Слов’янська ідея в публічному просторі Центральної та Східної Європи
Тип: На вибір студента
Кафедра: історії центральної та східної європи
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 9 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 9 | 16 | доцент Полещук Т. С. | Ісом-11с |
Опис курсу
Анотація навчальної дисципліни:
Однією з важливих методологічних підстав, які визначають зміст курсу, є уявлення про те, слов’янська ідея була чільним компонентом національних рухів слов’янських народів у ХІХ – на початку ХХ ст., вагомою складовою їх національної свідомості.
Результати навчання:
- знати: значення основних термінів: слов’янська ідея, панславізм, ідея слов’янської єдності, австрославізм, ілліризм, югославізм, слов’янофільство, імперський (російський) панславізм, неославізм; основні факти й події з історії розвитку слов’янської ідеї, засновників різних інтерпретацій слов’янського єднання, зміст їхніх поглядів.
- вміти: аналізувати передумови виникнення, зміст, етапи розвитку слов’янської ідеї; характеризувати різні форми вияву слов’янської ідеї, її представників; виявляти вплив конкретно-історичних умов на інтерпретацію слов’янської ідеї громадсько-політичними й культурними діячами різних країн.
Рекомендована література
Базова
- Грушевський М. Українство і всеслов’янство // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1908. – Кн. VІ.
- Грушевський М. В слов’янських обіймах // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1911. – Кн. ХІІ.
- Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.: Дух і Літера, 2000.
- Дзядевич Т. Ідеологема месіанства в “Книзі польського народу і польського пілігрімства” Адама Міцкевича, “Книгах буття українського народу” Миколи Костомарова і циклі “Три літа” Тараса Шевченка // Наукові записки НаУКМА.– 2001.– Т. 19. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/10651.
- Кость С. Концепція словянської взаємності: особливості сприйняття й тлумачення у словянському світі (40-ві – 70-ті роки ХІХ ст. // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. – 2017. – Вип. 27 (1).
- Мацевко І. Польські національні демократи і неославізм // Вісник Львівського університету. Серія історична. – 2000. – Вип. 35–36.
- Франко І. Слов’янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер //Зібрання творів у 50-ти томах. Київ: Наукова думка, 1981. – Т. 29.
- Франко І. Два панславізми // Зібрання творів у 50-ти томах. – Київ: Наукова думка, 1985. – Т. 46. – Кн. 1.
- Шпорлюк Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. – К.: Дух і літера, 2013.
Допоміжна
- Баран З. Слов’янська ідея на зламі ХІХ–ХХ ст. у трактуванні вченого та публіциста Яна Бодуена де Куртене // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. Львів, 2019.
- Гай-Нижник П. П., Захарчук О. М. Слов’янські землі Центральної і Південної Європи в дипломатії Наполеона Бонапарта (1805-1811 рр.) // Культурологічний альманах: Збірник наукових праць. – Вип.5. – К.: ІМВ НАУ, 2009. – С.222-235.
- Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад. – Львів: Вид-во УКУ, 2005.
- Копилов С. Проблеми історії слов’янських народів в історичній думці України (остання третина ХVII – початок ХХ ст.). – Кам’янець-Подільський, 2005.
- Куций І. Слов’янський світ у візіях українських істориків Східної Галичини ХІХ ст. // Проблеми слов’янознавства. 2015. Вип. 64.
- Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження. – К.: Критика, 2009.
- Плохій С. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій. – К.: Laurus, 2013.
- Томпсон Е. М. Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм. – К.: Основи, 2006.