АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
В 2016 РОЦІ
Поважна мова врочистих вiтрин. Уривчастi передвiку аннали. – Ми жали хлiб. Ми вигадали млин. – Ми знали мiдь. Ми завжди воювали.
– Мене забито в чесному бою, Поховано дбайливою сiм’єю. Як не стояти так, як я стою В просторiй залi мудрого музею?
Так виразно ввижається менi Палючими безсонними ночами: Я жив колись в простому куренi Над озером з ясними берегами.
(Олег Ольжич, вірш «Археолоґія», 1933 р.)
Щороку студенти історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, на базі різних археологічних експедицій, проходять археологічну практику. Головна її мета – дати основні знання, навики та уміння у науковому вивченні пам’яток різних категорій під час практичної діяльності в польових умовах, а також донести до студентів розуміння важливості вивчення, збереження та охорони пам’яток археології.
Цього літа дослідження проводилися на археологічних пам’ятках доби енеоліту – слов’яно-руського часу: Винники-Жупан та Винники-Лисівка (м. Львів-Винники Львівської обл.; керівник практики – доц. Н. Білас), Хрінники-1 (с. Хрінники Рівненської обл.; керівник практики – ас. Я. Погоральський), Броди-1 (м. Броди Львівської обл.; керівник практики – доц. Я. Онищук); на базі національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» (с. Парутино Миколаївської обл.; керівник практики – доц. А. Баукова); на базі історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (с. Підгірці Львівська обл.; керівник практики – доц. М. Филипчук); на базі Буського археологічного комплексу (м. Буськ, Львівська обл.; керівник практики – доц. Н. Стеблій).
Під час практики, окрім здобуття польового та камерального досвіду, ми мали можливість слухати лекції знаних дослідників – д-ра габіл., проф. М. Рибіцької та д-ра Д. Круля (Жешівський університет, Польща), д-ра габіл., проф. А. Твардецького (Варшавський університет, Польща), д. іст. н., проф. А. Буйських (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), к. іст. н. О. Дяченка (Інститут археології НАН України), к. іст. н. А. Гавінського (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України) та ін. Також студенти отримали змогу відвідати низку музеїв, ознайомитись з різними пам’ятками історії та культури України та навіть набули медіапопулярності!
Археологічно практика – це завжди цікаво, повчально та романтично, навіть попри подолання інколи низки труднощів побутового характеру та мозолі на руках.
До зустрічі у наступному польовому сезоні 2017 р.!
Студент ІІІ курсу Дмитро Мостовий
Поринь у світ археології! Кафедра археології ЛНУ імені І.Франка (проморолик від Дмитро Мостовий)
Першу кафедру археологічного напряму – класичної археології та праісторії (завідувач у 1905–1914 рр. – Кароль Гадачек) – створено 1905 р. на філософському факультеті Львівського університету. Надалі в Університеті існували кафедри класичної археології (1916–1939, завідувач Едмунд Булянда), доісторичної археології (праісторії) зі спеціальним оглядом праісторії польських земель (1921–1939, завідувач Лєон Козловський), археології та історії матеріальної культури (1939–1941, завідувач Ярослав Пастернак), історії стародавнього світу (1939–1941, завідувач Казимир Маєвський), історії стародавнього світу і археології (1944–1949), історії стародавнього світу і середніх віків (1949–1994), археології, античності та середньовіччя (1994–2004), археології та історії стародавнього світу (2004–2010), археології та спеціальних галузей історичної науки (з 2010). Після відновлення діяльності кафедри у 1944 р. її очолювали проф. Іван Вейцківський (1944–1971), проф. Юрій Гроссман (1971–1989), проф. Микола Пелещишин (1989–1999), доц. Раїса Шиян (1999–2004), доц. Ярослав Онищук (2004–2005), проф. Олександр Ситник (2005–2010), проф. Леонід Зашкільняк (з 2010).
У різні роки на кафедрі працювали відомі археологи, медієвісти і антикознавці Казімєж Міхаловський, Іван Старчук, Єжи Кульчицький, Роман Петеленз-Лукасєвіч, Яніна Орушувна, Володимир Тисс, Михайло Клапчук, Маркіян Смішко, Казімєж Журовський, Ян Брик, Тадеуш Сулімірський, Ірена Сівкувна, Кароль Стояновський, Дмитро Похилевич, Ярослав Кісь, Анатолій Лозинський, Лариса Крушельницька, Леонід Мацкевий, Володимир Баран, Зоя Калініна, Ольга Цибенко, Ігор Свєшніков, Ігор Лісовий, Анісія Козій, Володимир Кривонос, Раїса Шиян, Тарас Милян, Василь Рудий, Роман Берест, Денис Козак.
На кафедрі працюють 2 професори (Леонід Зашкільняк, Олександр Ситник), 5 доцентів (Ярослав Онищук, Олександр Бандровський, Наталія Білас, Наталія Стеблій, Анастасія Баукова).
Кафедра забезпечує викладання навчальних курсів: «Археологія», «Культурна антропологія», «Історія стародавніх цивілізацій», «Історія античних цивілізацій», «Історія Стародавньої Греції та Риму», «Зарубіжна історіографія», «Методологія історії», «Сучасна історіографія», «Археологічна наука у світі», «Палеоліт України в контексті європейського континенту», «Етнокультурна історія України першої половини І тис. н. е.», «Видатні дослідники української археології», «Етногенез сучасних слов’ян за археологічними даними», «Актуальні проблеми європейської археології», «Актуальні проблеми української археології», «Археологічна наука у Львівському університеті», «Поховальні обряди населення ранньозалізного віку», «Археологічна музеологія», «Провінційно-римські культурні впили вив Україні», «Методика складання археологічного кадастру», «Етногенез східних слов’ян», «Первісна археологія України», «Методика польових і камеральних досліджень», «Античні впливи на матеріальну та духовну культуру населення України у першій половині І тис. до н. е. – у першій половині І тис. н. е.», «Спеціальні методи в археології».
Кафедра випускає щорічний збірник наукових праць “Археологічні дослідження Львівського університету”, заснований 1996 р. з ініціативи проф. М. Пелещишина. Проведено міжнародні наукові конференції: І, ІІ та ІІІ-ті читання пам’яті С. Лур’є, VI Міжнародну археологічну конференцію студентів і молодих вчених (1998), Міжнародну конференцію до 100-річчя кафедри археології та історії стародавнього світу Львівського університету (2005).
Кафедра проводить набір в аспірантуру за спеціальністю “07.00.04 – Археологія”; за останні десятиліття захищено 6 докторських і понад 20 кандидатських дисертацій з різних спеціальностей.
Кафедра має тісні контакти з профільними кафедрами провідних вищих навчальних закладів та науковими установами України та Польщі.
Головними напрямами наукових досліджень є археологія західного регіону України (кафедра розробляє наукову тему “Матеріальна та духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття в кам’яну–ранньосередньовічну добу”), а також історія античності, методологія історії, сучасна історіографія. Співробітники кафедри в різні роки проводили археологічні розкопки на городищах Крилос (Галич), Пліснесько, Підгородище, Немирів, Рокитне, Модричі (Тептюж), стоянках і селищах Єзупіль, Глибочок, Неслухів, Кошилівці, Бучач, Тадані, Зимне, Костянець, Голишів, Винники, Незвисько, Дудин, Черчик, Хрінники, Бовшів, Дем’янів, Накваша, могильниках Ґаць, Чехи, Висоцько, монастирських комплексах Унів, Страдч, Підкамінь, Старий Збараж, Підгірці.
Літо – спекотна пора для археологів у всьому світі. Крім польової роботи, традиційно проходить купа цікавих івентів
Британські археологи на чолі з Британською радою археології Council for British Archaeology щорічно проводять фестиваль археології. Цього року фестиваль триває з 17 липня по 4 серпня. Через карантинні обмеження (а для нас трохи й завдячуючи карантинним обмеженням) частина заходів пройде онлайн, ще й безкоштовно! Ми відібрали найцікавіші івенти, а ви заплануйте собі послухати бодай декілька з них. 22 липня, 17:00-18:30 (19:00-20:30 в Україні) Погляд...
Запрошуємо Вас взяти участь у ХІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції, приуроченій 75-й річниці від дня народження українського археолога та історика Анатолія Федоровича Гуцала (народився 09.08.1946 р.). Конференція відбудеться 26 листопада 2021 р. на базі Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Напрями роботи конференції: 1.- Анатолій Федорович Гуцал – Людина й дослідник. 2.- Давня археологія України. 3.- Середньовічна археологія України. 4.- Експериментальна археологія. 5.- Історія та розвиток фортифікації з найдавніших часів до XVIII cт. 6.- Історія фортифікації ХІХ-ХХІ ст. 7.- Пам’ятки військового зодчества сьогодні. Проблеми збереження...
Запрошуємо студентів-істориків, а також усіх, хто цікавиться історією, археологією, антропологією на семінар від студентів Noosphere Archaeology! Як первісні люди змогли «приручити» вогонь? Як здогадались, що смажене м’ясо смакує краще, а якщо додати трохи хліба і овочів, то вийде смачнезний бургер? Якою ще технологією, окрім гончарства, досконало володіли трипільці? І де шукати витоки усіх сучасних технологій, пов’язаних з обробкою металу? Ми спробуємо не тільки теоретично дослідити усі ці питання, а й трошки поекспериментувати з вогнем. У програмі також смачна піца (за...
