Міжнародна конференція «Жінки та Перша світова війна»

16–17 листопада 2017 року в містах Любляна (Словенія) і Ґоріція (Італія) відбувся міжнародний історичний симпозіум «Жінки та Перша світова війна». У ньому взяли участь 20 дослідниць/-ків з десяти країн: Словенії, Італії, Австрії, США, Ізраїлю, Шотландії, України, Словаччини, Вірменії, Туреччини. У межах симпозіуму відбулися три ключові лекції. Марта Варґінелла (Словенія) представила аналіз європейської й американської історіографії з проблематики жіночої історії Першої світової війни. Кріста Хаммерле (Австрія) зосередилася на питаннях, пов’язаних з «фронтовими медсестрами» (frontline nursing); вона говорила про їх мотивації, досвід, ставлення військових і суспільства до цих жінок, навела приклади сексуальної об’єктивізації медичних сестер і порушила питання їх місця в колективній пам’яті Першої світової війни. Мода під час війни стала темою лекції Раффаелли Сгубін (Італія), яка розповіла про зміни в ставленні до одягу (вибір зручності й простоти), макіяжу, аксесуарів.

Упродовж двох днів дослідниці/-ки працювали в п’яти тематичних секціях. У секції «Робота для нації» йшлося про самомобілізацію жінок у суспільній роботі (аби покращити матеріальний і психологічний стан), участь жінок на ринку праці та у військовій промисловості, а також про літературну діяльність жінок як відголос війни. Продовольчим і матеріальним проблемам була присвячена секція «Голод і недоїдання». Про досвід єврейських вдів (розлучених і тих, чиїх чоловіків було мобілізовано до війська) говорила Міхаель Бен Яааков (Ізраїль). Також йшлося про стратегії виживання італійських жінок у ситуації нестачі їжі. У секції «Від особистого до публічного» дискутували про те, як особисті стосунки під час війни набували публічного виміру. Мар’яна Байдак, асистентка кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, представила моделі сімейних відносин галицьких українців на основі приватного листування. Марчелло Жане (Італія) змалював образи жінок у листах італійських солдатів. Бахар Гурзель (Туреччина) представила використання жіночих образів в італійських постерах Великої війни. У секції «Змушені міґрувати» йшлося про повсякденні практики жінок-переселенок. Едіта Гзоян (Вірменія) виголосила доповідь про становище вірменських жінок і дівчат, виселених після геноциду 1915 р. У секції «Мінливості Великої війни» йшлося про громадянські обов’язки жінок у воєнний час, зокрема про їх працю для потреб війська.

У Ґоріції учасниці/-ки конференції відвідали інтерактивний музей історії Першої світової війни. Можна сподіватися, що ця конференція дасть поштовх для наступних досліджень з історії Великої війни, зокрема тих її ділянок (як-от жіноче повсякдення), які досі залишалися на марґінесах історичних студій.

Мар’яна Байдак