Зустріч із стейкхолдерами: обговорення ОПП бакалаврського рівня «Бізнес-соціологія», «Прикладна соціологія», а також ОПП магістерського рівня «Соціологія»
13 березня 2023 року відбулася онлайн-зустріч викладачів кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка з потенційними стейкхолдерами. За організацію та модерування зустрічі відповідали гаранти освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: проф. Ю. Ф. Пачковський (ОПП «Бізнес-соціологія») та доц. О. Т. Калиняк (ОПП «Прикладна соціологія»), а також гарант освітньо-професійної програми (ОПП «Соціологія») другого (магістерського) рівня вищої освіти проф. Н. В. Коваліско.
До обговорення освітньо-професійних програм долучилися фахівці з різних сфер, в яких затребувані соціологи, зокрема, Ігор Корнієнко, завідувач кафедри практичної психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Дмитро Смирнов, директор департаменту управління персоналом ТОВ «АЛЬЯНС МАРКЕТ»; Богдан Іванусь, заступник начальника управління адміністрування громад, начальник відділу координації та контролю департаменту міської агломерації Львівської міської ради; Ольга Герус, менеджер ТОВ «ДК-КОНСАЛТИНГ»; Оксана Сенюра, викладач вищої категорії («Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка»); Оксана Химович, керівниця відділу якісних досліджень незалежного дослідницького центру «Соціоінформ; Христина Ілик, менеджер польових робіт Соціологічної агенції «ФАМА»; Вікторія Черепенчук, аналітикиня Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
Зустріч виявилася продуктивною, адже торкнулася проблематики професійного становлення соціолога впродовж навчання як на бакалавраті, так і в магістратурі. Широке представництво учасників дискусії, яке охопило викладачів, працівників ІТ-галузі, бізнесу, місцевого самоврядування, а також практиків соціологічного спрямування, дало підстави для цікавого та фахового обговорення компетентностей соціологів, котрі здобувають диплом бакалавра за спеціалізаціями «Бізнес-соціологія» та «Прикладна соціологія», а також продовжують навчання на магістерській програмі «Соціологія». Зі стейкхолдерами предметом обговорення було змістовне наповнення освітньо-професійних програм, а саме загальних та фахових компетентностей, програмних результатів навчання, а відтак доповнень у структуру нормативних та вибіркових дисциплін, наявних у чинних навчальних програмах. Кожен з учасників онлайн зустрічі акцентував увагу на позитивних аспектах усіх обговорюваних ОПП, проте були висловлені окремі коментарі та уваги.
І. Корнієнко, як викладач і практик із багаторічним досвідом, запропонував посилити блок практичного консультування для освітньо-професійних програм бакалаврського, а за можливості, магістерського рівня підготовки соціологів. Саме консалтинг, а особливо соціологічний консалтинг, є необхідною складовою професійного зростання фахівців та покликаний розвинути у студентів вміння спілкуватися, враховуючи типологічні (характерологічні) риси особистості, вербальну та невербальну складові комунікування. Це також підсилило б складову із подолання кризових ситуацій та станів (зокрема, стресів), які сьогодні часто виникають у виробничій діяльності, а тим паче, зважуючи на сьогоднішні події російсько-української війни. З іншого боку, звернув увагу, шо бажано в освітній програмі з «Бізнес-соціології» змінити назву курсу «Соціологія бізнесу і підприємництва» на «Соціологія та психологія бізнесу», що, на його думку, врівноважило б соціологічну та психологічну складові, адже бізнес без психології втрачає елемент індивідуалізації.
Б. Іванусь зауважив, що сьогодні затребуваними у всіх гілках влади є фахівці, які володіють комунікативними, діловими навичками, що вкрай необхідне у взаємодії з мікрогромадами та соціальним середовищем. Було запропоновано підсилити бакалаврські програми дисциплінами, котрі дають можливість студентам формувати та розвивати вказані навички. У контексті програми із «Прикладної соціології» необхідно охопити комунікаційні навички у різних сферах: місцевого самоврядування, державного управління, громадського сектору тощо. У програмі з «Бізнес-соціології», крім зазначених сфер, слід акцентувати увагу на вмінні комунікувати у сучасному бізнес-середовищі. Йшлося також про залучення в межах виробничих практик магістрів до оцінювання та супроводу соціальних проєктів та програм міської ради, вміння здійснювати моніторинг питань розвитку громад, аналізу поточної ситуації та рекомендацій щодо перспектив їх розвитку. У підсумку, варто збільшити акценти на практичній складовій у підготовці фахівців соціології як бакалаврського, так і магістерського рівнів.
На особливу увагу заслуговує позитивна оцінка ОПП як бакалаврату, так і магістратури Д. Смирновим, який представляє відому на українському ринку торгівельну компанію «АЛЬЯНС-МАРКЕТ». Серед вимог сучасних бізнес-структур від фахових соціологів є чимало практичних навичок, які пов’язані з комунікаціями, вмінням організувати опитування, здатністю сформувати маркетингову стратегію. Ним зазначено, що для сучасних соціологів важливо вміти працювати з людьми, розуміти специфіку командної роботи, сприймати значний спектр індивідуалістичних аспектів людської поведінки. У зв’язку з цим було запропоновано додати в межах «Прикладної соціології» дисципліну, пов’язану з HR-менеджментом, а в ОПП «Бізнес-соціологія» – таку ж дисципліну, але з акцентом на бізнес-середовищі.
О. Герус долучилася до дискусії та наголосила на важливості теоретичної складової освітніх програм, особливо, магістерського рівня. У контексті підготовки бакалаврів, незалежно від спеціалізації, необхідно забезпечити теоретичну базу для майбутніх фахівців-соціологів, опираючись на котру вони зможуть розвивати свої вміння у практичній площині. Нею запропоновано додати практичні дисципліни, в межах яких вивчати кількісний аналіз даних соціологічних даних (наприклад, Big Date), методи контент-аналізу, дискурс- аналізу аналітичних матеріалів, а також запровадження новітніх технологій онлайн опитувань.
В. Черепенчук зазначила, що важливим для сучасного випускника магістратури, який в подальшому займається науковою роботою, є вміння теоретизувати при написанні наукових публікацій, тез доповідей, адже це вимагає систематизації та узагальнення аналітичних матеріалів. Важливою в цьому контексті є попередня підготовка студентів магістратури на бакалавраті, коли варто навчити студентів основам проєктного менеджменту, а також соціального проєктування. Для зацікавлення влади, громадськості при вирішенні актуальних проблем суспільства слід розвивати навички презентації своєї думки та аргументації через вивчення інфографіки та різних способів візуалізації результатів соціологічних досліджень, особливо вже на бакалаврському рівні в межах «Прикладної соціології» та «Бізнес-соціології».
О. Сенюра зазначила, що треба розвивати нові напрями соціологічного теоретизування та думати над розробкою таких прикладних навчальних дисциплін, як «Соціологія кар’єри», «Соціологія стартапів», «Соціологія іміджу», «Соціологія кризових комунікацій». Констатувала у підсумку, що це вже на розсуд викладачів кафедри, які з дисциплін мають бути представлені в бакалаврських навчальних планах чи на магістерській програмі.
Практик Х. Ілик констатувала, що традиційні методи збору інформації відходять. Відтак, актуалізуються інструменти штучного інтелекту, чат боти, онлайн панелі, різні платформи для онлайн опитувань, що знижують суттєво вартість проведення соціологічних досліджень та зменшують низку ризиків у роботі з цільовими соціальними групами та цільовою аудиторією загалом. Зважаючи на це, вартувало б внести до навчального плану дисципліни, в межах котрих було б доцільно вивчити нові методи проведення соціологічного дослідження або внести зміни в робочі програми діючих дисциплін. Важливо наповнювати такими практичними дисциплінами як бакалаврські програми, так і магістерські програми, для того, щоб становлення соціолога як фахівця було максимально комплексним.
О. Химович внесла пропозицію урізноманітнити викладання методів соціологічного дослідження, зокрема, на бакалаврському рівні. Важливо розуміти особливості спрямування бакалаврських програм. У зв’язку з цим в межах «Бізнес-соціології» варто вивчати нові методи на базі кейсів, що безпосередньо стосуються сучасного бізнесу, формування бізнес-середовища, бізнес-аналітики чи просування бізнес-ідей. Для «Прикладної соціології» доцільно розширити цю базу й, окрім економічної сфери, охопити актуальні та цікаві кейси політичного, культурного, освітнього та інших спрямувань. Щодо підготовки магістрів, була висловлена думка, що у вибіркових курсах варто звернути увагу на аналітичні інструменти для якісного аналізу ринків, покращення якості надання послуг.
Обговорення складових ОПП бакалаврського («Бізнес-соціологія», «Прикладна соціологія») та магістерського рівнів («Соціологія») було наповнене важливими, актуальними та новими пропозиціями і рекомендаціями. Удосконалення навчальних планів відбуватиметься з врахуванням зазначених рекомендацій, адже зміни будуть внесені в освітньо-професійні програми, котрі будуть запропоновані вступникам вже у 2023/2024 навчальному році.
