Відійшов у вічність професор, доктор історичних наук Михайло Глушко

Глушко Михайло Степанович

Доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка

Колектив історичного факультету з сумом повідомляє, що 13 березня 2024 р., на 69-році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Степанович Глушко.

Михайло Степанович народився 5 листопада 1955 р. у с. Грабовець Стрийського району Львівської області в селянській родині. Навчався у початковій школі у рідному селі (1963–1967 рр.), Славській десятирічці (1967–1973 рр.). У 1973–1978 рр. навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету, отримав диплом з відзнакою. У 1978–1982 рр. – вчитель історії та суспільствознавства Дубрівської десятирічки Баранівського району Житомирської області, у 1982-1984 рр. – керівник початкової військової підготовки Новороздільської СШ № 1 Миколаївського району Львівської області.

Від квітня 1984 р. до 2003 р. працював у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (у 1992 р. на його основі створено окремий Інститут народознавства НАН України): спершу на посаді молодшого наукового співробітника, у 1990–1992 рр. – наукового співробітника, у 1992–1994 рр. – заступника директора з наукової роботи, у 1994–1997 та 1999-2003 рр. – старшого наукового співробітника, у 1997–1999 рр. – завідувача відділу карпатознавства. Саме в стінах цієї академічної установи він підготував свою кандидатську дисертацію “Сухопутні засоби транспорту українців Карпат другої половини XIX – початку XX ст. (Особливості і розвиток)” (керівник – проф. Юрій Гошко), яку захистив у 1989 р.

Від 1998 р. М. С. Глушко – доцент кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка (до 2003 р. за сумісництвом), з квітня 2005 р. – професор цієї ж кафедри. У 2004 р. М. С. Глушко успішно захистив докторську дисертацію на тему “Генезистваринного запрягу в Україні (культурно-історична проблема)” (наук. консультант – проф. Роман Кирчів).

Проф. М. С. Глушко опублікував понад 400 наукових та науково-популярних праць, серед них – п’ять авторських монографій (“Шляхи сполучення і транспортні засоби в Українських Карпатах другої половини XIX – поч. XX ст.” (1993), “Генезис тваринного запрягу в Україні (Культурно-історична проблема)” (2003), “Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби)” (2017; у співавторстві з Л. Хомчак), “Народознавчі студії в Науковому товаристві імені Шевченка (1895–2020): Статті та матеріали” (2022), “Філарет Колесса і Наукове товариство імені Шевченка у Львові” (2023), ), три авторські навчальні посібники(“Методика польового етнографічного дослідження”(2008), “Історія народної культури українців” (2014, 2018)), 14 колективних монографій і 7 колективних навчальних посібників у співавторстві, упорядник двох фольклорних збірників “Колядки і щедрівки” (1990, 1991), другий із яких видали накладом 100 тис. примірників.

Багато уваги проф. М. С. Глушко приділяв фаховій підготовці молодих етнологів, багатьом з них він відкрив двері у науку. Під його керівництвом дисертаційні дослідження захистили шість кандидатів наук (всі зі спеціальності “Етнологія”), один доктора філософії зі спеціальності “Історія та археологія”. Також був науковимконсультантом одного доктора наук зі спеціальності “Етнологія”.

Організатор, керівник й учасник понад 30 історико-етнографічних експедицій та індивідуальних експедиційних виїздів, під час яких було досліджено Бойківщину, Гуцульщину, Лемківщину, Надсяння, Опілля, Покуття, Поділля, Волинь, Середнє і Західне Полісся, Середню Наддніпрянщину та інші етнографічні райони України. Ініціатор, організатор і керівник комплексних історико-етнографічних, фольклористичних та мистецтвознавчих експедицій у радіоактивно забруднених районах Середнього Полісся (1994–1997, 2004 рр.).

Зібрав майже півтора тисячі українських народних пісень, десятки казок, легенд, переказів і народних оповідань, сотні прислів’їв і приказок тощо, із яких опублікована лише дещиця.

У 2004-2005 рр. прочитав курс лекцій “ЕтнографіяУкраїни” в Інституті етнології та культурної антропології Варшавського університету (Польща).

Один із перших вступив у відновлене в 1989 р. у Львові Наукове товариство імені Шевченка (посвідчення № 69). У 1990–1992 рр. – секретар, у 1992–2008 рр. – голова Етнографічної комісії, з 1996 р. – член Президії та Ради Наукового товариства ім. Шевченка в Україні. У 2005 р. обраний дійсним членом НТШ. Багато зусиль доклав до підготовки десятків статей до перших томів фундаментального видання “Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія”.

Член редколегії часописів “Народна творчість та етнологія” (Київ), “Народознавчі зошити”, “ВісникЛьвівського універ”, “Вісник НТШ” (Львів), щорічників “Матеріали з української етнології” (Київ), “Проблемислов’янознавства” (Львів), та “Одеські етнографічні читання” (Одеса), дворічника “Фортеця” (Львів), серійного видання “Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині” (Рівне) тощо.

Колектив історичного факультету висловлює щирі співчуття рідним та близьким Покійного. Світла пам’ять про Михайла Степановича Глушка назавжди залишиться у наших серцях.

Чин похорону розпочнеться 15 березня 2024 року об 11.00 год. з каплички по вул. Пилипа Орлика, 6. Поховають Михайла Степановича на Голосківському кладовищі.