Доповідь Степана Білостоцького “Quod felix faustum fortunatumque sit”: 160 років від народження професора Освальда Бальцера (1858-1933), ректора Львівського університету

24.01.2018 | 09:46

“Працюю для науки, тому що такою була, є і буде, потреба моєї душі” – до 160 річниці від дня народження Освальда Бальцера
23 січня у Науковій бібліотеці відбулося засідання Міждисциплінарного семінару Modus Legendi “Quod felix faustum fortunatumque sit”: 160 років від народження професора Освальда Бальцера (1858-1933), ректора Львівського університету. Із доповіддю виступив Степан Білостоцький, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства ЛНУ ім. Івана Франка.
У своїй доповіді С. Білостоцький зосередив увагу на особистості Бальцера, дещо менше на Бальцері-вченому. Спершу доповідач звернув увагу на історичну пам’ять про Освальда Бальцера. У 1933-1941 рр. та 1944-1946 рр. у Львові існувала вул. О. Бальцера, яку у 1946 р. перейменовано на вул. Костомарова.
Також у Львові на Личаківському кладовищі знаходиться поховання О. Бальцера. У м. Закопане (Польща) на честь Бальцера названо 1-й загальноосвітній ліцей та вулиця. Окрім того, меморіальна таблиця на честь Бальцера знаходиться поблизу о. Морське Око (неподалік Закопане).
Усю діяльність професора Львівського університету Степан Білостоцький окреслив як “феномен”, навівши такі дані: 48 років – доцент і професор університету, 44 роки – проводив семінарські заняття, 42 роки – був директором Архіву, 18 років – голова екзаменаційної комісії, 7 років – член НТШ, а також 64 роки – прожив у Львові.
Наукові погляди О. Бальцера сформувались під впливом відомого львівського історика Ксаверія Ліске, а також краківського історика Міхала Бобжинського. За час роботи у Львівському університеті Освальд Бальцер пройшов шлях від приват-доцента до ректора університету у 1895/1896 рр.
Бальцер читав чотири навчальні курси: “Історія польського права”, “Історія устрою Польщі”, “Історія устрою Австрії”, “Польське судове провадження”.
У своїй промові з нагоди вступу на посаду ректора О. Бальцер згадав і бібліотеку університету: “Бібліотека виконує важливу місію не тільки в часі навчання, а в подальшому житті – є школою приготування та солідарності”.
За своє життя Освальд Бальцер сформував своєрідну школу, так зване “Братство, родину О. Бальцера”, до якої увійшло 60 відомих вчених. Вчений став почесним доктором п’яти університетів: у Львові (1903), Празі (1909), Варшаві (1921), Познані (1926) та Вільнюсі (1928).
Лоштин Назарій