Історія України ХІХ ст.

Тип: Нормативний

Кафедра: новітньої історії україни імені михайла грушевського

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632доцент Мудрий М. М.Іст-31с, Іст-32c, Іст-33c, Іст-44с, Ісо-31с, Ісо-32с, Ісо-33с

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632Іст-31с
Іст-32c
Іст-33c
Іст-44с
Ісо-31с
Ісо-32с
Ісо-33с

Опис курсу

Мета навчального курсу – висвітлити становлення новочасного українського суспільства, беручи до уваги адміністративно-територіальний, економічний, етносоціальний та культурно-інтелектуальний чинники; показати змінність протягом століття всіх складових суспільного життя, що в підсумку привело до розриву зі старими, вибудуваними на аграрному традиціоналізмі цінностями й стало основою для утворення модерної української нації; ознайомити студентів з головними напрямами наукових досліджень у ділянці історії України ХІХ ст. та історіографічними дискусіями навколо вибраних питань курсу.

Узагальнено зміст історичного матеріалу, що відображений у програмі, ґрунтується на таких засадах: 1. Сутність історії України ХІХ ст. потрактована як формування новочасної української національної ідеї («національного проекту») на базі кількох «руських» регіональних ідентичностей (йдеться передусім про перетворення Малоросії і Галицької Русі на Україну). 2. Розрізняються поняття етносу (природно-біологічної спільноти, з’єднаної спільністю походження, мови, звичаїв і традицій) та нації (нової культурної чи політичної цілості, консолідованої з етносу/етносів на підставі громадянського патріотизму й усвідомлення причетності до спільної батьківщини). 3. Прояви соціального життя всіх без винятку етнічних і національних спільнот на українській (у сучасному розумінні) території розглядаються як невід’ємна складова історії України. 4. Численні, інколи навіть суперечливі національно-політичні лояльності та орієнтації, що в ХІХ ст. поєднувалися у свідомості будь-якого представника української інтелігенції (йдеться, передусім, про проросійську і пропольську орієнтації) трактуються не як відхід від чисто української національної лінії, а як пошуки громадсько активною частиною українського суспільства національних орієнтирів. 5. Визнається, що частиною культурно-інтелектуальної історії України є внесок українців у формування культурного надбання і, навіть, ідеологій імперських націй.

 Завдання навчального курсу – у результаті вивчення навчальної дисципліни студент зможе

а) знати:

— зміст понять «довге ХІХ століття», «етнос / нація», «національне відродження», «національний рух», «модернізація», «індустріалізація / промисловий переворот», «інтелігенція», «урбанізація», «емансипація» та ін.;

— хронологічні межі «довгого ХІХ століття» та історіографічні підходи до його внутрішньої періодизації, критерії періодизації;

— просторові межі України ХІХ ст., адміністративно-територіальний устрій на українських теренах у складі Російської та Австро-Угорської імперій;

— хронологію ключових подій політичного, економічного та культурного життя українського суспільства та інших національних спільнот на теренах України;

— основні статистичні показники, які характеризували етнодемографічні, соціальні та економічні зміни впродовж ХІХ ст.;

— інфраструктуру та ідейні основи українського руху в ХІХ ст., його зв’язки з національними рухами інших європейських народів;

— ключові постаті української історії ХІХ ст. (громадських діячів, політиків, учених, літераторів, митців), які формували організаційне та інтелектуальне підґрунтя модерного українства.

б) вміти:

— визначати хронологічну послідовність історичних подій; хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху;

— показувати на історичній карті території розселення українців, територіальні зміни, що відбувалися, і співставляти їх із сучасними кордонами України;

— характеризувати політико-адміністративний устрій України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій;

— визначати сутність української національної ідеї, причини розвитку та особливості українського національного та суспільно-політичного рухів у контексті націєтворчих процесів у Центрально-Східній Європі;

— пояснювати економічні та соціальні процеси на території України, сутність переходу від традиційного до індустріального суспільства; називати основні риси модерного суспільства;

— описувати та порівнювати становище українського населення та риси повсякденного життя українців на різних етапах історичного розвитку та у складі різних державних утворень;

— описувати явища культурного та духовного життя; порівнювати ідеї та цінності минулого з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

— аналізувати економічну, політичну та культурну активність інших етносів/націй на території України; характеризувати міжнаціональні відносини та наводити приклади взаємодії між українським та іншими національними рухами на території України;

— визначати місце та роль українців у складі Російської імперії та Австрійської (Австро-Угорської) монархії, наводити приклади українського вкладу в буття цих держав;

— визначати суспільну значущість історичних подій, тенденції розвитку українського суспільства, які домінували на різних історичних етапах, та причинно-наслідкові зв’язки;

— шукати історичну інформацію та користуватися різними джерелами інформації (науковими монографіями, науково-популярними працями, енциклопедіями, періодичними виданнями та ін.);

— критично оцінювати історичну інформацію та інтерпретувати її з урахуванням множинності підходів; формувати власну точку зору та представляти її в усній та писемній формі.

Рекомендована література

rekomendowana literatura

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму