Львівський соціологічний форум

Наукові конференції та семінари

Аспірантура (PhD) кафедри соціології

Освітньо-професійна програма “Соціологія” (магістр)

Освітньо-професійна програма “Бізнес-соціологія” (бакалавр)

Освітньо-професійна програма “Прикладна соціологія” (бакалавр)

Видавничий доробок викладачів кафедри соціології

План роботи наукового семінару на 2 семестр 2021 року

Події кафедри

       3 червня 2021 року відбулася онлайн зустріч зі студентами 4 курсу, які завершують навчання на бакалаврській програмі з соціології. Студентам було презентовано магістерську програму «Соціологія», котра стартує у вересні 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Презентація-магістерської-програми-Соціологія-2021-2022-н.р.).
Найважливішою перевагою нашої магістерки є те, що знання і навики, отримані під час 4 років навчання на бакалаврській програмі з соціології, будуть поглиблені, розвинуті та вдосконалені впродовж наступних 3 семестрів. Окрім цього, магістерський рівень передбачає чимало нових навчальних і наукових проектів, цікавих викликів і гарних перспектив.

Дякуємо всім, хто доєднався до нашої невимушеної, але продуктивної бесіди!
І ще раз запрошуємо майбутніх випускників бакалаврату вступати до магістратури з соціології!

Міжнародна наукова конференція «Урядування у практичному вимірі»,

26.05.2021 р.

26.05.2021 року відбулася в онлайн форматі Міжнародна наукова
конференція «Урядування у практичному вимірі» («Administracja w praktyce»),
організаторами якої виступили кафедра соціології Львівського національного
університету імені Івана Франка та Інститут міжнародних відносин Державної
вищої техніко-економічної школи  ім. Кс. Броніслава Маркевича
в Ярославі (Польща).

Відкриваючи конференцію завідувач кафедри соціології Ю. Пачковський наголосив, що процеси, які відбуваються в сучасному урядуванні, потребують поглибленого осмислення, адже їх стрімкий розвиток має системний вплив на усю життєдіяльність суспільства, яке змушене адаптуватися до нових пандемічних умов, шукати неординарних шляхів у
ділових взаємодіях зі своїми громадянами, а також враховувати глобальні та інформаційно-комунікативні впливи.

Директор Інституту міжнародних відносин д-р Б. Петрецка (B. Petrecka) звернула увагу на важливість поєднання
зусиль польських та українських дослідників у царині прикладних аспектіввивчення практик різного змісту і спрямування в урядуванні та публічномупросторі, враховуючи набутий європейський досвід. Підкреслила вагомістьтаких міжнародних ініціатив як наукова конференція, які дозволяютьпоглиблювати кооперацію в спільних дослідницьких пошуках та обмінюватисяконструктивними думками у розв’язку управлінських завдань різноїскладності.

У подальшому під час свого виступу професори О. Сухий та К.Рейман (K. Rejman) торкнулися положень теорії та практики реформи місцевого самоврядування з урахуванням процесів, що відбулися останнім часом в Україні та Польщі. Виокремили низку проблем управлінського та ментального характеру, а також окреслили можливі точки дотику у цьому складному процесі, що стосується життєдіяльності як територіальних, так і локальних громад. Д-р К. Чубоха (K. Czubocha) у своїй доповіді акцентував на наявні і можливі виклики для польських адміністрацій місцевого самоврядування у зв*язку з пандемією коронавірусу                     Sars-CoV-2 та наголосив напроблемі інформаційного виключення з процесів елелктронного урядування представників старших вікових груп.

Професори Ю. Пачковський і Н.Коваліско звернули увагу на соціальних особливостях розвитку інформаційного
суспільства та його наслідках впливу на формування систем е-урядування у порівняльному зрізі Україна-Польща.                            Д-р М. Вісьнєвські (M. Wiśniewski) розкрив місце і значення неурядових громадських організацій у творенні середовища співпраці з адміністраціями місцевого самоврядування з урахуванням польсько-українського транскордонного контексту.                    Проф. В. Швець розширив виміри урядування до процесів громадського контролю за ринком землі в Україні, наводячи низку аргументів з історичного досвіду щодо оцінки та продажу земельних ресурсів. Науковий співробітник сектору
транскордонного співробітництва ІРД НАНУ, к. соціол. н. А. Максименко у своїй доповіді розглянула множинні форми участі громадян у місцевому самоврядуванні на прикладі об*єднаних територіальних громад України, спираючись на результати власних соціологічних досліджень. Директор Центру досліджень місцевого самоврядування (м. Львів) д-р В. Брегілевич,
ґрунтуючись на реалізованих міжнародних проектах, наглядно показав активуючу роль громадських ініціатив мешканців міста у створенні житлових товариств (ОСББ) та реалізації принципів місцевого самоврядування в умовах децентралізації.                               Д-р М. Хацкевич (М. Chackiewicz) з Академії військового мистецтва у Варшаві систематизувала і розкрила низку проблемних питань, що стосуються роботи державних адміністративних органів зі збору податків під час пандемії коронавірусу. Х. Ілик, к. соціол. н, керівник центру моніторингу та І. Іваночко, доц., к. юрид. н., керівник центру забезпечення якості освіти
Львівського університету у своїй доповіді наголосили на специфіці урядування в системі української вищої освіти, зосередившись на опитуванні як інструменті дієвого обстеження громадської думки в системі «студент- викладач- керівник кафедри (підрозділу)» у ЗВО. Д-р Т. Котлінскі (T. Kotliński) і магістр І. Павляк (I. Pawlak) зосередилися на окремих адміністративно- правових питаннях поховань в Галичині та окреслили перспективи подальших наукових розвідок з цього питання. Міжнародна конференція викликала значну зацікавленість у науковому та студентському колах, що знайшло своє відображення у дискусіях та обговореннях виголошених доповідей та рефератів. Під час підведення підсумків роботи конференції її учасники висловили побажання зробити такий формат наукової дискусії щорічним.

22 квітня 2021 відбулася онлайн фахова наукова дискусія в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Ідентичність та соціальна згуртованість у Центрально-Східній Європі». Серед ключових організаторів конференції була кафедра соціології Львівського національного університету імені Івана Франка та Львівське регіональне відділення САУ (голова відділення проф.. Коваліско Н.В.)

Program_konferencji_2021-04-22

Загалом до участі долучилися понад 80 учасників з України, Польщі, Молдови, Франції та Прибалтики.

На конференції відбулося обговорення наступної тематики:

1. Сучасні тенденції змін ідентичності громадян країн Центрально-Східної Європи (нові ідентичності; змістовні зсуви ідентичності під впливом викликів сучасності; громадянська ідентичність у постмодерному суспільстві; експлікація релігійності і ідентичності у сучасному європейському просторі).
2. Феномен соціальної згуртованості (згуртованість у просторі соціальних змін та трансформацій: від локального, регіонального до глобального; геополітичні та соціокультурні виміри згуртованості та солідарності; згуртованість у конфліктних, кризових ситуаціях).
3. Транскордонне співробітництво та консолідація суспільства (транскордонне наукове співробітництво; транскордонна освітньо-наукова мобільність; феномен толерантності).

Особливу подяку складаємо усім членам кафедри, котрі доєдналися до організації конференції і забезпечили її належне проведення.

Проф., д.с.н., завкафедрі соціології Юрію Пачковському за змістовну доповідь на пленарному засідання «COVID-19 у сприйнятті громадянами України та Польщі: в пошуках спільного».

Pachkovskyy Y. Covid -19. Lviv-Odesa- Poland-Moldova 22.04.2021

Викладачам кафедри  проф., д.с.н. Коваліско Наталії, доц., к.с.н. Демківу Олегу, асистентам – к.с.н. Ілик Христині, к.с.н. Химович Оксані та к.с.н. Бубняк Соломії за організацію та участь у секційних засіданнях, а також належне забезпечення технічної підтримки онлайн проведення конференції!

Колектив кафедри соціології вітає студентку 5 курсу БОРЕЦЬКУ Марту Юріївну з темою «Європейські цінності в аксіопросторі сучасної української молоді», яка посіла 2 місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі соціології, який відбувся 8.04.2021 р. в онлайн-форматі в Ужгородському національному університеті.
Марта виборола призове місце з відзнакою членів жюрі серед 38 робіт, поданих на конкурс з 23-х ЗВО України. Вітаємо також наукового керівника, професора кафедри соціології Черниш Наталію Йосипівну із вагомим здобутком.
Зичимо їм подальших успіхів, здоров’я та чекаємо нових наукових звершень!

ХІІ Львівський соціологічний форум

«Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації»

2 квітня 2021 року у Львівському університеті імені Івана Франка відбувся ХІІ Львівський соціологічний форум «Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації». Цьогорічний Форум включав дві основні тематичні складові:

• 30-ліття академічної соціології в у Львівському університеті імені Івана Франка.
• презентацію широкого спектру суспільних питань, пов’язаних з пандемією.

На Форумі були представлені соціологи з різних міст та регіонів України. Учасниками Форуму були не лише соціологи з ЗВО, але й представники різноманітних соціологічних центрів/установ України. Загалом, для участі у роботі конференції було заявлено 114 учасників, подано 75 тез доповідей (Збірник тез доповідей, розміщений на сайті кафедри соціології), понад 200 осіб переглянули он-лайн трансляцію у Фейсбук.

Безперечну зацікавленість учасники Форуму виявили до доповідей на пленарному засіданні. Загалом, прозвучало п’ять цікавих та актуальних доповідей: «Цифрове суспільство; порядок денний соціології» (В. Бакіров, Президент Соціологічної асоціації України», «Теоретичні підходи до вивчення сучасних суспільних трансформацій» (Є. Головаха, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України,м. Київ), «Коронавірус і соціологія: подвійна контекстуалізація» (Н. Черниш, професор кафедри соціології Львівського  національного університету імені Івана Франка»), « Онлайн-освіта в сучасному світі: переваги та загрози» (Л. Сокурянська, професор,  завідувачка кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна).

Після спільного пленарного  засідання, учасники Форуму працювали у 4 секціях, де мали змогу презентувати свої доповіді для подальшого обговорення. Велика кількість бажаючих доєднатися до Форуму дала можливість організаторам конференції провести 4 повноцінні секції з доповідями на різноманітну тематику (відео-матеріали доповідей на пленарному і секційних засіданнях розміщені на сайті кафедри соціології).

Окреслимо назви секцій:

Секція 1. Соціологічна наука і сучасне суспільство: від теоретизування до реалій сьогодення

Секція 2. Діалектика трансформаційних змін у світлі теоретичної й емпіричної соціології

Секція 3. Соціальні трансформації у глобалізованому суспільстві: світовий досвід і виклики для України

Секція 4. Покоління в аналізі локальних трансформацій соціальної структури українського суспільства.

Окрім цього, в рамках Форуму було запрезентовано монографію:

Оксамитна С., Симончук О. (Ред.) Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними міжнародної програми соціальних досліджень 2009-2019: колективна монографія. Київ : Інститут соціології НАН України; Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2020. 262 с .

Авторки охарактеризували свою залученість до проекту ISSP, а також важливість участі України у таких міжнародних проектах.

Цікавим став досвід, де учасники Форуму поділилися участю у різноманітних проектах, започаткованих соціологами в Україні. Так, проф. Н.В. Коваліско зазначила про початок нового проекту «Ровесники незалежності», який розпочатий Інститутом соціології АН України, до якого залучені соціологи з різних міст України, у тому числі і члени кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Окрім того, на Форумі прозвучали анонси наступних конференцій (в Одесі, Харкові, Києві та конкурсу студентських робіт), які мають відбутися впродовж квітня-травня 2021 року. Це є свідченням активного наукового життя соціологічної спільноти.

      Форум Львівського університету був проведений на основі широкого представництва соціологів з України, та з-за її меж. Відзначимо також започаткування нового технічного формату роботи конференції. 

Інформацію підготувала доц. кафедри соціології  Т.Д. Лапан.

Колектив кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка вітає пошукувача кафедри Олесю Бенчак з успішним захистом кандидатської дисертації «Соціологічні виміри кордонів і транскордонних взаємодій». Захист відбувся 1 квітня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.26 Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник роботи  – доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри соціології Наталія Черниш. Бажаємо Олесі Федорівні подальших творчих успіхів, плідної наукової праці, міцного здоров’я та розвивати концептуальні напрацювання у царині кордонів і транскордонних взаємодій як перспективний напрям сучасного соціологічного теоретизування та емпіричної практики.

Колектив кафедри соціології.

Відбувся захист магістерських робіт за освітньою програмою «Соціальне проектування і експертиза», спеціальність 054 «Соціологія»

15.12. 2020 р. відбувся захист магістерських робіт студентами-випускниками кафедри соціології з використанням інформаційно-комунікативного ресурсу Teams. Зазначимо, що студенти навчалися в межах освітньої програми кафедри соціології, яка носить назву «Соціальне проектування і експертиза».

За своїм змістом – це інноваційна програма, яка  є практично першою в українському освітньому просторі за спрямованістю на підготовку магістрів за спеціальністю 054 «Соціологія». Її особливість – це навчити майбутнього фахівця досліджувати, всебічно аналізувати наявні та майбутні соціальні проекти з точки зору їх ефективності та націленості на вирішення актуальних суспільних проблем з використанням широкого спектру експертних підходів та критеріїв оцінювання як економічного, так і позаекономічного характеру. Ще одна особливість реалізованої програми – це її практична спрямованість та можливість студента реально долучатися до опрацювання проектів із соціального проектування та соціоінженерної діяльності за місцем проходження виробничої практики.

Серед представлених до захисту  державній екзаменаційній комісії магістерських робіт особливо слід відзначити наступні: «Соціальні аспекти стратегічного планування розвитку середніх навчальних закладів» (Н. Антонів), «Соціальний потенціал ІТ сфери в сучасному українському суспільстві» (С. Гошко), «Конструювання іміджу сучасного міста в туристичній галузі» (Х. Жилич), «Соціальні уявлення про жінку-політика в сучасному українському суспільстві» (В. Заболотна), «Соціальні аспекти створення та функціонування об’єднаних територіальних громад в Україні» (А. Колядко), «Соціально-просторова інклюзивність великого міста» (Х. Корчинська), «Благодійність у сучасному українському суспільстві: соціологічний вимір» (Д. Кузик), «Популяризація культурної спадщини засобами традиційних та новітніх інформаційних засобів» (К. Степанюк).

Члени державної екзаменаційної комісії високо відзначили рівень підготовки випускних робіт, їх кваліфікаційне наповнення та прикладну спрямованість на вирішення нагальних потреб  місцевих і територіальних громад, громадського сектору, ІТ-галузі, бізнесу. Гарант освітньої програми проф. Н. Коваліско наголосила на необхідності подальшого розвитку подібних магістерських програм, що за своїм змістом мають міждисциплінарний характер та є затребуваними не лише у царині соціологічної науки. Член екзаменаційної комісії проф. Н. Черниш побажала випускникам програми втілювати власні напрацювання у своїй майбутній фаховій діяльності і, як гарант докторантських студій кафедри соціології, запросила їх до участі у вступних випробуваннях до аспірантури.

Завідувач кафедри соціології проф. Ю. Пачковський підвів підсумки та побажав випускникам магістерської програми успіхів, наснаги у реалізації своїх життєвих устремлінь.  Звернув увагу на те, щоб вони не втрачали зв’язок з Львівським університетом, адже в майбутньому їх очікує роль стейкхолдерів, думка яких є важлива для подальшого вдосконалення освітніх програм, реалізованих кафедрою соціології на усіх рівнях фахової підготовки майбутнього соціолога.

07.12. 20 р. відбувся  черговий методологічний семінар кафедри соціології

В режимі онлайн відбувся методологічний семінар кафедри соціології (наук. керівник семінару проф. Н. Й.Черниш), на якому обговорювалися актуальні проблеми формування соціального капіталу спільнот українських мігрантів у країнах Європейського Союзу. З доповіддю виступив пошукувач кафедри соціології Г. П. Селещук.  Доповідач узагальнив результати своєї багаторічної дослідницької роботи, що вимагала реалізації низки теоретичних і прикладних завдань, серед яких: проаналізувати генезу соціологічного розуміння поняття «спільнота» у світовій та вітчизняній соціології для експлікації поняття «спільнота мігрантів»; оцінити пізнавальні можливості теоретико-методологічних підходів до вивчення соціального капіталу спільнот мігрантів у приймаючих суспільствах; дослідити систему теоретичних інтерпретацій соціального капіталу у дискурсі транснаціональної міграції; реалізувати концептуальну схему дослідження якісних вимірів соціального капіталу спільнот мігрантів; виявити особливості та чинники формування та функціонування соціального капіталу спільнот мігрантів з України в країнах ЄС в контексті актуальних трансформацій явища зовнішньої міграції.

Експлікація дослідницьких завдань знайшла своє продовження у низці реалізованих авторських досліджень, що відкрили можливість розширити межі соціологічного аналізу до пояснення, відтворення та функціонування соціального капіталу спільнот українських мігрантів в країнах ЄС. Це, своєю чергою, відкриває можливості щодо подальших теоретичних та емпіричних досліджень соціального капіталу українського суспільства та його мережевої структури, що має вагоме значення для розвитку такої галузевої теорії як «Соціологія міграції».  В обговоренні доповіді взяли участь проф. Н. В.Коваліско. проф. Ю. Ф. Пачковський, проф. Н. Й Черниш, доц. О.Т. Калиняк, ас. Х. В. Ілик. Відзначено актуальність дослідження, його практичну спрямованість та націленість на побудову ефективних соціальних технологій з використання соціального капіталу спільнот українських мігрантів у процесах соціальної адаптації, солідарної підтримки та уникнення негативних наслідків соціального сирітства.

Програма-Читання-НП-2020

Викладачі кафедри соціології Львівського національного університету імені І. Франка взяли участь у  XІV Міжнародних соціологічних читаннях пам’яті Н.В.Паніної «Суспільство після пандемії: світ і Україна», що відбувались у Інституті соціології НАН України та Соціологічному центрі імені Н.В.Паніної (м. Київ, 10 грудня 2020 року) в змішаному форматі (онлайн/офлайн).

            На конференції було представлено доповіді членів нашої  кафедри та провідних українських соціологів, зокрема:

Президент Соціологічної Асоціації України Бакіров В. (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) у своїй доповіді на тему: «Вища освіта в «постковідні часи» проаналізував стан та перспективи розвитку вищої освіти під впливом пандемії коронавірусу. Було зазначено, що вищу школу очікує домінування дистанційного (он-лайн) формату навчання та викладання. Це означає радикальну зміну методик, дидактичних і психологічних моделей викладання, становлення і розвиток цифрової педагогіки. Висловлено передбачення про можливість банкрутства чималої кількості університетів, скорочення педагогічних кадрів через випадіння вищої освіти із пріоритетних сфер державного фінансування.

Коваліско Н. (професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Львівського регіонального відділення САУ) разом із Макеєвим С. (Інститут соціології НАН України) представили доповідь на тему: «Соціальна нерівність і надзвичайні події». У доповіді було наведено теоретичні положення (зокрема за А. Дітоном) щодо впливу екстремальних подій на нерівність. Вони полягають у тому, що пандемія проявить (оголить, загострить) існуючі нерівності або навіть поглибить їх. Наприклад, за віком (нерівний розподіл ризику захворіти), за освітою (здоров’я, доступ до медичних послуг), за багатством (винагороди, доступ до послуг і ліків). Також з’являться нові нерівності (за ступенем успішності адаптуватися до віддаленої роботи, освіти). Особливості модифікацій нерівності прямо залежать від інституційних, економічних і політичних структур конкретного суспільства.

Черниш Н. (професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, віце-президент САУ)  у доповіді «Глобалізація і коронавірус: крихка павутина взаємозалежності» зазначає, що між цими двома явищами існують взаємозв’язки різноманітного характеру: COVID-19 локально визрів у Китаї, але згодом перетворився на загрозу глобального масштабу, викликавши світову пандемію; у двобої глобалізованого людства і коронавірусу ймовірна перемога як одного, так і іншого; пандемія та викликана нею ситуація у світі можуть бути подолані за умови об’єднання зусиль різних країн, але ціна перемоги буде високою: в одному випадку – за рахунок редукції національного суверенітету держав (коли прийматимуться непопулярні заходи міжнародного ґатунку), а в іншому – шляхом утиску демократії (запровадження обмежень і заборон на період пандемії). Це є проявом дії трилеми Д. Родріка, лишень оберненої на коронавірус. Але в цілому у вчених існує консенсус з приводу того, що глобалізований світ за рахунок спільних зусиль країн і народів здатен зупинити COVID-19.

Доповідь Марусяк Т. (асистент кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка)  «Тенденції розвитку освіти як соціального інституту в сучасному українському суспільстві» була присвячена аналізу освіти як соціального інституту, що перебуває у процесі трансформації у сучасному українському суспільстві. Окреслено тенденції розвитку освітньої сфери, нові виклики перед системою освіти, що мають стати основою подальшого її реформування та модернізації.  Однією з актуальних вимог сьогодення стає неперервна освіта, яка вимагає від особистості постійного самовдосконалення. Окрім цього нова парадигма освіти (як відповідь на запит ринку праці) тяжіє до надання переваги так званим м’яким навичкам, які виходять за рамки когнітивних знань та полягають у вмінні знайти рішення у стресовій ситуації, ініціативності, здатності швидко адаптуватись до змін. Також гостро постає проблема впровадження дистанційної освіти або змішаного навчання. Новою є концепція смарт –освіти, що частково стирає географічні кордони та ґрунтується на формуванні єдиного інтерактивного простору викладачів, студентів, навчальних закладів.