Завідує – доцент Онищук Я. І.
Кафедра археології та історії стародавніх цивілізацій Львівського національного університету імені Івана Франка є однією з провідних освітньо-наукових установ України, що спеціалізується на дослідженні проблем археології та історії Античності. Вона бере початок з 1905 р. і має давні традиції організації та здійснення наукової, навчальної й виховної роботи з підготовки висококваліфікованих фахівців у цій галузі.
Основними напрямками наукових досліджень працівників кафедри є археологія західного регіону України, історія й культура стародавнього Сходу, Греції та Риму. Викладацький склад нараховує сім досвідчених викладачів, які мають наукові ступені доктора і кандидатів історичних наук і викладають нормативні навчальні дисципліни «Основи археології», «Археологія України», Історія стародавнього Сходу», «Історія Античних цивілізацій», « Антична археологія», «Культурна антропологія», ряд спеціальних курсів за вибором студентів, проводять практичні заняття. Крім освітньої діяльності, працівники кафедри мають значний доробок у вивченні наукових проблем з археології України, історії стародавнього Сходу та Античності. Їхні дослідження опубліковані в ряді монографій, статей, представлені у вигляді доповідей на конференціях в Україні та за її межами, участі в наукових проектах та ін., що робить їх важливою складовою археологічної спільноти як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Кафедра відома своїми археологічними дослідженнями могильника римського часу в с. Карів Шептицького району Львівської області, багатошарового поселення в с. Хрінники Дубенського району Рівненської області, пам’яток княжого періоду в м. Буськ Львівської області. Студенти набувають практичного досвіду в археологічних експедиціях дружніх профільних інституцій – відділу археології Інституту українознавства ім. І Крип’якевича НАН України, Інституту археології НАН України, НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. Разом з науковцями Інституту археології у Києві та Державного музею у Варшаві (Польща) брали участь в розкопках давньогрецького міста Ольвія, а спільно з дослідниками Жешівського університету (Польща) – у вивченні городища скіфського періоду в Хотинцю (Chotyniec) Ярославського повіту Підкарпатського воєводства (Польща).
Кафедра археології та історії стародавніх цивілізацій тісно співпрацює з Археологічним музеєм на Інститутом археології Львівського національного університету імені Івана Франка, залучаючи їхні колекції матеріалів до навчального процесу.
Першу кафедру археологічного напряму – класичної археології та праісторії (завідувач у 1905–1914 рр. – Кароль Гадачек) – створено у 1905 р. на філософському факультеті Львівського університету. Надалі в Університеті існували кафедри класичної археології (1916–1939, завідувач Едмунд Булянда), доісторичної археології (праісторії) зі спеціальним оглядом праісторії польських земель (1921–1939, завідувач Лєон Козловський), археології та історії матеріальної культури (1939–1941, завідувач Ярослав Пастернак), історії стародавнього світу (1939–1941, завідувач Казимир Маєвський), історії стародавнього світу і археології (1944–1949, завідувач Іван Вейцківський), історії стародавнього світу і середніх віків (1949–1994, завідувачі Іван Вейцківський, Юрій Гросман, Микола Пелещишин), археології, античності та середньовіччя (1994–2004, завідувачі Микола Пелещишин, Раїса Шиян), археології та історії стародавнього світу (2004–2010, завідувач Олександр Ситник), археології та спеціальних галузей історичної науки (2010-2023, завідувач Леонід Зашкільняк, Наталія Білас, Ярослав Онищук), археології та історії стародавніх цивілізацій (з липня 2023 року, завідувач – Ярослав Онищук).
У різні роки на кафедрі працювали відомі археологи, медієвісти і антикознавці Казімєж Міхаловський, Іван Старчук, Єжи Кульчицький, Роман Петеленз-Лукасєвіч, Яніна Орушувна, Володимир Тисс, Михайло Клапчук, Маркіян Смішко, Казімєж Журовський, Ян Брик, Тадеуш Сулімірський, Ірена Сівкувна, Кароль Стояновський, Дмитро Похилевич, Ярослав Кісь, Анатолій Лозинський, Зоя Калініна, Ольга Цибенко, Ігор Свєшніков, Ігор Лісовий, Анісія Козій, Володимир Кривонос, Раїса Шиян, Василь Рудий, Роман Берест, Олександр Бандровський, Лариса Крушельницька, Леонід Мацкевий, Володимир Баран, Денис Козак, Михайло Филипчук, Олександр Ситник, Микола Бандрівський, Тарас Милян.
На кафедрі працюють доктор і п’ять кандидатів історичних наук (Ярослав Онищук, Наталія Білас, Наталія Стеблій, Анастасія Баукова, Віктор Гуменний, Ярослав Погоральський), які мають вчені звання доцентів, а також один асистент (Михайло Шиманський)
Кафедра забезпечує викладання нормативних навчальних курсів: «Основи археології», «Археологія України», «Культурна антропологія», «Історія стародавніх цивілізацій», «Історія Стародавньої Греції та Риму» та ряд спеціальних курсів за вибором студентів. Випускає щорічний збірник наукових праць “Археологічні дослідження Львівського університету”, заснований 1996 р. з ініціативи проф. Миколи Пелещишина. Проведено міжнародні наукові конференції: І, ІІ та ІІІ-ті читання пам’яті С. Лур’є, VI Міжнародну археологічну конференцію студентів і молодих вчених (1998), Міжнародну конференцію до 100-річчя кафедри археології та історії стародавнього світу Львівського університету (2005).
Кафедра здійснює набір в аспірантуру за спеціальністю “Історія та археологія”. Має тісні контакти з профільними кафедрами та інститутами провідних вищих навчальних на наукових закладів України, Польщі, Німеччини, Австрії та ін. країн.
Детальніше:
Білас Н. М. Археологічна освіта у Львівському університеті: здобутки минулого, завдання сьогодення// Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. К.: ІА НАН України, 2012. Вип. 9. С. 38-44 (http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/89360/11-Bilas.pdf?sequence=1)
Білас Н.М. Археологічна наука у Львівському університеті (ХІХ-30-ті роки ХХ ст.) // Археологічні дослідження Львівського університету. Львів, 2005. Вип. 8. С. 46-114 (https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/2-25.pdf)
Ситник О.С. Постаті археології Львівського університету у фокусі столітньої історії // Археологічні дослідження Львівського університету. Львів, 2005. Вип. 8. С. 11-45 (https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/1-25.pdf)
| завідувачОНИЩУК Ярослав Іванович | завідувач |
| доцентБАУКОВА Анастасія Юріївна | доцент |
| доцентБІЛАС Наталія Миколаївна | доцент |
| доцентГУМЕННИЙ Віктор Леонідович | доцент |
| доцент (сумісник)ПОГОРАЛЬСЬКИЙ Ярослав Володимирович | доцент (сумісник) |
| доцентСТЕБЛІЙ Наталія Ярославівна | доцент |
| асистент (сумісник)ШИМАНСЬКИЙ Михайло Мирославович | асистент (сумісник) |
| лаборантГРИГОРУК Наталія Іванівна | лаборант |
Словник-довідник з археології. 1996
Малєєв Ю. М. Словник археологічних термінів. 1999
Методика польових досліджень. 2015
Мезенцева Г. Дослідники археології України. 1997
Пуголовок Ю., Котенко В., Єфанова С. Обробка кераміки… 2017
Головними напрямами наукових досліджень є археологія західного регіону України (кафедра розробляє наукову тему “Матеріальна та духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття в кам’яну–ранньосередньовічну добу”), а також історія античності, методологія історії, сучасна історіографія. Співробітники кафедри в різні роки проводили археологічні розкопки на городищах Крилос (Галич), Пліснесько, Підгородище, Немирів, Рокитне, Модричі (Тептюж), Буськ, стоянках і селищах Єзупіль, Глибочок, Неслухів, Кошилівці, Бучач, Тадані, Зимне, Костянець, Голишів, Винники, Незвисько, Дудин, Черчик, Хрінники, Бовшів, Дем’янів, Накваша, могильниках Ґаць, Чехи, Висоцько, Карів, монастирських комплексах Унів, Страдч, Підкамінь, Старий Збараж, Підгірці.
2025
2024
Відбулась Волинська археологічна експедиція
Житла III-IV та XII-XIII століть виявили на Рівненщині під час Волинської археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України. В липні вона відпрацювала 32-й сезон в урочищі Шанків Яр біля Хрінників. Науковці продовжили дослідження багатошарової пам’ятки, розпочаті в 1993 році. Нинішня експедиція тривала місяць.
Протягом липня науковці досліджували найвищу ділянку багатошарової пам’ятки в урочищі Шанків Яр. Загалом розкрили 70 метрів квадратних, занурившись на 1,5 метрів глибини. На цій площі виявили п’ять об’єктів, розповів учасник експедиції, завідувач археологічного музею нашого факультету Ярослав Погоральський. Один з них — це залишки наземного житла вельбарської культури. Це культура германських племен готів, які жили на території Волині в III-IV століттях. Досить багатий матеріал було віднайдено в самому житлі. Це залізні та бронзові фібули, тобто застібки для одягу, монети римські. Крім того, знайдено повністю збережені тягарці для ткацьких верстатів, що є досить рідкісним. А також — оброблені кістка і ріг. Тобто, можливо, це була якась майстерня в цій будівлі. Також в цьому об’єкті знайшли фрагменти кераміки — гончарної і ліпної. Виявлені залишки житла знахідки датовані III-IV століттями. З об’єктів також три ями знайдені. Поки що ми ще не опрацювали кераміку й не знаємо, якого вона часу. Але, скоріше за все, вони використовувалися, можливо, як зерносховище чи господарські ями для зберігання припасів. Ще один цікавий об’єкт — це залишки житла княжої доби XII-XIII століття, це вже період Русі. Тут існувало досить велике поселення в цей період. Очевидно, було пов’язане із городищем, тобто залишками фортеці в сусідньому селі Боремель. Але взагалі в княжу добу це було Перемильське князівство, є таке село Перемиль під Берестечком.
Залишки житла XII-XIII Ярослав Погоральський назвав типовим для того часу — це квадратної форми заглиблена будівля, в якій підлога знаходилася нижче рівня поверхні землі. Глибина від поверхні була близько метра. Розміри цієї будівлі 3,5 на 3,5 м. Звичайно, вона мала дерев’яні стіни, вони, зрозуміло, що не збереглися. Ми тільки нижню частину цієї житлової будівлі зафіксували. Кераміки там дуже мало, але знайшли два пряслиця — знаряддя для прядіння, виготовлені з мергелю. І також типовою ознакою таких будівель є піч, яка знаходилася в кутку житлової споруди. Вона виліплена з глини й мала розмір метр на метр. В печі тільки задня стінка добре збережена, а бічні — зруйновані.
Серед знахідок, які трапились археологам під час експедиції — бронзова шпилька. Очевидно, ранньозалізного періоду. Майже щороку такі знаходимо, вони типові для цього часу. Кераміка — масовий матеріал, який щоразу нас супроводжує. Прясла з мергелю. Мергель — це така порода крейдяниста, м’який камінь і його легко обробляти. Ці два пряслиця були знайдені безпосередньо в житлі і ми можемо чітко прив’язати, що їх використовувала жінка, яка мешкала в житловій споруді княжої доби.
Знахідки в залишках житла III-IV століть він назвав типовим набором для готського часу. Це римські монети, поки що ми не ідентифікували, яких імператорів, тому що вони досить пошкоджені. Але є попередні здогади, що одна з монет належала до часів імператора Веспасіана, це I ст. нашої ери, вона використовувалася протягом багатьох століть. І вже десь у III ст. дійшла до готів. Фібули – типові для III-IV ст. Нам в основному траплялися залізні фібули, цьогоріч маємо бронзову. Фібули є важливими знахідками, тому що це був елемент моди, який часто змінювався. І за ними можна з точністю в межах 50-100 років продатувати той чи інший об’єкт, в якому були знайдені. Фібули для нас цінні, як хронологічний індикатор. Ці знахідки невеличкі, до 3 см, мають дугоподібну форму і голку, якою защіпляли плащ — це фактично шмат тканини, огортався навколо тіла, і два кінці закріплювалися фібулою на плечі. Знайдена бронзова фібула вказує, що мешканці того житла були статуснішими порівняно з сусідами, які мали залізні фібули. Плюс монети в цьому об’єкті знайдені. Тож не виключено, що тут жив якийсь відносно багатший гот.
Розкопки в урочищі Шанків Яр розпочалися 1 липня і тривали чотири тижні. Археологи думали, що копають вже периферію поселення, тобто його край, але знахідки показують, що там також вирувало життя в різні періоди. І є далі перспектива продовжувати. Позитив той, що вже за ці роки, за сім сезонів, досить велику площу суцільну розкрили й, можливо, буде можливим побачити планування цієї ділянки поселення в хронологічному розрізі.
В наступні роки цю ділянку планують і далі досліджувати. Адже цікаво, що по сусідству знаходиться, наскільки це поселення далі тягнеться чи вже завершується. Тут було величезне поселення. Якщо вельбарське — то одне з найбільших взагалі в регіоні. В княжу добу — теж поселення було досить потужне. За масштабами — це безперечно одна з найбільших пам’яток регіону. І одна з найкраще досліджених на сьогодні на території історичної Волині.
Керівником археологічної експедиції був Віктор Баюк. Учасниками 32-го дослідницького сезону були також студенти-історики різних курсів Волинського національного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка і Дрогобицького державного педагогічного університету. Це їхня літня практика.
Після опрацювання знахідки передадуть у Рівненський обласний краєзнавчий музей.
2023
Viktor Humennyi, Assistant Professor of Ancient History at the Ivan Franko National University in Lviv, discusses imperial inscriptions on the military in the east of the Roman Empire. From an inventory of the evidence, he arrives at fundamental considerations about concepts such as Romanization/Romanization and the limits of interrogating the sources for aspects such as identity or cultural change.
2022
2021
Дослідження могильника римського часу Карів-1 у Західному Побужжі (2021)
Дослідження Малого Городища у літописному Бужську (Н. Стеблій, П. Довгань)
2020
Гуменний В. Л. Професійні об’єднання у містах римської Сирії та Аравії у І–ІІІ ст. н. е.
Другий міжнародний науковий круглий стіл. Доiсламський Близький Схiд: iсторiя, релiгiя, культура. Гуменний Віктор Леонідович (кандидат історичних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна). Професійні об’єднання у містах римської Сирії та Аравії у І–ІІІ ст. н. е. 10.12.2020 р.
2019
Дослідження могильника римського часу Карів-1 у Західному Побужжі (2019)
На Сокальщині археологи розкопали могильники, яким 2 та 3 тисячі років
Дослідження церкви XII століття на Малому Городищі літописного Бужська (Н. Стеблій, П. Довгань)
Мале Городище у Буському парку не перестає тішити дослідників. Після 4 років розкопок археологам таки вдалося знайти місцезнаходження першого християнського храму у княжому Буську. Сьогодні дослідники розчистили фрагмент керамічного мощення підлоги руського храму. Імовірно, ідеться про церкву Богоявлення, яка згадується у втраченому Буському літописі і спорудження якої пов’язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоревича. Паралельно тривають дослідження прицерковного кладовища XII століття. Бажаємо археологам нових знахідок і відкриттів!
2018
2015
2013
2012
Положення про проведення практик
Програма археологічної практики 2023-2024
Поважна мова врочистих вiтрин.
Уривчастi передвiку аннали.
– Ми жали хлiб. Ми вигадали млин.
– Ми знали мiдь. Ми завжди воювали.
– Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сiм’єю.
Як не стояти так, як я стою
В просторiй залi мудрого музею?
Так виразно ввижається менi
Палючими безсонними ночами:
Я жив колись в простому куренi
Над озером з ясними берегами.
(Олег Ольжич, вірш «Археолоґія», 1933 р.)
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2024 РОЦІ
На теренах Львівщини археологи віднайшли унікальні артефакти побуту часів енеоліту
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2023 РОЦІ
Завдання з археологічної практики 2023
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2022 РОЦІ
Археологічна практика студентів в с. Хотинець (Республіка Польща)
В рамках проведення археологічної практики студенти відвідали Інститут археології Жешівського університету та сховище археологічних матеріалів університету. Під час поїздки вони мали змогу побачити, де і як зберігаються археологічні пам’ятки, в тому числі й хотинецькі, побачити їх сучасну документацію та дізнатися про співпрацю з іншими галузями науки, в т.ч. антропологія.
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2019 РОЦІ
Археологічна практика у Буську
Мале городище у Буському парку не перестає тішити дослідників. Після 4 років розкопок археологам таки вдалося знайти місцезнаходження першого християнського храму у княжому Буську. Сьогодні дослідники розчистили фрагмент керамічного мощення підлоги руського храму. Імовірно, ідеться про церкву Богоявлення, яка згадується у втраченому Буському літописі і спорудження якої пов’язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоревича. Паралельно тривають дослідження прицерковного кладовища XII століття. Бажаємо археологам нових знахідок і відкриттів!
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2018 РОЦІ
Археологічна практика студентів-істориків в с. Карів Сокальського р-ну Львівської області. Липень, 2018 р. Дякуємо директору Карівської загальноосвітньої школи Кушнір Олександрі Миколаївні, заступнику директора Брезовській Надії Михайлівні, завідувачу сільської бібліотеки Білоцеркович Надії Миколаївні, Дубику Юрію Євстаховичу та іншим карівчанам за допомогу та гарно проведений час. Керівник практики доцент Ярослав Онищук.
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2016 РОЦІ
Поважна мова врочистих вiтрин.
Уривчастi передвiку аннали.
– Ми жали хлiб. Ми вигадали млин.
– Ми знали мiдь. Ми завжди воювали.
– Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сiм’єю.
Як не стояти так, як я стою
В просторiй залi мудрого музею?
Так виразно ввижається менi
Палючими безсонними ночами:
Я жив колись в простому куренi
Над озером з ясними берегами.
(Олег Ольжич, вірш «Археолоґія», 1933 р.)
Щороку студенти історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, на базі різних археологічних експедицій, проходять археологічну практику. Головна її мета – дати основні знання, навики та уміння у науковому вивченні пам’яток різних категорій під час практичної діяльності в польових умовах, а також донести до студентів розуміння важливості вивчення, збереження та охорони пам’яток археології.
Цього літа дослідження проводилися на археологічних пам’ятках доби енеоліту – слов’яно-руського часу: Винники-Жупан та Винники-Лисівка (м. Львів-Винники Львівської обл.; керівник практики – доц. Н. Білас), Хрінники-1 (с. Хрінники Рівненської обл.; керівник практики – ас. Я. Погоральський), Броди-1 (м. Броди Львівської обл.; керівник практики – доц. Я. Онищук); на базі національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» (с. Парутино Миколаївської обл.; керівник практики – доц. А. Баукова); на базі історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (с. Підгірці Львівська обл.; керівник практики – доц. М. Филипчук); на базі Буського археологічного комплексу (м. Буськ, Львівська обл.; керівник практики – доц. Н. Стеблій).
Під час практики, окрім здобуття польового та камерального досвіду, ми мали можливість слухати лекції знаних дослідників – д-ра габіл., проф. М. Рибіцької та д-ра Д. Круля (Жешівський університет, Польща), д-ра габіл., проф. А. Твардецького (Варшавський університет, Польща), д. іст. н., проф. А. Буйських (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), к. іст. н. О. Дяченка (Інститут археології НАН України), к. іст. н. А. Гавінського (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України) та ін. Також студенти отримали змогу відвідати низку музеїв, ознайомитись з різними пам’ятками історії та культури України та навіть набули медіапопулярності!
Археологічно практика – це завжди цікаво, повчально та романтично, навіть попри подолання інколи низки труднощів побутового характеру та мозолі на руках.До зустрічі у наступному польовому сезоні 2017 р.!
Студент ІІІ курсу Дмитро Мостовий
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2013 РОЦІ
АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
У 2012 РОЦІ
Учні Середньої загальноосвітньої школи №73 м. Львова завітали до доктора історичних наук, завідувача кафедри археології та історії стародавніх цивілізацій ЛНУ ім. І. Франка Онищука Ярослава Івановича.
Обговорили важливість вивчення історії в школі з точки зору археології від найдавніших часів. Змогли не тільки почути, але й побачити цінні експонати у музеї університету. Дякуємо за чудове інтервʼю.
Читати »
У рамах міжінституційної співпраці тривають міждисциплінарні вивчення середньовічних керамічних полив’яних писанок й декоративних яєць з теренів заходу України.
Студії об’єднали дослідників з Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – Ірина Луцик, Історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка – Вікторія Симко, Хімічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка (Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук») – Василь Кордан.
На цьому етапі вивчень сформовано каталог згаданих артефактів й виконується їхній спектральний аналіз, який дасть змогу розкрити “рецепт” тогочасної...
Неймовірно працездатний і плідний археолог, який відкрив три хрестоматійні археологічні культури (трипільську, зарубинецьку, черняхівську), Кирилівську стоянку, пам’ятки княжої доби. Успішний підприємець, людина з карколомною біографією – народжений у Чехії (тоді Австрійська імперія), щоб прославитися на Наддніпрянщині (на той час – Російська імперія). Це все про Вікентія (Ченека) Хвойку, 175-літній ювілей якого відзначаємо цьогоріч. З цієї нагоди в Археологічному музеї 6 квітня 2025 р. було проведено спецпогашення пам’ятних марки і конверта (проєкт Андрія Пилюха “Козацька пошта”). Ювілейний марковий блок “Вікентій Хвойка...
Читати »Нові відкриття з’являються на перетині наук. Саме тому археологи тісно співпрацюють з кафедрою неорганічної хімії та Центром колективного користування науковим обладнанням “Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук” Львівського університету. Під час підготовки бакалаврських робіт студенти кафедри археології та ІСЦ мали змогу зробити аналіз складу середньовічних писанок та зброї. Також для студентів 2-го курсу історичного факультету (в рамках предмету “Теорія та методика археологічних досліджень”) проведено ознайомчий практикум із визначення хімічного складу артефактів ХІІ-ХІІІ ст. Дякуємо завідувачу кафедри акад. Роману Гладишевському, доц. Світлані Пукас...
Читати »