Ідея Університету в ранньомодерному Львові
Потреба закладення вищого навчального закладу у Львові шляхом якнайповнішої реалізації “sedem artes liberales” стала наслідком нової філософії неопатристичного синтезу, що набув особливого значення в добу Реформації, Контрреформації та унійної полеміки у Київській митрополії. Звертання відомих тогочасних українських “книжників” та “дидаскалів” до богослов’я та філософії І тисячоліття, а також розширення інтелектуальних горизонтів до “латинської ученості” Західної Європи, створили підвалини для реформи давнього шкільництва, спрямованого на практичні навики елементарної грамотності. Не випадково численні вчителі та вихованці львівської братської школи у першій половині XVII ст. стали апологетами релігійно-національного відродження, утіленого в освітніх і літургійних реформах Київського митрополита Петра (Могили), ідеологами заснування Києво-Могилянської академії. Натомість корпоративні мотивації “Ratio Studiorum” оо. єзуїтів стали дієвим чинником для успішного проєкту наймолодшої з тодішніх шкіл у місті. Про міфи та реалії, інтриги й конкуренцію, духовне й політичне у давній освіті буде нагода поговорити у рамках викладу.
В рамках заходу – книжково-документальна виставка з історії університету у Львові у XVI-XVII ст.
Спікер:
Василь Кметь, канд. іст. наук, доцент, директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка
Місце:
Головний читальний зал Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5
Подія відбудеться в рамках фестивалю
Дні європейської спадщини у Львові