Доповідь Тетяни Лапан на засіданні міждисциплінарного семінару Modus Legendi: Теоретики світової соціології: до 220-ліття життя та творчого спадку О. Конта.

30.01.2018 | 11:26

У понеділок, 29 січня, у Науковій бібліотеці відбулось засідання міждисциплінарного семінару Modus Legendi: Теоретики світової соціології: до 220-ліття життя та творчого спадку О. Конта. Із доповіддю виступила доцент кафедри соціології ЛНУ ім. Івана Франка, к. і. н. Тетяна Лапан.
На початку доповіді Тетяна Лапан наголосила, що уся інтелектуальна діяльність Конта була підпорядкована “основному завданню – проблемі творення нового суспільства”.
Для історіографії характерним є часткове, вибіркове та часто перекручене трактування поглядів французького вченого. Також не останню роль у його сприйнятті відіграє його особистий психологічний портерт.
Наукове життя Огюста Конта можна розподілити на три періоди:
1) 1819-1828 рр. – період співпраці з відомим філософом Анрі Сен-Сімоном, зокрема участь у створення праці останнього “Катехизис промисловців” (1822);
2) 1830-1842 рр. – розрив з Сен-Сімоном, створення праць “Курс позитивної філософії” у 6 томах, робота репетитором, а також екзаменатором у Політехнічній школі у Парижі;
3) др. пол. 40-х рр. ХІХ ст. – написання праць “Система позитивної політики або Соціологічний трактат, що започатковує Релігію Людства” (1851-1854), “Позитивістський катехизис” (1852) та “Суб’єктивний синтез” (1856).
У своєму дослідженні “Курс позитивної філософії ” Конт вперше вжив термін “соціологія”, у попередньому варіанті – “соціальна фізика”.
Огюст Конт це:
1) Вчений, від якого бере початок впливовий науковий напрям, який поширив свою методологію у різних галузях науки;
2) Автор робіт, що характеризуються цілісним стилем мислення, світорозуміння і практичної діяльності;
3) Дослідник, який виступає як синонім європейської науки Нового часу.
Серед українських вчених одним із найвідомішим прихильником позитивізму був історик Михайло Грушевський, одним із найвідоміших критиків – Михайло Драгоманов.

Назарій Лоштин.