(Від)творення історії:національний гранд-наратив як інтелектуальний виклик

Тип: Нормативний

Кафедра: історії центральної та східної європи

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1032професор Зашкільняк Л. О.Ісом-11с

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
216Ісом-11спрофесор Зашкільняк Л. О.

Опис курсу

Анотація навчальної дисципліни

        Курс розроблено таким чином, щоб познайомити студентів-істориків з виникненням та еволюцією історичних знань народів світу від найдавніших часів до сучасності, формуванням та змінами загальної наукової картини світу в залежності від стану наукових знань і суспільної свідомості країн і народів. У центрі уваги є роль синтезів історії в процесі творення і змін суспільної організації народів в модерний і постмодерний час та їх роль у інтегруванні соціумів й досягненні суб’єктності. З позицій сучасної науки розглянуто історію та сучасний стан формування українського національного гранд-наративу. Розглядаються методичні аспекти викладання дисципліни «Історія» в середній школі.

Метою навчальної дисципліни є розкрити внутрішні і зовнішні чинники формування історичної свідомості суспільства на різних стадіях його еволюції, виявити можливості використання історичних знань в соціальних відносинах у формі творення і відтворення великих історичних картин світу (великих оповідей) – гранд-наративів.

Основними цілями вивчення дисципліни є висвітлити історію конструювання інтелектуалами різних епох великих історичних картин світу та їх соціально-культурну значущість, показати формування та зміну ідей осмислення і тлумачення історії, розкрити особливості творення національних гранд-наративів в період модернізації в Європі, прослідкувати шляхи і способи конструювання українського національного гранд-наративу та його сучасні соціальні функції й дискусії навколо них у сучасному соціумі. Окрему увагу приділено методологічним та методичним аспектам викладання предмету «Історія» в середній школі.

У процесі вивчення студентами курсу, опанування його теоретичними, методологічними засадами формуються програмні компетентності (інтегральна; загальні; фахові) й досягаються такі програмні результати навчання:

ЗК 1. Знаходити, опрацьовувати, критично аналізувати, систематизувати та верифікувати інформацію з різних джерел.

ЗК 2. Уміти застосовувати набуті знання на практиці й повноцінно використовувати власні інтелектуальні ресурси для реалізації поставлених завдань.

ЗК 4. Виявляти здатність навчатися та самонавчатися, ефективно планувати роботу й відповідально ставитися до обов’язків, вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний рівень протягом усього життя.

ЗК 6. Письмово й усно спілкуватися (комунікувати) українською – державною та іноземною мовами.

ЗК 7. Виявляти і творчо підходити до вирішення проблем, ухвалювати обґрунтовані рішення, генерувати нові ідеї, виявляти ініціативу.

ЗК 9. Формулювати власне ставлення до подій і явищ, визначати ціннісні орієнтири в сучасному світі.

ЗК 10. Адаптовуватися до нових соціокультурних умов, ситуацій і викликів, самостійно набувати нових компетентностей, бути конкуретноспроможним.

ФК 1. Знати предметну область майбутньої професії, вміти аналізувати історичні явища, встановлювати і розуміти причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і явищ, пояснювати політичні, соціокультурні, економічні процеси.

ФК 3. Демонструвати навички логічного, критичного і системного аналізу першоджерел, розуміння їх історичного характеру і значення.

ФК 6. Знати основні теорії та концепції сучасної історіографії, джерелознавства, здійснювати джерелознавчий та історіографічний аналіз зібраної інформації.

ФК 10. Діяти згідно з принципами академічної доброчесності та професійної етики історика й учителя.

ПРН 1. Здатність володіти історичним матеріалом, понятійним апаратом, принципами й методиками організації навчального процесу в загальноосвітній школі та способами проектування навчальної діяльності.

ПРН 3. Здатність продуктивно застосувати професійний і творчий потенціал як в інтересах суспільства (в освітній і соціальній сферах суспільного життя), так і для самореалізації особистості; розуміти проблематику ролі й місця людини в історичному процесі, політичній та соціальній організації суспільства.

ПРН 4. Здатність вести діяльність, спрямовану на збереження і використання історико-культурної спадщини в навчальних, наукових і просвітницьких цілях; усвідомлювати відповідальність за результати професійної діяльності перед родиною, громадою, суспільством і державою.

ПРН 6. Здатність керуватися в повсякденному житті моральними та етичними нормами, з повагою і розумінням ставитися до інших світоглядних позицій.

ПРН 7. Здатність аргументувати й обстоювати власну наукову позицію, базовану на здобутих знаннях, демократичних переконаннях і гуманістичних цінностях.

ПРН 8. Здатність аналізувати інформацію, дотримуючись принципів наукової об’єктивності й неупередженості.

ПРН 9. Здатність професійно вести дискусії на історичні й суміжні теми; співвідносити знання про минуле з сучасними тенденціями розвитку суспільства.

Рекомендована література

Основна література 

  1. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV – XVIII ст. Т. І: Структури повсякденності: можливе і неможливе. Київ, 1995; Т. 2: Ігри обміну. Київ, 1997; Т. 3: Час світу. Київ, 1998.
  2. Гирич І. Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Київ: «Український письменник», 2014.
  3. Грушевський, М., Історія України-Руси. Т. 1-10. Київ, 1991-1999.
  4. Дорошенко Д. І. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. Київ, 1996.
  5. Дубінський В.А. Методика викладання історії в школі: навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів історичного факультету. 2-е вид., виправлене і доповнене. Кам’янець-Подільський, 2019.
  6. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. Львів, 2001.
  7. Енциклопедія історії України. Тт. 1-13. Київ, 2003-2021.
  8. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів,
  9. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. Посібник для студентів історичних факультетів університетів. Львів, 2007.
  10. Калакура Я. Українська історіографія на переломі: від методологічного монізму до європейських орієнтирів: монографія. Київ, 2022.
  11. Карамзин, Н. История государства Российского. В 12-ти т. С.-Петербург, 1816-1829.
  12. Колесник І.І. Українська історіографія XVIII – поч. ХХ ст. Київ, 2000.
  13. Кравченко В. Україна, Імперія, Росія. Київ, 2011.
  14. Лисяк-Рудницький, І. Історичні есе. Київ: Основи. 1994. Т. 2.
  15. Марченко М.І. Українська історіографія від давніх часів до середини XIX ст.Київ, 2011.
  16. Масненко В. Історичні концепції М.С. Грушевського та В.К. Липинського. Методологічний і суспільно-політичний виміри української історичної думки 1920-х років. Київ, Черкаси, 2000.
  17. Смолій В., Ясь О. Суспільні ідеали та уявні проєкції українського майбутнього у репрезентації «діючих» генерацій інтелектуалів ХХ – початку ХХІ ст. Київ, 2019.
  18. Тельвак В. Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Нью Йорк, Дрогобич, 2002.
  19. Тельвак В., Педич В. Львівська історична школа Михайла Грушевського. Львів:, 2016.
  20. Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми / за ред. Л. Зашкільняка. Львів : Вид-во Львів. нац. ун-ту, 2004.
  21. Яковенко Н. Вступ до історії. Київ, 2007.
  22. Яремчук В. П. Минуле України в історичній науці УРСР післясталінської доби : монографія. Острог, 2009.
  23. Яремчук В.П. Українська історіографія: суспільно-політична історія: посібник. Острог, 2017.
  24. Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок ХІХ – 80-ті роки ХХ ст. Монографія у 2-х частинах. Київ, 2014. Частина 1-2.
  25. Breіsach A. Historiography. Ancient. Medieval. – Chicago and London, 1983.
  26. Grabski A.F. Dzieje historiografii. Wprowadzenie Rafał Stobiecki. Poznań, 2003.
  27. Pomorski J. Homo metahistoricus: Studium sześciu kultur poznających historię. Lublin, 2019.
  28. White H. Metahistory. The Historical Imagination in Nineteenth Europe. Baltimore and London, 1973.
  29. World History by the World’s Historians / P.Spickard, J.V.Spickard, K.M.Cragg. Boston etc., Mc Graw Hill, 1998.

Матеріали

Інформаційні ресурси

  1. EBook Time. Режим доступу: http://ebooktime.net/
  2. BOOKSS. Режим доступу: http://bookss.co.ua/
  3. PPT-On-line. Режим доступу: http://ppt-online.org/
  4. Науково-аналітичний журнал «Наша перспектива». Режим доступу: http://www.perspektyva.in.ua/
  5. Бібліотека для студента. Режим доступу: http://b-ko.com/
  6. Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України. Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/publications/Pages/default.aspx
  7. Навчальні матеріали онлайн. Режим доступу: http://pidruchniki.com/
  8. Студопедия. Режим доступу: https://studopedia.org/
  9. Добрі Поради. Режим доступу: https://poradu.pp.ua/nauka/
  10. Педагогічний майстер. Режим доступу: http://pedmaster.ucoz.ua/

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус