14 березня 2024 р., в Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулося відкриття виставки «Дослідження сезону 2023», яка діятиме до кінця місяця.

Захід присвячений підсумкам археологічних робіт науковців Інституту за минулий рік, проведених на різночасових пам’ятках Львівської та Івано-Франківської областей. Ці дослідження здійснювались у співпраці з такими установами та організаціями, як КЗ ЛОР Історико-краєзнавчий музей м. Винники, Історико-культурний заповідник «Стільське городище», Історико-краєзнавчий музей с. Словіта, МГНО «Дубенський археологічний осередок», Львівський національний університет імені Івана Франка, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Жешувський університет.

В експозиції представлено матеріали з чотирьох експедицій. Огляд експонатів розпочинається із розвідок к.і.н. Марії Войтович на межі малодослідженого району Малого Полісся та Волино-Подільської височини. В цьому багатому на археологію краї знайдено предмети різних археологічних культур від доби палеоліту до періоду раннього заліза, серед яких вирізняються орнаментовані стінки культури лінійно-стрічкової кераміки, фрагменти шліфованих сокир культури кулястих амфор, вінця з розчосами межановіцької культури, орнаментований посуд тшинецько-комарівської культури, грубостінне начиння ранньозалізного часу.

Тематику виставки продовжують результати досліджень трипільського поселення заліщицької групи (етап ВІ–ВІІ, кінець V тис. до н.е.) Спас на Покутті к.і.н. Яни Яковишиної. Ця пам’ятка викликає особливий інтерес, оскільки є крайньою у Карпатах і знаходиться на висоті 396,6 м н. р. м. Мис на якому вона розташована має стрімкі схили, а доступна західна сторона захищена валом і ровом. Розвідковим розкопом вдалося натрапити на сліди господарської ями та залишки спаленої, ймовірно, двоповерхової трипільської споруди. В цих археологічних об’єктах знайдено чималу кількість артефактів. До експозиції представлені найбільш цікаві предмети, зокрема шоломоподібні накривки, миски, крем’яні знаряддя, шліфовані сланцеві сокири. Повсякденну діяльність трипільців доповнює величезна обпалена вогнем зернотерка.

Хронологічно наступною йде презентація матеріалів з енеолітичного поселення культури лійчастого посуду Винники-Лисівка біля Львова, яке вивчається к.і.н. Андрієм Гавінським вже дев’ятий польовий сезон. Серед чималої кількості предметів для огляду виставлені гіпсові реконструкції горщика та опуклобокої амфори, орнаментовані вінця, приземкуваті черпаки з високими крильцеподібними ручками, незвичні посудинки типу фляг, які імітують макову голівку, модельку глиняної сокирки, уламок ложки, трубочку невідомого призначення, значну кількість глиняних пряслиць, шліфовані крем’яні сокирки, вістря стріли, ножеподібні пластини, «імпорти» трипільської культури . На увагу заслуговують уламки посуду зі слідами дьогтю, окремі з яких з широкими смугами розпису.

Несподіваним відкриттям на цій же пам’ятці стала яма маліцької культури кінця V тис. до н.е. заповнена битим посудом. Вирізняються госропрофільовані миски прикрашені штампами, горщики з гудзками під вінцями, чаші на піддонах, «ванночка» з пелюстками. Особливими знахідками стали уламки трипільського посуду із заглибленим орнаментом у вигляді спіралей, що є першими імпортами на території поширення маліцької спільноти.

Завершують виставку матеріали з багатошарової пам’ятки городища-святилища в Ілові, яке входить в комплекс заповідника «Стільське городище». Ранній горизонт представлений керамікою культури лійчастого посуду, серед якої виділяється невеликий горщик з високими вінцями. До наступного належать матеріали пізнього періоду Трипілля, так званої групи гордінешті. Це уламки опуклобоких кухонних горщиків з низькими розхиленими вінцями й характерним штамповим орнаментом. З господарської ями походить прикрашений хвильками горщик ІХ ст., який можливо належить до часу існування язичницького капища на городищі? В пізнішому часі пам’ятка могла мати й оборонну функцію про що свідчать вістря стріл та арбалету ХІІІ–ІV ст.

Виставка супроводжується інформативними банерами з яких можна прочитати необхідну інформацію по кожній з пам’яток, а також тут поміщено чимало цікавих світлин процесу археологічних досліджень.