АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
В 2016 РОЦІ
Поважна мова врочистих вiтрин. Уривчастi передвiку аннали. – Ми жали хлiб. Ми вигадали млин. – Ми знали мiдь. Ми завжди воювали.
– Мене забито в чесному бою, Поховано дбайливою сiм’єю. Як не стояти так, як я стою В просторiй залi мудрого музею?
Так виразно ввижається менi Палючими безсонними ночами: Я жив колись в простому куренi Над озером з ясними берегами.
(Олег Ольжич, вірш «Археолоґія», 1933 р.)
Щороку студенти історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, на базі різних археологічних експедицій, проходять археологічну практику. Головна її мета – дати основні знання, навики та уміння у науковому вивченні пам’яток різних категорій під час практичної діяльності в польових умовах, а також донести до студентів розуміння важливості вивчення, збереження та охорони пам’яток археології.
Цього літа дослідження проводилися на археологічних пам’ятках доби енеоліту – слов’яно-руського часу: Винники-Жупан та Винники-Лисівка (м. Львів-Винники Львівської обл.; керівник практики – доц. Н. Білас), Хрінники-1 (с. Хрінники Рівненської обл.; керівник практики – ас. Я. Погоральський), Броди-1 (м. Броди Львівської обл.; керівник практики – доц. Я. Онищук); на базі національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» (с. Парутино Миколаївської обл.; керівник практики – доц. А. Баукова); на базі історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (с. Підгірці Львівська обл.; керівник практики – доц. М. Филипчук); на базі Буського археологічного комплексу (м. Буськ, Львівська обл.; керівник практики – доц. Н. Стеблій).
Під час практики, окрім здобуття польового та камерального досвіду, ми мали можливість слухати лекції знаних дослідників – д-ра габіл., проф. М. Рибіцької та д-ра Д. Круля (Жешівський університет, Польща), д-ра габіл., проф. А. Твардецького (Варшавський університет, Польща), д. іст. н., проф. А. Буйських (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), к. іст. н. О. Дяченка (Інститут археології НАН України), к. іст. н. А. Гавінського (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України) та ін. Також студенти отримали змогу відвідати низку музеїв, ознайомитись з різними пам’ятками історії та культури України та навіть набули медіапопулярності!
Археологічно практика – це завжди цікаво, повчально та романтично, навіть попри подолання інколи низки труднощів побутового характеру та мозолі на руках.
До зустрічі у наступному польовому сезоні 2017 р.!
Студент ІІІ курсу Дмитро Мостовий
Поринь у світ археології! Кафедра археології ЛНУ імені І.Франка (проморолик від Дмитро Мостовий)
Першу кафедру археологічного напряму – класичної археології та праісторії (завідувач у 1905–1914 рр. – Кароль Гадачек) – створено 1905 р. на філософському факультеті Львівського університету. Надалі в Університеті існували кафедри класичної археології (1916–1939, завідувач Едмунд Булянда), доісторичної археології (праісторії) зі спеціальним оглядом праісторії польських земель (1921–1939, завідувач Лєон Козловський), археології та історії матеріальної культури (1939–1941, завідувач Ярослав Пастернак), історії стародавнього світу (1939–1941, завідувач Казимир Маєвський), історії стародавнього світу і археології (1944–1949), історії стародавнього світу і середніх віків (1949–1994), археології, античності та середньовіччя (1994–2004), археології та історії стародавнього світу (2004–2010), археології та спеціальних галузей історичної науки (з 2010). Після відновлення діяльності кафедри у 1944 р. її очолювали проф. Іван Вейцківський (1944–1971), проф. Юрій Гроссман (1971–1989), проф. Микола Пелещишин (1989–1999), доц. Раїса Шиян (1999–2004), доц. Ярослав Онищук (2004–2005), проф. Олександр Ситник (2005–2010), проф. Леонід Зашкільняк (з 2010).
У різні роки на кафедрі працювали відомі археологи, медієвісти і антикознавці Казімєж Міхаловський, Іван Старчук, Єжи Кульчицький, Роман Петеленз-Лукасєвіч, Яніна Орушувна, Володимир Тисс, Михайло Клапчук, Маркіян Смішко, Казімєж Журовський, Ян Брик, Тадеуш Сулімірський, Ірена Сівкувна, Кароль Стояновський, Дмитро Похилевич, Ярослав Кісь, Анатолій Лозинський, Лариса Крушельницька, Леонід Мацкевий, Володимир Баран, Зоя Калініна, Ольга Цибенко, Ігор Свєшніков, Ігор Лісовий, Анісія Козій, Володимир Кривонос, Раїса Шиян, Тарас Милян, Василь Рудий, Роман Берест, Денис Козак.
На кафедрі працюють 2 професори (Леонід Зашкільняк, Олександр Ситник), 5 доцентів (Ярослав Онищук, Олександр Бандровський, Наталія Білас, Наталія Стеблій, Анастасія Баукова).
Кафедра забезпечує викладання навчальних курсів: «Археологія», «Культурна антропологія», «Історія стародавніх цивілізацій», «Історія античних цивілізацій», «Історія Стародавньої Греції та Риму», «Зарубіжна історіографія», «Методологія історії», «Сучасна історіографія», «Археологічна наука у світі», «Палеоліт України в контексті європейського континенту», «Етнокультурна історія України першої половини І тис. н. е.», «Видатні дослідники української археології», «Етногенез сучасних слов’ян за археологічними даними», «Актуальні проблеми європейської археології», «Актуальні проблеми української археології», «Археологічна наука у Львівському університеті», «Поховальні обряди населення ранньозалізного віку», «Археологічна музеологія», «Провінційно-римські культурні впили вив Україні», «Методика складання археологічного кадастру», «Етногенез східних слов’ян», «Первісна археологія України», «Методика польових і камеральних досліджень», «Античні впливи на матеріальну та духовну культуру населення України у першій половині І тис. до н. е. – у першій половині І тис. н. е.», «Спеціальні методи в археології».
Кафедра випускає щорічний збірник наукових праць “Археологічні дослідження Львівського університету”, заснований 1996 р. з ініціативи проф. М. Пелещишина. Проведено міжнародні наукові конференції: І, ІІ та ІІІ-ті читання пам’яті С. Лур’є, VI Міжнародну археологічну конференцію студентів і молодих вчених (1998), Міжнародну конференцію до 100-річчя кафедри археології та історії стародавнього світу Львівського університету (2005).
Кафедра проводить набір в аспірантуру за спеціальністю “07.00.04 – Археологія”; за останні десятиліття захищено 6 докторських і понад 20 кандидатських дисертацій з різних спеціальностей.
Кафедра має тісні контакти з профільними кафедрами провідних вищих навчальних закладів та науковими установами України та Польщі.
Головними напрямами наукових досліджень є археологія західного регіону України (кафедра розробляє наукову тему “Матеріальна та духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття в кам’яну–ранньосередньовічну добу”), а також історія античності, методологія історії, сучасна історіографія. Співробітники кафедри в різні роки проводили археологічні розкопки на городищах Крилос (Галич), Пліснесько, Підгородище, Немирів, Рокитне, Модричі (Тептюж), стоянках і селищах Єзупіль, Глибочок, Неслухів, Кошилівці, Бучач, Тадані, Зимне, Костянець, Голишів, Винники, Незвисько, Дудин, Черчик, Хрінники, Бовшів, Дем’янів, Накваша, могильниках Ґаць, Чехи, Висоцько, монастирських комплексах Унів, Страдч, Підкамінь, Старий Збараж, Підгірці.
Хто жив на території Львівщини в І-IV століттях нашої ери? Як ці люди сюди потрапили? Хто такі «чорні копачі» і якої шкоди вони завдають? Куди з України пропадають артефакти, які б могли стати окрасою найвідоміших музеїв? Хто фінансує археологічні розкопки в Україні? Що це за могильники у Карові, про які не написали хіба ліниві?
На всі ці запитання ексклюзивно для “University blog” відповів Ярослав Онищук – археолог, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка...
Заняття з курсу будуть відбуватися згідно розкладу, на платформі Zoom за посиланням: Join Zoom Meeting https://us04web.zoom.us/j/78714277638?pwd=-sD84YcEPZjhZ5OkOftTswD5CddvLH.1 Meeting ID: 787 1427 7638 Passcode: iJ1aVL
У Червоноградському районі на Львівщині знайшли нові об’єкти часів Римської імперії. Археологи виявили сенсаційні знахідки часів Римської імперії поблизу с. Карів Червоноградського району.Розвідкові розкопки нововідкритої пам’ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні об’єкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою. Знахідку віднайшли науковці спільної археологічної експедиції Історико-краєзнавчого музею м. Винники та Львівського національного університету ім. І. Франка під керівництвом завідувача кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І. Франка Ярослава...
18 грудня відбудеться лекція-воркшоп канд. іст. наук, молодшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Оксани Вотякової «Як обробляли камінь в середньому палеоліті (реконструкція за матеріалами стоянки Рубань, Закарпаття)» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна). Давні технології виробництва є важливою темою для будь-якого періоду в археології. Від змін технологій, інновацій або занепаду залежить розвиток людства. Доба каменю – це найдовший період людської історії, надзвичайно цікавий в технологічному аспекті. Технологія кам’яного виробництва – це...
