Кафедра світової історії модерного часу

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Стратегія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дистанційне навчання
  • Новини

Початки вивчення загальної/всесвітньої історії у Львівському університеті сягають 1784 р., коли на філософський факультет було запрошено проф. Людвіґа Едварда Ценмарка. За свідченням сучасників, проф. Л. Ценмарк сприймав історію як своєрідне мистецтво, завдання якої – слугувати опорою релігії і підставою моральності. З листопада 1811 р. свої виклади на філософському факультеті розпочав проф. загальної, а згодом і проф. австрійської історії (з 1814) Йозеф Маус, котрий після смерті Л. Ценмарка упродовж майже сорока років очолював кафедру загальної історії. Характерно, що “епоха Мауса” співпала з поширенням ідей романтизму, наслідком чого стало зростання уваги до історії назагал. Зокрема, відбувся поворот до вивчення історії Австрії та народів, що її населяли. Загальна історія була обов’язковим предметом лише для звільнених від оплати студентів і стипендіатів. Австрійську ж історію мали слухати ті, хто готувався до докторантури. Після революційних подій “весни народів” кафедру загальної історії очолювали Антон Вахгольц (1849–1859), Ґотфрід Муйс (1859–1865), Генріх Цайссберґ (1865–1872).

В умовах зростання уваги до історії Австрії та земель, що входили до складу монархії Габсбурґів, 1869 р. створено окрему кафедру австрійської історії, яку очолив запрошений з Відня проф. Едвард Роберт Рьослер (1869–1871). За час його керівництва окреслено головні напрямки діяльності кафедри: вивчення історії австрійських земель у період Середньовіччя, історія династії Габсбурґів, розвиток реґіонів, що входили до Австро-Угорської держави (з особливим наголосом на минуле Галичини). Деякий час після від’їзду Е. Рьослера до Інсбрука у другій половині 1871 р. посада завідувача кафедри залишалась вакантною і її тимчасово обіймав Францішек Ксаверій Ліске. Він прибув до Львова наприкінці 1868 р. й обійняв посаду доцента, а з грудня 1872 р. очолив кафедру загальної історії. Ф. Ліске був ініціатором створення Польського історичного товариства, підготував плеяду відомих істориків (Ф. Буяк, Л. Фінкель та інші). Фактично, з того часу на кафедрі загальної історії розпочалося домінування поляків, котрі перейшли на польську мову викладання. Після смерті Ф. Ліске його на посаді завідувача змінив Броніслав Равич-Дембінський (1892–1918).

У 1873 р. кафедру австрійської історії очолив українець проф. Ісидор Шараневич. Викладачі кафедри читали курси: “Історія Австро-Угорської монархії” (І. Шараневич), “Історія Австрії” (Т. Войцеховський). У 1871/72 навчальному році кафедра мала 6 слухачів на І курсі і 14 – на ІІ курсі, у 1881/82 – 13 і 16 відповідно, а в 1891/92 – 13 і 11. Серед осіб, що відвідували семінари з австрійської історії були відомі у майбутньому дослідники: Б. Дембіцький, І. Заруцький, А. Каліна, М. Кордуба, К. Ніттман, А. Скорський, Б. Червенський та інші. У 1892 р. керівником кафедри, замість І. Шараневича, став учень Ф. Ліске – проф. Людвік Фінкель. Як прихильник позитивізму, він посилив роботу із залучення архівних документів до наукової роботи. Частково було зміщено акцент у сфері наукових зацікавлень кафедри: загальні курси з історії Австрії посилились спеціальними курсами з вивчення міжнародних відносин. Так, Б. Дембіцький став автором праць, присвячених австро-прусським відносинам у XVIII ст. та католицькій реформації. В роки Першої світової війни діяльність кафедри австрійської історії була призупинена.

У міжвоєнний період, з 1920 р., завідувачем створеної кафедри загальної історії Нового часу був проф. Адам Шельонґовський, що обіймав цю посаду аж до початку Другої світової війни. На кафедрі з’явилися нові викладачі, зокрема 1922 р. посаду асистента посів Міхал Кузьмінський, дещо пізніше асистентом стала Ядвіґа Лєхіцька – у майбутньому відома польська дослідниця.

Після встановлення радянської влади у 1939 р. Львівський університет і його структурні одиниці було кардинально реформовано. У рамках створеного 1940 р. історичного факультету запрацювала кафедра історії Нового часу, яку очолив Андрій Данилович Скаба. Її викладачами значились Стефан Густавович Руднянський та Андрій Іванович Шеверда. Під час Другої світової війни кафедра не функціонувала і була відновлена лише восени 1944 р. Підбір кадрів значною мірою визначався політичною доцільністю, а повоєнне обличчя кафедри було сформоване переважно завдяки прибулим історикам з Одеси та Ленінграда. Для прикладу, у 1947–1948 н.р. тут працювали випускники Одеського університету Олександр Самойлович Бейліс (в.о. завідувача), Євген Георгійович Семенов та Ігор Михайлович Нєфьодов, а Іван Іванович Бєлякевич (завідувач) та Микола Лаврентійович Шаригін на кафедрі Нової історії країн Сходу. Окрім двох останніх на цій кафедрі тоді ж викладав випускник аспірантури Ленінградського університету Роман Михайлович Бродський. Одразу після війни почалось виховання власних кадрів. Так, у 1946–1948 рр. при кафедрі в аспірантурі навчався Володимир Олександрович Борис. Протягом 1948–1956 рр. він працював викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри, а згодом перейшов на кафедру історії південних і західних слов’ян.

Згідно з рішеннмя Міністерства вищої освіти СРСР від 23 березня 1948 р. до кафедри Нової історії було приєднано кафедру історії західних і південних слов’ян (в.о. завідувача доц. О. С. Бейліс), а 1 липня 1949 р. – кафедру  історії країн Сходу. Новоутворена структурна одиниця отримала назву історії Нового часу і країн Сходу (завідувач І. І. Бєлякевич). У 1950–1951 н.р. при кафедрі існувало три спеціалізації: історія нового та новітнього часу Заходу, історія країн Сходу, історія південних та західних слов’ян. 1 серпня 1953 р., після попередніх клопотань з боку очільників університету, видано міністерський наказ про поділ кафедри нової історії на дві кафедри: власне кафедру Нової історії та кафедру історії південних і західних слов’ян.

Упродовж др. пол. 1940 – середини 1950-х рр. майже всі викладачі кафедри захистили кандидатські дисертації: О. С. Бейліс (1947), Р. М. Бродський (1947), М. О. Кисельова (1949), Б. І. Распутніс (1950), А. П. Коваленко (1954), М. О. Ратич (1956), Т. Г. Солтановська (1956). У 1959 р. докторську дисертацію у Москві захистив Мартин Фаркашевич Лебович і з 1961 р. обійняв посаду завідувача кафедри Нової історії (І. І. Бєлякевич залишався на посаді доцента до 1978 р.) За редакцією М.Ф. Лебовича у 1962 р. було видано один з перших в УРСР підручник з новітньої історії (автори О. С. Бейліс, Б. І. Распутніс, Т. Г. Солтановська). Сфери наукових інтересів викладачів кафедри були найрізноманітніші: О. С. Бейліс (російсько-болгарські відносини ост. третини ХІХ ст.; історіографія), І. І. Бєлякевич (історія Сходу; полоністика), Р. М. Бродський (історія країн Сходу ХІХ – поч. ХХ ст.), М. О. Кисельова (історія Сходу), А. П. Коваленко (революційні події 1848–1849 рр.), М. Ф. Лебович (історія Угорщини), М. О. Ратич (робітничий рух), Т. Г. Солтановська (Французька революція 1789 р.). Представники кафедри забезпечували читання нормативних та спеціальних курсів з нової та новітньої історії країн Америки, Європи, Азії та Африки, читали історію окремих країн (Англія, Німеччина, Франція) на факультеті іноземних мов. Лаборантами у перші повоєнні десятиріччя працювали М. О. Ратич (1945–1946), Ф. М.Глауберман, Л. А. Закаляк (1956–1963).

Упродовж майже двох десятиліть викладацький склад кафедри не зазнавав суттєвих змін, однак вже на початку 1970-х рр. питання про оновлення штату видалось нагальним. У 1971 р. через недугу серця керівництво кафедрою залишив М. Ф. Лебович. Обов’язки завідувача протягом двох років виконував І. І. Бєлякевич. Однак уже в 1973 р. новим завідувачем було обрано Геннадія Миколайовича Кипаренка, котрий до того працював на кафедрі історії КПРС. До викладацького складу кафедри також влились Василь Якович Гордієнко, Степан Петрович Мовчан (перейшов з кафедри історії південних і західних слов’ян), Микола Євгенович Рожик. У 1974 р. старшим лаборантом стала випускниця історичного факультету Олеся Федорівна Буденко (перебувала на цій посаді до 2008 р.). Чергові зміни відбулися на зламі 1970–1980-х рр., коли кафедру поповнили Валерій Антонович Жулкевський (1978) та Юрій Васильович Бураков (1980).

У 1972 р. з ініціативи І. І. Бєлякевича “кафедру нової історії” перейменовано на “кафедру нової та новітньої історії”. Нова назва відповідала аналогам, які вже існували в інших провідних університетах Радянського Союзу і зберігалась до 2010 р., відтоді стала називатись “кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн”.

У 1983 р. завідувачем кафедри було обрано проф. Володимира Петровича Чугайова, котрий у 1981–1990 рр. одночасно був ректором Львівського університету.  Кафедру розмістили в авд.334а, де вона перебуває донині. У 1988 р. доцентом кафедри стала Лариса Вікторівна Ярош, котра до цього часу працювала в Інституті суспільних наук АН УРСР. Протягом 1989–1994 рр. посаду завідувача кафедри обіймав доц. Г. М. Кипаренко, 1994–1996 – в.о. завідувача був М. Є. Рожик. Переоцінка минулого, що настала наприкінці 1980 – на початку 1990-х років зумовила поступовий перегляд підходів до вивчення і висвітлення історії країн Заходу. Було опрацьовано нові програми курсів, впроваджено актуальні спецкурси. З 1987 р. асистентом кафедри почала працювати Зоя Анатоліївна Баран, 1992 р. – Наталія Вікторівна Кошелєва (до 2001), 1995 р. Василь Васильович Расевич (до 1999).

У 1996-2008 рр. посаду завідувача кафедри обійняв д.і.н., проф. Михайло Миколайович Швагуляк, який до того часу був провідним науковим співробітником Інституту українознавства НАН України (у свій час вихованець кафедри). Започатковано процес омолодження колективу кафедри. Її працівниками стали: Андрій Михайлович Козицький (з 1997), Наталія Володимирівна Турмис (з 2002), Богдан Петрович Чума (2002–2014), Руслан Богданович Сіромський (з 2005), Назар Андрійович Васьків (з 2011), Богдана Володимирівна Сипко (з 2013), Гандзя-Меланія Ігорівна Тичка (з 2019). Упродовж 2008 – 2019 рр.  завідувачем кафедри був д.і.н., проф. Степан Петрович Качараба – дослідник історії української еміграції. Після обрання його деканом історичного факультету завідувачкою кафедри стала к.і.н., доцент Зоя Анатоліївна Баран – дослідниця історії Польщі та польсько-українських відносин.

З 1 вересня 2023 кафедра змінила назву з “нової та новітньої історії зарубіжних країн” (2010-2019) на “світової історії модерного часу”.

Близько  50 аспірантів  кафедри успішно захистили кандидатські дисертації, зокрема:  В. В. Ададуров, А. В. Боляновський, В. В. Кушнір, Б. П. Чума, І. Б. Мрака; продовжили працю на кафедрі:

З. А. Баран, А. М. Козицький,  Р. Б. Сіромський, Н. А. Васьків, Б. В. Сипко, Г.-М.Тичка.

Працівники  кафедри проводять освітню, методичну та навчально-виховну діяльність за спеціальностями “історія та археологія”, “середня освіта (історія)” в межах освітніх ступенів “бакалавр” та “магістр”, здійснюють наукову та науково-дослідну діяльність.

Викладачі кафедри забезпечують читання таких нормативних курсів: “Історія Західної Європи і Північної Америки кінця XV–початку ХІХ ст.”, “Гуманітарні дисципліни: освітні завдання і навчальні методики” (доц. З. А. Баран); “Історія Західної Європи та Північної Америки ХІХ–початку ХХ ст.” (доц. Б. В. Сипко);  “Суспільно-політичні течії та рухи в Європі ХІХ–ХХ ст.” (проф. Р. Б. Сіромський); “Історія Західної Європи і Північної Америки ХХ–початку ХХІ ст.”, “Українці в світі” (доц. Н. А. Васьків); “Історія країн Сходу”, “Історія міжнародних відносин” (доц. А. М. Козицький).

Дисципліни кафедральної спеціалізації: Дунайська імперія: історія монархії Габсбургів, Політика багатокультурності у сучасній Європі. (доц. Н. В. Турмис); Трансформаційні процеси державного розвитку Німеччини (доц. Н. А. Васьків); Тоталітарні режими у світовій історії новітнього часу: генеза, типи, регіональні особливості; Сепаратистські рухи в країнах Заходу другої половини ХХ–поч. ХХІ ст. (проф. Р. Б. Сіромський); Українці в світі; Українська еміграція в країнах Заходу (доц. Н. А. Васьків); Політична культура США: демократичні традиції та інститути влади; Європейська інтеграція: історія та сучасність (доц. З. А. Баран); Антисемітизм та юдофобія у ХІХ – першій пол. ХХ ст. (доц. А. М. Козицький).

Загальноуніверситетські дисципліни вільного вибору студентом: Мусульманські спільноти Заходу (доц. Б. В. Сипко); Шпигунство періоду “холодної війни”: таємні операції, вербування агентів, міжнародні скандали (проф. Р. Б. Сіромський), Політичні убивства та замахи у Львові (друга половина ХІХ – перша половина ХХст.) (доц. А. М. Козицький).

Здобутком кафедри за останні роки стала публікація викладачами низки навчальних підручників та посібників: Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки. 1918–1945 рр. (З. Баран, Г. Кипаренко, С. Мовчан, М. Швагуляк (відп. ред.). Львів, 2005; Козицький А. Новітня історія Азії та Африки. Львів, 2005; Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки (1945 – початок ХХІ ст.) (З. Баран, Г. Кипаренко, А. Козицький, С. Мовчан, Р. Сіромський, М. Швагуляк (відп. ред.). Львів, 2011; Історія країн Західної Європи та Північної Америки Нового часу (кінець ХV – початок ХIХ ст.). (З. Баран (відпов. ред.), С. Качараба, Р. Сіромський, Б. Чума). Київ, 2015; Історія країн Західної Європи та Північної Америки Нового часу (ХІХ – початку ХХ століть): навчальний посібник / З.А. Баран, Н.А. Васьків, С.П. Качараба та ін.; за ред. Б.В. Сипко. Львів, 2020.

Співавтори посібника: Історія Центрально-Східної Європи (З. Баран. Львів, 2001).

Автори методичних матеріалів: Сіромський Р. Історія Західної Європи та Америки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Практикум для студентів історичного факультету. Львів, 2008; Качараба С., Сіромський Р. Історія Західної Європи та Америки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Практикум. Львів, 2015; Сипко Б. Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу “Історія Західної Європи та Америки ХІХ – початку ХХ ст.”. Львів, 2019;  Баран З. Практикум з курсу “Історія країн Західної Європи та Північної Америки Нового часу”. Для студентів історичного факультету. Частина перша.  Львів, 2023.

Професор Сіромський Р. Б. є співавторрм підручників для 10-11 класів із всесвітньої історії для закладів середньої освіти.

Усі викладачі кафедри взяли активну участь у написанні енциклопедичних довідників:

  • Світова історія: ХХ століття. Львів, 2008; Світова історія: ХХ-ХХІ століть. Енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене. За ред. І. Підкови і Р. Шуста. Львів, 2019;
  • Світова історія XX–XXI століття. Енциклопедичний словник / за ред. Ігора Підкови і Романа Шуста. Видання третє . Львів, 2020.
  • Енциклопедія Львова. В 4-х т. Львів, 2007 –2012.

Головні напрями наукових досліджень викладачів кафедри: історія Польщі та польсько-українських взаємин першої половини ХХ ст. (З. Баран); сходознавчі студії, геноцид як явище в історії (А. Козицький); історія Австрії, нумізматика (Н. Турмис); історія Канади ХХ ст., проблема дотримання прав людини в УРСР у політиці країн Заходу (Р. Сіромський); “єврейське питання” в Галичині кінця ХІХ–першої третини ХХ ст. (Н. Васьків), мусульманські спільноти в країнах Європи (Б. Сипко); “українське питання” у політиці Франції першої чверті ХХ ст. (Г.-М. Тичка).

 

Співробітники

завідувачБАРАН Зоя Анатоліївназавідувач
професор (сумісник)СІРОМСЬКИЙ Руслан Богдановичпрофесор (сумісник)
доцентВАСЬКІВ Назар Андрійовичдоцент
доцентКОЗИЦЬКИЙ Андрій Михайловичдоцент
доцентСИПКО Богдана Володимирівнадоцент
доцентТУРМИС Наталія Володимирівнадоцент
асистентВАХНЯНИН Анна Сергіївнаасистент
старший лаборант, доцент (сумісник)ТИЧКА Ганна-Меланія Ігорівнастарший лаборант, доцент (сумісник)

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Баран З. Практикум з курсу “Історія країн Західної Європи та Північної Америки Нового часу”. Для студентів історичного факультету. Частина перша.  Львів, 2023.

Історія країн Західної Європи та Північної Америки Нового часу (кінець XV – початок ХІХ ст.): навч. посіб. /З.А. Баран, С. П. Качараба, Р. Б. Сіромський, Б. П. Чума ; за ред. З. А. Баран. – К. : Знання, 2015. – 533 с.

 

Сипко Б. Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу “Історія Західної Європи та Америки ХІХ – початку ХХ ст.”. Львів, 2019

 

Історія Західної Європи та Америки ХХ–ХХІ ст.: плани семінарських занять (викладач – к.і.н., доц. Васьків Н.А.)

Качараба С., Сіромський Р.Історія Західної Європи та Америки др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст. Практикум для студентів гуманітарних факультетів. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015.

Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки (1918-1945 рр.) : посібник / З. А. Баран, Г. М. Кипаренко, С. П. Мовчан, М. М. Швагуляк. – Львів : Афіша, 2008. – 288 c.

 

 

 

 

Змішане (дистанційно-очне) навчання

2021-2022 н.р.

Шпигунство періоду “холодної війни”: таємні операції, вербування агентів, міжнародні скандали

2020-2021 н.р.

Шпигунство періоду “холодної війни”: таємні операції, вербування агентів, міжнародні скандали

Мусульманський чинник у світовій історії ХХ – початку ХХІ ст.

«Інший» та «чужий»: ксенофобія у Франції у ХІХ – на поч. ХХІ ст.

Історія Сходу ХХ – поч. ХХІ ст.

Методичні рекомендації з курсу Історія західної Європи та північної Америки нового часу (XV- початок ХІХ ст.)

Дистанційне навчання ІІ семестр 2019-2020 н. р.

ІІ курс

Дунайська імперія: історія династії Габсбургів

Європейська культура модерної доби

Науковий семінар (014)

ІІІ курс

ЗАОЧНЕ НАВЧАННЯ Історія Західної Європи та Америки ХХ – поч. ХХІ ст.

ЗАОЧНЕ НАВЧАННЯ Новітня історія країн Сходу

Історія Західної Європи та Америки ХХ – поч. ХХІ ст.

Колоніальна політика та культурні впливи Франції у ХІХ – на початку ХХІ ст.

Науковий семінар (Європейська історична регіоналістика, 032)

Шпигунство періоду “холодної війни”: таємні операції, вербування агентів, міжнародні скандали

IV курс

Історія країн Сходу нового та новітнього часу

Історія сепаратистських рухів у країнах Заходу др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст. (032)

Історія сепаратистських рухів у країнах Заходу др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст. (014)

Мусульманські спільноти Західної Європи у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Науково-методичний семінар (014)

Науково-методичний семінар (032)

Сучасна українська діаспора

Українці в світі. Заочна форма навчання. Група Ісо-41з

ОС “Магістр”, І курс

Європейська інтеграція: історія та сучасність

Магістерський семінар (іст. м 51 с) “Світова історія: минуле та виклики сучасності”

Науково-методичний семінар (ісо м 51 с) “Європейські студiї та американістика”

Фундаменталізм у сучасному світі

Українці в світі

Аспіранти ІІ року навчання

Історія антисемітизму  та юдофобії кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

Вітаємо Руслана Богдановича Сіромського з отриманням атестата професора!

02.02.2024 | 15:17

1 лютого 2024 р. відбулося засідання Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка. Розпочинаючи засідання, Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник вручив атестат професора докторові історичних наук, в.о. декана історичного факультету Русланові Сіромському. Щиро вітаємо Руслана Богдановича і бажаємо подальших наукових злетів, втілення всіх творчих і наукових задумів під мирним небом України.

Читати »

Відбулася презентація книги Андрія Козицького «Велика брехня: Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору»

17.01.2024 | 09:20

15 січня 2024 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація книги доцента кафедри світової історії модерного часу Андрія Козицького «Велика брехня: Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору». Захід відбувався за участі автора, в. о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак, Ректора Володимира Мельника, запрошених науковців, а також викладачів та студентів Львівського університету.

Книга «Велика брехня: Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» присвячена методам та моделям заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, які використовували пропагандистські апарати СРСР...

Читати »

Вітаємо в.о. декана історичного факультету Руслана Сіромського з присвоєнням вченого звання професора!

27.12.2023 | 12:13

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1543 від 20 грудня 2023 року «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023» науковцям Університету присвоєно вчені звання професора і доцента.

Зокрема, вчене звання професора присвоєно в.о. декана історичного факультету, доктору історичних наук, професору кафедри світової історії модерного часу Сіромському Руслану Богдановичу.
Щиро вітаємо Руслана  Богдановича з високим визнанням його здобутків! Нехай кожен день буде сповненим наснаги до нових відкриттів і віри у свою освітньо-наукову місію, яка є...

Читати »

Завідувач кафедри світової історії модерного часу Зоя Баран взяла участь у стажуванні в Берлінському університеті ім. Гумбольдтів (Німеччина)

12.12.2023 | 10:05

Упродовж 4-8.12.2023 р. у рамках проєкту Erasmus+ завідувач кафедри світової історії модерного часу, доцент Зоя Баран взяла участь у стажуванні в Берлінському університеті ім. Гумбольдтів (Німеччина). Програма передбачала знайомство з діяльністю міжнародного відділу університету, особливостями партнерської співпраці з вищими навчальними закладами інших країн, зокрема в контексті академічної мобільності студентів. Особливе зацікавлення викликала інформація про структурні підрозділи історичного факультету Берлінського університету ім. Гумбольдтів, його навчальні програми та курси. Попри насичений графік роботи вдалося поспілкуватися з представниками інших країн та університетів, відвідати...

Читати »