КРУТИ – СТО РОКІВ ПАМ’ЯТІ

5 лютого в Науковій бібліотеці відбулось чергове засідання Міждисциплінарного семінару Modus Legendi: Крути – сто років пам’яті. Участь у заході взяла участь проф. Віктор Голубко, завідувач кафедри історичного краєзнавства ЛНУ ім. Івана Франка, проф. Леонтій Войтович, завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністки ЛНУ ім. Івана Франка, керівник спілки учасників бойових дій “Асоціація Комбатантів” Тимур Баротов, а також працівники бібліотеки й курсанти львівських військових вишів, а також гості Наукової бібліотеки.
У вступному слові директор бібліотеки Василь Кметь звернув увагу на те, що бій під Крутами це подія, яка ставить багато запитань, які досі актуальні та важливі, і на які по-різному можна давати відповіді.
Після цього Тимур Баротов представив документальний фільм “Бій відлунав”, знятий у 2008 р. Керівник спілки учасників бойових дій “Асоціація Комбатантів” зазначив, що саме у 2008 р. відбулось державне вшанування героїв Крут та перша реконструкція бою, кадри з якої були використані у стрічці. Окрім того, Тимур Баротов провів паралелі між 1918 р. та 2018 р.: війна з більшовицькою Росією та путінською Росією; ставлення до українців у цій війні пошурує міжнародні правила війни; саме добровольчі підрозділи змогли зупинити наступ ворога у війнах початку ХХ та ХХІ століть.
Перед переглядом стрічки присутні вшанували героїв України хвилиною мовчання.
Опісля перегляду проф. Віктор Голубко подякував за перегляд емоційного фільму. Дослідник звернув увагу, що військові історики не надавали бою оцінки з точки зору військового мистецтва. Бій має радше моральне значення для української історії. Формування культу Героїв Крут розпочалось у березні 1918 р., коли відбулось урочисте поховання загиблих воїнів у Києві. До того ж, уперше захисників української держави було порівняно з давньогрецькими героями Фермопіл, і це порівняння одразу ж увійшло в літературу. На думку проф. Голубка, бій під Крутами засвідчив дві речі: що незалежна Українська Народна Республіка має військові сили, які здатні її захистити, а також у цьому бою було подолано почуття рабства, адже це вперше за двісті років після виступу гетьмана Івана Мазепи відбулась сутичка між українською та російською арміями. Також досі дискусійним залишається питання втрат у цій битві: українці втратили близько 300 воїнів, загиблих із російського боку досі не встановлено, адже радянська влада всіляко намагалась їх приховати. Насамкінець, проф. Віктор Голубко знову наголосив, що битва під Крутами в пам’яті залишиться не як військова операція, а саме як моральний вчинок – символ самопожертви за свою Батьківщину.
Проф. Леонтій Войтович свій виступ акцентував на тому, що від початку створення української держави у 1917-1918 рр. було допущено декілька помилок, що й призвели до трагедії під Крутами. Одна з найважливіших – це те, що державою керували не військові, а сам Симон Петлюра, як воєначальник, не був військовим та не мав досвіду участі у воєнних подіях. Серед усіх офіцерів української армії, що брали участь у бою на станції Крути, лише один мав воєнний досвід. Історик зазначив, що ця подія має бути основою для виховання української молоді, але в жодному випадку не можна допускати її повторення. Також проф. Войтович висловив застереження, щоб пам’ять про Крути не перетворилась на звичайну “парадну” подію.
На закінчення семінару відбулось жваве обговорення кінострічки та виступів доповідачів між гостями Наукової бібліотеки.
Лоштин Назарій