівниця відділу менеджменту якості освітнього процесу ЦЗЯО, Христина Ілик, завідувачка центру моніторингу Львівського національного університету імені Івана Франка, Тетяна Лукеря, експерт-аналітик аналітичного центру «Лабораторія законодавчих ініціатив» (м. Київ), Марія Прихід, фахівець із зв’язків з громадськістю і пресою Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, а також представниці ІТ-сфери – Оксана Бриндзак (requirement analyst у компанії Eleks) та Вікторія Кутікіна (middle strong release engineer у компанії Intellias).
Усі учасники обговорення позитивно оцінили надані їм до розгляду освітньо-професійні програми із «Бізнес-соціології» та «Прикладної соціології», спираючись і на власний досвід навчання за спеціальністю «Соціологія», і на досвід працевлаштування. Учасники дискусії наголосили на тому, що знання та навики, отримані під час навчання, допомогли знайти роботу. Було висловлено також низку побажань та рекомендацій, серед яких слід виокремити побажання ввести більше практичних кейсів в межах різних галузевих соціологічних дисциплін. Експерти наголошували на важливості спрямовувати студентів до практичної імплементації їхніх навчальних проєктів, а також на значенні прикладної комунікації в реалізації таких тематичних блоків, як організаційний бізнес, ділова комунікація, корпоративна культура, бізнес-структури, конфлікт-менеджмент (ОПП «Бізнес-соціологія»). Акцентували також на важливості тематичного наповнення соціології організацій у напрямку піар-менеджменту та новітнього брендингу, а також, враховуючи реалії російсько-української війни, розширити проблематику волонтерського руху, діяльності неприбуткових організацій та механізмів реалізації соціальної політики в нових умовах для ОПП «Прикладна соціологія».
У підсумку всі погодилися, що освітньо-професійні програми з соціології бакалаврського рівня дають широкі компетенції, котрі розкривають чимало можливостей для потенційної професійної самореалізації студентів.
Дякуємо за висловлені думки! Усі вони дуже цінні і будуть враховані кафедрою соціології у процесі вдосконалення і змістовнішого наповнення навчальних планів із освітньо-професійних програм, що реалізуються кафедрою соціології Львівського національного університету імені Івана Франка.
