Етнографічна мозаїка Галичини
Тип: На вибір студента
Кафедра: етнології
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 8 | 4 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 7 | 48 | Гілевич І. Я. | Ісо-41с, Ісо-42с |
Опис курсу
Пропонований курс охоплює період ХІХ – початку ХХІ ст. та тематично пов’язаний з іншими курсами, що читаються на історичному факультеті (“Етнологія України“, “Історико-етнографічне районуванн України”, “Духовна культура українців Карпат” та ін.). Виклад курсу побудовано таким чином, щоб показати специфіку Галичини як історико-політичного регіону та її вплив на формування певних особливостей у традиційній культуру етнографчних (бойки, лемки, гуцули) та локальних (волиняни, ополяни, покутяни, подоляни, надсянці) груп українського народу, ареал розселення яких частково чи повністю припадав на терени вказаного історико-політичного регіону.
Дисципліна “Етнографічна мозаїка Галичини” належить до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки для студентів четвертого курсу спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) та викладається у VІІІ семестрі в обсязі 4 кредитів за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).
Метою вивчення дисципліни “Етнографічна мозаїка Галичини” є розширити знання студентів про процес формування меж історико-етнографічних районів України, історію їхнього дослідження, загальноукраїнські риси, регіональні особливості та локальну специфіку основних ділянок традиційної культури етнографічних (гуцули, лемки, бойки) та локальних груп (волиняни волиняни, ополяни, покутяни, подоляни, надсянці) українського народу, ареал розселення яких частково чи повністю припадав на терени такого історико-політичного регіону як Галичина. Розкрити природні, політичні й міграційно-демографічні чинники, які зумовили появу і розвиток у різних районах відмінних елементів етнокультури. На фоні цього розмаїття простежити інваріантні (незмінні) компоненти традиційної культури, тобто спільні для українців на всій їхній етнічній території. Показати роль елементів традиційної культури у сучасному житті мешканців різних етнографічних районів України, їхній потенціал у розвитку туристичної привабливості України. При викладанні предмету студенти дізнаються про історію розробки історико-етнографічного районування України та його проблемні моменти на сучасному етапі.
Завдання:
- ознайомити студентів із методологічними принципами розробки схеми історико-етнографічного районування України та її проблемними моментами;
- розглянути специфіку та стан дослідження різних історико-етнографічних районів в межах історико-політичної Галичини;
- ознайомити студентів з основними регіональними рисами та локальними особливостями господарських занять, матеріальної, духовної та соціонормативної культури мешканців вказаних історико-етнографічних районів, специфікою її побутування на сучасному етапі та туристичним потенціалом;
Після завершення курсу студент буде:
знати:
- етнографічні та локальні групи українського народу, найважливіші особливості їхньої традиційної культури;
- основні літературні праці, фільми та твори мистецтва, що присвячені традиційній культурі етнографічних та локальних груп українського народу;
розуміти
- зміст понять: етнос, етнографічна група, локальна група, етнографічний район, історико-політичний регіон, етнічна група, етнічна ідентичність, національний, національна меншина, ознаки і властивості, свідомість, самосвідомість, самоідентифікація, традиційно-побутова культура;
- тенденції трансформації та нівеляції регіональних особливостей традиційної культури українців упродовж ХІХ – початку ХХІ ст.;
- роль елементів традиційної культури у сучасному житті мешканців різних етнографічних районів України, їхній потенціал у розвитку туристичної привабливості України загалом та її окремих регіонів зокрема;
вміти:
- самостійно давати комплексну характеристику традиційної культури, ареалу розселення та історії дослідження різних етнографічних та локальних груп українського народу в межах історико-політичної Галичини;
- застосовувати на практиці у туристичній, освітній, мистецькій, рекламній, торгівельній, розважальній та інших сферах ті знання, що студент отримав під час вивчення курсу;
Рекомендована література
Література:
Бойківщина: історико-етнографічне дослідження / за ред. Ю.Г.Гошка. К.: Наукова думка, 1983. 304 с.
Глушко М. Етнографічне районування України: стан, проблеми, завдання (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ – початку ХХІ століть) // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2009. Вип. 44. С. 179–214. (http://chtyvo.org.ua/authors/Hlushko_Mykhailo/Etnohrafichne_raionuvannia_Ukrainy_stan_problemy_zavdannia_za_materialamy_naukovykh_doslidzhen_druho.pdf)
Глушко М. Етнографічне районування української Галичини (за матеріалами наукових досліджень ХІХ – початку ХХ ст.) // Галичина: Етнічна історія: тематичний збірник статей. Львів, 2008. С. 46–80. (http://shron1.chtyvo.org.ua/Makarchuk_Stepan/Halychyna_Etnichna_istoriia_Tematychnyi_zbirnyk_statei.pdf)
Глушко М., Хомчак Л. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2017. 591 с.
Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів: ІН НАН України, 2007. 351 с.
Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / відп. ред. Ю. Г. Гошко. К.: Наукова думка, 1987. 471 с.
Етнографічні групи українців Карпат. Бойки / за ред. С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. 576 с.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули / за ред. С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. 384 с.
Етнографічні групи українців Карпат. Лемки / за ред. С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. 368 с.
Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України: нариси й статті. Львів : ІН НАН України, 2002. 351 с.
Кирчів Р. Опілля як етнографічно-фольклорний регіон України // Народознавчі Зошити. 2005. № 1–2. С. 50–59.
Кирчів Р. Покуття як історико-етнографічний район України // Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 3–22. (http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2017_1_3)
Кирчів Р. Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини. К.: Наукова думка, 1978. 174 с.
Лемківщина: історико-етнографічне дослідження у 2 т. / за ред. С. П. Павлюка. Львів : Інститут народознавства НАН України, 1999. Т. 1. 360 с.; 2002. Т. 2. 417 с.
Поділля: Історико-етнографічне дослідження / [відп. ред. А. П. Пономарьов]. К.: ВНКЦ “Доля”, 1994. 499 с.
Посібники:
Кирчiв Р. Eтнoграфiчнe райoнування України // Етнографія українців: навч. посібн. / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. C. 185–214.
Макарчук С. Історико-етнографічні райони України: навч. посіб. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. 351 с., 53 іл.
Додаткова
Білан М. С., Стельмащук Г. Г. Український стрій. 2-е вид. Львів: Апріорі, 2011. 313 с.
Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини. Львів: Сполом, 2015. 227 с.
Гілевич І. “Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білорусії та Молдавії” і польові дослідження в Україні (середина 1960-х – початок 1970-х рр.) // Народознавчі зошити. 2011. № 3. С. 401–412. (http://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/01/08_Hilevych_ist.-etnogr.-Atlas_2011-1.pdf).
Гілевич І. Традиційна культура українців галицької Волині у працях Івана Франка // Іван Франко: “Я єсть пролог…”: матеріали Міжнар. наук. конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р.): у 2 т. Львів, 2019. Т. 1. С. 218–235.
Гілевич І. Фольклорно-етнографічні дослідження Якова Миколаєвича на теренах галицької Волині наприкінці ХІХ ст. // Вісник ЛУ. 2015. Вип. 51. С. 355–395.
Глушко М. “Гуцульщина” Володимира Шухевича – відображення стану української етнографії наприкінці XIX – на початку XX ст. // Шухевич В. Гуцульщина: в 5 ч. / ПередмА. А. Карпенко; післям. М. С. Глушко; упоряд. О. О. Савчук (Репринтне видання 1899–1908 рр.). Харків: Видавець О. Савчук, 2018. С. 1205–1216.
Глушко М. “Дід” – традиційний хліборобський атрибут різдвяно-новорічних свят українців Надсяння // Народна творчість та етнологія. 2016. № 6. С. 31–41.
Глушко М. Історико-етнографічна Волинь: локалізація, межі (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ – початку ХХІ ст.) // ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків “Українська історична наука на шляху творчого поступу”. Луцьк, 17–19 травня 2006 р.: Доповіді та повідомлення: В 3‑х т. Луцьк, 2007. Т. 1. С. 111–119.
Глушко М. Надсяння: локалізація і межі етнографічного району України // НТЕ. 2017. № 3. С. 7–15.
Глушко М. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району // Фортеця: збірник заповідника “Тустань”. Львів: Простір-М, 2018. Кн. 3. С. 372–383.
Глушко М. Підгір’я – окрема етнографічна одиниця України? // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Вип. 48. С. 299–318. (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/history/article/download/556/564)
Глушко М. Традиційні звичаї та обряди Свят-вечора українців Надсяння // Народознавчі зошити. 2016. № 6. С. 1320–1330.
Годованська О. Наукові дискусії довкола Опілля як етнографічного субрайону України // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Острог: Національний університет “Острозька академія”, 2006.– Вип. 6.– С.55–65.
Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцульщини. Львів: Логос, 2000. 135 с., іл.
Данилюк А. Г. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. 103 с.: іл.
Данилюк А. Г. Шляхами України: етнографічний нарис. Львів: Світ, 2003. 256 с.
Заставний Ф. Д. Географія України: у двох книгах. Львів: Світ, 1994. 470 с.
Збир І. Оскар Кольберґ і його збірник “Покуття”: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2014. 269 с.
Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття // Народознавчі зошити. 2015. № 1. С. 70–90. (http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2015_1_9)
Косміна Т. В. Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ–ХХ ст.: історико-етнографічне дослідження. К., 1980.
Кутельмах К. Календарна обрядовість як етногенетичне джерело // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. У 4‑х тт. Львів: ІН НАН України, 2006. Т. ІІ: Етнологія та мистецтвознавство. С. 473–557.
Макарчук С. Історико-політичне та етнографічне районування України: питання співвідносності // Народознавчі Зошити. 2001. № 3. С. 388–393.
Пуківський Ю. Весняна календарно-побутова обрядовість українців історико-етнографічної Волині: монографія. Львів, 2015. 310 с.
Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX – початку XX століть // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1995. Т. ССХХХ: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 79–106.
Радович Р. Етнографічне районування народного житла північно-західної Галичини та південно-західної Волині // ЕІНЄ. 2002. Вип. 25. С. 138–144;
Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898–1939 р.р.). Львів, 2000. 207 с.; іл.
Сілецький Р. Традиційне селянське житло українців Галичини ХІХ – початку ХХ ст. // Галичина: Етнічна історія: тематичний збірник статей. Львів, 2008. С. 81–103.
Стельмах Г.Ю. Етнографічне районування України кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Українська етнографія. К.: Вид‑во АН УРСР, 1958. С. 106–114. (Наукові записки / ІМФЕ АН УРСР ; т. ІV).
Тарнавський Р. Проблема історико-етнографічного районування української етнічної території у працях Адама Фішера // Сторінки історії. Київ, 2017. Вип. 43 С. 73–81.
Тиводар М. Етнографія Закарпаття: історико-етнографічний нарис. Ужгород: Ґражда, 2011. 416 + 16 с. кол. іл.
Українська етнологія: Навч. посібн. / За ред В.К. Борисенко. К.: Либідь, 2007. 400 с.
Українське народознавство: Навч. посібн. / За ред. С.П. Павлюка. Вид. 2-ге, перероб. і доп. К.: Знання, 2004. 570 с.
Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження / відп. ред. В. Борисенко. К. : Родовід, 1997. 383 с.