З метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили відкриття, що мають важливе значення для розвитку археологічної науки України та популяризації наукової археологічної діяльності Інститут археології Національної академії наук України запроваджує присудження премії імені видатного ученого України, археолога Гліба Юрійовича Івакіна на підставі проведеного конкурсу та в порядку, передбаченому Положенням про премію. У 2019 р. розмір премії становить 50 тис. грн.
Премія присуджується за видатні досягнення у галузі археології середньовічних міст, історичної топографії, урбаністики, архітектурно-археологічних досліджень та візантійських студій у випадку...

Наукова конференція «Галицько-Волинська держава як феномен політичної історії Русі (до 820-річчя утворення)», Львів-Винники, 17 травня 2019 р.

Вітаємо студентку 5 курсу Кутікіну Вікторію з ІІ місцем у конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності “Соціологія” з актуальною темою сьогодення “Трансформація волонтерських організацій в сучасному українському суспільстві в умовах воєнних дій (к. 2013 – 2018 рр.)”
Бажаємо Вікторії успіхів у всіх починаннях і маємо сподівання на подальшу наукову співпрацю на докторській програмі!
Висловлюємо також подяку науковому керівнику проф., д.с.н. Наталії Йосипівні Черниш за грунтовну підготовку наукової роботи.

Щоденне життя міщан ранньомодерного Львова ще досі залишається «білою плямою» в історії міста. Якими були еталони жіночої краси в тогочасному місті? Які риси характеру дівчини цінувались? Що було визначальним при виборі пари? Зрештою, як відбувалося весілля? Дослідниця розповість про такі складові весільної обрядовості львівських міщан XVI — першої половини XVII століть, як зальоти (сватання), заручини, власне весілля та поправини. Окрема увага буде звернена на роль сім’ї у тогочасному міському суспільстві та на одну з найдавніших форм одруження — викрадення нареченої.
Лекторка:...

Професор кафедри етнології Львівського університету Михайло Степанович Глушко розповідає про організацію і проведення у 1994-1997 рр. етнографічних експедицій на територію Полісся, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС. Описано керівництво поїздками, умови, в яких львівські науковці збирали інформацію про матеріальну та духовну культуру жителів радіоактивно забруднених зон, а також результати, які дали експедиції для дослідження традиційної культури і розвитку етнології. Інтерв’ю записане 9 серпня 2017 року в Архіві Львівського університету.
Текст за посиланням