Відбувся науковий семінар кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського

29.06.2017 | 17:53

19 червня 2017 року відбувся черговий науковий семінар кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського. У семінарі взяли участь: професори Сухий О.М. (завідувач кафедри) і Кондратюк К.К., доценти Аркуша О.Г., Боднар Г.А., Качмар В.М., Лукачук О.В., Мудрий М.М., Павлишин О.Й., аспіранти Байдак М.С. і Лехнюк Р.О. З доповіддю «Жінка в умовах війни у світлі повсякденних практик (на матеріалах Галичини 1914–1921 рр.)» виступила аспірантка, членкиня УАДЖІ Мар’яна Байдак, яка представила результати своєї кількарічної пошукової та дослідницької роботи. Науковою керівницею аспірантки є доц. Аркуша О.Г.

Задум дослідження, за словами аспірантки, полягав у тому, щоби реконструювати простори жіночого повсякдення (зокрема приватний і публічний), показати їх взаємодію в умовах війни. Найкраще про задум роботи свідчить її структура: «Історіографія, джерела та методологія дослідження», «Жінка в Галичині на початку ХХ століття: суспільні ролі та щоденні практики», «Дії жінок у війні», «Жіночі образи війни», «Гендерні взаємини в особових джерелах», «Воєнні будні та художня уява». Під час війни жінка могла виступати в ролі дружини, матері, господині, доньки, громадської діячки, військовички, вдови. Головними героїнями в дослідженні аспірантки є українки (декому з них присвячено навіть окремі параграфи, як-от Ользі Басараб, Іванні Блажкевич, Ользі Маковей), йдеться теж про досвід польок і єврейок. Авторка прагнула подивитися на жінок очима як самих жінок, так і чоловіків, брала до уваги настрої громадськості. Усе це дало їй підстави стверджувати, що якогось універсального жіночого досвіду під час війни не було.

Головною темою обговорення на семінарі стали методологічні аспекти роботи, адже пропоноване аспіранткою поєднання фактично трьох історій – жінок, повсякдення і війни – є цілком новим для української історіографії. Дискусію викликали можливості феміністичного підходу у вивченні жіночого досвіду війни: якою мірою жіноче повсякдення доцільно виокремлювати як об’єкт дослідження? Під час обговорення пролунало й інше питання: історія жінок чи історія про жінок? Йшлося теж про хронологічні межі дослідження. Вони пов’язані не стільки з політичними подіями, як з уявленнями самих жінок про часові рамки війни. У випадку початку конфлікту йдеться про реальне зіткнення жінки з війною – відхід чоловіка на фронт, першу зустріч з «чужими» солдатами, перші руйнування, поранені чи інші зміни у щоденні. Кінець війни жінка пов’язувала з поверненням чоловіка додому.

Роботу Мар’яна Байдак підготувала на широкій джерельній основі. Це – офіційні документи, щоденники, спогади, листування, художня література, візуальні джерела. Вони розпорошені по різних бібліотеках і архівосховищах. Але без їх комплексного вивчення з’ясувати світ жіночого повсякдення під час Першої світової війни не можна. У цьому зв’язку учасники наукового семінару дискутували про перспективи міждисциплінарних студій, тобто залучення до історичних досліджень підходів з соціології, психології, філософії, антропології, літературознавства, мистецтвознавства. Наголошено також на важливості відмови від однозначного лінійного зображення подій і потребі перенести дослідницькі акценти на конструювання історичних образів, що точніше відображають реальність.

Перша світова війна кардинально не змінила, як вважає доповідачка, старі порядки в консервативному галицькому суспільстві, але все ж відкрила для жінок нові можливості. Їхня діяльність набула громадського звучання. Емансипація в роки війни нерідко була вимушеним кроком, жінки були змушені реагувати на виклики, які перед ними виникали. Українське суспільство в Галичині входило у війну зі ще не усталеними уявленнями про важливість рівноправних відносин між чоловіками й жінками у приватному та публічному житті. Аспірантка наголосила, що дослідження відкриває перспективи для постановки нових наукових питань, які стосуються уточнення понятійного апарату, визначення місця жінок в економічному житті, ставлення суспільства до жінок, які під час Першої світової війни фахово займалися професійною діяльністю або прагнули бути на фронті. Деякі з порушених у роботі тем потребують окремих досліджень, як-от про участь жінок у мобілізаційних заходах, діяльність у медичних службах, життя соціальних низів і насильства в роки війни, історичної пам’яті.