Навчання > Етногенез слов’ян

Етногенез слов’ян

Тип: На вибір студента

Кафедра: археології та історії стародавніх цивілізацій

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632доцент Стеблій Н. Я.Іст-31с, Іст-32c, Іст-33c, ,

Опис курсу

Сучасні слов’янські народи відіграють важливу роль у формуванні етнополітичного обличчя світу. Тому інтерес до життя їхніх предків – давніх слов’ян – не викликає заперечень. Він, зокрема, полягає у з’ясуванні причин і дослідженні процесів появи на історичній арені одного з найбільших етносів Європи. Крім суто історичного інтересу, варто зважати й на політичний контекст: політики час від часу маніпулюють такими сентенціями як певний ареал зародження етносу, антропологічний тип тощо. З’являються й псевдонаукові теорії…

Студенти-історики мають володіти інфрмацією про широке коло найважливіших світоглядних ідей у ключі етногенезу слов’ян, без яких неможливе формування історичної свідомості сучасного громадянина України та адекватне бачення історичного минулого. Ці знання вони повинні передавати не лише у школі та інших освітніх закладах, але й доносити їх до широкого загалу.

Метою навчальної дисципліни є комплексна характеристика головних концепцій та теорій походження слов’ян на основі найновіших здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії.

В основу курсу покладено міждисциплінарний підхід: канву викладу становлять дані археології та історії; поряд з цим враховано досягнення мовознавства, ономастики, антропології, етнографії, кліматології.

Виклад матеріалу, окрім теоретичної частини, подається за хронологічним принципом: від І тисячоліття до н.е., коли слов’яни виокремилися із давньоєвропейської спільноти до раннього середньовіччя, коли внаслідок широкого розселення і метисації з іншими народами почали формуватися окремі слов’янські етноси і мови, в тому числі український.

Рекомендована література

Джерела

 

  • Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. Под ред. Т. М. Калининой. – Т. І. Античные источники. – М., 2008.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. Под ред. В. Н.Бибикова. – Т. ІІ. Византийские источники. – М., 2009.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. Под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой, А. В.Подосинова. – Т. ІІІ. Восточные источники. – М., 2009.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. Под ред. А. В. Назаренко. – Т. ІV. Западноевропейские источники. – М., 2010.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. Под ред. Т. Н. Джаксон, Е. В. Мельниковой. – Т. V. Скандинавские источники. – М., 2010.
  • Иордан. О происхождении и деяниях гетов. – М., 1960.
  • Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Л. Махновець. – К., 1989.
  • Мишулин А. В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в н.э. // ВДИ. – 1941. – №1. – С. 230–280.
  • Свод древнейших письменных известий о славянах. Том І (І–VI вв.). – М., 1994.
  • Свод древнейших письменных известий о славянах. Том ІІ (VIІ–ІХ вв.). – М., 1995.
  • Тацит. О происхождении германцев и местоположении Германи: Соч. в 2-х томах. – Л., 1970.

Підручники

  • Баран В. Д. Походження українського народу. – К., 2002.
  • Баран В., Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. – К., 2005.
  • Тиводар М. Етнологія: Навчальний посібник. – Львів, 2004.

Узагальнюючі праці

  • Баран В. Д. Давні слов’яни. – К., 1998.
  • Давня історія України За ред. П. П.Толочка. – К., 2002. – Т. ІІІ.
  • Етнічна історія Давньої України. – К., 2000.
  • Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. У 4-х томах. Гол. ред. С. Павлюк. – Т. 1: Археологія та антропологія. – Львів, 1999.
  • Моця О. Українці: народ і його земля (етапи становлення). – К., 2011.
  • Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. – М., 2002.
    • Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – К., 1991.
  • Залізняк Л. Стародавня історія України. – К., 2012.

 

Література до окремих тем

 

  • Баран В. Д. Давні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. – К., 1972.
  • Баран В. Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу. – К., 1981.
  • Баран В. Д. Інтердисциплінарність в археологічних дослідженнях давніх слов’ян // Нові технології в археології. – Київ; Львів, 2002. – С. 150–155.
  • Баран В. Д., Гороховский Е. Л., Магомедов Б. В. Черняховская культура и готская проблема // Славяне и Русь (в зарубежной историографии). – К., –C. 30–78.
  • Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Пожодження слов’ян. – К., 1991.
  • Білецький А. О. “Яфетичні зорі” академіка Марра // Studia linguistika. – 2012. – Вип. 6. – С. 24–27.
    • Брайчевський М. Ю. Біля джерел слов’янської державності. – К., 1964.
    • Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К., 1964.
    • Вернер И. К происхождению и роспространению антов и склавенов // СА. – 1972. – №4. – С. 102–115.
    • Валянціна Вяргей, Волт Трымер. Даследаванне археалагічнага комплексу каля в.Снядзін у Петрикаускім раене Гомельскай вобласці // Гыстарычна-Археалагычны зборник. – Менск, 2006.– Вип. №21. – С. 190–191.
    • Валянціна Вяргей, Волт Трымер. Даследаванне шматслойнага паселішча Снядзін-3 на р. Прыпяць // Гыстарычна-Археалагычны зборник. – Менск, 2007. – Вип. № 23. – С. 221–223.
    • Винокур І. С. Черняхівська культура: витоки і доля – Кам’янець-Подільський, 2000.
    • Грингмунд-Дальмер Е. Развитие культурного ландшафта в западнославянских областях: проблемы, методы и результаты исследования // СА.– 1975. – №2. – С. 79–
    • Комша М. Проникновение славян на территорию Румынской народно-демократической республики и их связи с автохтонным населением // Материалы VII Международного конгресса антропологических и этнографических наук. – М., 1970. – Т.V. – С. 275–287.
    • Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н.е. – IV ст. н.е.). – К., 1992.
    • Козак Д. Венеди. – К., 2008.
    • Королюк В. Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья (политическая и этническая история) – М., 1985.
  • Магомедов Б. В. Этнические компоненты черняховской культуры // STRATUM plus. – 2000. – № 4. – С. 322–330.
    • Магомедов Б. В. ерняховская культура: проблема этноса. – Люблин, 2001.
    • Максимов Е. В. Миграции в жизни древних славян // Славяне и Русь (в зарубежной историографии). – К. – – С. 5–11.
    • Мачинский Д. А. К вопросу о территории обитания славян в І–ІV веках // АСГЭ. – Вып. 17. – С. 82–
    • Милян. Т. Дзедзіцька культура: нарис основних проблем генезису і ареалу поширення //Етногенез та рання історія словян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. – Львів, 2001. – С 167–172.
    • Милян Т. Пам’ятки з рисами перехідного періоду // Вісник Інституту археології. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 27–38.
    • Нидерле Л. Славянские древности. – М., 2000.
    • Пастернак Я. Ранні слов’яни в історичних, археологічних та лінгвістичних дослідженнях. – Нью-Йорк; Мюнхен, 1975.
    • Петров В. П. Походження українського народу. – Регенсбург., 1947.
  • Петров В. П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.
    • Пріцак О. Походження Русі. – К., 1997.
    • Русанова И. П. Славянские древности VІ–VIІ вв. – М., 1976.
    • Сминтина О. Ландшафт в західноєвропейській археології: сучасні підходи до концептуалізації // Нові технології в археології. – Київ; Львів, 2002. – С. 177–188.
    • Стеблій Н. Природне середовище в процесах заселення Північно-Західної України (І ст. до н.е. – середина І ст. н.е.) //Вісник Інституту археології. – 2006. – Вип. 1. – С. 17–31.
    • Терпиловский Р. В. Славяне Поднепровья в первой половине І тысячелетия н.э. – Люблин, 2004.
    • Третяков П. Н. Спорние вопросы этнического развития восточных славян //Тез. докл. на сессии ОИН и пленуме ИИМК, посвященом итогам археологических исследований 1955. –М.; Л., 1956. –С 3–8.
    • Трубачов О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследования. – М., 2003.
    • Хвойка В. В. К вопросу о славянах // Киевская старина. – 1902. – №1.
  • Филипчук М. А. Слов’янські поселення VIIІ–Х ст. в Українському Прикарпатті. – Львів, 2012.
    • Щукин М. Б. Готский путь (Готы, Рим и черняховская культура). – СПб., 2005.
    • Аrcheologia o początkach słowian. Мateriały z konferencji. – Кraków, 19–21 listopada 2001. Рod redakcją Рiotra Кaczanowskiego i Мichała Рarczewskiego. – Kraków, 2005.
    • Godłowski K. Pierwotne siedziby Słowian. – Kraków,
    • W. Słowiańszczyzna wczesnośredniowieczna. – Warszawa, 1987.
    • Kurnatowska Z. Słowiańszczyzna Południowa. – Wrocław, 1977.
    • Leciejewicz L. Słowianie Zachodni. Z dziejów tworzenia się średniowiecznej Europy. – Wrocław 1989.
    • Miśkiewicz M. Europa wczesnego średniowiecza. – Warszawa 2008.
    • Narodziny średniowiecznej Europy. Red. Samsonowicz – Warszawa, 1999.
    • Zoll-Adamikowa H. Modele recepcji rytuału szkieletowego u Słowian wschodnich i zachodnich // Światowit. – 1995. – Т. XL. – S. 174–184.

 

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму