Роковини смерті професора Леонтія Войтовича
7 лютого 2024 минає рік, як відійшов у засвіти талановитий історик, багатолітній завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністики, професор Леонтій Войтович (1951–2023 рр.). Ще за життя науковець отримав численні відзнаки, його творчі здобутки (понад 650 праць) стали підвалинами для формування потужної наукової школи та намітили нові дослідницькі горизонти для подальших пошуків майбутніх генерацій істориків. Довге і насичене життя вчений, як вірний лицар музи Кліо, присвятив дослідженню маловідомих сторінок історії. До останнього «горів» нею, мотивував колег та учнів до творчих звершень і наукових пошуків. Понад два десятиліття віддав роботі на історичному факультеті у Львівському університеті, з яких останніх 17 років – був незмінним очільником кафедри історії середніх віків та візантиністики. Під його керівництвом були видані підручники з історії середніх віків та Візантії, захищено чимало кандидатських та докторських дисертацій, відкрито нові спеціальності та курси. Студентам Леонтій Вікторович запам’ятається як лектор з особливим почуттям гумору, кожна оповідь якого перетворювалася на своєрідну подорож «машиною часу», з акцентом на найдрібніших деталях, увагою на характерах діячів минувшини, їх звичках і вподобаннях, світогляді та побуті. Винятковою ерудицією дивував навіть досвідчених колег з факультету. Леонтій Вікторович ініціював «виїзні засідання» кафедри, на яких часто пригощав колег власноруч звареним бограчем по-закарпатськи, щедро приправлені розповідями з особистого багатого досвіду – нелегкого дитинства, зацікавлення футболом, студентського життя, кумедними армійськими історіями, а також ділився спогадами про перебування на посадах головного інженера деревообробного комбінату у м. Берегово та заступника очільника райдержадміністрації Миколаївського району. Відкритий та щирий, ділився життєвими здобутками дітей та внуків, а в сімейному колі – здобутками та клопотами колег по кафедрі. Енергійний, по-військовому «вишколений», завжди усміхнений, попри щоденні клопоти та виснажливу наукову працю – таким запам’ятають Леонтія Войтовича його колеги.
Вшановуючи світлу пам’ять вченого, представляємо увазі вибірку наукових робіт, які були опубліковані після смерті дослідника.
Напередодні 90-ліття доктора історичних наук, почесного голови НТШ Олега Купчинського побачив світ п’ятий том зібрання його праць. Передмову до видання написав дійсний член НТШ, професор Леонтій Войтович. Співпраця обох вчених почалася в останньому десятилітті ХХ століття в Інституті суспільних наук (від 1993 – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України), тривалий час інтенсивно продовжувалася у Науковому товаристві ім. Шевченка, включно на рівні загальних контактів з історичним факультетом і кафедрою історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Також Леонтій Вікторович був автор передмови і до другого тому зібрання вибраних статей і матеріалів Олега Антоновича як історика-архівіста, його досліджень з архівознавства та спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (вийшов 2011 р.).