Давня і середньовічна історія Центральної та Східної Європи (032 Історія та археологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: історії центральної та східної європи

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
54Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
532доцент Лешкович Н. О.Іст-31с, Іст-32c, Іст-33c

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
532Іст-31сдоцент Лешкович Н. О.
Іст-32cдоцент Шпик І. Є.
Іст-33cдоцент Лешкович Н. О.

Опис курсу

Анотація навчальної дисципліни

       Курс розроблено таким чином, щоб познайомити студентів-істориків з передумовами і особливостями процесу утворення та розвитку держав Центральної та Східної Європи; формуванням їх політики, геополітичних інтересів, соціально-економічних моделей, ідеології, культури.

У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна; загальні; фахові) й досягаються такі програмні результати навчання:

ЗК 1. Знаходити, опрацьовувати, критично аналізувати, систематизувати та верифікувати інформацію з різних джерел.

ЗК 4. Виявляти здатність навчатися та самонавчатися, ефективно планувати роботу й відповідально ставитися до обов’язків, вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний рівень протягом усього життя.

ЗК 7. Виявляти і творчо підходити до вирішення проблем, ухвалювати обгрунтовані рішення, генерувати нові ідеї, виявляти ініціативу.

ФК 1. Знати предметну область майбутньої професії, вміти аналізувати історичні явища, встановлювати і розуміти причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і явищ, пояснювати політичні, соціокультурні, економічні процеси.

ФК 3. Демонструвати навички логічного, критичного і системного аналізу першоджерел, розуміння їх історичного характеру і значення.

ФК 6. Знати основні теорії та концепції сучасної історіографії, джерелознавства, здійснювати джерелознавчий аналіз зібраної інформації.

ПРН 1. Здатність володіти історичним матеріалом, понятійним апаратом, принципами й методиками організації навчального процесу в загальноосвітній школі та способами проектування навчальної діяльності.

ПРН 8. Здатність аналізувати інформацію, дотримуючись принципів наукової об’єктивності й неупередженості.

Після завершення цього курсу студент буде:

Знати:

  • сучасну науково-теоретичну базу проблематики утворення та розвитку держав регіону;
  • витоки, етапи, загальні тенденції та особливості процесу державотворення народів регіону;
  • специфіку організації, модель та функціонування центральної влади в політичних системах регіону;
  • особливості соціально-економічного розвитку, культурних процесів, формування ментальності народів регіону;
  • роль як окремих особистостей, так і подій, явищ, процесів суспільного життя;
  • найголовніші події в історії народів регіону зазначеного періоду.

Основні поняття: цивілізація, християнізація, династія, жупа, комітати, богомільство, гайдуцтво, станово-представницька монархія, унія, привілеї, сейм, Державні збори, екзекуційний рух, деспотовина, гусизм, чашники, таборити, національна монархія, протестантизм, міста-держави, Празька дефенестрація, повстання станів, Законник, Золота булла 1356р., шляхетська демократія, магнатська олігархія, Військовий Кордон, Відродження, Просвітництво, конфедерація, Конституція.

Вміти:

  • поповнити свої знання найновішими історіографічними здобутками щодо вказаної проблеми;
  • пояснювати специфіку та особливості державотворчих процесів в історії народів регіону;
  • володіти основним фактологічним матеріалом з історії країн регіону;
  • визначити цивілізаційні характеристики політичних, соціально-економічних, ідеологічних, культурних процесів в регіоні.

Комунікувати:

  • діяти й взаємодіяти в інформаційному просторі як активний учасник освітнього середовища;
  • застосовувати інформаційно-комунікаційні технології;
  • конструктивно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, з носіями знань, розвивати досвід наукової комунікації в усній і письмовій формі;
  • професійно вести дискусії на історичні й суміжні теми; співвідносити знання про минуле з сучасними тенденціями розвитку суспільства;
  • розвивати досвід публічних презентацій проєктів, цілей та результатів наукових пошуків і популяризації педагогічних знань;
  • спрямовувати пошукову й культурно-освітню роботу в русло актуальних суспільних викликів сучасності, враховувати змінність соціокультурного середовища.

Автономія та відповідальність:

– виявляти, ставити та вирішувати проблеми, ранжувати цінності, цілі і завдання педагогічної діяльності на основі етичних стандартів педагогічної професії та законодавства України про освіту;

– аналізувати й оцінювати педагогічні знання, нові ідеї і цілі соціально, відповідально і свідомо на основі принципів людиноцентризму та прав людини;

– продуктивно застосувати професійний і творчий потенціал як для самореалізації особистості, так і в інтересах суспільства; розуміти проблематику ролі й місця людини в історичному процесі, політичній та соціальній організації суспільства;

– нести особисту відповідальність за організацію та проведення педагогічного дослідження, достовірність, надійність і об’єктивність отриманих результатів;

– усвідомлювати відповідальність за результати професійної діяльності перед родиною, громадою, суспільством і державою;

  • керуватися в повсякденному житті моральними й етичними нормами, з повагою і розумінням ставитися до інших світоглядних позицій.

Рекомендована література

Основна (базова)

  1. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. Київ, 2004.
  2. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії і цивілізації. Київ, 2000.
  3. Дейвіс Норман. Боже ігрище. Історія Польщі. Київ, 2008.
  4. Історія Центрально – Східної Європи: посібник / за ред. Л. Зашкільняка. Львів, 2001.
  5. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002.
  6. Історія західних і південних слов’ян ( з давніх часів до XX ст): навчальний посібник / за ред. В.І. Ярового. Київ, 2001.
  7. Камінський Анджей. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795. Київ, 2011.
  8. Клочовський Є. Історія Польщі до кінця XV ст. Сандомир, 2005.
  9. Лужицькі серби. Львів, 1997.
  10. Потульницький В. Корона та ціна. Історіософія династичної історії Центральної та Східної Європи IX-XVIII століть. Львів, 2018.
  11. Польща – нарис історії /Перекл. з пол. Варшава, 2015.
  12. Славіч Б. Історія Балкан XVIII i XIX століття. Київ, 2003.
  13. Хрестоматія з історії західних і південних слов’ян. Давня доба, Середньовіччя / за ред. В. Ярового. Київ, 2011
  14. Хрестоматія з історії західних і південних слов’ян / за ред. В. Ярового. Т.2 Нова доба. Київ, 2016.
  15. Чорній В. Слов’янознавчі студії. Львів, 2002.
  16. Чорній В. Історія Болгарії. Львів, 2007.
  17. Цьольнер Е. Історія Австрії. Львів, 2001.

Додаткова

  1. Балабушевич Т. А. Піднесення і занепад слов’янських держав на Балканах доби пізнього середньовіччя. Науковий вісник Дипломатичної академії України, 2003. Вип.9.
  2. Білоус Н. Люблінська унія 1569р.: історіографічні погляди та інтерпретації (до 440-річчя Люблінської унії)//Український історичний журнал, 2010, № 1.
  3. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. Київ, 1998.
  4. Брайчевський М. З історії слов’яно-візантійських війн VI ст. Війна 550-551 рр. Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в I тисячолітті н.е. Київ; Львів, 1999.
  5. Вакуленко Т. Історія розвитку радикальних реформаційних течій на землях Корони Чеської наприкінці XV – у першій половині XVI століть //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Історія”, 2014. Вип.2 (33).
  6. Власто А. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства /Перекл. з англ. Київ, 2004.
  7. Денисенко А. Реформа, яка перетворилася на революцію: Ян Гус і Гуситські війни в Чехії //Богомисліє: літературно-богословський альманах, 2017. №20.
  8. Звягіна О. Особливості боротьби за чеську корону між Габсбургами та Ягеллонами у 1526р. Історичні етюди. Зб. наук. праць.2014. Вип.4.
  9. Зінько Ю., Калитко С., Кравчук О., Поп І. Нариси історії Чехії: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця, 2017.

27.Іналджик Г. Османська імперія: класична доба 1300-1600. /Перекл. з англ.  Київ, 1998.

  1. Любащенко В. Образ Яна Гуса у богословському дискурсі: сучасний погляд. Проблеми слов’янознавства, 2017.№66.
  2. Рудь М. Державотворчі процеси на Полаб’ї у IX-XII ст. Гілея: науковий вісник, 2013.№75.
  3. Попович М., Тимотієвич М., Ристович М. Історія приватного життя сербів від середньовіччя до сучасності, 2017.
  4. Kłoczowski J. Młodsha Europa. Warszawa, 1998.
  5. Пурковић М. Историjа Срба. Београд, 1997.
  6. Topolski J. Historia Polski: Od czasów najdawniejszych do 1990 r. Wyd. 6. Warszawa, 1995.
  7. Ћирковић С. Срби у средњем веку. Београд, 2005.
  8. Wielka historia Polski. Kraków, 1997-2000. T.1-12.
  9. Wróbel P. Dubrownik w latach 1358-1526. Organizacja przestrzeni. Kraków, 2010.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус: Давня і середньовічна історія Центральної та Східної Європи

Завантажити силабус

Силабус: Давня і середньовічна історія Центральної та Східної Європи

Завантажити силабус

Силабус: Давня і середньовічна історія Центральної та Східної Європи

Завантажити силабус

Силабус: Давня і середньовічна історія Центральної та Східної Європи

Завантажити силабус

Силабус: Давня і середньовічна історія Центральної та Східної Європи

Завантажити силабус