Відлуння війни: соціологи Франкового університету на шпальтах часопису Міжнародної соціологічної асоціації «Global dialogue»

Перед Новорічними святами прийнято підбивати підсумки року, що минає. Він видався надзвичайно тяжким для українців, всіх викладачів, науковців, студентів, аспірантів в умовах російського вторгнення до України. Соціологи історичного факультету Франкового університету буквально з перших днів широкомасштабної російської агресії, крім продовження навчального процесу, активізували свою співпрацю з колегами Вроцлавського університету. Вже 5 березня 2022 р. був проведений перший віртуальний міст, де було ухвалене рішення про поглиблення співробітництва обох університетів. У підсумку набула чинність домовленість про надання польським колегам низки тематичних бюлетенів стосовно соціологічного погляду на події війни. Загалом протягом 2022 року було підготовано 7 бюлетенів, підготовлених викладачами і аспірантами кафедри соціології. Завідувач кафедри проф. Пачковський Ю.Ф. готував один з перших бюлетенів; проф. Черниш Н.Й., якій належала сама ідея такого формату співпраці, підготувала 4 випуски (один спільно з аспіранткою Приходько Т. О.); до цієї роботи були залучені також проф. Коваліско Н. В., доцент Лапан Т. Д., к.с.н., асист. Химович О. С.

За сприянням польської сторони випуски бюлетенів англійською мовою були оприлюднені на сайті Європейської соціологічної асоціації (ESA) і викликали широкий міжнародний резонанс. Одним із вагомих наслідків  зростаючого міжнародного інтересу до візії львівських соціологів стосовно російсько-української війни було запрошення до публікації їх статей у виданні Міжнародної асоціації соціологів (ISA) «Global Dialogue». Зазначимо, що Міжнародна соціологічна асоціація як неприбуткова організація була заснована ще в 1949 році під егідою ЮНЕСКО. Метою Асоціації є  популяризація  неупереджених, незаідеологізованих соціологічних знань, ідей, наукових підходів у всьому світі. До Асоціації сьогодні входять представники  соціологічної спільноти із 126 країн. «Global Dialogue» є цифровим інформаційним бюлетенем Асоціації, шо публікується 17 мовами, в т. ч. українською та виходить з періодичністю три рази у рік. Видання  спрямоване на відкритий діалог й  освітлює актуальні події нашого сьогодення, до обговорення яких долучені провідні соціологи світу з різних країн. Це радше форум ідей, різних точок зору, що покликані популяризувати соціологічну точку зору на резонансні події, серед яких російсько-українська війна виявилася найобговорюванішою.  Відтак, в останньому третьому цьогорічному номері з’явилися публікації проф. Пачковського Ю. Ф. і проф. Черниш Н. Й. 

Завідувач кафедри соціології,  проф. Пачковський Ю.Ф. у своїй статті підняв проблему колективної та індивідуальної травми (Collective and Individual Trauma), що виявилися, передусім, відлунням не простих російсько-українських відносин у боротьбі українців за власну державність та незалежність. Звернув увагу міжнародної соціологічної спільноти на те, що триваюча російсько-українська війна – це виклик усьому цивілізованому світу. Сьогодні щонайменше кожен п’ятий українець матиме негативні наслідки для психічного здоров’я через війну. Війна – це не лише індивідуалізовані емоційні стани та переживання, але й доля багатьох людей, що змушені долати й колективні (соціально-культурні) травми, що впливають на суспільство загалом. Відтак, колективна травма війни – це  аналіз  життєвих ситуацій у вимірах  «травми свідка», «людських страждань», «пошуку нового сенсу життя», «синдрому військової тривоги», «спільного подолання травматичної події» тощо. Приклад українського суспільства – це приклад високої самоорганізації. Йдеться про значно ширший контекст запобігання колективним травмам війни, що, як не парадоксально, формуватиме нову стратегію життя усієї країни у майбутньому. Для України долання війни як колективної травми – це остаточне розірвання з радянською минульщиною; можливість відновити свою територіальну цілісність, відкриття нової європейської перспективи; інноваційний поступ як повоєнна перспектива  відбудови країни із залученням західних інвестицій та широких міжнародних програм підтримки тих регіонів, які особливо постраждали від військових дій; розбудова громадянського суспільства; творення нового візерунку солідарних відносин країн, об’єднаних спільним розумінням глобальних загроз, викликаних війною, та відстоювання демократичних (цивілізаційних) цінностей; усвідомлення незламності українського народу у відстоюванні власної незалежності. Безумовно, вихід із травматичної ситуації передбачає не лише злагоджену дію усього українського суспільства, але й розуміння особистих проблем кожної людини, яка зазнала впливу війни. Об’єднуючим чинником, здатним поєднати вихід  індивідуального і колективного з цієї травматичної ситуації, є глибока Віра кожного українця у перемогу.

Стаття професорки кафедри соціології Черниш Н.Й.  (How the Russian-Ukrainian War Affects Sociology) була присвячена осмисленню російсько-української війни та її впливу на розвиток української і світової соціологічної думки. Зокрема, у дописі було охарактеризовано чотири етапи розвитку соціології, де четвертий етап виступив віддзеркаленням нової констеляції соціологічного знання. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну локальне (тобто українське суспільство) стрімко увірвалося у сферу глобального і стало її центром. Це змусило соціологів відрефлексувати сучасні українські реалії у низці соціологічних теорій середнього рівня, насамперед в соціології нації та соціології війни. У першій з них розкрито процес формування української політичної нації, опертий на небачену в минулому консолідацію українського соціуму. В ньому показано, що регіональні відмінності всередині країни є нині статистично незначущими. В соціології війни відбуваються найбільш вагомі зрушення. Вони стосуються як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, насамперед двобою двох різних систем: демократичної української та авторитарної імперської з боку рф. Ці відмінності знайшли прояв у таких нових характеристиках триваючої російсько-української війни, як ціннісна прірва між її учасниками, діаметрально протилежні моральні засади тощо. У статті також було охарактеризовано 10 тенденцій розвитку сучасної світової думки в нових соціальних реаліях.

Публікації соціологів Франкового університету у престижному міжнародному соціологічному виданні викликали  значний інтерес зарубіжних колег та створили підґрунтя для перегляду і осучаснення існуючого соціологічного канону війни як такого, що потребує свого подальшого розвитку у нових умовах глобалізованого світу. Важливим було донести неупереджений соціологічний погляд зсередини на те, чим сьогодні живе українське суспільство, перед якими викликами воно стоїть не лише історичного, військового,  економічного, але  й соціального спрямування.