(Не)сенсанційна археологія модерного Львова: 10 археологів vs 10 відкриттів

Лекцію “(Не)сенсанційна археологія модерного Львова: 10 археологів vs 10 відкриттів” читає завідувачка відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, к.і.н. Наталя Булик

З середини ХІХ ст. археологія стає модною і винятково популярною. В цей час актуальним стає колекціонування і формування приватних колекцій у яких левова частка належить викопним старожитностям. Одночасно, формується гроно людей, здебільшого це історики, священники, письменники, які розпочинають археологічні пошуки і перші розкопки.

Від середини ХІХ ст. Львів починає заявляти про себе як потужний археологічний осередок. В австрійському і польському Львові існувало два наукові середовища – українське і польське, які між собою і тісно співпрацювали і голосно дискутували.

Серед постатей львівської археології від середини ХІХ – середини ХХ століття ми вибрали 10 найзнаковіших археологів і їх найяскравіші відкриття. Хтось з них був самоуком в археології і зовсім без освіти, а хтось професором кількох університетів; хтось загинув у розквіті сил, а хтось прожив довге, віддане науці життя; у когось на рахунку кілька експедицій і відкриттів, а у когось десятки…

Об’єднала ці постаті любов до археології, постійний пошук і приналежність до львівського археологічного середовища. Йдеться про Антона Петрушевича, Ісидора Шараневича, Антоні Шнайдера, Кароля Гадачека, Володимира Гребеняка, Богдана Януша, Ярослава Пастернака, Маркіяна Смішка, Тадеуша Сулімірського та Івана Старчука.

Кожен з них вніс свою лепту у розвиток археології і назавжди закарбував своє ім’я в історії цієї науки. Безцінними є світлини на яких закарбовано процес досліджень, найяскравіші знахідки та самих людей.

До та після лекції традиційно пригощає Кава Старого Львова.