Опис курсу

Історія, зауважуємо ми це чи ні, пронизує життя сучасного супільства. Кожного дня, йдучи по своїх справах, ми минаємо повз пам’ятники історичним діячам чи будівлі, пов’язані з тими чи тими історичними подіями (часто навіть не знаючи про це). Історичні постаті стали невід’ємною частиною популярної культури, а портрети (у т. ч., авторства видатних художників) та світлини деяких з них є найбільш упізнаваними та найбільш тиражованими зображеннями у світі (наприклад, фотографії Че Ґевари, який “віддав обличчя своє панкам на одежу”, Альберта Айнштайна чи Чарлі Чапліна, портрети Наполеона, пензля неокласика Жака-Луї Давіда, чи Мерлін Монро, Єлизавети ІІ та Мао, авторства засновника поп-арту Енді Воргола). Хто з нас не бачив світлину “Обід на хмарочосі”, зроблену 1932 р. під час будівництва Рокфеллер-центру в Нью-Йорку? Чи маску фараона Тутанхамона? Або ж т. зв. маску Ґая Фокса – учасника Порохової змови 1605 р., стилізоване обличчя якого (завдяки художнику коміксів Девіду Ллойду) нині стало символом протестних акцій? Час від часу ми переглядаємо історичні телепередачі, фільми та серіали (які часто є екранізаціями художніх творів), частина з яких очолює світові рейтинги (наприклад, “Гладіатор” Рідлі Скотта, “Жанна д’Арк” Люка Бессона, “Титанік” Джеймса Кемерона, “Список Шіндлера” Стівена Спілберґа, або ж серіал Майкла Герста “Вікінги”, завдяки якому образ володарки норвезьких земель Лаґерти нині нерозривно пов’язаний із канадською акторкою українського походження Кетрін Винник). Саме такі візуальні образи історії, хочемо ми цього чи ні, мають великий вплив на формування історичної свідомості більшості населення світу (тому таким важливим на сьогодні є створення конкурентноздатного українського історичного теле- та кінопродукту). Проте, чи завжди ми замислюємося над тим, наскільки правдивою є візуалізація історії засобами мистецтва? Чи в цьому випадку можна довіряти лише фото- та кінодокументалістам? А, можливо, важливішою є не так стовідсоткова достовірність відтворених у фільмі чи на картині історичних реалій, як передання духу епохи? Знаємо й про те, що історичні образи часто ставали елементами пропаганди. Згадаймо й про дискусії, які точаться у суспільстві навколо встановлення пам’ятників, навколо історичних фільмів та ін. Відображенню історії в живописі, скульптурі, фотографії та кінематографі власне й присвячено пропонований курс.

Мета та завдання навчальної дисципліни

 1.1. На основі використання найновіших здобутків візуальної антропології навчити студентів вмінь та навиків щодо використання візуальних джерел для представлення історичних явищ, подій та персоналій у школі; виробити в студентів уміння підбирати ілюстративний матеріал з огляду на його якість, інформативність та естетичну вартість.

1.2. Студенти повинні навчитися критично опрацьовувати рекомендовані джерела, аналізувати фактичний матеріал, виявити вміння робити його порівняння та аналіз, представляти у формі презентацій для представлення учням.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

– знати: головних художників, скульпторів, фотографів та кінематографістів, творчість яких важлива для створення візуальних образів історії в школі; основні вимоги до представлення наочності в навчальному процесі;

– розуміти: особливості ілюстрування підручників та посібників, створення завдань з візуальним рядом; роль таблиць і схем у навчанні історії;

– вміти: підібрати якісний, інформативний та мистецький ілюстративний матеріал для створення навчально-методичних матиеріалів та завдань з історії відповідно до особливостей вікових категорій учнів.

Опис