20.12.2022 відбувся офлайн захист магістерських робіт в стінах кафедри соціології рідного Франкового університету.
Дискусійний формат захисту, ґрунтовні відповіді під час захистів, жваве обговорення кожної теми дав можливість продемонструвати ерудицію, теоретичні знання та практичні вміння, авторські підходи до моделювання та концептуалізації основних складових соціологічного аналізу предмету соціологічного дослідження!
Обговорювали функції та дисфункції інституціоналізації сімейної медицини; національну ідентичність сучасної української молоді та конструювання віртуальних ідентичностей нових субкультур в Інтернеті; фактчекінг як соціальну технологію у нових медіа України та особливості маніпуляцій масовою свідомістю й конструювання поведінкових моделей, а також соціологічний аналіз ринку індустрії краси в часі війни.
Підведення підсумків роботи Екзаменаційної комісії та обговорення діючої освітньої магістерської програми дало можливість, з одного боку, для магістрів поділитися своїми міркуваннями щодо її наповнення та отриманих ними компетенцій, а з іншого – врахувати викладачами кафедри рекомендації щодо її вдосконалення та узгодженості з вимогами сучасного ринку праці!
Бажаємо випускникам, нашій достойній професійній зміні, успішного працевлаштування, задоволення від праці та кар’єрного просування, а тих, хто має науковий потенціал, бажання та можливості запрошуємо продовжити навчання на докторській науково-освітній програмі зі спеціальності «Соціологія» для подальших і поглиблених досліджень обраних тем!
4 листопада 2022 року відбулася ХХIІ Міжнародна наукова онлайн-конференція «Харківські соціологічні читання» «Соціологія на війні: місія та соціальна відповідальність науки», у якій взяли участь викладачі кафедри. Конференція зібрала представників наукових та освітньо-наукових установ з усієї України, які незважаючи на складну безпекову ситуацію, змогли представити свої доповіді, взяти участь у дискусійних панелях та круглих столах. Основними напрямами роботи стали секції присвячені актуальним темам, серед яких :
Трансформація соціально-економічної сфери в умовах війни
Інформаційні аспекти воєнного протистояння: інформаційна війна;, постправда;, соціальні мережі
Статуси, міграції, ідентичності: особливості дослідження нових соціальних груп
Соціальна безпека як ключова проблема цифрового суспільства
Освітній процес в умовах воєнного стану.
На конференції було представлено доповіді членів нашої кафедри:
Д.с.н., проф. Пачковський Ю.Ф. у своїй доповіді на тему «Україна: від колективної травми війни до нового виміру власної екзистенції» зазначив, що сьогодні, як ніколи, актуалізується вивчення колективної травми війни як гострого воєнного стресу у контексті «травми свідка», «людських страждань», «пошуку нового сенсу життя», «синдрому військової тривоги», «спільного подолання травматичної події» тощо. Приклад українського суспільства – це приклад високої самоорганізації. Йдеться про значно ширший контекст запобігання колективним травмам, що за своїми наслідками має глибше психотерапевтичне значення, а саме за своїм, як не парадоксально, конструктивним впливом на суспільство загалом. Для України, долання війни як колективної травми – це: 1) остаточне розірвання з радянською минульщиною і з тим, що пов’язане з російськими імперськими зазіханнями і «русскім міром»; 2) це можливість відновити свою територіальну цілісність у поєднанні з наданням міжнародних гарантій безпеки і миру та ленд лізом; 3) розбудова громадянського суспільства, передусім, можливостей волонтерського руху, який набув масового характеру і став однією з вагомих передумов боротьби за державність; 4) відкриття нової європейської перспективи України у ролі країни-кандидата до членства в ЄС; 5) інноваційний поступ як повоєнна перспектива відбудови країни із залученням західних інвестицій та широких міжнародних програм підтримки тих регіонів, які особливо постраждали від військових дій; 6) відстоювання демократичних (цивілізаційних) цінностей, їхньої непорушності у сучасному світі; 7) творення нового візерунку солідарних відносин країн, об’єднаних спільним розумінням глобальних загроз, викликаних війною: 8) усвідомлення незламності українського народу у відстоюванні власної незалежності та усвідомлення того, що Україна своїм натхненним опором вже перемогла російського агресора.
Д.с.н., проф. Черниш Н.Й.свій виступ на тему: «Стан української соціології в умовах російсько-української війни» присвятила аналізу структури сучасного соціологічного знання в Україні, за яку активно виступала проф. Якуба О.О, а саме загально соціологічної теорії, теорій середнього рівня і даних емпіричних досліджень. Станом на початок ХХІ ст. стан соціологічного знання в українській соціології характеризувався порушенням цього органічного зв’язку, коли на рівні (1) загальнотеоретичної теорії досі тривають пошуки нових не-марксистських пояснень, тому загальна оцінка цього стану, за термінологією Дж.Рітцера, є кондиції Мп, тобто «метатеоретизування-прелюд», з якої українській соціології слід переходити на кондицію Ма, тобто на створення арочної метатеорії. Також на цьому рівні Україна (локальне утворення) висувається у центр глобального, що вимагає переосмислення традиційного соціологічного канону. На рівні (2) теорій середнього рівня в умовах триваючої широкомасштабної агресії росії найбільшої ваги дістають такі дві теорії, як соціологія війни та соціологія нації. Проф. Черниш Н.Й. охарактеризувала головні особливості сучасної соціології війни і показала відмінності у двобої двох різних суспільних систем: демократичної та авторитарної, а також головні характеристики сучасної соціології війни, яка неминуче закінчиться перемогою України. На рівні (3) емпіричних досліджень маємо нині найбільші успіхи: від початку фази гострого військового протистояння і по середину червня 2022 р. представники шести провідних соціологічних центрів країни здійснили вже 35 загальнонаціональних соціологічних досліджень різного характеру, їх результати нині активно представляють на міжнародних наукових конференціях (виступ проф. Черниш Н.Й. на 18 Конгресі Польської соціологічної асоціації у вересні 2022 р. та ін.). Висновок: структура сучасного соціологічного знання в Україні, за яку так активно виступала проф. Якуба О.О., все ще залишається незавершеною, але можна фіксувати вагомі наукові доробки на сучасному етапі на всіх трьох рівнях. Все це дає можливість оптимістичного погляду на подальший розвиток соціології в Україні і на те, що вона буде в стані допомогти як у війні, так і у мирній післявоєнній відбудові.
Д.с.н., проф. Коваліско Н.В.у своїй доповіді на актуальну тему: «Сучасний стан вимушених міграційних процесів та виклики для України» наголосила, що масштаби міграційних процесів внаслідок війни формують перед Україною гуманітарний виклик, з яким вона ще не стикалась у сучасній історії. За результатами Міжнародної організації з міграції (МОМ) станом на червень 2022 року понад 6 млн осіб були внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в межах України. Станом на середину липня в материковій Європі перебувало близько 6 млн українських біженців. Узагальнивши результати численних досліджень, відзначено, що однією з найголовніших причин для повернення в Україну буде безпекова ситуація. Міграційними викликами для України загалом є: продовження бойових дій та воєнного стану у довгій перспективі, що поглиблюватиметься соціально-економічними та демографічними наслідками; відновлення повноцінного функціонування міської/сільської інфраструктури; зростання рівня безробіття і навантаження на держбюджет щодо виплат матеріальної допомоги як безробітним, так і переміщеним особам; розробка як короткострокової, так і довгострокової ефективної міграційної соціальної політики щодо повернення більшості громадян з прийняттям відповідних нормативно-законодавчих документів тощо. Сьогодні в Україні має бути переглянута відповідність задекларованої політики у сфері міграції до реального стану речей –спроможність влади адекватно реагувати на міграційні виклики та вирішувати низку таких проблемних життєвих ситуацій у переміщених осіб: інформаційно-комунікаційні, житлові, працевлаштування, медичні, психологічні, соціальні, економічні, політичні, інтеграції та адаптації тощо.
К.і.н., доц. Лапан Т.Д. та к.с.н., ас. Химович О.С. представили спільну доповідь на тему: «Чотирирівневий аналіз Н. Дж. Смелзера до вивчення війни та війська» та зазначили, що війна, яка сьогодні ведеться в Україні, певною мірою, розширює предметне поле для професійного аналізу в сучасній соціології. Отже, постає питання що саме, який дослідницький вектор для соціолога є актуальним у контексті війни, що саме слугує предметом аналізу соціології. У доповіді представлене авторське бачення того, як можна аплікувати рівні соціологічного аналізу Н.Смейлзера (мікро-, мезо-, макро- і мегарівня), результати яких втілені у чотирьох відповідних соціологіях: мікросоціології, мезосоціології, макросоціології та глобальній соціології з релевантними одиницями аналізу до соціологічної проблематики соціології війни та соціології війська/армії. Окреслено пропозиції на користь розмежування предметних полів і проблематики вивчення в межах двох автономних теорій середнього рівня: соціології війни та соціології війська/армії і відповідного виокремлення двох гілок соціологічного знання.
У доповіді к.с.н., доц. Марусяк Т.С. на тему: «Соціальні аспекти функціонування освіти в Україні в умовах війни»окреслила основні виклики, які постали перед системою освіти в умовах війни, а також проаналізовано соціальні аспекти (можливості та загрози) її функціонування та розвитку в цей час. Зазначено, що однією із сфер, що зазнала значних втрат та змін в період воєнного стану є освіта. Це стосується як самого процесу навчання, так і матеріально-технічної бази закладів вищої, середньої та дошкільної освіти. Багато з учнів, студентів, педагогів змушені були покинути свої домівки та переїхати, в тому числі за кордон. Серед загроз виділено: нестабільність умов навчання; психологічний стрес, що позначається на мотивації учнів, студентів і педагогів; міграція; недостатнє оснащення технологічними засобами, інтернетом та потреба в підвищенні рівня цифрової грамотності; продовження навчання у дистанційному форматі веде до звуження кола соціальних контактів, замкненості, ізольованості, відсутності можливостей повноцінної командної роботи та комунікації віч-на-віч з однолітками і педагогами, що має негативні наслідки в процесі соціалізації. До позитивних перспектив віднесено: відновлення навчальних закладів у новому, більш сучасному, модернізованому форматі; вдосконалення безпекових можливостей закладів освіти (обладнання укриттів, тренінги персоналу та учнів у разі загрози); діджиталізація процесу навчання, розширення можливостей використання різного роду онлайн платформ, курсів програм для викладання, отримання та оцінювання знань; розробка онлайн підручників; співпраця з іноземними закладами освіти, обмін досвідом, посилення навчальної мобільності; підсилення національної, культурної, громадянської складової навчальних програм .
Учасники конференції дали низку рекомендацій щодо розвитку соціологічної теорії у напрямку глибшого аналізу кризових явищ в українському суспільстві, викликаних не лише російсько-українською війною, але й пандемією коронавірусу. Висловлено сподівання на подальшу зустріч соціологів, зокрема у форматі Львівського соціологічного форуму, що відбудеться у квітні 2023 р. у стінах нашого університету.
Найкращі роки життя молоді – це роки навчання в Університеті. Крок за кроком, перший курс соціологів долучається до життя соціологічної спільноти в Львівському національному університеті імені Івана Франка. Попри складні обставини воєнного сьогодення, соціологи дотримали традиції – посвяти студентів-першокурсників. У цьому році це було вкрай непросто. Кілька разів день посвяти переносився. Але, зрештою, це сталося учора. Студенти і викладачі кафедри соціології ЛНУ ім. Івана Франка не лише навчаються, але вміють також гарно проводити своє дозвілля. Дякуємо усім, хто долучився до нашого заходу!
Це час пізнавати щось нове, бути активним та обізнаним у всіх сферах, дружити з одногрупниками.
В рамках курсу “Соціологія культури” з групою ІСС 41 відвідали виставку геніальної художниці Марії Приймаченко. Дякуємо ЗСУ за можливість після пари в укритті це зробити!
Побачила світ колективна монографія за результатами Міжнародної польсько-української конференції «Урядування у практичному вимірі»
22.09.2002 р.
Результатом міжнародної співпраці Кафедри соціології Львівського національно університету імені Івана Франка з Інститутом міжнародних відносин Державної вищої техніко-економічної школи ім. Кс. Броніслава Маркевича в Ярославі (Польща) є вихід у світ колективної монографії «Wybrane wyzwania w administracji (наукові редактори Y. Pachkovskyy, B. Petrecka, K. Czubocha). Jarosław: PWSTE, 2022. 186 s. Монографія вмістила доповіді учасників Міжнародної польсько-української конференції «Урядування у практичному вимірі» («Administracja w praktyce»), яка відбулася 26.05.2021 р. в онлайн режимі. Конференція порушила низку актуальних питань, пов’язаних із новими викликами для урядування (публічного адміністрування) в глобальному світі, а також зважуючи на прикладні аспекти транскордонного співробітництва та обмін досвідом на шляху реформування місцевого самоврядування. Позитивним аспектом конференції та виданої монографічної праці є міждисциплінарність, що поєднала соціологічний, економічний, управлінський та історичний підходи до обговорюваної тематики. Серед вміщених статей у монографії увагу звертають публікації українських науковців, а саме доцентів Х. Ілик та І. Іваночко «Анкетне опитування як інструмент моніторингу якості вищої освіти України», професора О. Сухого (у співавторстві з K. Rejman, W. Macierzyński) «Децентралізаційна реформа в Україні: зміст і перспективи», професора Ю. Пачковського «Covid-19 і е-урядування в сучасній Україні», професора В. Швеця «Громадський контроль земельних активів в умовах становлення ринку землі в Україні». Сподіваємося, що поява цієї монографії зацікавить широке коло читачів і буде поштовхом для глибшої міжнародної співпраці науковців у царині урядування та публічного адміністрування, виходячи з досвіду України та Польщі.
17 червня 2022 року відбулася онлайн-зустріч представників освітянської та наукової спільноти Києва, Львова, Харкова й Одеси в межах циклу передач під назвою «Голос з України» на тему «Наука та освіта в часі війни: проблеми та вирішення».
Цикл таких передач був започаткований на початку широкомасштабної російсько-української війни докторкою соціологічних наук, професоркою Оленою Горошко в межах співпраці між НТУ «Харківський політехнічний інститут» та Університетом Гедік (Стамбул, Туреччина). Розмови науковців присвячувались різним аспектам війни в Україні (правам біженців, дітей, базовим правам людини, війні очима молоді тощо).
Однією зі спікерок нещодавньої онлайн-зустрічі виступила докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка Наталія Коваліско, яка у своєму виступі акцентувала на викликах університетської освіти у цей складний час. Зокрема, у доповіді науковиці йшлося про волонтерські ініціативи, студентські благодійні проєкти, діяльність університетського штабу гуманітарної допомоги, соціально-культурницькі ініціативи як викладачів, так і студентів. Важливою складовою роботи Університету було виокремлено його міжнародні зв’язки та дипломатичну місію в часі війни, окреслено перспективи розвитку.
Спікерами передачі «Наука та освіта в часі війни: проблеми та вирішення» були:
Євген Головаха – український психолог, соціолог, громадський діяч. Доктор філософських наук, професор, директор Інституту соціології НАН України;
Євген Сокол – український вчений, ректор НТУ «Харківський політехнічний інститут», член-кореспондент НАН України (2012), лауреат приз. С. А. Лебедєва НАН України, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри промислової та біомедичної електроніки;
Андрій Красножон – український історик, доктор історичних наук, педагог, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського;
Анатолій Бабічев – проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат наук з державного управління;
Русудан Махачашвілі – докторка філологічних наук, завідувачка кафедри романських мов та типології Київського університету імені Бориса Грінченка, експертка REA Європейської комісії
Наталія Коваліско – українська соціологиня; докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, Голова Львівського регіонального відділення Соціологічної асоціації України.
Із записом зустрічі можна ознайомитися за посиланням.
15.06.2022 р. в онлайн-форматі відбулася зустріч науково-педагогічного колективу кафедри соціології з першим випуском бакалаврів, які навчалися за освітньо-професійною програмою «Бізнес-соціологія». Модератор зустрічі, гарант програми проф. Пачковський Ю.Ф. наголосив, що наші випускники є експертами, внутрішніми стейкхолдерами, думка яких для нас, викладачів, є важливою, щоб отримати зворотній зв’язок про змістовне наповнення навчального процесу, можливість його вдосконалення та покращення. Під час обговорення порушувалася низка питань щодо відповідності Програми очікуванням студентів, їх баченню себе на ринку праці, враховуючи набуті знання та практичні навички. Особлива увага була звернена на подальший розвиток та формування у студента комунікативних, підприємницьких та управлінських компетентностей. Серед інших обговорюваних питань: академічна доброчесність у вищій школі, взаємодія викладача і студента, залучення студентів до наукової роботи та активізація процесів академічної мобільності студентів-соціологів. Староста групи Ісс-41с Вікторія Кухарець під час обговорення висловила думку: «Я не знаю як у моїх колег, особисто моїм очікуванням вона (Програма) відповідала цілком і повністю. Тобто, ми дізнавалися багато нового. Загалом, я задоволена нашою Програмою і тим, які в нас були курси і що ми маємо у підсумку». На кінець зустрічі студентам була запропонована анкета, представлена у Google Форм, що вмістила широкий спектр запитань щодо оцінки якості освітньо-професійної програми «Бізнес-соціологія». Результати опитування будуть представлені на сайті кафедри соціології для ширшого ознайомлення та обговорення.
Аспірант кафедри соціології Ольга Дячук виступила на методологічному семінарі кафедри, де представила доповідь за результатами роботи над своєю кандидатською дисертацією на тему “Особливості споживання у сфері електронної комерції в сучасному українському суспільстві.” В обговоренні взяли участь науковий керівник – завідувач кафедри, проф. Пачковський Ю.Ф., проф. Черниш Н.Й., доц. Лапан Т.Д., асист. Химович О.С.
Шановні колеги!
Запрошую всіх вільних від занять відвідати мою відкриту лекцію з навчальної дисципліни “Соціологія малих груп”, яка відбудеться 9 травня 2022 р. о 11.50 год. в дистанційному форматі на платформі Teams. Лінки подаю нижче.
Запрошую всіх вільних від занять відвідати мою відкриту лекцію з навчальної дисципліни “Розвиток соціології як науки на поч. ХХІ ст.”, яка відбудеться 5 травня 2022 р. о 15 год. в дистанційному форматі на платформі ЗУМ. Лінки подаю нижче.
7 лютого 2022 р. кафедра соціології історичного факультету провела звітну наукову конференцію за 2021 р. під керівництвом завідувача підсекції проф. Пачковського Ю.Ф. Співробітники кафедри доповідали про свої наукові здобутки та ділилися планами на майбутнє. Зі своїми доповідями виступали професори та доценти кафедри: проф. Пачковський Ю.Ф., проф. Коваліско Н.В., проф. Черниш Н.Й.; доц. Демків О.Б., доц. Калиняк О.Т., асист. Химович О.С., асист. Хміль Я.В., асист. Бубняк С.М. та інші. На конференції також було заслухано аспірантів: Лукерю Т.М., Дячук О.А та інші, що доповідали згідно зазначеної в програмі тематики та звітували щодо прогресу у написанні своїх дисертаційних робіт.
ЗМАГАННЯ
науково-дослідницьких проектів студентів-соціологів
Історичного факультету
9 вересня відбулася знакова подія для студентів-соціологів, а саме змагання (чи баттл) кращих трьох науково-дослідницьких проектів, підготованих командами першого курсу ще минулого навчального року в межах вивчення предмету «Соціологія Інтернету». Таких проектів тодішні першокурсники створили вісім, з яких три перших пройшли у фінальний етап змагань. Але оскільки минулоріч навчання через карантин відбувалося в дистанційному форматі, викладачі цього предмету (проф. Черниш Н.Й., асист. Хміль Я.В.) були змушені перенести визначення найсильнішого з проектів на початок 2021/2022 навч. р. Було визначено декілька цілей проведення такої форми навчальних занять: 1) визначити призові місця проектів під час відкритого громадського обговорення спільнотою студентів-соціологів; 2) показати студентам першого курсу те, якими можуть і мають бути результати виконання їхніх проектів, на прикладі старшого курсу; 3) залучити студентів 3 к. бакалаврату і першого курсу магістерської програми 054 «Соціологія» до знайомства із студентами перших курсів та оцінювання їхніх науково-дослідницьких доробків; 4) встановити дружні зв»язки між студентами-соціологами різних курсів, активізувати роботу студентських порадників на кафедрі соціології. Отож до уваги присутніх було представлено три проекти колишніх першокурсників, які вони виконували під керівництвом обраних ними менеджерів протягом вивчення предмету «Соціологія Інтернету» у 1 семестрі 2020/2021 навч. р. Надаємо їхні назви і прізвища виконавців: проект № 1 «Формування уявлень підлітків про стандарти краси за допомогою соціальних мереж» (проект виконаний Вікторією Шешурак індивідуально) проект № 2 «Проблема конфіденційності в Інтернеті (на прикладі компанії GOOGLE)» (розробили Михайло Папевський – менеджер і Андрій Плешаков) проект № 3 «Інтернет-меми та їхній вплив на повсякденне життя молоді» (менеджер проекту – Влад Горошко працював разом із Артемом Богдановичем). В такому порядку підсумки виконання проектів у вигляді презентацій були представлені на розгляд колективного журі з усіх присутніх студентів, тобто 36 осіб. Після успішно здійснених презентацій проектів лічильна комісія на чолі із завідувачем кафедри соціології проф. Ю.Ф. Пачковським та студентською порадницею Яриною Кобзаревою з 1 курсу магістерської програми оголосила підсумки оцінювання проектів. Всі вони були оцінені досить високо і розрив в балах був мінімальним. Перше місце було присуджено проекту № 3 про вплив Інтернет-мемів на повсякденне життя української молоді (менеджер В. Горошко), який набрав 14 голосів присутніх. Друге місце виборов і набрав 12 голосів присутніх проект № 2 стосовно безпекової політики компанії GOOGLE (менеджер М. Папевський). Третю сходинку посів проект № 1 щодо формування уявлень підліткової аудиторії соціальних мереж про стандарти краси (одноосібна виконавиця-менеджерка В. Шешурак) з 10 голосами підтримки. Присутні щиро вітали переможців – виконавців проекту, мали можливість порівняти свої досягнення із напрацюваннями теперішнього другого курсу, замислитися над тим, які сфери віртуального життя в Інтернеті варті дослідницької уваги студентів-соціологів і яке значення для розвитку молодіжного сегменту сучасного населення України вони мають. На майбутнє викладачі, що викладають навчальну дисципліну «Соціологія Інтернету», планують зробити максимально публічною процедуру презентації і оцінювання науково- дослідницьких проектів та урізноманітнення тем, які студенти обирають для вивчення, представленням доробків кращих з них на сайтах кафедри і факультету, а також визначити найбільш оптимальний спосіб відзначення виконавців проектів-переможців.
3 червня 2021 року відбулася онлайн зустріч зі студентами 4 курсу, які завершують навчання на бакалаврській програмі з соціології. Студентам було презентовано магістерську програму «Соціологія», котра стартує у вересні 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Презентація-магістерської-програми-Соціологія-2021-2022-н.р.). Найважливішою перевагою нашої магістерки є те, що знання і навики, отримані під час 4 років навчання на бакалаврській програмі з соціології, будуть поглиблені, розвинуті та вдосконалені впродовж наступних 3 семестрів. Окрім цього, магістерський рівень передбачає чимало нових навчальних і наукових проектів, цікавих викликів і гарних перспектив.
Дякуємо всім, хто доєднався до нашої невимушеної, але продуктивної бесіди! І ще раз запрошуємо майбутніх випускників бакалаврату вступати до магістратури з соціології!
Міжнародна наукова конференція «Урядування у практичному вимірі»,
26.05.2021 р.
26.05.2021 року відбулася в онлайн форматі Міжнародна наукова конференція «Урядування у практичному вимірі» («Administracja w praktyce»), організаторами якої виступили кафедра соціології Львівського національного університету імені Івана Франка та Інститут міжнародних відносин Державної вищої техніко-економічної школи ім. Кс. Броніслава Маркевича в Ярославі (Польща).
Відкриваючи конференцію завідувач кафедри соціології Ю. Пачковський наголосив, що процеси, які відбуваються в сучасному урядуванні, потребують поглибленого осмислення, адже їх стрімкий розвиток має системний вплив на усю життєдіяльність суспільства, яке змушене адаптуватися до нових пандемічних умов, шукати неординарних шляхів у ділових взаємодіях зі своїми громадянами, а також враховувати глобальні та інформаційно-комунікативні впливи.
Директор Інституту міжнародних відносин д-р Б. Петрецка (B. Petrecka) звернула увагу на важливість поєднання зусиль польських та українських дослідників у царині прикладних аспектіввивчення практик різного змісту і спрямування в урядуванні та публічномупросторі, враховуючи набутий європейський досвід. Підкреслила вагомістьтаких міжнародних ініціатив як наукова конференція, які дозволяютьпоглиблювати кооперацію в спільних дослідницьких пошуках та обмінюватисяконструктивними думками у розв’язку управлінських завдань різноїскладності.
У подальшому під час свого виступу професори О. Сухий та К.Рейман (K. Rejman) торкнулися положень теорії та практики реформи місцевого самоврядування з урахуванням процесів, що відбулися останнім часом в Україні та Польщі. Виокремили низку проблем управлінського та ментального характеру, а також окреслили можливі точки дотику у цьому складному процесі, що стосується життєдіяльності як територіальних, так і локальних громад. Д-р К. Чубоха (K. Czubocha) у своїй доповіді акцентував на наявні і можливі виклики для польських адміністрацій місцевого самоврядування у зв*язку з пандемією коронавірусу Sars-CoV-2 та наголосив напроблемі інформаційного виключення з процесів елелктронного урядування представників старших вікових груп.
Професори Ю. Пачковський і Н.Коваліско звернули увагу на соціальних особливостях розвитку інформаційного суспільства та його наслідках впливу на формування систем е-урядування у порівняльному зрізі Україна-Польща. Д-р М. Вісьнєвські (M. Wiśniewski) розкрив місце і значення неурядових громадських організацій у творенні середовища співпраці з адміністраціями місцевого самоврядування з урахуванням польсько-українського транскордонного контексту. Проф. В. Швець розширив виміри урядування до процесів громадського контролю за ринком землі в Україні, наводячи низку аргументів з історичного досвіду щодо оцінки та продажу земельних ресурсів. Науковий співробітник сектору транскордонного співробітництва ІРД НАНУ, к. соціол. н. А. Максименко у своїй доповіді розглянула множинні форми участі громадян у місцевому самоврядуванні на прикладі об*єднаних територіальних громад України, спираючись на результати власних соціологічних досліджень. Директор Центру досліджень місцевого самоврядування (м. Львів) д-р В. Брегілевич, ґрунтуючись на реалізованих міжнародних проектах, наглядно показав активуючу роль громадських ініціатив мешканців міста у створенні житлових товариств (ОСББ) та реалізації принципів місцевого самоврядування в умовах децентралізації. Д-р М. Хацкевич (М. Chackiewicz) з Академії військового мистецтва у Варшаві систематизувала і розкрила низку проблемних питань, що стосуються роботи державних адміністративних органів зі збору податків під час пандемії коронавірусу. Х. Ілик, к. соціол. н, керівник центру моніторингу та І. Іваночко, доц., к. юрид. н., керівник центру забезпечення якості освіти Львівського університету у своїй доповіді наголосили на специфіці урядування в системі української вищої освіти, зосередившись на опитуванні як інструменті дієвого обстеження громадської думки в системі «студент- викладач- керівник кафедри (підрозділу)» у ЗВО. Д-р Т. Котлінскі (T. Kotliński) і магістр І. Павляк(I. Pawlak) зосередилися на окремих адміністративно- правових питаннях поховань в Галичині та окреслили перспективи подальших наукових розвідок з цього питання. Міжнародна конференція викликала значну зацікавленість у науковому та студентському колах, що знайшло своє відображення у дискусіях та обговореннях виголошених доповідей та рефератів. Під час підведення підсумків роботи конференції її учасники висловили побажання зробити такий формат наукової дискусії щорічним.
22 квітня 2021 відбулася онлайн фахова наукова дискусія в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Ідентичність та соціальна згуртованість у Центрально-Східній Європі». Серед ключових організаторів конференції була кафедра соціології Львівського національного університету імені Івана Франка та Львівське регіональне відділення САУ (голова відділення проф.. Коваліско Н.В.)
Загалом до участі долучилися понад 80 учасників з України, Польщі, Молдови, Франції та Прибалтики.
На конференції відбулося обговорення наступної тематики:
Сучасні тенденції змін ідентичності громадян країн Центрально-Східної Європи (нові ідентичності; змістовні зсуви ідентичності під впливом викликів сучасності; громадянська ідентичність у постмодерному суспільстві; експлікація релігійності і ідентичності у сучасному європейському просторі).
Феномен соціальної згуртованості (згуртованість у просторі соціальних змін та трансформацій: від локального, регіонального до глобального; геополітичні та соціокультурні виміри згуртованості та солідарності; згуртованість у конфліктних, кризових ситуаціях).
Транскордонне співробітництво та консолідація суспільства (транскордонне наукове співробітництво; транскордонна освітньо-наукова мобільність; феномен толерантності).
Особливу подяку складаємо усім членам кафедри, котрі доєдналися до організації конференції і забезпечили її належне проведення.
Проф., д.с.н., завкафедрі соціологіїЮрію Пачковському за змістовну доповідь на пленарному засідання «COVID-19 у сприйнятті громадянами України та Польщі: в пошуках спільного».
Викладачам кафедри проф., д.с.н. Коваліско Наталії, доц., к.с.н. Демківу Олегу, асистентам – к.с.н. Ілик Христині, к.с.н. Химович Оксані та к.с.н. Бубняк Соломії за організацію та участь у секційних засіданнях, а також належне забезпечення технічної підтримки онлайн проведення конференції!
Колектив кафедри соціології вітає студентку 5 курсу БОРЕЦЬКУ Марту Юріївну з темою «Європейські цінності в аксіопросторі сучасної української молоді», яка посіла 2 місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі соціології, який відбувся 8.04.2021 р. в онлайн-форматі в Ужгородському національному університеті. Марта виборола призове місце з відзнакою членів жюрі серед 38 робіт, поданих на конкурс з 23-х ЗВО України. Вітаємо також наукового керівника, професора кафедри соціології Черниш Наталію Йосипівну із вагомим здобутком. Зичимо їм подальших успіхів, здоров’я та чекаємо нових наукових звершень!
ХІІ Львівський соціологічний форум
«Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації»
2 квітня 2021 року у Львівському університеті імені Івана Франка відбувся ХІІ Львівський соціологічний форум «Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації». Цьогорічний Форум включав дві основні тематичні складові:
30-ліття академічної соціології в у Львівському університеті імені Івана Франка.
презентацію широкого спектру суспільних питань, пов’язаних з пандемією.
На Форумі були представлені соціологи з різних міст та регіонів України. Учасниками Форуму були не лише соціологи з ЗВО, але й представники різноманітних соціологічних центрів/установ України. Загалом, для участі у роботі конференції було заявлено 114 учасників, подано 75 тез доповідей (Збірник тез доповідей: Збірник тез ЛСФ 2021_Сучасні соціальні трансформації), понад 200 осіб переглянули он-лайн трансляцію у Фейсбук.
Безперечну зацікавленість учасники Форуму виявили до доповідей на пленарному засіданні. Загалом, прозвучало п’ять цікавих та актуальних доповідей: «Цифрове суспільство; порядок денний соціології» (В. Бакіров, Президент Соціологічної асоціації України», «Теоретичні підходи до вивчення сучасних суспільних трансформацій» (Є. Головаха, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України,м. Київ), «Коронавірус і соціологія: подвійна контекстуалізація» (Н. Черниш, професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка»), « Онлайн-освіта в сучасному світі: переваги та загрози» (Л. Сокурянська, професор, завідувачка кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна).
Після спільного пленарного засідання, учасники Форуму працювали у 4 секціях, де мали змогу презентувати свої доповіді для подальшого обговорення. Велика кількість бажаючих доєднатися до Форуму дала можливість організаторам конференції провести 4 повноцінні секції з доповідями на різноманітну тематику (відео-матеріали доповідей на пленарному і секційних засіданнях розміщені на сайті кафедри соціології).
Окреслимо назви секцій:
Секція 1. Соціологічна наука і сучасне суспільство: від теоретизування до реалій сьогодення
Секція 2. Діалектика трансформаційних змін у світлі теоретичної й емпіричної соціології
Секція 3. Соціальні трансформації у глобалізованому суспільстві: світовий досвід і виклики для України
Секція 4. Покоління в аналізі локальних трансформацій соціальної структури українського суспільства.
Окрім цього, в рамках Форуму було запрезентовано монографію:
Оксамитна С., Симончук О. (Ред.) Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними міжнародної програми соціальних досліджень 2009-2019: колективна монографія. Київ : Інститут соціології НАН України; Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2020. 262 с .
Авторки охарактеризували свою залученість до проекту ISSP, а також важливість участі України у таких міжнародних проектах.
Цікавим став досвід, де учасники Форуму поділилися участю у різноманітних проектах, започаткованих соціологами в Україні. Так, проф. Н.В. Коваліско зазначила про початок нового проекту «Ровесники незалежності», який розпочатий Інститутом соціології АН України, до якого залучені соціологи з різних міст України, у тому числі і члени кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Окрім того, на Форумі прозвучали анонси наступних конференцій (в Одесі, Харкові, Києві та конкурсу студентських робіт), які мають відбутися впродовж квітня-травня 2021 року. Це є свідченням активного наукового життя соціологічної спільноти.
Форум Львівського університету був проведений на основі широкого представництва соціологів з України, та з-за її меж. Відзначимо також започаткування нового технічного формату роботи конференції.
Інформацію підготувала доц. кафедри соціології Т.Д. Лапан.
Колектив кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка вітаєпошукувача кафедри Олесю Бенчакз успішним захистом кандидатської дисертації «Соціологічні виміри кордонів і транскордонних взаємодій». Захист відбувся 1 квітня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.26 Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник роботи – доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри соціології Наталія Черниш. Бажаємо Олесі Федорівні подальших творчих успіхів, плідної наукової праці, міцного здоров’я та розвивати концептуальні напрацювання у царині кордонів і транскордонних взаємодій як перспективний напрям сучасного соціологічного теоретизування та емпіричної практики.
Колектив кафедри соціології.
Відбувся захист магістерських робіт за освітньою програмою «Соціальне проектування і експертиза», спеціальність 054 «Соціологія»
15.12. 2020 р. відбувся захист магістерських робіт студентами-випускниками кафедри соціології з використанням інформаційно-комунікативного ресурсу Teams. Зазначимо, що студенти навчалися в межах освітньої програми кафедри соціології, яка носить назву «Соціальне проектування і експертиза».
За своїм змістом – це інноваційна програма, яка є практично першою в українському освітньому просторі за спрямованістю на підготовку магістрів за спеціальністю 054 «Соціологія». Її особливість – це навчити майбутнього фахівця досліджувати, всебічно аналізувати наявні та майбутні соціальні проекти з точки зору їх ефективності та націленості на вирішення актуальних суспільних проблем з використанням широкого спектру експертних підходів та критеріїв оцінювання як економічного, так і позаекономічного характеру. Ще одна особливість реалізованої програми – це її практична спрямованість та можливість студента реально долучатися до опрацювання проектів із соціального проектування та соціоінженерної діяльності за місцем проходження виробничої практики.
Серед представлених до захисту державній екзаменаційній комісії магістерських робіт особливо слід відзначити наступні: «Соціальні аспекти стратегічного планування розвитку середніх навчальних закладів» (Н. Антонів), «Соціальний потенціал ІТ сфери в сучасному українському суспільстві» (С. Гошко), «Конструювання іміджу сучасного міста в туристичній галузі» (Х. Жилич), «Соціальні уявлення про жінку-політика в сучасному українському суспільстві» (В. Заболотна), «Соціальні аспекти створення та функціонування об’єднаних територіальних громад в Україні» (А. Колядко), «Соціально-просторова інклюзивність великого міста» (Х. Корчинська), «Благодійність у сучасному українському суспільстві: соціологічний вимір» (Д. Кузик), «Популяризація культурної спадщини засобами традиційних та новітніх інформаційних засобів» (К. Степанюк).
Члени державної екзаменаційної комісії високо відзначили рівень підготовки випускних робіт, їх кваліфікаційне наповнення та прикладну спрямованість на вирішення нагальних потреб місцевих і територіальних громад, громадського сектору, ІТ-галузі, бізнесу. Гарант освітньої програми проф. Н. Коваліско наголосила на необхідності подальшого розвитку подібних магістерських програм, що за своїм змістом мають міждисциплінарний характер та є затребуваними не лише у царині соціологічної науки. Член екзаменаційної комісії проф. Н. Черниш побажала випускникам програми втілювати власні напрацювання у своїй майбутній фаховій діяльності і, як гарант докторантських студій кафедри соціології, запросила їх до участі у вступних випробуваннях до аспірантури.
Завідувач кафедри соціології проф. Ю. Пачковський підвів підсумки та побажав випускникам магістерської програми успіхів, наснаги у реалізації своїх життєвих устремлінь. Звернув увагу на те, щоб вони не втрачали зв’язок з Львівським університетом, адже в майбутньому їх очікує роль стейкхолдерів, думка яких є важлива для подальшого вдосконалення освітніх програм, реалізованих кафедрою соціології на усіх рівнях фахової підготовки майбутнього соціолога.
07.12. 20 р. відбувся черговий методологічний семінар кафедри соціології
В режимі онлайн відбувся методологічний семінар кафедри соціології (наук. керівник семінару проф. Н. Й.Черниш), на якому обговорювалися актуальні проблеми формування соціального капіталу спільнот українських мігрантів у країнах Європейського Союзу. З доповіддю виступив пошукувач кафедри соціології Г. П. Селещук. Доповідач узагальнив результати своєї багаторічної дослідницької роботи, що вимагала реалізації низки теоретичних і прикладних завдань, серед яких: проаналізувати генезу соціологічного розуміння поняття «спільнота» у світовій та вітчизняній соціології для експлікації поняття «спільнота мігрантів»; оцінити пізнавальні можливості теоретико-методологічних підходів до вивчення соціального капіталу спільнот мігрантів у приймаючих суспільствах; дослідити систему теоретичних інтерпретацій соціального капіталу у дискурсі транснаціональної міграції; реалізувати концептуальну схему дослідження якісних вимірів соціального капіталу спільнот мігрантів; виявити особливості та чинники формування та функціонування соціального капіталу спільнот мігрантів з України в країнах ЄС в контексті актуальних трансформацій явища зовнішньої міграції.
Експлікація дослідницьких завдань знайшла своє продовження у низці реалізованих авторських досліджень, що відкрили можливість розширити межі соціологічного аналізу до пояснення, відтворення та функціонування соціального капіталу спільнот українських мігрантів в країнах ЄС. Це, своєю чергою, відкриває можливості щодо подальших теоретичних та емпіричних досліджень соціального капіталу українського суспільства та його мережевої структури, що має вагоме значення для розвитку такої галузевої теорії як «Соціологія міграції». В обговоренні доповіді взяли участь проф. Н. В.Коваліско. проф. Ю. Ф. Пачковський, проф. Н. Й Черниш, доц. О.Т. Калиняк, ас. Х. В. Ілик. Відзначено актуальність дослідження, його практичну спрямованість та націленість на побудову ефективних соціальних технологій з використання соціального капіталу спільнот українських мігрантів у процесах соціальної адаптації, солідарної підтримки та уникнення негативних наслідків соціального сирітства.
Викладачі кафедри соціології Львівського національного університету імені І. Франка взяли участь у XІV Міжнародних соціологічних читаннях пам’яті Н.В.Паніної «Суспільство після пандемії: світ і Україна», що відбувались у Інституті соціології НАН України та Соціологічному центрі імені Н.В.Паніної (м. Київ, 10 грудня 2020 року) в змішаному форматі (онлайн/офлайн).
На конференції було представлено доповіді членів нашої кафедри та провідних українських соціологів, зокрема:
Президент Соціологічної Асоціації України Бакіров В. (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) у своїй доповіді на тему: «Вища освіта в «постковідні часи» проаналізував стан та перспективи розвитку вищої освіти під впливом пандемії коронавірусу. Було зазначено, що вищу школу очікує домінування дистанційного (он-лайн) формату навчання та викладання. Це означає радикальну зміну методик, дидактичних і психологічних моделей викладання, становлення і розвиток цифрової педагогіки. Висловлено передбачення про можливість банкрутства чималої кількості університетів, скорочення педагогічних кадрів через випадіння вищої освіти із пріоритетних сфер державного фінансування.
Коваліско Н. (професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Львівського регіонального відділення САУ) разом із Макеєвим С. (Інститут соціології НАН України) представили доповідь на тему: «Соціальна нерівність і надзвичайні події». У доповіді було наведено теоретичні положення (зокрема за А. Дітоном) щодо впливу екстремальних подій на нерівність. Вони полягають у тому, що пандемія проявить (оголить, загострить) існуючі нерівності або навіть поглибить їх. Наприклад, за віком (нерівний розподіл ризику захворіти), за освітою (здоров’я, доступ до медичних послуг), за багатством (винагороди, доступ до послуг і ліків). Також з’являться нові нерівності (за ступенем успішності адаптуватися до віддаленої роботи, освіти). Особливості модифікацій нерівності прямо залежать від інституційних, економічних і політичних структур конкретного суспільства.
Черниш Н. (професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, віце-президент САУ) у доповіді «Глобалізація і коронавірус: крихка павутина взаємозалежності» зазначає, що між цими двома явищами існують взаємозв’язки різноманітного характеру: COVID-19 локально визрів у Китаї, але згодом перетворився на загрозу глобального масштабу, викликавши світову пандемію; у двобої глобалізованого людства і коронавірусу ймовірна перемога як одного, так і іншого; пандемія та викликана нею ситуація у світі можуть бути подолані за умови об’єднання зусиль різних країн, але ціна перемоги буде високою: в одному випадку – за рахунок редукції національного суверенітету держав (коли прийматимуться непопулярні заходи міжнародного ґатунку), а в іншому – шляхом утиску демократії (запровадження обмежень і заборон на період пандемії). Це є проявом дії трилеми Д. Родріка, лишень оберненої на коронавірус. Але в цілому у вчених існує консенсус з приводу того, що глобалізований світ за рахунок спільних зусиль країн і народів здатен зупинити COVID-19.
Доповідь Марусяк Т. (асистент кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка) «Тенденції розвитку освіти як соціального інституту в сучасному українському суспільстві» була присвячена аналізу освіти як соціального інституту, що перебуває у процесі трансформації у сучасному українському суспільстві. Окреслено тенденції розвитку освітньої сфери, нові виклики перед системою освіти, що мають стати основою подальшого її реформування та модернізації. Однією з актуальних вимог сьогодення стає неперервна освіта, яка вимагає від особистості постійного самовдосконалення. Окрім цього нова парадигма освіти (як відповідь на запит ринку праці) тяжіє до надання переваги так званим м’яким навичкам, які виходять за рамки когнітивних знань та полягають у вмінні знайти рішення у стресовій ситуації, ініціативності, здатності швидко адаптуватись до змін. Також гостро постає проблема впровадження дистанційної освіти або змішаного навчання. Новою є концепція смарт –освіти, що частково стирає географічні кордони та ґрунтується на формуванні єдиного інтерактивного простору викладачів, студентів, навчальних закладів.
Історія кафедри
Кафедра соціології є продовжувачем і носієм традицій Львівської соціологічної школи, розвиток і становлення якої набули особливого значення із набуттям Україною незалежності. Перша кафедра соціології (завідувач, д-р екон. наук, проф. А.Г. Хоронжий) була створена у Львівському університеті в 1991 р. на економічному факультеті (1991-2009), а перший випуск соціологів датований 1995 р. За час існування кафедри було захищено 2 докт. і 8 канд. дисертацій її працівниками та випускниками аспірантури. У структурі кафедри з 1992 по 2005 рр. діяв науковий підрозділ – лабораторія соціологічних досліджень.
Вагомим етапом розвитку соціології у Львівському національному університеті імені Івана Франка було створення у 2002 р. на історичному факультеті кафедри теорії та історії соціології (завідувач кафедри, д-р соціол. наук, проф. Н.Й.Черниш (2002-2017 рр.)). У 2006 р. за участю кафедри був утворений Центр моніторингу університету, головним завданням якого є вивчення громадської думки студентів та академічної спільноти з різноманітних проблем функціонування університету, шляхів реформування вищої освіти.
У 2007 р. кафедрою було започатковано проведення Міжнародного Львівського cоціологічного форуму, видання «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна», який 2009 р. став фаховим виданням із соціології, а з 2018 р. його включено до чотирьох наукометричних баз. Від часу існування кафедри відбулися захисти 26 кандидатських дисертацій випускниками аспірантури.
З 1 вересня 2016 р. Вченою радою Львівського університету кафедру історії та теорії соціології перейменовано на кафедру соціології. З 1.07.2017 р. кафедру очолює д-р. соціол. наук проф. Ю.Ф. Пачковський. Станом на 2019 р. на кафедрі працює 13 викладачів. Серед них: три професори, доктори соціологічних наук (Ю.Ф. Пачковський, Н.В. Коваліско, Н.Й.Черниш), п’ять кандидатів наук, доцентів (О.Б. Демків, О.Т. Калиняк, А.І. Кудринська, О.В. Сенюра, Т.Д. Лапан), п’ять асистентів (к.с.н. Т.С. Марусяк, к.с.н. О.С. Химович, к.с.н. Х.В. Ілик, Я.В. Хміль та Х.М. Біла).
Кафедра готує соціологів-бакалаврів за двома спеціалізаціями «Прикладна соціологія» та «Бізнес-соціологія» в межах освітньо-професійної програми «Соціологія». Кафедра забезпечує підготовку фахівців на магістерській програмі за двома спеціалізаціями «Соціальна аналітика» і «Соціальне проектування та експертиза», а також підготовку аспірантів за освітньо-науковою програмою 054 Соціологія.
У травні 2016 р. створено спеціалізовану вчену раду К 35.051.26 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» (термін дії спецради до кінця 2020 р.).
Усі навчальні курси забезпечені кафедрою методично: кожна дисципліна (робоча навчальна програма, опис курсу) представлені на сайті кафедри в електронній версії; з багатьох предметів створено читанки-хрестоматії, а також комплекси тестових завдань. Кафедра має бібліотеку, укомплектовану за проектом «Громадянська освіта» Міжнародного фонду «Відродження», яка налічує понад 1000 позицій різноманітної наукової літератури із соціології.
Члени кафедри є авторами численних підручників та навчальних посібників.
Кафедра підтримує зв’язки з провідними як науковими, так і дослідницькими центрами України (Інститут соціології НАН України, соціологічними факультетами Київського, Харківського університетів, соціологами Одеського, Ужгородського, Запорізького, Східноєвропейського університетів ін.). Кафедра має широкі зв’язки і виконує низку спільних освітянських і дослідницьких проектів із закордонними центрами університетської освіти, соціологами з Великої Британії, Канади, Польщі, США, Фінляндії, Швеції, Швейцарії та ін.
Лабораторія соціологічних досліджень кафедри історії та теорії соціології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка створена 2005 року відповідно до ухвали Ректорату та наказу ректора Львівського національного університету імені Івана Франка.
Предмет діяльності Лабораторії
Лабораторія створена відповідно до Статуту Університету з метою виконання наступних проектів науково-дослідного та педагогічного змістів:
проведення емпіричних соціологічних досліджень, які сприятимуть розбудові демократії та громадянського суспільства як у м. Львові та Львівській області, так і в Україні в цілому;
розпрацювання та запровадження в процес викладання нових соціологічних дисциплін, що ґрунтуються на використанні результатів емпіричних соціологічних досліджень, а також пов’язаних з використанням комп’ютерної техніки;
проведення спеціалізованих соціологічних науково-педагогічних досліджень;
проведення КЗЗ (контрольних зрізів знань) студентів історичного факультету (двічі на рік);
проведення лабораторних занять за допомогою комп’ютерного обладнання (навчальні дисципліни: “Соціальна статистика”, “Кількісні соціологічні дослідження”, “Якісні соціологічні дослідження”, “Інформатика для соціологів”, “Вступ до теорії імовірностей” тощо);
переведення на електронні носії інформації навчально-методичних матеріалів кафедри та занесення їх на веб-сторінку кафедри з її систематичним оновленням, забезпечення інтернет-ресурсів для виконання навчальних програм та науково-дослідних проектів кафедри;
переведення частини навчального процесу кафедри у комп’ютерний діалоговий режим за допомогою пересилання завдань на електронні адреси студентів та одержання зворотного звітування студентів про їхнє виконання;
використання дистанційного навчання із залученням українських та закордонних партнерів.
Завданням Лабораторії є також сприяння набуттю студентами спеціальності “Соціологія” навичок практичної участі у плануванні та проведенні емпіричних соціологічних досліджень. Лабораторія є базою для проведення навчальних і виробничих практик студентів цієї спеціальності.
Вісник Львівського університету. Серія соціологічна.
У Віснику публікуються наукові праці, які містять нову інформацію в галузі соціології, аналіз сучасних соціологічних теорій та результати соціологічних досліджень, проведених провідними соціологічними центрами і службами як в Україні, так і за її межами. “Вісник Львівського університету. Серія соціологічна” публікує статті з історії та теорії соціології, методології та методів соціологічних досліджень, результати соціологічних досліджень, навчально-методичні матеріали для викладачів соціології, бібліографічні огляди та рецензії, а також інформацію про наукове життя соціологічної спільноти. Для науковців, викладачів, студентів.
“Вісник Львівського університету. Серія соціологічна” включений ВАК України до переліку фахових видань з соціології, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук.
Свідоцтво про державну реєстрацію: KB № 14617-3588 P від 30.10.2008
20.12.2022 відбувся офлайн захист магістерських робіт в стінах кафедри соціології рідного Франкового університету. Дискусійний формат захисту, ґрунтовні відповіді під час захистів, жваве обговорення кожної теми дав можливість продемонструвати ерудицію, теоретичні знання та практичні вміння, авторські підходи до моделювання та концептуалізації основних складових соціологічного аналізу предмету соціологічного дослідження! Обговорювали функції та дисфункції інституціоналізації сімейної медицини; національну ідентичність сучасної української молоді та конструювання віртуальних ідентичностей нових субкультур в Інтернеті; фактчекінг як соціальну технологію у нових медіа України та особливості маніпуляцій масовою свідомістю й конструювання...
Шановні колеги! Інститут соціології НАН України, Соціологічна асоціація України і Соціологічний центр імені Н.В.Паніної запрошують Вас взяти участь у Міжнародних соціологічних читаннях пам’яті Н.В.Паніної та В.М.Ворони “Українське суспільство в умовах війни ”, що будуть проведені в онлайн форматі 10 грудня 2022. Рішенням оргкомітету на пленарному засіданні будуть заслухані доповіді від кожного регіонального відділення САУ. Прохання до керівників відділень САУ надсилати назву та авторів доповідей (по одній доповіді від кожного відділення) віце-президенту САУ Сокурянській Л.Г. і секретарю оргкомітету Оксані Жуленьовій на адреси: sokuryanska@karazin.ua panina.fund@gmail.com. Просимо колег, які...
3 – 4 листопада 2022 року відбулась ХХIІ Міжнародна наукова онлайн-конференція «Харківські соціологічні читання»: «Соціологія на війні: місія та соціальна відповідальність науки». Виступи викладачів кафедри соціології на пленарному та секційних засіданнях конференції:
1. Стан української соціології в умовах російсько-української війни Наталія Черниш – докторка соціологічних наук, професорка, професорка кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка 2. Україна: від колективної травми війни до нового виміру власної екзистенції Пачковський Юрій Франкович доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціології Львівського...
