Події кафедри
Колектив кафедри соціології вітає студентку 5 курсу БОРЕЦЬКУ Марту Юріївну з темою «Європейські цінності в аксіопросторі сучасної української молоді», яка посіла 2 місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі соціології, який відбувся 8.04.2021 р. в онлайн-форматі в Ужгородському національному університеті.
Марта виборола призове місце з відзнакою членів жюрі серед 38 робіт, поданих на конкурс з 23-х ЗВО України. Вітаємо також наукового керівника, професора кафедри соціології Черниш Наталію Йосипівну із вагомим здобутком.
Зичимо їм подальших успіхів, здоров’я та чекаємо нових наукових звершень!
ХІІ Львівський соціологічний форум
«Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації»
2 квітня 2021 року у Львівському університеті імені Івана Франка відбувся ХІІ Львівський соціологічний форум «Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації». Цьогорічний Форум включав дві основні тематичні складові:
- 30-ліття академічної соціології в у Львівському університеті імені Івана Франка.
- презентацію широкого спектру суспільних питань, пов’язаних з пандемією.
На Форумі були представлені соціологи з різних міст та регіонів України. Учасниками Форуму були не лише соціологи з ЗВО, але й представники різноманітних соціологічних центрів/установ України. Загалом, для участі у роботі конференції було заявлено 114 учасників, подано 75 тез доповідей (Збірник тез доповідей, розміщений на сайті кафедри соціології), понад 200 осіб переглянули он-лайн трансляцію у Фейсбук.
Безперечну зацікавленість учасники Форуму виявили до доповідей на пленарному засіданні. Загалом, прозвучало п’ять цікавих та актуальних доповідей: «Цифрове суспільство; порядок денний соціології» (В. Бакіров, Президент Соціологічної асоціації України», «Теоретичні підходи до вивчення сучасних суспільних трансформацій» (Є. Головаха, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України,м. Київ), «Коронавірус і соціологія: подвійна контекстуалізація» (Н. Черниш, професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка»), « Онлайн-освіта в сучасному світі: переваги та загрози» (Л. Сокурянська, професор, завідувачка кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна).
Після спільного пленарного засідання, учасники Форуму працювали у 4 секціях, де мали змогу презентувати свої доповіді для подальшого обговорення. Велика кількість бажаючих доєднатися до Форуму дала можливість організаторам конференції провести 4 повноцінні секції з доповідями на різноманітну тематику (відео-матеріали доповідей на пленарному і секційних засіданнях розміщені на сайті кафедри соціології).
Окреслимо назви секцій:
Секція 1. Соціологічна наука і сучасне суспільство: від теоретизування до реалій сьогодення
Секція 2. Діалектика трансформаційних змін у світлі теоретичної й емпіричної соціології
Секція 3. Соціальні трансформації у глобалізованому суспільстві: світовий досвід і виклики для України
Секція 4. Покоління в аналізі локальних трансформацій соціальної структури українського суспільства.
Окрім цього, в рамках Форуму було запрезентовано монографію:
Оксамитна С., Симончук О. (Ред.) Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними міжнародної програми соціальних досліджень 2009-2019: колективна монографія. Київ : Інститут соціології НАН України; Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2020. 262 с .
Авторки охарактеризували свою залученість до проекту ISSP, а також важливість участі України у таких міжнародних проектах.
Цікавим став досвід, де учасники Форуму поділилися участю у різноманітних проектах, започаткованих соціологами в Україні. Так, проф. Н.В. Коваліско зазначила про початок нового проекту «Ровесники незалежності», який розпочатий Інститутом соціології АН України, до якого залучені соціологи з різних міст України, у тому числі і члени кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Окрім того, на Форумі прозвучали анонси наступних конференцій (в Одесі, Харкові, Києві та конкурсу студентських робіт), які мають відбутися впродовж квітня-травня 2021 року. Це є свідченням активного наукового життя соціологічної спільноти.
Форум Львівського університету був проведений на основі широкого представництва соціологів з України, та з-за її меж. Відзначимо також започаткування нового технічного формату роботи конференції.
Інформацію підготувала доц. кафедри соціології Т.Д. Лапан.
Колектив кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка вітає пошукувача кафедри Олесю Бенчак з успішним захистом кандидатської дисертації «Соціологічні виміри кордонів і транскордонних взаємодій». Захист відбувся 1 квітня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.26 Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник роботи – доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри соціології Наталія Черниш. Бажаємо Олесі Федорівні подальших творчих успіхів, плідної наукової праці, міцного здоров’я та розвивати концептуальні напрацювання у царині кордонів і транскордонних взаємодій як перспективний напрям сучасного соціологічного теоретизування та емпіричної практики.
Колектив кафедри соціології.
Відбувся захист магістерських робіт за освітньою програмою «Соціальне проектування і експертиза», спеціальність 054 «Соціологія»
15.12. 2020 р. відбувся захист магістерських робіт студентами-випускниками кафедри соціології з використанням інформаційно-комунікативного ресурсу Teams. Зазначимо, що студенти навчалися в межах освітньої програми кафедри соціології, яка носить назву «Соціальне проектування і експертиза».
За своїм змістом – це інноваційна програма, яка є практично першою в українському освітньому просторі за спрямованістю на підготовку магістрів за спеціальністю 054 «Соціологія». Її особливість – це навчити майбутнього фахівця досліджувати, всебічно аналізувати наявні та майбутні соціальні проекти з точки зору їх ефективності та націленості на вирішення актуальних суспільних проблем з використанням широкого спектру експертних підходів та критеріїв оцінювання як економічного, так і позаекономічного характеру. Ще одна особливість реалізованої програми – це її практична спрямованість та можливість студента реально долучатися до опрацювання проектів із соціального проектування та соціоінженерної діяльності за місцем проходження виробничої практики.
Серед представлених до захисту державній екзаменаційній комісії магістерських робіт особливо слід відзначити наступні: «Соціальні аспекти стратегічного планування розвитку середніх навчальних закладів» (Н. Антонів), «Соціальний потенціал ІТ сфери в сучасному українському суспільстві» (С. Гошко), «Конструювання іміджу сучасного міста в туристичній галузі» (Х. Жилич), «Соціальні уявлення про жінку-політика в сучасному українському суспільстві» (В. Заболотна), «Соціальні аспекти створення та функціонування об’єднаних територіальних громад в Україні» (А. Колядко), «Соціально-просторова інклюзивність великого міста» (Х. Корчинська), «Благодійність у сучасному українському суспільстві: соціологічний вимір» (Д. Кузик), «Популяризація культурної спадщини засобами традиційних та новітніх інформаційних засобів» (К. Степанюк).
Члени державної екзаменаційної комісії високо відзначили рівень підготовки випускних робіт, їх кваліфікаційне наповнення та прикладну спрямованість на вирішення нагальних потреб місцевих і територіальних громад, громадського сектору, ІТ-галузі, бізнесу. Гарант освітньої програми проф. Н. Коваліско наголосила на необхідності подальшого розвитку подібних магістерських програм, що за своїм змістом мають міждисциплінарний характер та є затребуваними не лише у царині соціологічної науки. Член екзаменаційної комісії проф. Н. Черниш побажала випускникам програми втілювати власні напрацювання у своїй майбутній фаховій діяльності і, як гарант докторантських студій кафедри соціології, запросила їх до участі у вступних випробуваннях до аспірантури.
Завідувач кафедри соціології проф. Ю. Пачковський підвів підсумки та побажав випускникам магістерської програми успіхів, наснаги у реалізації своїх життєвих устремлінь. Звернув увагу на те, щоб вони не втрачали зв’язок з Львівським університетом, адже в майбутньому їх очікує роль стейкхолдерів, думка яких є важлива для подальшого вдосконалення освітніх програм, реалізованих кафедрою соціології на усіх рівнях фахової підготовки майбутнього соціолога.
07.12. 20 р. відбувся черговий методологічний семінар кафедри соціології
В режимі онлайн відбувся методологічний семінар кафедри соціології (наук. керівник семінару проф. Н. Й.Черниш), на якому обговорювалися актуальні проблеми формування соціального капіталу спільнот українських мігрантів у країнах Європейського Союзу. З доповіддю виступив пошукувач кафедри соціології Г. П. Селещук. Доповідач узагальнив результати своєї багаторічної дослідницької роботи, що вимагала реалізації низки теоретичних і прикладних завдань, серед яких: проаналізувати генезу соціологічного розуміння поняття «спільнота» у світовій та вітчизняній соціології для експлікації поняття «спільнота мігрантів»; оцінити пізнавальні можливості теоретико-методологічних підходів до вивчення соціального капіталу спільнот мігрантів у приймаючих суспільствах; дослідити систему теоретичних інтерпретацій соціального капіталу у дискурсі транснаціональної міграції; реалізувати концептуальну схему дослідження якісних вимірів соціального капіталу спільнот мігрантів; виявити особливості та чинники формування та функціонування соціального капіталу спільнот мігрантів з України в країнах ЄС в контексті актуальних трансформацій явища зовнішньої міграції.
Експлікація дослідницьких завдань знайшла своє продовження у низці реалізованих авторських досліджень, що відкрили можливість розширити межі соціологічного аналізу до пояснення, відтворення та функціонування соціального капіталу спільнот українських мігрантів в країнах ЄС. Це, своєю чергою, відкриває можливості щодо подальших теоретичних та емпіричних досліджень соціального капіталу українського суспільства та його мережевої структури, що має вагоме значення для розвитку такої галузевої теорії як «Соціологія міграції». В обговоренні доповіді взяли участь проф. Н. В.Коваліско. проф. Ю. Ф. Пачковський, проф. Н. Й Черниш, доц. О.Т. Калиняк, ас. Х. В. Ілик. Відзначено актуальність дослідження, його практичну спрямованість та націленість на побудову ефективних соціальних технологій з використання соціального капіталу спільнот українських мігрантів у процесах соціальної адаптації, солідарної підтримки та уникнення негативних наслідків соціального сирітства.
Програма-Читання-НП-2020
Викладачі кафедри соціології Львівського національного університету імені І. Франка взяли участь у XІV Міжнародних соціологічних читаннях пам’яті Н.В.Паніної «Суспільство після пандемії: світ і Україна», що відбувались у Інституті соціології НАН України та Соціологічному центрі імені Н.В.Паніної (м. Київ, 10 грудня 2020 року) в змішаному форматі (онлайн/офлайн).
На конференції було представлено доповіді членів нашої кафедри та провідних українських соціологів, зокрема:
Президент Соціологічної Асоціації України Бакіров В. (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) у своїй доповіді на тему: «Вища освіта в «постковідні часи» проаналізував стан та перспективи розвитку вищої освіти під впливом пандемії коронавірусу. Було зазначено, що вищу школу очікує домінування дистанційного (он-лайн) формату навчання та викладання. Це означає радикальну зміну методик, дидактичних і психологічних моделей викладання, становлення і розвиток цифрової педагогіки. Висловлено передбачення про можливість банкрутства чималої кількості університетів, скорочення педагогічних кадрів через випадіння вищої освіти із пріоритетних сфер державного фінансування.
Коваліско Н. (професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Львівського регіонального відділення САУ) разом із Макеєвим С. (Інститут соціології НАН України) представили доповідь на тему: «Соціальна нерівність і надзвичайні події». У доповіді було наведено теоретичні положення (зокрема за А. Дітоном) щодо впливу екстремальних подій на нерівність. Вони полягають у тому, що пандемія проявить (оголить, загострить) існуючі нерівності або навіть поглибить їх. Наприклад, за віком (нерівний розподіл ризику захворіти), за освітою (здоров’я, доступ до медичних послуг), за багатством (винагороди, доступ до послуг і ліків). Також з’являться нові нерівності (за ступенем успішності адаптуватися до віддаленої роботи, освіти). Особливості модифікацій нерівності прямо залежать від інституційних, економічних і політичних структур конкретного суспільства.
Черниш Н. (професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, віце-президент САУ) у доповіді «Глобалізація і коронавірус: крихка павутина взаємозалежності» зазначає, що між цими двома явищами існують взаємозв’язки різноманітного характеру: COVID-19 локально визрів у Китаї, але згодом перетворився на загрозу глобального масштабу, викликавши світову пандемію; у двобої глобалізованого людства і коронавірусу ймовірна перемога як одного, так і іншого; пандемія та викликана нею ситуація у світі можуть бути подолані за умови об’єднання зусиль різних країн, але ціна перемоги буде високою: в одному випадку – за рахунок редукції національного суверенітету держав (коли прийматимуться непопулярні заходи міжнародного ґатунку), а в іншому – шляхом утиску демократії (запровадження обмежень і заборон на період пандемії). Це є проявом дії трилеми Д. Родріка, лишень оберненої на коронавірус. Але в цілому у вчених існує консенсус з приводу того, що глобалізований світ за рахунок спільних зусиль країн і народів здатен зупинити COVID-19.
Доповідь Марусяк Т. (асистент кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка) «Тенденції розвитку освіти як соціального інституту в сучасному українському суспільстві» була присвячена аналізу освіти як соціального інституту, що перебуває у процесі трансформації у сучасному українському суспільстві. Окреслено тенденції розвитку освітньої сфери, нові виклики перед системою освіти, що мають стати основою подальшого її реформування та модернізації. Однією з актуальних вимог сьогодення стає неперервна освіта, яка вимагає від особистості постійного самовдосконалення. Окрім цього нова парадигма освіти (як відповідь на запит ринку праці) тяжіє до надання переваги так званим м’яким навичкам, які виходять за рамки когнітивних знань та полягають у вмінні знайти рішення у стресовій ситуації, ініціативності, здатності швидко адаптуватись до змін. Також гостро постає проблема впровадження дистанційної освіти або змішаного навчання. Новою є концепція смарт –освіти, що частково стирає географічні кордони та ґрунтується на формуванні єдиного інтерактивного простору викладачів, студентів, навчальних закладів.
