Відбулась Волинська археологічна експедиція
Житла III-IV та XII-XIII століть виявили на Рівненщині під час Волинської археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України. В липні вона відпрацювала 32-й сезон в урочищі Шанків Яр біля Хрінників. Науковці продовжили дослідження багатошарової пам’ятки, розпочаті в 1993 році. Нинішня експедиція тривала місяць.
Протягом липня науковці досліджували найвищу ділянку багатошарової пам’ятки в урочищі Шанків Яр. Загалом розкрили 70 метрів квадратних, занурившись на 1,5 метрів глибини. На цій площі виявили п’ять об’єктів, розповів учасник експедиції, завідувач археологічного музею нашого факультету Ярослав Погоральський. Один з них — це залишки наземного житла вельбарської культури. Це культура германських племен готів, які жили на території Волині в III-IV століттях. Досить багатий матеріал було віднайдено в самому житлі. Це залізні та бронзові фібули, тобто застібки для одягу, монети римські. Крім того, знайдено повністю збережені тягарці для ткацьких верстатів, що є досить рідкісним. А також — оброблені кістка і ріг. Тобто, можливо, це була якась майстерня в цій будівлі. Також в цьому об’єкті знайшли фрагменти кераміки — гончарної і ліпної. Виявлені залишки житла знахідки датовані III-IV століттями. З об’єктів також три ями знайдені. Поки що ми ще не опрацювали кераміку й не знаємо, якого вона часу. Але, скоріше за все, вони використовувалися, можливо, як зерносховище чи господарські ями для зберігання припасів. Ще один цікавий об’єкт — це залишки житла княжої доби XII-XIII століття, це вже період Русі. Тут існувало досить велике поселення в цей період. Очевидно, було пов’язане із городищем, тобто залишками фортеці в сусідньому селі Боремель. Але взагалі в княжу добу це було Перемильське князівство, є таке село Перемиль під Берестечком.
Залишки житла XII-XIII Ярослав Погоральський назвав типовим для того часу — це квадратної форми заглиблена будівля, в якій підлога знаходилася нижче рівня поверхні землі. Глибина від поверхні була близько метра. Розміри цієї будівлі 3,5 на 3,5 м. Звичайно, вона мала дерев’яні стіни, вони, зрозуміло, що не збереглися. Ми тільки нижню частину цієї житлової будівлі зафіксували. Кераміки там дуже мало, але знайшли два пряслиця — знаряддя для прядіння, виготовлені з мергелю. І також типовою ознакою таких будівель є піч, яка знаходилася в кутку житлової споруди. Вона виліплена з глини й мала розмір метр на метр. В печі тільки задня стінка добре збережена, а бічні — зруйновані.
Серед знахідок, які трапились археологам під час експедиції — бронзова шпилька. Очевидно, ранньозалізного періоду. Майже щороку такі знаходимо, вони типові для цього часу. Кераміка — масовий матеріал, який щоразу нас супроводжує. Прясла з мергелю. Мергель — це така порода крейдяниста, м’який камінь і його легко обробляти. Ці два пряслиця були знайдені безпосередньо в житлі і ми можемо чітко прив’язати, що їх використовувала жінка, яка мешкала в житловій споруді княжої доби.
Знахідки в залишках житла III-IV століть він назвав типовим набором для готського часу. Це римські монети, поки що ми не ідентифікували, яких імператорів, тому що вони досить пошкоджені. Але є попередні здогади, що одна з монет належала до часів імператора Веспасіана, це I ст. нашої ери, вона використовувалася протягом багатьох століть. І вже десь у III ст. дійшла до готів. Фібули – типові для III-IV ст. Нам в основному траплялися залізні фібули, цьогоріч маємо бронзову. Фібули є важливими знахідками, тому що це був елемент моди, який часто змінювався. І за ними можна з точністю в межах 50-100 років продатувати той чи інший об’єкт, в якому були знайдені. Фібули для нас цінні, як хронологічний індикатор. Ці знахідки невеличкі, до 3 см, мають дугоподібну форму і голку, якою защіпляли плащ — це фактично шмат тканини, огортався навколо тіла, і два кінці закріплювалися фібулою на плечі. Знайдена бронзова фібула вказує, що мешканці того житла були статуснішими порівняно з сусідами, які мали залізні фібули. Плюс монети в цьому об’єкті знайдені. Тож не виключено, що тут жив якийсь відносно багатший гот.
Розкопки в урочищі Шанків Яр розпочалися 1 липня і тривали чотири тижні. Археологи думали, що копають вже периферію поселення, тобто його край, але знахідки показують, що там також вирувало життя в різні періоди. І є далі перспектива продовжувати. Позитив той, що вже за ці роки, за сім сезонів, досить велику площу суцільну розкрили й, можливо, буде можливим побачити планування цієї ділянки поселення в хронологічному розрізі.
В наступні роки цю ділянку планують і далі досліджувати. Адже цікаво, що по сусідству знаходиться, наскільки це поселення далі тягнеться чи вже завершується. Тут було величезне поселення. Якщо вельбарське — то одне з найбільших взагалі в регіоні. В княжу добу — теж поселення було досить потужне. За масштабами — це безперечно одна з найбільших пам’яток регіону. І одна з найкраще досліджених на сьогодні на території історичної Волині.
Керівником археологічної експедиції був Віктор Баюк. Учасниками 32-го дослідницького сезону були також студенти-історики різних курсів Волинського національного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка і Дрогобицького державного педагогічного університету. Це їхня літня практика.
Після опрацювання знахідки передадуть у Рівненський обласний краєзнавчий музей.
