Між традицією і модерністю: єврейський сегмент у європейській історії нового часу

Тип: На вибір студента

Кафедра: світової історії модерного часу

Навчальний план

Семестр	Кредити	Звітність
8	3	Залік

Лекції

Семестр	К-сть годин	Лектор	Група(и)
8	39	доцент Васьків Н. А.	Іст-41с, Іст-42c, Іст-43c

Опис курсу

Метою вивчення вибіркової дисципліни «Між традицією і модерністю: єврейський сегмент у європейській історії нового часу» є на основі вивчення джерельних матеріалів та аналізу найновіших здобутків історіографії ознайомити студентів з історичним процесами, що вплинули на розвиток єврейських громад та їхнього місця в політико-правовому, економічному і соціокультурному середовищах європейських країн Нового часу.

Цілі: Сформувати розуміння етапів розвитку історії єврейського народу крізь призму трансформаційних процесів на європейських теренах. Розглянути побутові, соціально-економічні, культурні та інтелектуальні процеси. З’ясувати особливості етнічної самосвідомості, ідентичності, міжетнічної комунікації, впливу соціокультурних процесів, світоглядних основ культурного життя єврейських громад. Виокремити способи взаємодії традиційних цінностей з ідеями модерності.

Навчальна дисципліна формує такі програмні компетентності:

А). Загальні компетентності:

– Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу;

– Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел;

– Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

– Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

– Здатність працювати в команді.

Б). Спеціальні компетентності:

– Усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами в минулому та сучасності;

– Усвідомлення відмінностей в історіографічних поглядах різних періодів та в різних контекстах;

– Здатність використовувати у фаховій діяльності знання гуманітарних та соціальних наук, вміння аналізувати, оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні й соціальні події та явища;

– Здатність працювати з історичними текстами і документами, коментувати, анотувати їх відповідно до певних критеріїв; презентувати і обговорювати результати наукових досліджень;

– Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією;

– Діяти згідно з принципами академічної доброчесності та професійної етики історика.

В). Програмні результати навчання:

– Розуміти контекст і причини відповідних історичних подій та використовувати ці знання у професійній діяльності;

– Володіти понятійно-категоріальним апаратом історичної науки, професійно оперувати науковими термінами, прийнятими у фаховому середовищі;

– Вміти працювати з письмовими, речовими, етнографічними, усними, архівними та іншими історичними джерелами;

– Розуміти і виявляти відмінності в історіописанні, поглядах на минуле представників різних епох та у різних контекстах;

– Здійснювати аналіз ситуацій з урахуванням історичного контексту та/або історичних передумов;

Рекомендована література

Васьків Н. Джерела до вивчення єврейського питання в Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали VI-ї краєзнавчої конференції (4.III.2016). Львів, 2016. С. 26–36.
Васьків Н. Українсько-єврейська співпраця під час виборів до Австрійського парламенту 1907 і 1911 рр. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. С. 386-402.
Гельстон Й. Єврейські цвинтарі у Львові. “Ї” – Незалежний культурологічний часопис. Вип. 51. 2008. С. 296-302.
Герцл Т. Єврейська держава. Львів, 2020.
Глембоцька Г. Єврейське образотворче мистецтво у Галичині. “Ї” – Незалежний культурологічний часопис. Вип. 51. 2008. С. 236–261.
Гусак Р. Музична культура штетлів. “Ї” – Незалежний культурологічний часопис. Вип. 48. 2007. С. 86–90.
Дашкевич Я. Взаємовідносини між українським та єврейським населенням у Східній Галичині (кінець ХІХ – поч. ХХ ст. ). Український історичний журнал. 1990. № 10. С. 63–73.
Джонсон П. Історія євреїв. Київ: Видавничий дім “Альтернативи”, 2000. 702 с.
Кержнер А. Релігійне життя. Хасидизм. Нариси з історії та культури євреїв України. Видання друге. Київ, Дух і Літера, 2008. С. 259-275.
Кержнер А. Традиції та побут євреїв України. Нариси з історії та культури євреїв України. Видання друге. Київ, Дух і Літера, 2008. С. 275-300.
1. Котляр Є. Сакральна і повсякденна єврейська архітектура. Нариси з історії та культури євреїв України. Видання друге. Київ, Дух і Літера, 2008. С. 330-360.
2. Меламед В. У боротьбі за рівноправність і національне відродження (1849-1918). “Ї” – Незалежний культурологічний часопис. Вип. 51. 2008. С. 58–71.
3. Монолатій І. Євреї в імперії Габсбургів. Нариси з історії та культури євреїв України. Видання друге. Київ, Дух і Літера, 2008. С. 97–116.
4. Орлянський В. Методологічні підходи до дослідження українського єврейства. Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. Львів, 2003. № 5-6. С. 294–297.
5. Петровський-Штерн Й. Штетл: золота доба єврейського містечка. Київ: Критика, 2019. 394 с.
6. Феллер М. Єврейська література. Нариси з історії та культури євреїв України. Видання друге. Київ, Дух і Літера, 2008. С. 360-378.
7. Франко І. Zur Judenfrage (До юдейського питання): Літературно-публіцистичне видання. Київ, МАУП. (Б-ка журналу “Персонал”). 2002. 40 с.
8. Agnieszka Jagodzińska, Pomiędzy. Akulturacja Żydów Warszawy w drugiej połowie XIX wieku, Wrocław 2008.
9. Balaban M. Zydzi w Austrii za panowania cesarza Franciszka Jozefa I ze szczegolnem uwzdednionem Galicji 1848-1908. Stanislawow, 1909. 32 s.
10. Bartal I. Jews of Eastern Europe 1772-1881. University of Pennsylvania Press, 2006.
11. Biale D. Cultures of the Jews: A New History. Schocken; First Edition 2002.
12. Chazan R. The Jews of Medieval Western Christendom
  1000–1500. New York University, 2006.
13. Friеdman F. Dzieje Żydów w Galicji (1772-1914). Żydzi w Polsce odrodzonej. Pod. red. I. Schipera, A. Tartakowera i A. Hafftki. T. 1. Warzawa, 1933. S. 377–412.
14. Gruber, R. E. Jewish Heritage Travel: A Guide to Eastern Europe. 1992, 320 p.
15. Heschel A. Y. The Eastern European Era in Jewish Historу. Studies in Modern Jewish Social History. KTAV Publishing House, 1972. P. 3-23.
16. Mahler R. The Social and Political Aspects of the Haskalah in Galicia. Studies in Modern Jewish Social History. New York: Ktav, 1972. P. 58-85.
17. Manekin R. Hasidism and the Habsburg Empire, 1788-1867. Jewish History 27, 2-4 (2013), p. 271-297.
18. Marcin Wodziński. Groby cadyków w Polsce. Wrocław, 1998.
19. Petrovsky-Shtern Y. The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe. Prinston University Press, 2014. 433 p.
20. Ravid B. The Jews of Early Modern Venice. Johns Hopkins University Press; First Edition, 2001.
21. Rosman M. Founder of Hasidism: a Quest for the Historical Ba’al Shem Tov. Berkeley: California University Press, 1996.
22. Schall J. Historja żydów w Polsce, na Litwie i Rusi. Lwów: Nakł. Wyd-wa “Polska niepodległa”, 1934. 320 c.
23. Schama S. The Story of the Jews. 2014. 520 p.

Силабус:

Завантажити силабус

Історичний факультет

Навчання