Історіографічний вебінар з глобальної історії
30 листопада 2021 р. відбувся вебінар, організований Українською групою Історіографічного Товариства (створеного істориками польських та українських університетів в 2013 р. в результаті плідного наукового співробітництва з українськими істориками в реалізації низки дослідницьких проєктів про розвиток польської та української історичної науки в ХІХ і ХХ століттях).
На вебінарі, що пройшов на платформі Zoom, було продискутовано монографію київської історикині, професорки Ірини Колесник «Глобальна історія: історія понять», опублікованої видавництвом Інституту історії України НАН України в 2019 році. Перевагою учасників вебінару була можливість заздалегідь і у вільному доступу познайомитись з електронною версією монографії (її й сьогодні можна прочитати за електронною адресою https://www.academia.edu/48914404 або https://nas.academia.edu/IrynaKolesnyk). У вебінарі взяли участь знані українські історіографи з різних наукових центрів України, а також низка польських дослідників – членів Історіографічного Товариства з польських університетів, деякі аспіранти і студенти-історики. Модерував засідання професор Львівського національного університету імені Івана Франка Леонід Зашкільняк.
Авторка монографії презентувала головні ідеї монографії, прагнучи ввести слухачів в проблематику одного з найбільш популярних і дискусійних напрямів світової історіографії, який отримав назву «глобальна історія». Вона узагальнила дискусії, які ведуться навколо праць з глобальної історії й торкаються понятійних визначень, методологічних напрацювань, ідеологічних пропозицій. Головна теза виступу – сучасність ставить перед істориками й представниками інших соціогуманітарних наук питання розгляду минулого з позицій глобальних процесів і взаємодій в різних часових і просторових координатах. Такий підхід і його різноманітні пізнавальні пропозиції – від «всесвітньої історії» і постколоніальних студій до «транснаціональної і перехресної історії» – відкривають нові перспективи пізнання в історії, орієнтованого на взаємодію людей і спільнот, націй і держав, культур та ідеологій в глобалізованому світі.
В обговоренні доповіді виступили учасники вебінару, зокрема, професори Вадим Ададуров (Львів), Віталій Масненко (Черкаси), Лариса Буряк (Київ), Магдалена Новак (Ґданськ), Павел Сєрженґа (Жешув), Володимир Ващенко (Дніпро), Костянтин Івангородський (Черкаси), Дискусія поточилася навколо питання співвідношення національної і глобальної історії – їх альтернативності чи взаємодоповнюваності. Доповідач старалася показати, що глобальна історія як методологія історичного пізнання створює сприятливі можливості для більш «розкритого» розуміння національної (локальної) історії і відповідає тенденціям процесів глобалізації світового розвитку, подолання відомих обмежень модернізаційних теорій ХІХ і ХХ ст. (марксизм, позитивізм, постмодернізм тощо). Разом з тим, були висловлені і певні сумніви в затребуваності і придатності концепцій глобальної історії на даному етапі розвитку історієписання. Дискусія пройшла в жвавому темпі при високій активності учасників, яких було понад двадцять. Було констатовано, що історіографічна проблематика вимагає більшої уваги з боку фахового історичного середовища, а глобальна історія, як один з провідних напрямів сучасної світової історіографії, заслуговує на увагу і створює сприятливі умови для «вписування» української історії в світовий контекст. Відзначено, що на історіографів покладено відповідальне завдання – інформувати майбутніх істориків і громадськість про нові підходи у пізнанні і презентації минулого, їх можливості та обмеження. Висловлено думку, що карантинні умови, запроваджені у зв’язку з пандемією ковід-віруса, не повинні призводити до «загальмування» історичних досліджень в сучасному комп’ютеризованому науковому середовищі, де обмін напрацюваннями і пізнавальними пропозиціями повинен тривати.
